Feeds:
Записи
Коментарі

Posts Tagged ‘ALA’

Пропоную продовження основних висновків звіту «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”) Асоціації бібліотечних послуг для юнацтва (США).

Чого підлітки чекають від бібліотек

Стати містком у зростаючій цифровій і знаннєвій прірві: Шкільні та публічні бібліотеки повинні забезпечити для підлітків на додаток до надання доступу до електронних засобів, формальні та неформальні можливості навчатися конструктивно та ефективно їх використовувати.
Розвиток мотивації для навчання: Занадто часто бажання підлітків вчитися гальмується освітньою системою, яка занадто зосереджена на тестуванні, не бажає застосовувати педагогічні методи, що відповідають конкретним культурним потребам, або так обмежена у фінансуванні, що надає тільки базові ресурси. Бібліотеки знаходяться поза межами формальної сфери школи і пропонують безпечне місце для навчання, що базується на зацікавленості. Публічні та шкільні бібліотеки, отже, повинні стати місцем для формального та неформального навчання.
Забезпечити навчання для підготовки підлітків до роботи: Для задоволення зростаючої потреби у кваліфікованій робочій силі школи та публічні бібліотеки повинні забезпечити підліткам можливості отримувати знання у реальному контексті 21-го століття.
Забезпечувати зв’язок між підлітками та іншими установами у громаді: Бібліотеки є лише однією з багатьох організацій, призначення яких – побудувати краще майбутнє для підлітків. Занадто часто, проте, підлітки не знають про пропоновані послуги у своїх громадах. Через те, що багато підлітків стикаються з серйозними соціальними та економічними проблемами, бібліотеки повинні забезпечити їм необхідну допомогу.

Наслідки для бібліотек

Для задоволення потреб сьогоднішніх підлітків і продовження своєї важливої та цінної для громади діяльності, бібліотеки повинні переглянути свою структуру, в тому числі такі її компоненти:
Аудиторія: Треба зосередитися на обслуговуванні всіх підлітків у громаді, а не лише на тих, хто регулярно приходить до бібліотеки.
Колекції: Повинні бути спеціально сформовані для задоволення унікальних потреб підлітків у певній громаді, яку обслуговують бібліотеки, і розширені за рахунок включення електронних ресурсів , а також експертів і наставників.
Приміщення: Фізичний простір бібліотеки має бути гнучким, що дозволить підліткам працювати над різними проектами і завданнями один з одним, а дорослим наставникам створювати умови для спільного створення та використання контенту. Віртуальний простір також дозволить підліткам спілкуватися один з одним і з експертами. Бібліотеки повинні визнати, що підлітки потребують і хочуть використовувати весь простір бібліотеки чи сайту, а не тільки певну визначену для них частину.
Програми (заходи): Протягом усього року бібліотеки організують програми, використовують свої унікальні можливості, щоби підлітки отримували важливі навички; важливо вивчати інтереси підлітків і вимірювати результати з огляду на одержані знання чи отримані навички.
Кадри: Спеціалісти-бібліотекарі з вищою освітою зосереджуються на організації та менеджменті програм і послуг для підлітків, а безпосередньо з підлітками працює персонал і кваліфіковані добровольці, які виступають в якості наставників, тренерів.
Участь молоді: Самі підлітки активно залучаються до всіх молодіжних програм і видів обслуговування, що дозволяє забезпечити як швидкий так і структурований зворотній зв’язок з персоналом бібліотеки. Участь підлітків не обмежується формально організованими групами.
Інформаційна діяльність: Це – діяльність, що продовжується і відбувається з метою виявлення і задоволення потреб підлітків; передбачає також співпрацю з партнерами, щоб задовольнити ці потреби.
Політика (правила): Ґрунтується на тому, що послуги надаються юнацтву скрізь, незалежно від їхнього місця перебування. Правила є гнучкими і легко оновлюються відповідно до потреб, що змінюються.
Професійний розвиток : Ціла бібліотека/школа має єдині підходи до планування, надання та оцінки послуг для підлітків. Досліджуються атрибути та ресурси, унікальні для бібліотек, і визначаються засоби для їх ефективного використання для досягнення цілей бібліотеки.

