Принципи ІФЛА стосовно е-книг у бібліотеках

Пропоную вашій увазі документ ІФЛА. У цьому перекладі пропущено розділи “Вихідна інформація” та “Вступ”.

Принципи ІФЛА стосовно е-книг у бібліотеках
1.Бібліотека повинна мати право отримати ліцензію та/або придбати будь-яку е-книгу, що є у продажу без ембарго. Якщо певні назви вилучаються з бібліотечного ринку видавцями та/або авторами, законодавство країни має вимагати забезпечити такий доступ на обґрунтованих і розумних умовах. Бібліотеки повинні мати можливість комплектуватися, відбираючи певні назви зі списків видавців або дистриб’юторів відповідно до своєї місії надавати громадськості доступ до інформації та знань.

2. Бібліотека повинна мати доступ до е-книг на обґрунтованих і розумних умовах за справедливу ціну. Умови доступу мають бути прозорими та вартість прогнозованою, щоби бібліотека була спроможною діяти в рамках свого бюджету та циклу фінансування.

3. Варіанти ліцензій/придбання повинні враховувати визначені законом обмеження та виключення з національного закону про авторське право стосовно книгозбірень та їхніх користувачів, зокрема право
а) копіювати частину твору
б) змінювати формат твору з метою зберігання, якщо це передбачено ліцензією, або праця придбана у вічне користування
в) надавати тимчасовий примірник праці іншій бібліотеці за запитом користувача
г) змінювати формат твору для використання людьми з обмеженнями в читанні друкованого тексту
д) обходити технологічні засоби захисту з будь-якою не контрафактною метою.

4. Е-книги, доступні для бібліотек, повинні розроблятися на нейтральній платформі та відповідно до стандартів доступності. Контент має підлягати інтеграції до систем бібліотеки та онлайнових загальнодоступних каталогів, здатний взаємодіяти з різними платформами, програмними засобами та е-читанками (рідерами, пристроями для читання), які обирає бібліотека або її користувач.

5. Необхідно створити умови для забезпечення довготривалого зберігання примірників е-книг бібліотеками. Довготривала доступність примірників е-книг не повинна бути під загрозою через такі фактори як зупинка діяльності видавця. Цього можна досягнути, зокрема, завдяки спільній розробці архівних баз даних видавцями та бібліотеками, законодавчим рішенням, що вимагають зберігання обов’язкового примірника е-контенту у відповідних агенціях.

6. Послуги з надання доступу до е-книг повинні забезпечувати конфіденційність користувачів бібліотек. Бібліотеки та читачі бібліотек повинні бути поінформовані, щоби мати можливість приймати рішення щодо контролю та використання персональної інформації, включно з даними щодо кола їхнього е-читання.

Переглянуто 16 серпня 2013 р.

http://www.ifla.org/node/7418
Переклад з англійської В.С. Пашкової

Read Full Post »

ІФЛА назвала основні тренди, що визначають зміни інформаційного середовища

2013 року ІФЛА оприлюднила звіт «Піймати хвилю, або потонути? Навігація в інформаційному середовищі, що еволюціонує» (“Riding the Waves or Caught in the Tide? Navigating the Evolving Information Environment”). Експерти, які брали участь в укладанні цього звіту, визначили п’ять основних трендів, що визначають зміни інформаційного середовища.
1. Нові технології розширять і, водночас, обмежать коло тих, хто має доступ до інформації. Цифрове середовище підвищує цінність інформаційної електронної грамотності. Ті, хто не володіє цифровою грамотністю будуть виключені практично з усіх сфер життя. Нові цифрові моделі ведення бізнесу суттєво вплинуть на те, хто зможе успішно володіти, отримувати прибуток і надавати доступ до інформації.
2. Онлайнова освіта демократизує та підриває традиційне глобальне навчання. Широке розповсюдження дистанційних (онлайнових) освітніх ресурсів зробить освіту дешевшою та доступнішою. Підвищиться значення освіти протягом життя, отримає визнання неформальне та неофіційне навчання.
3. Будуть переглянуті межі приватності (конфіденційності) та захисту даних. Розшириться коло даних, які збирає уряд і приватні компанії для визначення розширених профайлів на окремих осіб, будуть удосконалені та здешевлені методи моніторингу та фільтрації даних комунікації окремих осіб. Це призведе до серйозних наслідків щодо збереження таємниці та конфіденційності особи, що зменшить довіру до онлайнового світу.
4. Супер-пов’язані суспільства будуть слухати та підсилювати нові голоси та групи. Суспільства з над-розвинутими мережами визнають, що відкривається більше можливостей для колективних дій – на противагу традиційним політичним партіям виникають «нові голоси» та можливість поширення рухів на підтримку певного питання. Ініціативи «відкритого уряду» та доступу до публічної інформації призведуть до більшої прозорості та орієнтованих на громадянина послуг.
5. Нові технології змінять глобальну інформаційну економіку. Поширення супер-пов’язаних мобільних пристроїв, мережевих сенсорів у електронних пристроях та інфраструктурі, 3-D принтерів і технологій перекладу з різних мов трансформує глобальну інформаційну економіку. Існуючі моделі бізнесу практично в усіх сферах переживатимуть серйозні проблеми, викликані застосуванням інноваційних пристроїв, що допоможуть людям залишатися економічно активними до пізнього віку та будь-де.
Як буде розвиватися ваша бібліотека відповідно до цього сценарію? У звіті більш детально розглядаються різні варіанти та проблеми, які постають перед бібліотеками в інформаційному середовищі, що дуже швидко еволюціонує. Проте, укладачі підкреслюють, що світ увесь час змінюється, що цей звіт не можна сприймати як статичний. Вони закликають до обговорення основних напрямів трансформацій на національному рівні.
Переклад автора блогу.

