27 червня 2013 р. було ухвалено історичний Договір WIPO (Світової організації інтелектуальної власності) для полегшення доступу до опублікованих творів особам із порушенням зору та осіб з обмеженими можливостями читати друкований текст (відомий як Марракешський Договір).
Мета договору – пом’якшення “книжкового голоду» для людей з проблемами читання друкованих текстів шляхом створення міжнародної правової бази для забезпечення транскордонного обміну матеріалами. П’ятдесят одна країна підписала Марракешський договір. Підписання цього договору свідчить про наміри країни ратифікувати договір через розробку відповідного національного законодавства. ІФЛА брала активну участь у розробці та лобіюванні ухвалення цього договору. З текстом офіційної заяви ІФЛА щодо цих питань можна ознайомитися тут: http://www.ifla.org/node/7751 Цю заяву підписали багато національних бібліотечних асоціацій. Президія Української бібліотечної асоціації розгляне цю заяву щодо приєднання до неї на своєму найближчому засіданні.
Марракешський договір
5 Липня, 2013 від libinnovate
Відповідей: 8
Привет всем! Наконец-то! Давно пора! На всякий случай – одна моя ремарка: что такое дипломатическая конференция?
Как известно, одним из традиционных методов заключения международных договоров было и остается проведение дипломатической конференции полномочных представителей, специально созываемой с этой целью. Дипломатические конференции по прежнему проводятся – время от времени – для проведения переговоров и принятия многосторонних договоров, имеющих особое значение для международного сообщества.
Дипломатическая конференция ВОИС как правило созывается на основании резолюции Генеральной Ассамблеи ВОИС. В основообразующей резолюции Ассамблеи определяются цель конференции и общие условия для участия. Дипломатические конференции руководствуются своими собственными правилами процедурами и нормами общего международного права. Соответственно, конференция сама принимает договор и заключительный акт. Что и произошло в данном случае.
Цікаво, що у міжнародної спільноти знайшлось цілих дванадцять (!) потужних аргументів щоб зняти, чи ослабити, існуючі перепони у доступі інвалідів по зору та слабко зрячих до інтелектуальних та культурних надбань людства. Але це – громадський рух тих, хто опікується захистом прав інтелектуальної власності; українські бібліотеки та УБА у цьому процесі досі не приймали участі. Тому цікаво: а які ж наміри має наша УБА надалі, як бачиться практичне долучення бібліотечної системи України до цього важливого гуманітарного процесу?
А мені цікаво, як бібліотеки в разі пільгового придбання тих самих аудіо книг для обслуговування беніфіціарів, будуть розрізняти їх від решти користувачів бібліотечних послуг? Адже рішенням конференції пільгове обслуговування рекомендовано тільки для людей з вадами зору. Так ось на мій погляд бібліотеки повинні вибороти законне право надавати усі придбані аудіо матеріали (придбані за комерційними цінами та на пільгових засадах для інвалідів по зору) для усіх користувачів бібліотечних послуг. Бо в іншому разі нам без організаційної чехарди не обійтись. А це зайве у бібліотечній практиці.
Колеги, а мені сподобався той підхід, котрий закладено в цей міжнародний документ, що стосується транскордонного обміну копіями доступних для сприйняття бенефіціарами інформаційних матеріалів. Тобто, тепер сусідні країни можуть координувати свої зусилля у цьому напрямку своєї взаємодії. Якщо мати на увазі аудіо контент (книги і музику), то для українських інвалідів по зору лінгвістично найближчим є контент російською мовою. То чи є налаштування УБА з РБА на співпрацю з цих питань?
Олені Кирилівні та Кларі: УБА ініціювала низку проектів, які тепер виконуються в бібліотеках України, проводила разом з партнерами низку семінарів. Щодо цього документу, то цим питанням треба дійсно займатися, лобіювати в Україні прийняття відповідних законів. УБА має до цього долучитися. Може така ініціативна група складеться із співробітників бібліотек для незрячих та центрів, що були створені в обласних та інших бібліотеках – в Херсоні, Рівному, Луганську, Долині, Сумах, Житомирі?
Друзі! Незрячим та слабкозорим потрібен відповідний дистанційний доступ до інформації. Наприклад, смартфон для незрячих! В Інтернеті є повідомлення про те, що індус Суміт Дагар поєднав смартфон з таблицею Брайля. Завдяки його винаходу тепер два мільйони людей з вадами зору зможуть долучитися до використання сучасних технологій. Клавіші та екран цього пристрою обладнані системою рухомих штиків, що дозволить незрячим взаємодіяти зі смартфоном та зчитувати динамічну інформацію. Користувачі такого пристрою зможуть не лише відправляти та отримувати повідомлення і здійснювати дзвінки, але й користуватися усіма можливостями меню, зокрема іграми та відео.
І головне! Завдяки вбудованій камері смартфон зможе переводити візуальну інформацію з навколишнього світу у шрифт Брайля. Серійна модель такого пристрою з’явиться на ринку в кінці року та коштуватиме приблизно 185 доларів США.
Дякую, Миколо! Мабуть гарний пристрій вийде у індусів. Якщо справа піде, то і нашим співвітчизникам дістанеться. Для відвідувань сайтів новин незрячими та слабкозорими навіть дуже цікавий пристрій. Головне, аби так сталося. Бо інколи анонс є, а пристрою – немає : )) А крім того, такий пристрій не надватиме жодних преференцій для споживання цією верствою людей інформаційних ресурсів сайтів агрегаторів контенту, і тому незрячі та слабкозорі не зможуть нарівні з людьми без таких обмежень здоров’я використовувати інформаційні ресурси таких агрегаторів. Потрібно, щоби доступ з таких пристроїв був безкоштовним, або з певними ціновими пільгами. Але, як цю ситуацію передбачає обігрувати Марракешський договір ми достеменно ще не знаємо.
Колеги! Що стосується такої інформації, як новини, то люди з обмеженнями по зору мають нагоду і сьогодні повноцінно використовувати її у фоматі так званих подкастів. Що таке подкасти? Подкаст – це аудіо файл, або серія таких файлів. Їх можна завантажити з сайту, використовуючи налаштування RSS-потоку, для прослуховування на телефоні або на комп’ютері.
Як це працює? Аудіо автоматично надходить на комп’ютер згідно налаштуванням RSS-потоку. Програма подкастингу періодично переглядає оновлення сайту і автоматично пересилає потрібні файли на комп’ютер. Формат файлу. Найбільш зручний формату файлу для подкасту є MP3. Які програми необхідні для завантаження подкастів? Початківцям користувачам легше всього використовувати програму iTunes. Після встановлення програми ви можете підписатися на будь-які подкаст-канали. Відкрийте меню та виберіть команди «Advanced» – «Subscribe to Podcast», потім скопіюйте URL-адреси подкаст-каналів, які ви хотіли б отримувати. Підтвердіть вибір командою OK.