Сьогоднішні понад 40 млн. підлітків у США зіштовхуються з великою кількістю соціальних питань, бар’єрами і проблемами, які багато хто з них не в змозі подолати і вирішити самостійно. Майже 7000 підлітків кидають школу щодня, приблизно 40% випускників шкіл не володіють традиційними навичками грамотності, нація стоїть перед небезпекою втратити ціле покоління, що призведе до браку кваліфікованих робітників і активних громадян. Зараз настав час для публічних і шкільних бібліотек об’єднатися з іншими ключовими зацікавленими сторонами і вжити заходів, щоб допомогти вирішити проблеми, які негативно впливають на підлітків і в кінцевому рахунку на майбутнє нації. Ці проблеми не є нездоланними. Це – моральний імператив для бібліотек використовувати свої можливості та ресурси для досягнення позитивних змін і поліпшення життя мільйонів підлітків. У такий спосіб книгозбірні робитимуть неоціненну послугу своїй громаді і позиціонуватимуть себе в якості незамінного для громади ресурсу.
Переклад В.С. Пашкової

Read Full Post »

IF_PictureЦей пост – у продовження розмови про інтелектуальну свободу та роль Американської бібліотечної асоціації – у відповідь на запитання й побажання у коментарях до попередніх постів.
У США вже тридцять років поспіль відзначають «Тиждень забороненої книги». Із метою популяризації свободи читання та для того, щоб привернути увагу громадськості до небезпеки, яку несуть спроби ввести цензуру читання, у вересні в США проводиться “Тиждень забороненої книжки”. Організаторами і спонсорами цього заходу виступають Американська бібліотечна асоціація, Американська асоціація книгопродавців, Американська фундація книгопродавців за свободу висловлення, Асоціація американських видавців, Американське товариство журналістів і авторів та ін. Захід підтримується також Центром книги Бібліотеки Конгресу. Що ж таке «заборонена книга» у розумінні Американської бібліотечної асоціації? Це – бібліотечні матеріали у бібліотеці будь-якого типу, що: були поставлені під сумнів в усній або письмовій скарзі; публічно розкритиковані та щодо яких вимагають здійснити певні дії; вилучені з бібліотечної колекції. Матеріали якої тематики найчастіше намагаються заборонити? У США – це:
• Чаклунство або надприродні явища (Гаррі Поттер, упирі)
• Секс (“непристойність”, гомосексуальність)
• Політика
• Мова (вживання поганих слів).
Хто вимагає таких заборон? Шкільні ради, адміністрація шкіл, ради та адміністрація публічних бібліотек, різноманітні групи тиску – від батьків до представників релігійних спільнот.
Ті, хто володіє англійською мовою, можуть переглянути відеофільми з досвіду бібліотек США, в яких йдеться про відзначення «Тижня забороненої книги»:
Banned Book Week 2010 (Тиждень забороненої книги, США):



У цих коротких однохвилинних відеофільмах, знятих бібліотекарями, вони показують, які книжки найчастіше роблять спроби заборонити в книгозбірнях окремі громадяни, або організації. Це книжки “Гекльбері Фінн” Марка Твена, “Вбити пересмішника” Харпер Лі, “Про мишей та людей“ Джона Стейнбека (через те, що в них використовується некоректні слова); робилися також спроби вилучити з фондів бібліотек Біблію. У першому відео бібліотекарі знялися із своїми улюбленими книжками, які дехто намагається вилучити з фондів бібліотек, у другому – називають і показують такі книжки і кажуть про неприпустимість цензури в бібліотеках, а в третьому відео зняли групу дітей біля виставки «Заборонених книжок» і видно, що діти дивуються, що хтось хотів заборонити ці книжки, а бібліотекарі, удавано забороняючи торкатися цих книжок, пояснюють важливість свідомого вибору книжок для свого читання і неприпустимість диктату і заборон. «Вільні люди читають вільно», – говориться в одному з плакатів Асоціації свободи читання (США).
Американська бібліотечна асоціація бачить своє завдання в підтримці зусиль громадськості, спрямованих проти цензури. Офіс інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації розробляє поради для бібліотек і бібліотекарів, рекомендує ґрунтований на чинному законодавстві порядок дій бібліотеки і бібліотекаря у випадках спроби запровадити цензуру бібліотечних матеріалів, проводить навчання бібліотекарів і громадськості з цих проблем, надає консультативну та юридичну допомогу бібліотекарям, які зіткнулися зі спробами запровадити цензуру чи обмежити читання користувачів бібліотек (на їхнє прохання). Офіс інтелектуальної свободи здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок чи інших ресурсів у бібліотеках США, оприлюднює ці дані, сприяє формуванню думки щодо неприпустимості цензури у громадській свідомості, готує національні кампанії, навчає бібліотекарів, оприлюднює заяви і звернення, реалізує програми, спрямовані на підвищення інформаційної та медійної грамотності громадян в умовах електронного середовища. Офіс інтелектуальної свободи здійснює моральну, юридичну та матеріальну підтримку тих бібліотекарів, які були звільнені чи переслідувалися за відстоювання свободи слова, виступали проти цензури.

БІБЛІОТЕЧНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА
Прийнятий 1939 Радою Американської бібліотечної асоціації
з додатками 1944, 1948, 1961, 1967, 1980 та 1996 рр.
1. Книги та інші бібліотечні ресурси існують для задоволення інтересів і надаються для інформування й освіти всіх, кого обслуговує бібліотека. Матеріали з її фондів не повинні вилучатися через походження, минуле або політичні позиції тих, хто їх створював.
2. Бібліотеки мають збирати і надавати матеріали та інформацію, які репрезентують усі точки зору на поточні чи історичні події. Матеріали не повинні заборонятися або виключатися через ідейне або партійне несхвалення.
3. Бібліотеки повинні відмінити цензуру для виконання своїх основних функцій – інформувати та просвіщати.
4. Бібліотеки мають консолідуватися в своїй діяльності з усіма, хто чинить опір обмеженню вільного висловлювання та вільного доступу до ідей.
5. Право особи користуватися бібліотекою не можна відмінити або обмежити через її походження, вік, минуле або переконання.
6. Надаючи свої приміщення для потреб громадськості, бібліотеки мають робити це на рівноправній основі для всіх громадян, незважаючи на їхні погляди, вірування тощо.
Переклад В.С.Пашкової

Read Full Post »

Результати такого дослідження оприлюднені 18 грудня 2012 р. Eurostat. Нижче подані деякі дані цього дослідження.

  • Понад три чверті населення країн Євросоюзу мають вдома Інтернет, 72% з них – широкосмуговий.
  • Понад 90% населення мають вдома Інтернет у Нідерландах, Люксембурзі, Данії, Швеції; понад 50% – у Болгарії, Греції, Румунії.
  • Найбільш популярним є використання електронної пошти (89% від тих, хто користувався Інтернетом протягом останніх трьох місяців), пошук інформації про товари та послуги (83%), 61% читали новини он-лайн, 54% користувалися Інтернет-банкінгом, 52% розміщували повідомлення у соцмережах, 50% користувалися Інтернетом, плануючи подорожі.
  • Литва (92%) та Естонія (91%) найактивніше використовували Інтернет для читання новин он-лайн та електронних газет, найменш активно читали новини он-лайн у Франції (38% тих, хто користувався Інтернетом).

Тенденція переходу на читання електронних газет, ознайомлення з новинами в Інтернеті спостерігається також і в США. Тому Американська бібліотечна асоціація (офіс Інтелектуальної свободи) почали реалізацію проекту з медійної грамотності. Цей проект передбачає спільну роботу бібліотекарів і журналістів з просвіти користувачів, передусім молоді, щодо грамотного та ефективного пошуку новин в Інтернеті, новин, яким можна довіряти. Ми плануємо у липні запросити керівника офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації до України, щоби обговорити їхній досвід і наші можливості у цій царині.

Read Full Post »

Звіт «Електронний контент: цифровий діалог» Американської бібліотечної асоціації (АLА) присвячено аналізу ситуації, коли провідні видавці відмовляються продавати електронні книжки бібліотекам, коли в небезпеці знаходиться право на інформацію та конфіденційність читачів. Президент АLА зазначає, що важливо захистити справедливий і розумний доступ до електронної інформації в бібліотеках.

