Мудрі люди вважають, що пізнання світу починається з книжкової полиці бібліотеки. А пізнання сучасних українських бібліотек починається з «5-го каналу».
Програма «Бібліоміст» запрошує на прем’єру! З 21 квітня щонеділі о 9:10 ранку в ефірі «5-го каналу» дивіться програму «Простір ідей». Не пропустіть. Станьте першими глядачами та дізнайтеся про бібліотечні інновації та діяльність «зіркових» бібліотек.
Ведучі програми — відомі українці — завітають до 12 бібліотек та дізнаються, чим сьогодні книгозбірні привертають увагу своїх громад.
Дивіться телепрограму самі, запрошуйте своїх друзів та відвідувачів до екранів телевізорів. Бажаємо приємного перегляду!
Бібліоновини.- 2013.- Квітень
Це, дійсно, супер-новина!!!
А можна нам по секрету дізнатися, до яких саме бібліотек вони завітають? 🙂
В мене таке саме питання! Но я здогадуюся, що буде сюжет про Американську бібліотеку у Києво-Могилянці. 🙂
Велике спасибі Президії УБА
та особисто Ірині Олександрівні Шевченко, Президенту УБА,
за вдалу підготовку і організацію проведення такого заходу.
Такий цикл телепередач обов’язково розширить уявлення
наших співгромадян про Бібліотеки взагалі і про українські бібліотеки зокрема. Дивитимось самі і запрошуватимемо своїх друзів до перегляду.
І ще раз велике спасибі! 🙂
Премьера телепередачи – завтра!
Не проспать бы! 🙂
Ці програми ініціював Бібліоміст. Бібліотеки будуть різні, з різних міст і регіонів.
Ініціював – це як? 🙂 Що зробив?
Нагадав? Запросив? Підготував сценарій? Заплатив?
Хто обирав ТРК? Чому не обрали ТРК “Глас”?
«5 канал» – всеукраїнський телеканал, створений за стандартами «Бі-бі-сі». Створений у 2003 році, найбільшу популярність канал отримав під час президентських виборів 2004 року. Це був єдиний телеканал, що надавав ефірний час опозиції. Тоді ж він перейшов у режим цілодобового мовлення, транслюючи в прямому ефірі хід подій Помаранчевої революції. У лютому 2005 року «5 канал» оголосив себе «першим інформаційним каналом». Тоді з ефіру були повністю виключені художні фільми та музично-розважальні передачі, залишилися новини, аналітичні програми, публіцистика і документальне кіно. Контролюють «5 канал» бізнес-структури, які пов’язують з Петром Порошенко, зокрема ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн», дочірнє підприємство «Експресінформ-студія», приватна компанія «Cacao and Sugar International» (Бельгія) та ТОВ «Трансат-Брок».
Пане Миколо, дякую від усіх за інформацію. Ви як чаклун завжди пропонуєте відвідувачам цього блогу цікаві фактичні дані по темі постів :). І де Ви стільки сил і часу берете? Дивлячись на Ваше заповзяття, гадаю, що Ви є людиною близькою до модератора цього блогу і до президії УБА в цілому. Робіть і надалі таку справу для блогу, для нас – простих відвідувачів.
Але, дозвольте додати. Є на 5 каналі така передача, як «Портрети» з Сергієм Дорофеєвим. Це інтерв’ю-портрет у прямому ефірі. Сьогодні, наприклад, була така зустріч з Петром Порошенко. То може нам запропонувати президії УБА домовитись ще у цьому році, поки є у нас «Бібліоміст», створити на 5 каналі цикл зустрічей «Портрети» з тим же телеведучим Сергієм Дорофеєвим. Подивіться, який строкатий склад нашої президії УБА! Різні регіони. Різні бібліотеки. Різні люди. З них і почати 🙂
Колеги! Якщо ми одночасно готуємо зміни до бібліотечного законодавства і показуємо по телевізору «зіркові» бібліотеки, то одне з цих двох джерел інформації про українські бібліотеки, вибачаюсь, недостовірне. Ось Вам декілька фактів з «Обґрунтування необхідності прийняття проекту Закону».
– За 2008-2012 рр. в українських бібліотеках книги списувалися вдвічі швидше, ніж оновлювалися фонди, що призвело до скорочення кількості книжок на 13,2 млн. примірників.
– За даними Рахункової палати, мережа бібліотек в Україні скоротилася, кількість відвідувачів – зменшилася, а 80% бібліотечних фондів – це соціально-політичні видання минулого століття, які не мають попиту серед читачів, особливо молоді.
– Рівень доступу українських бібліотек до мережі Інтернет складає всього 10%.
– Відсутність контролю відповідних органів державної влади щодо своєчасного оновлення та поповнення бібліотечних фондів.
– Наразі в українські бібліотеки не надходять нові книги, вони без Інтернету, із застарілими технологіями та старими приміщеннями.
– Критичне становище бібліотек в Україні та їх поступове вимирання…
А хто ж і у який спосіб «розбудить» українське суспільство, поверне його до проблем українських бібліотек, якщо телебачення буде транслювати в теле ефір «зіркові» телепередачі про наші бібліотеки??
Щойно подивилася аноносовану телепередачу на 5 каналі :). Виявилось, що “зірковою” є Барська районна бібліотека :). 20 хвилин відеознань про те, як бібліотека знайшла собі додаткове заняття на користь людям, місцевій громаді. Усі, хто подивився цю телепередачу, взнали, що у загальноукраїнському просторі бібліотечних ідей є й така ідея – вчити голів сільських рад писати заявки на отримання мікро грантів для розвитку інфраструктури сіл та селищ. Дякую за ідею. Я особисто працюю у бібліотеці навчального закладу, але цю передачу мабуть побачили багато бібліотекарів ЦРБС сільських районів України. А хто не встиг, то давайте матимемо надію на те, що УБА надасть посилання на місце в інтернеті, де це відео буде доступним постійно.
Цікаво виходить. Колись за радянських часів прибутків від врожаїв, що збирались з колгоспних полів, вистачало не тільки для того, щоб забезпечити продовольством усі радянські міста і величезну армію, але й мати кошти на розвиток сільської інфраструктури. Бо імпорту продовольства фактично не було. Будувались дороги, водогони, школи, дитячі садочки, котельні тощо. То тут, то там будувались нові і нові села! А для бібліотек придбавались книги та періодика. Був кінопрокат. Людям на День врожаю дарували телевізори, меблі, мотоцикли і навіть автомобілі! А тепер на все це у сільрад чомусь немає коштів. А у районної ради немає навіть приміщення, де зібрати сільських голів, щоб розказати їм де шукати кошти на все це.
А куди ж все дівається? Поля ті ж самі, врожаї не менші, і люди працьовиті не перевелись. Змінили власника – і все! У сільської громади тепер немає коштів ані у власній кишені, ані на рахунку сільради! І районна казна майже порожня! І тепер ми тішимося тим, що бібліотека вчить сільських голів вишукувати десь далеко багатих людей і жебракувати у них… А чому бібліотека не знайомить сільських голів з місцевими багатіями, котрі і привласнюють собі все, що родить багатюща українська земля на полях кожної сільської територіальної громади?
Спасибі 5-ому каналу. Цікавий відео сюжет. Гарна бібліотечна ідея – навчати сільських голів правилам отримання грантів. Але, слід пам’ятати, що головна турбота центральної бібліотеки в районі насамперед полягає у підтримці і забезпеченні розвитку сільських бібліотек, яких у Барському районі, як сказано у показаному відеосюжеті, сорок. І у них мабуть є проблеми, переважно фінансові. Якщо центральна бібліотека знає, де брати додаткові кошти, то варто подбати перш за все про мережу бібліотек-філій у селах району. А районна рада мала би подбати про наповнення бюджетів сільських рад; і у тому числі за рахунок грантів установ-донорів. Бо як би там не було, районна рада є засновником районної бібліотечної мережі і утримує її власним коштом. А не навпаки.
Якщо Барська районна бібліотека першою зібрала відомості про установи-донори, котрі діють на території України, то чому ця бібліотека не надасть такі відомості усім іншим центральним районним бібліотекам? Хоча б у себе на Вінниччині? І зразки заявок на отримання таких грантів. Та краще, якщо цей досвід розповсюджуватимуть районні ради області. А через Асоціацію міст і сіл такий досвід легко розповсюдити по усій Україні.
Чи є кошти у Барському районі на розвиток інфраструктури сіл та селищ району? Чи є кошти на розвиток сільських бібліотек? Може деяку відповідь можна отримати, почитавши ось таке повідомлення Вінницької ОДА? Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА нещодавно повідомив, що на 3,2 млн. грн. більше, ніж торік, поповнили бюджет податківці Барського району. Про це повідомив начальник Барської МДПІ Олександр Цеплий. Зокрема він зазначив, що за підсумками 1 кварталу 2013 року до державного бюджету податковою службою Барського району мобілізовано понад 6,6 млн. грн. платежів, що на 40,9% або на 1,9 млн. грн. перевищує минулорічні обсяги. До місцевого бюджету Барського району за даний період надійшло близько 11,1 млн. грн. платежів, що на 13,6% або на 1,3 млн. грн. перевищує суми надходжень за відповідний період минулого року. То може бібліотекарям з містечка Бар потрібно вчити керівників району як саме здійснювати розподіл коштів районного бюджету, щоб бібліотеки отримували більш достойну частку? 🙂
Маю питання до Любові Кирилюк, директора Барської бібліотеки: Яка кількість комп’ютерів у Вашому Інтернет-центрі? Яка кількість аудіо та відео дисків у медіа фонді Вашої бібліотеки? Дякую.
Цікавий телерепортаж. Віриться, що це непересічна районна бібліотека, а щось з категорії «вище середнього». Зайшла на сайт бібліотеки. Сайт сподобався. Захотілося залишити свій відгук-пораду. Але, я зустріла цензуру під ось таким камуфляжем: «Ваш вiдгук добавлено, а для запобiгання цензури вiдгук буде переглянуто адмiнiстратором та добавлено до списку» 🙂 І як же це розуміти, шановні колеги?…
Вранці подивилась 5-й канал. Цікавий вийшов телерепортаж. Бібліотечний фонд у 100 тисяч документів – то безумовно велика гордість для бібліотеки містечка з населенням 16 тисяч осіб. Та хотілося б знати про фонд цієї бібліотеки трішки більше. Моє питання до Барської бібліотеки: яка частка фонду сформована виданнями за часів незалежної України?
Для членів УБА очевидно, що ключовою тезою діяльності УБА на сьогодні є прагнення інтегрувати українські бібліотеки до Європи, до Європейського Союзу, до європейської спільноти, до європейських бібліотек. А там у Європі немає розподілу публічних бібліотек територіальних громад на дитячі, юнацькі і для дорослих. Бо це – методологічна помилка радянської системи виховання, у котрій держава неправомірно перебирала на себе функції вихователя наших дітей. Виховувати своїх дітей насамперед повинні батьки, родина. Держава ж цьому сприяє. І тому бібліотечний простір має бути інтегрованим для усіх вікових категорій територіальної громади. Тільки в такому разі до бібліотеки йтимуть родиною.
Але у нас такий анахронізм ще існує. Те ж саме бачимо і у місті Бар. За усіма мірками Бар – маленьке містечко, але є у нім є бібліотека для дорослих, герой цього телерепортажу, і є бібліотека для дітей «Берег дитинства». Хоча й говориться на її сайті, що головним орієнтиром в організації роботи бібліотеки є лише пріоритетне ставлення до такої категорії населення, як діти, але слово ПРІОРИТЕТНЕ виключає обслуговування дорослих. Бо де-юре ця бібліотека все-таки відокремлена від бібліотеки для дорослих. То які ж плани на майбутнє? Інтегрувати ці дві бібліотеки в одну? Чи навпаки: продовжити розділяти? Чи є у планах цієї бібліотеки наміри відокремити фонд для юнацтва і створити окрему бібліотеку для юнацтва? Чи все-таки мова йде про інтегрування за європейськими стандартами?
Дякую організаторам такого циклу телепередач. Цей телерепортаж гарний. І телеведуча приємна. Зразу зрозуміло, що ідея циклу хороша. Приємно буде подорожувати далі українськими бібліотеками. А у цій бібліотеці, виявляється, понад шість тисяч користувачів бібліотечних послуг. Значить бібліотека притягує 🙂 Чи притягують бібліотекарі? 🙂 На світлині нарахувала шістнадцять працівників бібліотеки! Сильна команда! Дякуйте своїй Райраді та РДА :). Бо не скрізь по Україні так шанують місцеву бібліотеку. І книжковий фонд майже двадцять книг на одного читача – показник кращий від нашого. А якщо у барській бібліотеці ще й щорічно придбавають хоча б по одній-дві книги на кожного користувача, то це справжній бібліотечний рай 🙂 Чого і надалі хочеться цій бібліотеці побажати. Хай Вам щастить, колеги!
Жаль, що не попала на телепередачу. Але відвідала сайт. На головній сторінці сайту бібліотеки замітила, що люблять колеги квіти. Бо на фасаді бібліотеки – чудовий квітник. Значить на роботу ходять із задоволенням. Значить люблять свою роботу. Значить поважають користувачів бібліотечних послуг. Значит все у них добре.
Дякую попередниці «В.Романівна». І ми передачу не побачили, а сайт відвідали. На сторінці «відгуки» http://www.bar-library.com/index.php?page=164 прочитали таке: «Якщо Вас задовольнила наша праця чи Ви вiдкрили для себе щось нове то ми будем Вам вдячнi, якщо Ви залишите свiй вiдгук про нас». Смішно! 🙂 Колеги, а якщо не задовольнила когось Ваша робота, то людина не має права Вам про це сказати, чи як? Чи таким чином Ви залишаєте за собою право публікувати тільки позитивні відгуки? В такому разі Вас рано хтось тут назвав «Зірковою Бібліотекою». Виправляйтесь! 🙂
RE: “Барська Бібліотека” – Колеги, скажіть будь ласка, чи вдалося Вам вже створити повний електронний каталог бібліотечного фонду? Чи на якому рівні перебуваєте у цьому питанні?
Якщо можна тут розраховувати на відповідь, то моє питання до Барської бібліотеки таке: – Колеги, скажіть будь ласка, чи використовуєте ви комплекти “телевізор + DVD-пристрій” для забезпечення індивідуального перегляду фільмів у бібліотеці? Бо кажуть, що колективний перегляд фільмів у бібліотеці через мультимедійний проектор ризиковано з правової точки зору.
Телесюжет – це не тектова розповідь. Це – круче! 🙂 Колеги, а хто підкаже де знайти відеосюжет про цю бібліотеку, що знімався у 2007 році?
Основатель “5-го” телеканала бизнесмен Петр Порошенко:
– Член Комитета ВРУ по вопросам европейской интеграции
– Председатель Совета Национального банка Украины
– Заслуженный экономист Украины
– Лауреат премии им. Пилипа Орлика
– Лауреат Государственной премии Украины по науке и технике
– Кавалер орденов «За заслуги» ІІ и ІІІ ст.
– Кавалер ордена Святого Николая Чудотворца
– Награжден Фондом Святого Андрея Первозванного
– Соавтор учебника «Современные международные эк. отношения»
– В десятке «рейтинга влияния» украинских политиков журнала «Бизнес»
– Почетный президент ОАО «Завод «Ленинская кузница»
– Председатель правления Благотвор. фонда Петра Порошенко
– Кандидат юридических наук
Якщо цей цикл телепередач відбудеться добре, то давайте по фіналу цього заходу нагородимо Петра Порошенко Похвальним Листом УБА і запросимо його бути Почесним членом Української бібліотечної асоціації! Бо в УБА вже давно потрібно посилювати “чоловічий початок” :).
Гей! Президіє УБА!
Перелік відвідин знімальної групи 5 каналу складений заздалегідь, чи можна запрошувати її до себе у бібліотеку? 🙂
Бачила вчора передачу по 5 каналу і читала сайт. Активні бібліотекарі.
Цікаво знати, є чи немає у міста Бар десь у світі міста-побратими?
Якщо є, то чи підтримує Барська районна бібліотека творчі та ділові стосунки з бібліотеками таких міст?
Питання до “Барська бібліотека”: скажіть, будь ласка, чому Ви досі не назвали свою районну бібліотеку іменем якогось свого знаменитого земляка? У малому місті це ж значно легше зробити в порівнянні з великим містом. Бо таке рішення потрібно приймати на сесії місцевої ради. А вона у Вас в районі компактна. А така тривала історія міста дає хороший вибір прізвищ.
Рада за колег! Маю своє запитання до цієї бібліотеки. Скажіть, чи робите Ви у своїй бібліотеці передплату на газету «Рідне село»? Сайт – http://www.ridneselo.com/ . Це газета для тих, хто працює на землі. А Ви ж там обслуговуєте людей, що так чи інакше максимально наближені до хліборобів, до села.
Я знаю, що формат цієї газети: А3, 12 шпальт, повний колір. Загальний місячний наклад: 301 000 примірників.
Основні тематичні розділи: Агрополітика, Розвиток територій, Науковий підхід, Земельне питання, Герої нашого часу, Господарю на замітку. Періодичність виходу: два рази на місяць. Цільова аудиторія: жителі села, фермери, очільники і працівники сільськогосподарських підприємств, керівна ланка державних службовців даної галузі народного господарства.
Місія газети: інформувати громадян у доступній формі про актуальні питання і виклики сучасності, пов’язані зі сферою сільського господарства; залучити до співпраці провідних спеціалістів, науковців і практиків сільського господарства, аби стати головним інформаційним джерелом та дискусійним майданчиком із даної тематики. Та для Вашої бібліотеки мабуть найголовніше те, що газету можна безкоштовно скачувати прямо з сайту газети у форматі PDF.
Нажаль телепередачу я пропустила, але сайт почитала. На сторінці «Бібліотека» прочитала, що своїми результатами ця бібліотека завдячує співпраці з такими організаціями-партнерами, як Український фонд соціальних інвестицій, Творчий центр Каунтерпарт, Світовий банк, Посольство США в Україні, Інститут громадянського суспільства, Представництво Єврокомісії в Україні, Корпус Миру в Україні. Вперше зустрічаю таку широку плеяду поважних міжнародних установ у якості партнерів звичайної районної бібліотеки. Хочу запитати: яку суму коштів разом усі ці партнерські установи надали Барській бібліотеці у 2012 році на розвиток?
Колеги! Піднімається питання створення «Банку інновацій». Що ж у цьому поганого? Дійсно ж, не можна УБА займатися бібліотечними інноваціями і не фіксувати знайдені ідеї, інновації. І при цьому створювати цикл телепередач «Простір ідей». А на заперечення накшталт «не вслідкуєш!» пропоную почати фіксувати простір інноваційних бібліотечних ідей з цієї телепередачі, бо маємо надзвичайно чіткий факт фіксації інновацій. На порталі УБА відкрити нову сторінку і там їх фіксувати. Або блог! Тоді буде можливість обговорювати винайдені ідеї бібліотечних інновацій.
Віко: Зверніть увагу, що цикл передач створюється на 5 каналі за підтримки прграми Бібліоміст. Цей блог намагається відслідковувати інновації… 🙂 Чи беретеся Ви вести рубрику та відслідковувати інновації на порталі УБА? На жаль, УБА не має на це ресурсів, це не заплановано на цей рік.
Всім, хто ставить питання до Барської бібліотеки: Я сподіваюся, що працівники цієї бібліотеки прочитають ваші запитання і дадуть відповідь… Проте немає ніяких гарантій 🙂
Я не знаю чи є у Барській бібліотеці така новація, як перегляд фільмів
он-лайн. Бо може спір про ймовірну незаконність такої бібліотечної послуги лякає бібліотекарів. Хоч не в репресивний час ми сьогодні живемо, не в репресивний. А фільм, про який я кажу, точно не «піратський», бо його створено на ТРК «Глас». І дивитись можна, і скачати щоб дарувати друзям для перегляду оф-лайн, все можна! Його адреса в Інтернеті – http://glas.org.ua/projects/teleexcursions/Nizhnyi_Vovk.html .
Для бібліотек у своєму місті я звичайний читач, для інших українських бібліотек я просто відвідувач їх сайтів, а для цього блогу ще й дописувач; був тут і мій коментар. Був, був 🙂 А сьогодні ще й оцей мій коментар завантажую. Вибачайте, бо сам люблю Малишка :).
До «ВП»: Чи не здається Вам, шановна Валентино Степанівно, що бібліотечні інновації треба відслідковувати не на порталі УБА, а безпосередньо у повсякденному житті українських бібліотек? 🙂 А на порталі – лише повідомляти про виявлені інновації, вести їх реєстр та опис інноваційної сутності. Пригадайте, як у науковій роботі описується наукова новизна :). Ну і структурований перелік бібліотек, котрі застосовують ту чи іншу бібліотечну інновацію треба вести.
І по-друге: «Віка» правильно каже, що такий реєстр бібліотечній Україні потрібен. А Ви, шановна, не права, у своєму прийомі «візьми і зроби!». Бо називається цей прийом так: «заткнути рота» :). А це, зрозуміло, не вершина толерантності.
Моя точка зору. Якщо сьогодні є повноцінні обласні обліки бібліотечних інновацій, то проблема полягає у збиранні їх до всеукраїнського обліку інновацій. Якщо робити його під егідою УБА, то логічним буде, якщо це зробить секція ОУНБ. Чи не так, колеги?
І якщо вже цей блог колись «охрестили», так як він зветься і донині, то й тут на чільному місці має бути кожного дня оновлений реєстр бібліотечних інновацій. Тому потрібно було би подбати про таку сторінку на просторах цього блогу. Отоді все буде зрозуміло.
Вирішила і я додати свою скромну ідею до того простору ідей, про котрі вже такі телепередачі знімають. Головним трендом нашого часу стосовно змін у засобах передачі інформації від авторів (генераторів інформації) – іншим людям (споживачам інформації) є телебачення. Але, українські бібліотеки чомусь відкидають це джерело інформації для користувачів своїх інформаційних послуг. Бо немає у бібліотеках такої послуги. Фактично – ніде! Не зрозуміло: це принцип такий у бібліотек, чи що? 🙂
Але ж, логічно було би таку послугу надавати. Особливо – для колективного перегляду телепередач біля сучасного плазмового телевізора. Якщо за основу узяти 32- дюймові телевізори, то кожна, наприклад районна бібліотека, могла би мати і декілька таких кімнат для перегляду. По п’ять-шість глядачів біля кожного такого телевізора. А якщо поєднати такий бібліотечний сервіс ще й з тим, щоб надати користувачам можливість перегляду відео з DVD-дисків, то така бібліотека була би більш визнаною у місцевої громади. Тому такий вектор трансформації українських бібліотек був би дуже доречним. Підтримайте таку мою інновацію!
Щиро вдячні усім тим, хто після перегляду першої передачі з циклу „Простір ідей” знайшов можливість задати нам своє запитання, засвідчивши тим живий інтерес до Барської районної бібліотеки.
Зі свого боку зауважимо, що до числа кращих бібліотек України для показу „5 каналом” нас обрала програма „Бібліоміст”. „Зіркова хвороба” нам не властива, ми прагнемо до все нових і нових звершень, а напрацьований інноваційний досвід перетворюємо на користь своїй громаді та дороговказ для інших бібліотек. Проектна діяльність – справа не з легких, потребує чимало часу і зусиль, організованості процесів. Це нелегка ноша, не завжди виграшна, потребує роботи команди як злагодженого механізму та креативності. Бібліотекарі не тільки проводять практичні заняття по написанню проектних заявок – часто їм доводиться зустрічатися з підрядниками, виїжджати на місця реалізації проектів у школи, дитсадки, заклади культури, вести діалог з жителями територіальних громад, тобто моніторити життєздатність проектів. Повірте, це надто цікава і вдячна робота, яка додає бібліотеці іміджу! Радимо і вам таких інновацій, але вони вимагають спеціальних знань, які ми отримували протягом десяти попередніх років в європейських та вітчизняних інституціях.
Щодо частки фонду видань, які надійшли до Барської бібліотеки в роки державної незалежності, то вона сягає 65 % (65 899 прим. зі 103 тис. наявних документів), аудіовізуальних компактдисків – 207 одиниць. Комп’ютерний парк районної бібліотеки має 20 одиниць, а разом з сільською мережею – 37.
Барська бібліотека для дітей є структурним підрозділом комунального закладу „Барська районна бібліотека” і знаходиться в окремому приміщенні, як і сектор обслуговування юнацтва. На жаль, реалії не дозволяють розмістити їх в єдиній будівлі. Ми підтримуємо колегу щодо бібліотечного обслуговування в європейському варіанті.
Фільм 2007 року про нашу роботу від УФСІ – на сайті бібліотеки у розділі „Відеоматеріали”.
У м.Бар є міста-побратими: Квідзин, Рибнік і Староховіце (Польща), Барі (Італія), Флорешти (Молдова). Наша бібліотека налагоджує творчі стосунки з бібліотеками цих міст.
Були запитання, що потребують додаткового обговорення або не повністю зрозумілі, тому залишаємо телефон для спілкування з директором (Любов Олексіївна Кирилюк, 067-4335872), провідним бібліографом (Світлана Миколаївна Філіпова, 067-4335860), 0- (4341) 2-15-36. Ми завжди відкриті для діалогу. Пишіть, телефонуйте, критикуйте.
До Любові Кирилюк: гостей в Україні прийнято стрічати хліб-сілью. А в гості зазвичай ходять з невеличким дарунком. Які книги подарувала Барській районній бібліотеці телеведуча, як підтвердження дотримання нею давніх українських звичаїв?
Цілком і повністю підтримую “Кришталеву Катерину” стосовно доцільності використання телеприймачів у бібліотеках. Хочаб два-три, до п’яти. А то бачте, куди нас вже тягне :): встановлення котлів, ремонт дахів у дитячих садках, вирощування корів за канадським грантом тощо. Аби тільки не сидіти склавши руки, бути корисними, і … не попасти під скорочення штатів. А суто бібліотечні іннновації часом залишаються поза нашою увагою. І тому моє питання до Любові Олексіївни Кирилюк таке: чи використовуєте Ви у своїй бібліотеці телевізори та DVD- плеєри для обслуговування користувачів бібліотечних послуг?
RE: Любові Олексіївні Кирилюк з міста Бар!
Ми хоча й не писали Вам свої запитання, але раді за інших; за надану їм відповідь. Бо це значить, що на цьому блозі люди дійсно спілкуються заради прогресу бібліотечної справи. Ми вже пів року як відвідуємо цей блог, але чи не вперше бачимо, що директор бібліотеки готова до спілкування з незнайомими колегами і надала для цього свій приватний телефон. Віват Вам! І щире дякую! 🙂 Від усього нашого відділу.
А нам не дозволяють придбавати компакт-диски; маємо тільки 36 подарованих. Тому ваші двісті аудіовізуальних дисків сприймаємо виключно як прогрес у цьому питанні. Хоча й розуміємо, що у бібліотеці для шести тисяч користувачів бібліотечних послуг, котрі вже традиційні книги традиційно читати трішки втомились :), мабуть малувато. Але, якщо це тільки тому, що ще дуже мало часу, відколи цей фонд у барській бібліотеці почали формувати, то все зрозуміло. А яка ж тепер активність вашої бібліотеки у придбаванні цікавих для вашої місцевої громади компакт-дисків, наприклад, минулоріч та у поточному році? Чи щось записуєте з Інтернету? Чи задоволені ваші читачі від цієї інновації? Чи просять посилити таку роботу? Чи розуміє Вас у такому напрямку Ваших устремлінь відділ культури місцевої РДА?
Дякую колегам з Бару за відповідь на запитання.
В неділю чекаємо на наступну передачу!
Справжнього лідера бібліотечної справи завжди видно. Любов Олексіївна – безумовно лідер. І для неї сьогодні мабуть одна бібліотека замала. Їй потрібні значно більші обсяги. Заслужений працівник культури України! Їй і потрібен всеукраїнський розмах, всеукраїнський бібліотечний проект. На мою думку таким міг би стати проект створення в УБА секції сільських бібліотек. Бо пів тисячі споріднених з Барською ЦБС мають сподіватися на свого лідера в УБА. А Любов Кирилюк сільські бібліотеки розуміє, відчуває серцем і прагне їх досконалості. То навіщо стримувати таке її бажання. Давайте надамо цій людині, цьому фахівцю бібліотечної справи ширші горизонти професійної діяльності!
Ще один телерепортаж!
Вітаємо колег з міста Керчі! 🙂
Вам дістався поет! 🙂 Мирослав Кувалдін! Здорово! 🙂
Але й Людмила Яківна була, як то кажуть, на рівні! 🙂
Успіхів Вашому колективу! Нових ідейних просторів!
І знаменитих користувачів!
Интересно было посмотреть предложенную видео-экскурсию по Керченской городской библиотеке. Я обратил внимание на тот факт, что в этой библиотеке уже используют современные планшеты, и при этом не стыдятся использовать старые мониторы на электронно-лучевой трубке. Значит, смотрят в суть вопроса, а не занимаются “наведением лоска”, показухой.
Для того чтобы в городе на 100 тысяч жителей иметь десять полноценных библиотек, нужно иметь или хорошего мера, или настойчивую и пробивную директора библиотеки. Но, если Людмила Яковлевна Попова уже десять лет ходит заслуженным работником культуры Крыма то, скорее всего, – это явно не заслуга мера города Керчи, а ее талант руководителя библиотеки. Там море рядом, поэтому хочется высказать такому руководителю свое «морское» пожелание: «Семь футов под килем! Всем, кто трудится под началом такого активного прогрессивного и креативного менеджера»! 🙂
Вперше чую, щоб «транзитного» бажаючого записали до бібліотеки і видали на абонементі купу книжок «з собою» до готелю, чи куди… 🙂 Але тут довелося і почути, і побачити 🙂 Якщо це правда, то Керч – закордон! 🙂 Бо у нас в Дніпропетровську так не роблять. Принаймні у філії №21, що на вулиці Калиновій. Бо мені, наприклад, відмовили в обслуговуванні незважаючи на паспорт з Дніпропетровською пропискою, пояснивши що не співпадає район мого проживання і район розташування бібліотеки. А в місті Керч, таке роблять на благо користувачів! І на виконання закону України «Про бібліотечну справу». Та ще й не за паспортом, а по посвідченню водія! Чи може все-таки Мирослав народився під щасливою зіркою? 🙂
Ось Вам і український Штутгардт! Оце Вам і Бібліотека Майбутнього! У місті на 100 тисяч мешканців мати бібліотечний фонд на 685 тисяч одиниць зберігання – це явно вище середнього показника по Україні! Бо у такому разі міста-мільйонники повинні мати у своїх публічних бібліотеках по шість-сім мільйонів бібліотечного фонду! Але таких в Україні немає. Навіть разом з фондами обласних наукових.
Одна бібліотека на 10 тисяч жителів, сім книг на кожного жителя у бібліотечному фонді – цілком хороші соціальні стандарти бібліотечного обслуговування. Але, з показаного відео сюжету не зрозуміло: яка чисельність персоналу бібліотечних фахівців, скільки бібліотека має зареєстрованих користувачів, яка книговидача, скільки місць у її читальних залах, яка чисельність комп’ютерів тощо. Тому було би непогано повідомити про все це тут на блозі. УБА ж – партнер керченської міської бібліотеки. А модератор цього блогу – віце-президент УБА :). Будьмо єдині! І шануймося разом! 🙂
Між іншим, сьогоднішній гість Керченської міської бібліотеки погано поінформований :), бо сказав що бібліотекарям у 2009 році підвищили зарплату на 25 відсотків, бо насправді ж підвищення відбулося на 50%.
І називалось воно “за напругу в роботі”. І не вибірково призначалось тим, хто за тих чи інших причин фактично мав напругу у роботі,
а усім бібліотекарям без виключень. Так що, Мирославе,
будь наступного разу уважнішим :).
За час телеефіру у Керченській бібліотеці Мирослав не встиг розказати про бібліотеки своєї малої Батьківщини – Нігерії. То може пан Кувалдін пару слів накине тут на блозі вже тепер? 🙂 Давайте попросимо чорнявого разом! 🙂
Почитала принагідно трішки Інтернету про запрошеного телеведучого і зрозуміла, що Мирослав Кувалдін – це по життю суцільне втілення постійного пошуку і новаторства. У мистецтві. Значить на новаторство – чутливий! 🙂 Постійно шукає простір нових ідей, наприклад, у музиці. Тож може і в українських бібліотеках встиг помітити простір нових ідей. Тобто трішки ширше, аніж у карді цього телесюжету. Хай щось скаже з цього приводу. Модераторе, Ви там по Києву щодня ходите, передайте таке прохання відвідувачів Вашого/нашого блогу. Будемо вдячні.
Колеги! Я знаю Мирослава Кувалдіна. Він хоча й у шоу-бізнесі, але цілком нормальний, адекватна людина 🙂 І в той же час неординарна особистість. І не тому, що косички заплетені 🙂 Мислить без шаблонів. Новатор по духу. Він добре розуміє особливості, хиби і проблеми нашого часу. Він сам виконавець пісень, має свою дискографію і тому добре знає все про тиражування заради прибутку та про інші способи і мету розповсюдження музики. Легальне і нелегальне. Він не вірить, що розповсюдження музики в Інтернеті потрібно забороняти. Він за вільне розповсюдження музики. Його слова: «Музику мають РОЗДАВАТИ!». Це його крилатий вислів. Він вірить, що переважна чисельність співаків сьогодні погодилась би на це. Та особливо – для бібліотек. Тому була би цікавою його міркування стосовно цього питання. Але кадр телерепортажу був надто малим, щоб про це мати мову. А Ви запросіть його на окрему зустріч на засідання президії УБА.
Вчора під час телеочерку на 5 каналі я побачила, що у керченській бібліотеці є стародруки – рідкісні книги. Тому виникло запитання: «Чи займається ця бібліотека скануванням цих книг та створенням їх електронних копій?».
Христос Воскрес! 🙂
Сегодня в 10-00 состоялась третья телепередача из цикла “Простір ідей “. Кто успел посмотреть? Я был в церкви, святил паску. Кто телеведучий и какую библиотеку посетили на этот раз? С праздничком всех!
На цьому пості було сказано, що зйомки відео сюжетів про бібліотеки з циклу «Простір ідей» 5 канал знімає за кошти програми «Бібліоміст». Я пропустила останню передачу. Зайшла на сайт програми «Бібліоміст» http://bibliomist.org/ua/ в надії, що побачу там зархівований відеозапис. Та марно сподівалась, бо там немає і жодних згадувань про цю подію. Незрозуміло…
Воїстину воскрес!
В неділю показували передачу про міську бібліотеку Дніпродзержинська. Я встигла подивитися лише половину передачі, і не впізнала гостя бібліотеки.
Сподіваюся, що всі фільми стануть доступними для перегляду через Інтернет 🙂