Read Full Post »

Проект нової редакції Кодексу етики бібліотекаря

Пропонуємо вашій увазі проект нової редакції Кодексу етики бібліотекаря, який планується розглянути і затвердити на конференції УБА в листопаді 2013р. Нова редакція зроблена з урахуванням основних цінностей бібліотечної професії, рекомендацій ІФЛА та потреб розвитку українських бібліотек.Робоча група УБА буде вдячна за ваші зауваження і пропозиції щодо його покращання.

Проект
Кодекс етики бібліотекаря
Затверджено конференцією Української бібліотечної асоціації _________2013р.

Мета цього Кодексу – визначення і втілення в життя принципів професійної етики бібліотечних працівників і всіх, хто забезпечує бібліотечно-інформаційне обслуговування.

У демократичному суспільстві, членами якого є всебічно поінформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення, руху ідей та інформації, свободи читання. Завдання інформаційних інституцій і професіоналів, включно з бібліотеками і бібліотекарями, – забезпечувати якісну реєстрацію документів, представлення та надання доступу до інформації. Інформаційні послуги в інтересах соціального, культурного та економічного процвітання – основа бібліотечної справи, тож бібліотеки несуть за них соціальну відповідальність.

Цей Кодекс пропонується як набір етичних положень і рекомендується для використання кожним бібліотекарем та інформаційним працівником.

Українська бібліотечна асоціація затверджує такі основні морально-етичні норми професійної бібліотечної діяльності:

Доступ до інформації
• ми дотримуємося принципів інтелектуальної й інформаційної свободи
• ми протистоїмо спробам цензурувати читання, формування фондів бібліотек, надання доступу до інформації
• ми поважаємо людську гідність і реалізуємо право особи на отримання інформації
• ми забезпечуємо високий рівень обслуговування, створюємо умови для рівноправного, вільного та комфортного доступу користувачів до інформаційних ресурсів
• ми робимо все, щоб надавати читачам безкоштовний доступ до бібліотечних фондів і бібліотечних послуг
• ми прагнемо забезпечувати всім доступність бібліотечних матеріалів, сайтів книгозбірень і приміщень бібліотек відповідно до міжнародних стандартів доступності
Відповідальність щодо особистості й суспільства
• ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від її соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів тощо
• ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвиткові національних культур
• ми сприяємо покращанню добробуту, соціальному, культурному та економічному процвітанню особи та суспільства
• ми усвідомлюємо гуманістичну місію нашої професії, сприяємо морально-етичним пошукам людини у пізнанні навколишнього світу й відверненні екологічної катастрофи
• ми співпрацюємо з усіма організаціями, установами, об’єднаннями й окремими особами, які зацікавлені в розбудові бібліотечної справи в Україні і в забезпеченні вільного і рівноправного доступу до інформації, до бібліотечних матеріалів і ресурсів
Приватність, таємниця та прозорість
• ми дбаємо про захист персональних даних користувачів і партнерів бібліотек
• ми захищаємо інформацію про коло читання та інтереси користувачів, забезпечуємо конфіденційність бібліотечно-інформаційного обслуговування
Відкритий доступ та інтелектуальна власність
• ми зацікавлені у використанні всіх можливостей для надання користувачам бібліотек якнайширшого доступу до інформації та ідей у будь-якому форматі
• ми прагнемо надавати справедливий, оперативний, економний та ефективний доступ до інформації
• ми визнаємо інтелектуальну власність авторів та інших творців і прагнемо забезпечити дотримання їхніх прав
• ми – від імені користувачів – захищаємо винятки та часові обмеження у законах авторського права, що стосуються бібліотек
• ми – партнери авторів, видавців та інших творців праць, захищених копірайтом
• ми заохочуємо уряд запроваджувати такі закони інтелектуальної власності, що забезпечують баланс між інтересами власників прав, окремими особами й такими інституціями, як бібліотеки
Нейтральність, особиста чесність і професійні навики
• ми віддані та компетентні у своїй професії, володіємо і постійно вдосконалюємо професійні знання, вміння та навички
• ми несемо моральну відповідальність за оперативність, повноту і об’єктивність інформації, що надається в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування
• ми дотримуємося нейтральності й неупередженої позиції щодо збирання та організації доступу до інформації й надання послуг, розмежовуємо професійні обов’язки і власні інтереси, прагнемо до того, щоб особисті переконання не заважали вільному доступові користувача до інформації
• ми не припускаємо одержання особистої вигоди за рахунок читачів, колег, бібліотеки, протидіємо корупції, яка впливає на бібліотечну справу, зокрема у постачанні та забезпеченні бібліотечними матеріалами і ресурсами, призначенні на бібліотечні посади та адмініструванні бібліотечних контрактів і фінансів
• ми маємо право на вільне висловлювання на робочому місці, виходячи з того, що це не порушує принцип нейтральності щодо користувачів
• ми виявляємо ініціативу, відповідальність, дисциплінованість, сумлінність у професійній діяльності
• ми сприяємо розвитку бібліотечної науки і практики, інноваціям, впровадженню прогресивних інформаційних технологій
Взаємини з колегами та працедавцями
• ми справедливо і з повагою ставимося до колег по роботі, захищаємо їхні права
• ми сприяємо гармонізації відносин у бібліотечному колективі, розвиткові професійної самосвідомості його членів
• ми підвищуємо авторитет бібліотечної професії
• ми залучаємо до професії талановиту молодь, допомагаємо її професійному становленню
• ми беремо участь у діяльності професійних асоціацій
• ми запобігаємо будь-яким проявам дискримінації на робочому місці через вік, громадянство, політичні переконання, фізичні чи розумові можливості, стать, сімейний стан, походження, расу, релігію чи сексуальну орієнтацію

Read Full Post »

УБА підтримує заяву ІФЛА

Українська бібліотечна асоціація (УБА) підтримує міжнародний рух за рівний доступ до інформації для людей, неспроможних читати друкований текст – сліпих і хворих на дислексію (Рішення Президії УБА від 5 вересня 2013 р.).
УБА приєдналася до асоціацій та інших організацій з понад 150-ти країн, які виступають на підтримку ефективного міжнародного договору щодо забезпечення рівного доступу до інформації, знань, читання і культурного життя людям з обмеженнями. Договір розглядався на Дипломатичній конференції, організованій Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO) в Марракеші (17-28 червня 2013 р.).
УБА твердо переконана, що доступ до інформації є важливою умовою для покращання життя людей. Усі повинні мати можливість отримати доступ до багатств людського знання, і це право не повинно обмежуватися інвалідністю. Договір, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст (сліпих і хворих на дислексію), є важливим першим кроком у забезпеченні прав цих людей на доступ до знань та інформації. УБА сподівається, що Україна, як держава-член Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ратифікує цей договір. УБА підтримує Заяву від світового бібліотечного співтовариства, прийняту Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), з глибокою переконаністю в її важливості.

Заява Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)

Організації, що представляють бібліотечні асоціації, бібліотечні консорціуми та професійних бібліотекарів у 150 країнах світу, закликають держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Ми, організації, що нижче підписалися, які представляють понад 750 тисяч професійних бібліотекарів і обслуговують понад мільярд зареєстрованих користувачів бібліотек по всьому світу, закликаємо держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Бібліотечне співтовариство має пряму зацікавленість у переговорах на Дипломатичній конференції в Марракеші, тому що бібліотеки в усьому світі є однією з ключових установ, які обслуговують людей, неспроможних читати друкований текст, особливо в країнах, що розвиваються. Бібліотекарі, як професія, користуються заслуженою довірою з боку громад інвалідів і правовласників.
Ми підтверджуємо права людей, неспроможних читати друкований текст, на доступ до книг, знань і культурного життя на рівних з іншими засадах, які закладені в Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права інвалідів (2006 р.). Бібліотеки вже давно відіграють важливу роль у підтримці цього співтовариства шляхом створення і розбудови колекцій в альтернативних форматах, часто заповнюючи прогалину через відсутність доступного матеріалу.
Ми знаємо, що люди, неспроможні читати друкований текст, не користуються повною мірою новими технологіями через обмеження в авторському праві. У 1985 р. у спільному звіті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та ЮНЕСКО рекомендувалося розробити нові міжнародні інструменти, які би дозволили виробництво і розповсюдження документів у доступних форматах. Проте через 28 років, немає ані правових , ані ефективних комерційних рішень. Нинішня ситуація являє собою провал як на ринку, так і в міжнародній політиці. Через те, що нереалістично очікувати, що найближчим часом ці прогалини заповнить ринок, то час політикам діяти в законодавчому порядку.
Тому міжнародне бібліотечне співтовариство рішуче підтримує укладання ефективного договору на благо незрячих та інших неспроможних читати друкований текст людей на Дипломатичній конференції в Марракеші. Під «ефективним договором» ми розуміємо розробку міжнародної правової бази, яка дозволить незрячим та іншим неспроможним читати друкований текст людям і бібліотекам, які їх обслуговують, мати реальні законодавчі рішення щодо практичних питань. Ефективний договір:
1. Забезпечує ефективну транскордонну передачу праць: вона не повинна бути обтяженою вимогами до уповноважених органів перевірити “комерційну доступність” через кордони, або дотриманням процедур “належної перевірки”, які неможливо виконати. Ефективна транскордонна передача робіт має стати одним з найбільш важливих переваг договору.
2. Підтримує право на читання людей, неспроможних читати друкований текст, в усьому світі – незалежно від формату: виключення в законах авторського права на благо людей, неспроможних читати друкований текст, повинні захищати від блокування технологічними методами захисту. Це дуже важливо в епоху цифрових технологій. Право на читання є фундаментальним – воно не повинно бути обмеженим технічними методами захисту.
3. Визнає роль бібліотек у забезпеченні доступу до праць у доступних форматах: бібліотеки мають відповідні можливості, щоб зробити доступними примірники творів для людей, неспроможних читати друкований текст, відповідно до прийнятих стандартів, ефективно, без додаткових витрат і бюрократії. Ефективний договір має чітко показати в узгодженій заяві про визначення “уповноважених органів», які обслуговують читачів, неспроможних читати друкований текст, що це – один з основних видів діяльності всіх бібліотек. Хоча існують спеціалізовані бібліотеки для людей, нездатних читати друкований текст, всі книгозбірні повинні обслуговувати всі групи своїх користувачів однаково, будь то публічні, шкільні, університетські бібліотеки або книгозбірні на робочих місцях.
4. Сприяє тому, що суспільний інтерес – основа балансу в авторському праві: триступеневий тест в міжнародному праві покликаний збалансувати права творців з суспільним інтересом у доступі до творів. Договір для блага людей, неспроможних читати друкований текст, не має застосовуватися, щоби розширити застосування триступеневого тесту.
Ми вважаємо, що вимога Світового союзу сліпих та їхніх союзників щодо прийняття ефективного міжнародного договору є правомірною, справедливою і давно назрілою. У Марракеші є можливість, щоби наступне покоління людей з порушеннями зору та інших осіб, неспроможних читати друкований текст, не було позбавлено права на читання. Нам потрібна тільки політична воля, щоби досягти в цьому успіху.
Представники ІФЛА, EIFL (Electronic Information for Libraries – неприбуткова організація «Електронна інформація для бібліотек») і LCA (The Library Copyright Alliance – Бібліотечний альянс з копірайту, до якого входять Американська бібліотечна асоціація, Асоціація дослідницьких бібліотек та Асоціація бібліотек коледжів і науково-дослідних установ) – в розпорядженні шановних делегатів Дипломатичної конференції в Марракеші, щоби представити додаткову інформацію з бібліотечного обслуговування людей, неспроможних читати друкований текст.
Гаага, 11 червня 2013 р.
Текст і підписантів заяви англ. мовою див.: http://www.ifla.org/node/7751
Переклад з англ. мови В.С.Пашкової

Read Full Post »

Переможці конкурсу ІФЛА на кращу студентську доповідь

ІФЛА визначила переможців конкурсу на кращу студентську доповідь для конгресу ІФЛА, що наступного тижня розпочинається у Сінгапурі. Для українських бібліотекарів, студентів і викладачів, думаю, буде цікаво довідатися про теми цих доповідей.
Тамара Родес зі школи бібліотечно-інформаційних наук Центрального університету Північної Кароліни (США) запропонувала доповідь на тему: «Жива, дихаюча революція: як бібліотеки можуть використовувати «живі архіви» для підтримки, залучення та документування соціальних рухів».
Еліна Каройя з фінського Університету прикладних наук в Оулу, школа менеджменту бізнесу та інформації виступатиме з такою темою: «Як оцінювати сталий розвиток бібліотеки? Підхід до моделі оцінки та індикаторів».
Якби українські студенти брали участь у цьому конкурсі, які б теми вони запропонували? Чи могли би вони виграти?

Read Full Post »

Кодекс етики ІФЛА на шістнадцяти мовах

Чи знаєте Ви, що Кодекс етики для бібліотекарів та інформаційних працівників ІФЛА, затверджений 2012 р., перекладено на шістнадцять мов? Ви можете ознайомитися з цими перекладами тут: http://www.ifla.org/faife/professional-codes-of-ethics-for-librarians
На сайті ІФЛА також представлені кодекси етики бібліотечних працівників з 40 країн, що були прийняті національними бібліотечними асоціаціями. ІФЛА реалізує програму багатомовності, прагнучи представити свою діяльність різними мовами. Ця програма реалізується завдяки роботі волонтерів.

Read Full Post »

«Cycling for libraries – 2013» = Велопробіг на підтримку бібліотек

З 18 по 26 червня 2013 р. проходила третя бібліотечна велосипедна мандрівка всесвітньовідомої ініціативи «Cycling for libraries». Цей велопробіг на підтримку книгозбірень – цікавий і непересічний адвокаційний захід, який привертає увагу до бібліотек, дає можливість фахівцям з понад 30 країн неформально спілкуватися, вивчати досвід бібліотек, які вони відвідують по маршруту пробігу. Вже третій рік поспіль велопробіг організовують ентузіасти під егідою ІФЛА. Від України у цьому заході брали участь члени Української бібліотечної асоціації Віталій Даценко (м.Київ), Надія Золотарьова (м.Луганськ) та Юлія Дудко (м.Львів). Українські учасники були фінансово підтримані Українською бібліотечною асоціацією (частково). Детальніше: http://ula.org.ua/index.php?id=788
8 липня Віталій Даценко розповідав колегам про хід і значення цього міжнародного адвокаційного заходу в Американській бібліотеці в Києві.
Про захід – http://www.cyclingforlibraries.org/wp-content/uploads/2013/06/What-is-Cycling-for-libraries.pdf
Офіційний сайт – http://www.cyclingforlibraries.org/
Офіційне відео – http://www.cyclingforlibraries.org/?page_id=5967
Офіційна група в Фейсбуці – https://www.facebook.com/cyc4lib
Група Українці на Cycling for Libraries – http://www.facebook.com/groups/360125554039303/

Read Full Post »

Марракешський договір

27 червня 2013 р. було ухвалено історичний Договір WIPO (Світової організації інтелектуальної власності) для полегшення доступу до опублікованих творів особам із порушенням зору та осіб з обмеженими можливостями читати друкований текст (відомий як Марракешський Договір).
Мета договору – пом’якшення “книжкового голоду» для людей з проблемами читання друкованих текстів шляхом створення міжнародної правової бази для забезпечення транскордонного обміну матеріалами. П’ятдесят одна країна підписала Марракешський договір. Підписання цього договору свідчить про наміри країни ратифікувати договір через розробку відповідного національного законодавства. ІФЛА брала активну участь у розробці та лобіюванні ухвалення цього договору. З текстом офіційної заяви ІФЛА щодо цих питань можна ознайомитися тут: http://www.ifla.org/node/7751 Цю заяву підписали багато національних бібліотечних асоціацій. Президія Української бібліотечної асоціації розгляне цю заяву щодо приєднання до неї на своєму найближчому засіданні.

Read Full Post »

Принципи видачі бібліотеками на абонемент е-книг

У квітні 2013 р. ІФЛА розробила документ, яким пропонує керуватися національним бібліотечним асоціаціям і бібліотекам в організації позичання на абонемент е-книг http://www.ifla.org/node/7418. Пропоную дещо скорочений переклад цього документу з англійської:
Принцип 1-й
Бібліотеки повинні мати можливість отримувати ліцензію та/або придбавати всі наявні на ринку е-книги на різноманітних умовах, що залежать від сутності твору та прав, наданих бібліотекам та їхнім користувачам, зокрема треба брати до уваги:
• Кількість одночасних користувачів
• Проміжок часу, впродовж якого бібліотека має право надавати доступ до наявних е-книг
• Можливість прямої купівлі з постійним доступом. Для довготермінового збереження електронні файли праць, що видрукувані комерційно, можуть зберігатися в агенції чи агенціях, які визначені законом про обов’язковий примірник
• Визначення дозволеної кількості книговидач (напр., видавництво HarperCollins дозволяє 25 книговидач)
• Дата публікації та роздрібна торгівля: видавці не повинні вводити ембарго на видачу ліцензій бібліотекам на нові видання
Принцип 2-й
Поважаючи закони авторського права з огляду на інтереси як бібліотек так і власників прав, будь-які варіанти ліцензій/придбання, що пропонуються для бібліотек, повинні дотримуватися визначених законом обмежень і виключень з закону про авторське право стосовно книгозбірень та їхніх користувачів, включно з таким (якщо дозволяється):
• Право копіювати частину твору
• Змінювати формат твору з метою зберігання, якщо це передбачено ліцензією, або праця придбана у довічне користування
• Надавати примірник для міжбібліотечного абонементу (обмеження на міжбібліотечний абонемент можуть бути визначені законом певної країни, або при укладанні угоди, такі, наприклад, обмеження, як кількість дозволених видач однієї назви на міжбібліотечний абонемент протягом року, або географічні обмеження щодо того, де розповсюджується твір, якщо, наприклад, видавець не має прав на розповсюдження е-книг у країні, де знаходиться бібліотека, яка замовляє е-книгу)
• Змінювати формат твору для використання людьми з обмеженнями
Бібліотеки повинні мати право обходити технологічні засоби захисту з будь-якою не контрафактною метою
(Пропозиції ІФЛА щодо обмежень та виключень для бібліотек і архівів у міжнародних угодах щодо авторського права: http://www.ifla.org/en/node/5856).
Принцип 3-й
Е-книги, доступні через бібліотеки, повинні “читатися” на усіх загально доступних пристроях для е-читання
Принцип 4-й
Бібліотеки та читачі бібліотек повинні мати можливість контролювати використання персональної інформації користувача, включно з даними щодо кола їхнього е-читання.
Принцип 5-й
Якщо видавці та/або автори та/або дилери забороняють бібліотекам доступ до е-книг, законодавство країни має вимагати забезпечити такий доступ на обґрунтованих і розумних умовах (ця вимога забезпечує доступ громадськості до всіх е-книг через бібліотеки у країнах, де уряд фінансово підтримує видавців і авторів)
Інші документи з цього питання можна знайти за адресою: http://www.ifla.org/e-lending.

Read Full Post »

Нові робочі групи Української бібліотечної асоціації – з етики та з електронних книг

13.02.2013 р. відбулося перше засідання робочої групи УБА з етики, яка розпочинає роботу над проектом нової редакції Кодексу етики бібліотекаря та збирання пропозицій стосовно удосконалення Кодексу етики бібліотекаря, прийнятого УБА 1996 р. Нова редакція Кодексу етики бібліотекаря буде розроблятися відповідно до Кодексу етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників. Повну та коротку версії цього документу читайте тут. УБА заохочує провести широке обговорення етичних питань професії в осередках УБА, в колективах бібліотек і навчальних закладах, у соціальних мережах. Свої пропозиції надсилайте на електронну адресу УБА – u_b_a@ukr.net з поміткою “Кодекс етики”.

15.02.2013 р. відбулося перше засідання робочої групи УБА з електронних книг, яка розпочинає роботу над пілотним проектом «Електронна книга у бібліотеці». Учасники робочої групи обговорили проект спільної заяви Української бібліотечної асоціації та Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів щодо доступу до е-книжок в бібліотеках, нове видання УБА «Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці: з чого почати?» (див. попередній пост) та умови надання он-лайнового доступу до цього видання, мету і завдання пілотного проекту «Електронна книга у бібліотеці», календарний план робіт.

Read Full Post »