У звіті аналізуються різні підходи до ліцензійних угод і взаємин бібліотекарів і видавців. Подано також інформацію про заходи АLА, спрямовані на покращання доступу до електронної інформації, дотримання етичних принципів і цінностей бібліотечної професії,  зокрема описуються зустрічі з видавцями, розповсюджувачами та іншими зацікавленими сторонами, доповіді та інші публікації щодо різних моделей співпраці з видавцями, адвокаційні кампанії тощо. Подано варіанти співпраці бібліотек і видавців задля подолання цифрової прірви. Американські фахівці підкреслюють, що вирішення проблеми надання доступу до електронних книг через бібліотеки – це не питання осучаснення роботи абонементу бібліотеки. Надання доступу до електронних книжок – це нова модель роботи бібліотеки, яку треба терміново розробляти і запроваджувати. Треба вирішувати питання на законодавчому рівні, працювати за новими моделями контент-менеджменту, залучати до партнерства нові зацікавлені сторони.

З повним текстом цього звіту можна ознайомитися тут: E-content: The Digital Dialogue

Read Full Post »

Понад 27 тисяч голосів зібрала петиція до Білого дому США щодо шкільних бібліотек. У пості від 10 січня 2012 р. ми вже писали про новий сайт«Ми – народ: Ваш голос у нашому уряді» (We the People, Your Voice in Our Government), який дає можливість громадянам подавати петиції уряду США з актуальних питань. Якщо такі петиції зберуть 25 тисяч голосів, уряд має на це реагувати. Тепер адміністрація президанта США повинна дати офіційну відповідь на петицію громадян щодо шкільних бібліотек. У петиції зокрема йдеться, що кожна дитина в Америці заслуговує на доступ до ефективної шкільної бібліотеки й вимагається, щоби відповідним законом про освіту виділялося на це фінансування. Цікавим є те, що цю петицію склав і подав шкільний бібліотекар, а підтримали 25 тисяч громадян. Звичайно, до цього долучилася й Американська бібліотечна асоціація.

Read Full Post »

16 січня 2012 р. у вихідний – святковий день Мартіна Лютера Кінга президент США Барак Обама з родиною допомагав робити полиці, фарбувати стіни та впорядковувати куточок читання в шкільній бібліотеці у Вашингтоні.

Американська бібліотечна асоціація надіслала листа подяки президентові, підкреслюючи важливість шкільної бібліотеки для освіти і запрошуючи родину президента на екскурсію до добре впорядкованої бібліотеки, щоби вони пересвідчилися у тій важливій ролі, що відіграє бібліотека в сучасній школі.

День Мартіна Лютера Кінга відзначається у США як день безкорисливої роботи на благо громади, допомоги людям, волонтерської праці.

Read Full Post »

У США продовжується протистояння-лобіювання-адвокація-партнерство між бібліотекарями і видавцями. Саме такими словами хочеться охарактеризувати відносини між видавцями і бібліотекарями у справі надання доступу до електронних книжок читачам книгозбірень. Penguin – один із найбільших видавців англомовної книги – відмовив бібліотекам у праві купувати електронні книжки. Американські бібліотекарі розглядають це як ляпас, бо роками були найважливішими покупцями книжок. Бібліотекарі в США сьогодні допомагають читачам опановувати електронні рідери, вчать закачувати та використовувати інформацію, опікуються, щоби інформація на всіх носіях була доступною для всіх громадян. Дослідження свідчать, що 40% читачів, які прочитали бібліотечну книгу, потім купують й собі таку. Бібліотеки сприяють розвитку ринку електронних книг. Нині бібліотеки США витрачають на електронні книжки більше, ніж на паперові, – зазначає у блозі Американської бібліотечної асоціації Керрі Рассел, директор Програми з публічного доступу до інформації (Офіс з політики щодо інформаційних технологій Американської бібліотечної асоціації). Протягом останнього року витрати на доступ до електронних книг бібліотеки збільшили майже втричі. Лише Нью-йоркська публічна бібліотека витрачає на електронні книжки один мільйон доларів на рік. «Алло, видавці, ви чуєте нас, бібліотекарів?» – закінчує свій допис на блозі Керрі Рассел.

Read Full Post »

Older Posts »

%d блогерам подобається це: