Feeds:
Публікації
Коментарі

Posts Tagged ‘інформаційні технології’

Пропоную продовження основних висновків звіту «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”) Асоціації бібліотечних послуг для юнацтва (США).

Чого підлітки чекають від бібліотек

Стати містком у зростаючій цифровій і знаннєвій прірві: Шкільні та публічні бібліотеки повинні забезпечити для підлітків на додаток до надання доступу до електронних засобів, формальні та неформальні можливості навчатися конструктивно та ефективно їх використовувати.
Розвиток мотивації для навчання: Занадто часто бажання підлітків вчитися гальмується освітньою системою, яка занадто зосереджена на тестуванні, не бажає застосовувати педагогічні методи, що відповідають конкретним культурним потребам, або так обмежена у фінансуванні, що надає тільки базові ресурси. Бібліотеки знаходяться поза межами формальної сфери школи і пропонують безпечне місце для навчання, що базується на зацікавленості. Публічні та шкільні бібліотеки, отже, повинні стати місцем для формального та неформального навчання.
Забезпечити навчання для підготовки підлітків до роботи: Для задоволення зростаючої потреби у кваліфікованій робочій силі школи та публічні бібліотеки повинні забезпечити підліткам можливості отримувати знання у реальному контексті 21-го століття.
Забезпечувати зв’язок між підлітками та іншими установами у громаді: Бібліотеки є лише однією з багатьох організацій, призначення яких – побудувати краще майбутнє для підлітків. Занадто часто, проте, підлітки не знають про пропоновані послуги у своїх громадах. Через те, що багато підлітків стикаються з серйозними соціальними та економічними проблемами, бібліотеки повинні забезпечити їм необхідну допомогу.

Наслідки для бібліотек

Для задоволення потреб сьогоднішніх підлітків і продовження своєї важливої та цінної для громади діяльності, бібліотеки повинні переглянути свою структуру, в тому числі такі її компоненти:
Аудиторія: Треба зосередитися на обслуговуванні всіх підлітків у громаді, а не лише на тих, хто регулярно приходить до бібліотеки.
Колекції: Повинні бути спеціально сформовані для задоволення унікальних потреб підлітків у певній громаді, яку обслуговують бібліотеки, і розширені за рахунок включення електронних ресурсів , а також експертів і наставників.
Приміщення: Фізичний простір бібліотеки має бути гнучким, що дозволить підліткам працювати над різними проектами і завданнями один з одним, а дорослим наставникам створювати умови для спільного створення та використання контенту. Віртуальний простір також дозволить підліткам спілкуватися один з одним і з експертами. Бібліотеки повинні визнати, що підлітки потребують і хочуть використовувати весь простір бібліотеки чи сайту, а не тільки певну визначену для них частину.
Програми (заходи): Протягом усього року бібліотеки організують програми, використовують свої унікальні можливості, щоби підлітки отримували важливі навички; важливо вивчати інтереси підлітків і вимірювати результати з огляду на одержані знання чи отримані навички.
Кадри: Спеціалісти-бібліотекарі з вищою освітою зосереджуються на організації та менеджменті програм і послуг для підлітків, а безпосередньо з підлітками працює персонал і кваліфіковані добровольці, які виступають в якості наставників, тренерів.
Участь молоді: Самі підлітки активно залучаються до всіх молодіжних програм і видів обслуговування, що дозволяє забезпечити як швидкий так і структурований зворотній зв’язок з персоналом бібліотеки. Участь підлітків не обмежується формально організованими групами.
Інформаційна діяльність: Це – діяльність, що продовжується і відбувається з метою виявлення і задоволення потреб підлітків; передбачає також співпрацю з партнерами, щоб задовольнити ці потреби.
Політика (правила): Ґрунтується на тому, що послуги надаються юнацтву скрізь, незалежно від їхнього місця перебування. Правила є гнучкими і легко оновлюються відповідно до потреб, що змінюються.
Професійний розвиток : Ціла бібліотека/школа має єдині підходи до планування, надання та оцінки послуг для підлітків. Досліджуються атрибути та ресурси, унікальні для бібліотек, і визначаються засоби для їх ефективного використання для досягнення цілей бібліотеки.

Сьогоднішні понад 40 млн. підлітків у США зіштовхуються з великою кількістю соціальних питань, бар’єрами і проблемами, які багато хто з них не в змозі подолати і вирішити самостійно. Майже 7000 підлітків кидають школу щодня, приблизно 40% випускників шкіл не володіють традиційними навичками грамотності, нація стоїть перед небезпекою втратити ціле покоління, що призведе до браку кваліфікованих робітників і активних громадян. Зараз настав час для публічних і шкільних бібліотек об’єднатися з іншими ключовими зацікавленими сторонами і вжити заходів, щоб допомогти вирішити проблеми, які негативно впливають на підлітків і в кінцевому рахунку на майбутнє нації. Ці проблеми не є нездоланними. Це – моральний імператив для бібліотек використовувати свої можливості та ресурси для досягнення позитивних змін і поліпшення життя мільйонів підлітків. У такий спосіб книгозбірні робитимуть неоціненну послугу своїй громаді і позиціонуватимуть себе в якості незамінного для громади ресурсу.
Переклад В.С. Пашкової

Read Full Post »

books1Асоціація бібліотечних послуг для юнацтва (у складі Американської бібліотечної асоціації) протягом року обговорювала стан бібліотечного обслуговування підлітків і в січні 2014 р. оприлюднила звіт «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”). Мова йде про підходи до організації якісного бібліотечного обслуговування молоді, їхнього залучення до організації цих послуг з огляду на вимоги та виклики 21-го століття. Пропоную вашій увазі основні висновки цього звіту у перекладі автора блогу.

Підлітки складають велику частину користувачів бібліотек
У США проживає 40 млн. юнаків і дівчат віком 12-17 років. Дослідження 2013 р. (2013 Pew survey) показало, що 72% з них користується публічними бібліотеками (дані 2012 р.)ereader

Бібліотечне обслуговування та ресурси для підлітків – у небезпеці
Закриття бібліотек, скорочення годин роботи книгозбірень, брак бібліотечних працівників, невідповідність ресурсів існуючим потребам призводить до того, що в деяких громадах молодь відсторонена від ресурсів, знань і послуг, що необхідні для навчання, емоційного та соціального розвитку, опанування навиками 21-го століття, забезпечення становлення як активних громадян.

Суттєво змінився демографічний склад молоді
За даними перепису, проведеного Annie E. Casey Foundation у 2010 р., у США нараховується 74,2 млн. громадян віком до 18 років; 46% з них – не білошкіре населення. На додаток, одна п’ята частина американських дітей – емігранти та діти емігрантів. На часі врахувати це при обслуговуванні в публічних і шкільних бібліотеках.

Технології продовжують впливати на методи комунікації, викладання та навчання
Підлітки повсюдно використовують технології (смартфони, таблетки, Інтернет тощо). Проте продовжує існувати різниця стосовно наявності цих пристроїв у різних соціоекономічних та расових групах населення. На часі публічним і шкільним книгозбірням визначити, як технології вплинуть на майбутнє бібліотечне обслуговування юнацтва, особливо враховуючи існуючу різницю в доступності.

Підлітки переходять у працездатний вік без важливих навичок
Протягом трьох останніх десятиліть навички, необхідні для успіху молодих людей на робочому місці, суттєво змінилися, проте навики, які надаються в школах не відповідають цим змінам. Бібліотеки повинні перетворитися на місце, надавати послуги та забезпечувати можливості, які потрібні сьогодні юнакам і дівчатам, щоби вони були успішними в школі та в житті.

Зміни парадигми (системи понять і поглядів) і бібліотеки
Зійшлися декілька факторів, які призвели до кардинальних змін у діяльності бібліотек. З моменту залучення комп’ютерів до публічних і шкільних бібліотек, останні переживають важливі трансформації. Бібліотеку більше не можна розглядати як тихе місце, де є доступ до фізичного контенту. Більше того, вона має перетворитися на місце – фізичне та віртуальне, де люди можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, – від книжок до комп’ютерних програм і експертів місцевого, регіонального чи національного рівня. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті. Нові дослідження також обґрунтовують концепцію взаємопов’язаного навчання, яка доводить, що молоді люди вчаться краще, коли, їхнє навчання пов’язане з їхніми захопленнями, мріями та інтересами.
Переклад В.С. Пашкової
(Далі буде)

Read Full Post »

ifla2013 року ІФЛА оприлюднила звіт «Піймати хвилю, або потонути? Навігація в інформаційному середовищі, що еволюціонує» (“Riding the Waves or Caught in the Tide? Navigating the Evolving Information Environment”). Експерти, які брали участь в укладанні цього звіту, визначили п’ять основних трендів, що визначають зміни інформаційного середовища.
1. Нові технології розширять і, водночас, обмежать коло тих, хто має доступ до інформації. Цифрове середовище підвищує цінність інформаційної електронної грамотності. Ті, хто не володіє цифровою грамотністю будуть виключені практично з усіх сфер життя. Нові цифрові моделі ведення бізнесу суттєво вплинуть на те, хто зможе успішно володіти, отримувати прибуток і надавати доступ до інформації.
2. Онлайнова освіта демократизує та підриває традиційне глобальне навчання. Широке розповсюдження дистанційних (онлайнових) освітніх ресурсів зробить освіту дешевшою та доступнішою. Підвищиться значення освіти протягом життя, отримає визнання неформальне та неофіційне навчання.
3. Будуть переглянуті межі приватності (конфіденційності) та захисту даних. Розшириться коло даних, які збирає уряд і приватні компанії для визначення розширених профайлів на окремих осіб, будуть удосконалені та здешевлені методи моніторингу та фільтрації даних комунікації окремих осіб. Це призведе до серйозних наслідків щодо збереження таємниці та конфіденційності особи, що зменшить довіру до онлайнового світу.
4. Супер-пов’язані суспільства будуть слухати та підсилювати нові голоси та групи. Суспільства з над-розвинутими мережами визнають, що відкривається більше можливостей для колективних дій – на противагу традиційним політичним партіям виникають «нові голоси» та можливість поширення рухів на підтримку певного питання. Ініціативи «відкритого уряду» та доступу до публічної інформації призведуть до більшої прозорості та орієнтованих на громадянина послуг.
5. Нові технології змінять глобальну інформаційну економіку. Поширення супер-пов’язаних мобільних пристроїв, мережевих сенсорів у електронних пристроях та інфраструктурі, 3-D принтерів і технологій перекладу з різних мов трансформує глобальну інформаційну економіку. Існуючі моделі бізнесу практично в усіх сферах переживатимуть серйозні проблеми, викликані застосуванням інноваційних пристроїв, що допоможуть людям залишатися економічно активними до пізнього віку та будь-де.
Як буде розвиватися ваша бібліотека відповідно до цього сценарію? У звіті більш детально розглядаються різні варіанти та проблеми, які постають перед бібліотеками в інформаційному середовищі, що дуже швидко еволюціонує. Проте, укладачі підкреслюють, що світ увесь час змінюється, що цей звіт не можна сприймати як статичний. Вони закликають до обговорення основних напрямів трансформацій на національному рівні.
Переклад автора блогу.

Read Full Post »

6 листопада 2013 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій відбулося засідання круглого столу “Роль публічних бібліотек у розбудові інформаційної інфраструктури України”. Детальніше – див. на порталі УБА.

Read Full Post »

Та про загальні тенденції розвитку книгозбірень в електронну еру ви можете дізнатися з сюжету програми “Вікно в Америку”: http://av.voanews.com/VOA_Clickability_Feed_Connector/71/436/UKR_Digital_Books.mp4

Read Full Post »

Вы предлагаете инновационные услуги с креативным, то есть нетрадиционным, новым и разнообразным, использованием информационных и коммуникационных технологий (ИКТ) в целях социального и экономического развития своей общины?
Расскажите нам свою историю, примите участие в конкурсе и выиграйте 1 500 долларов США!
Премия за креативное использование ИКТ в публичных библиотеках — шестая по счету в нашей поразительной программе премий за инновации для публичных и общественных библиотек в странах с развивающейся и переходной экономикой.
Зайдите сюда, чтобы подробнее узнать об этой премии и том, как стать участником конкурса.
Программа EIFL по разработке инновационных проектов для публичных библиотек (EIFL-PLIP) реализуется при финансовой поддержке Фонда Билла и Мелинды Гейтс.
Cрок приема заявок: с 9 сентября по 30 октября 2013 г.

Read Full Post »

UBA_logo_small_07_jpgiflaУкраїнська бібліотечна асоціація (УБА) підтримує міжнародний рух за рівний доступ до інформації для людей, неспроможних читати друкований текст – сліпих і хворих на дислексію (Рішення Президії УБА від 5 вересня 2013 р.).
УБА приєдналася до асоціацій та інших організацій з понад 150-ти країн, які виступають на підтримку ефективного міжнародного договору щодо забезпечення рівного доступу до інформації, знань, читання і культурного життя людям з обмеженнями. Договір розглядався на Дипломатичній конференції, організованій Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO) в Марракеші (17-28 червня 2013 р.).
УБА твердо переконана, що доступ до інформації є важливою умовою для покращання життя людей. Усі повинні мати можливість отримати доступ до багатств людського знання, і це право не повинно обмежуватися інвалідністю. Договір, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст (сліпих і хворих на дислексію), є важливим першим кроком у забезпеченні прав цих людей на доступ до знань та інформації. УБА сподівається, що Україна, як держава-член Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ратифікує цей договір. УБА підтримує Заяву від світового бібліотечного співтовариства, прийняту Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), з глибокою переконаністю в її важливості.

Заява Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)

Організації, що представляють бібліотечні асоціації, бібліотечні консорціуми та професійних бібліотекарів у 150 країнах світу, закликають держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Ми, організації, що нижче підписалися, які представляють понад 750 тисяч професійних бібліотекарів і обслуговують понад мільярд зареєстрованих користувачів бібліотек по всьому світу, закликаємо держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Бібліотечне співтовариство має пряму зацікавленість у переговорах на Дипломатичній конференції в Марракеші, тому що бібліотеки в усьому світі є однією з ключових установ, які обслуговують людей, неспроможних читати друкований текст, особливо в країнах, що розвиваються. Бібліотекарі, як професія, користуються заслуженою довірою з боку громад інвалідів і правовласників.
Ми підтверджуємо права людей, неспроможних читати друкований текст, на доступ до книг, знань і культурного життя на рівних з іншими засадах, які закладені в Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права інвалідів (2006 р.). Бібліотеки вже давно відіграють важливу роль у підтримці цього співтовариства шляхом створення і розбудови колекцій в альтернативних форматах, часто заповнюючи прогалину через відсутність доступного матеріалу.
Ми знаємо, що люди, неспроможні читати друкований текст, не користуються повною мірою новими технологіями через обмеження в авторському праві. У 1985 р. у спільному звіті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та ЮНЕСКО рекомендувалося розробити нові міжнародні інструменти, які би дозволили виробництво і розповсюдження документів у доступних форматах. Проте через 28 років, немає ані правових , ані ефективних комерційних рішень. Нинішня ситуація являє собою провал як на ринку, так і в міжнародній політиці. Через те, що нереалістично очікувати, що найближчим часом ці прогалини заповнить ринок, то час політикам діяти в законодавчому порядку.
Тому міжнародне бібліотечне співтовариство рішуче підтримує укладання ефективного договору на благо незрячих та інших неспроможних читати друкований текст людей на Дипломатичній конференції в Марракеші. Під «ефективним договором» ми розуміємо розробку міжнародної правової бази, яка дозволить незрячим та іншим неспроможним читати друкований текст людям і бібліотекам, які їх обслуговують, мати реальні законодавчі рішення щодо практичних питань. Ефективний договір:
1. Забезпечує ефективну транскордонну передачу праць: вона не повинна бути обтяженою вимогами до уповноважених органів перевірити “комерційну доступність” через кордони, або дотриманням процедур “належної перевірки”, які неможливо виконати. Ефективна транскордонна передача робіт має стати одним з найбільш важливих переваг договору.
2. Підтримує право на читання людей, неспроможних читати друкований текст, в усьому світі – незалежно від формату: виключення в законах авторського права на благо людей, неспроможних читати друкований текст, повинні захищати від блокування технологічними методами захисту. Це дуже важливо в епоху цифрових технологій. Право на читання є фундаментальним – воно не повинно бути обмеженим технічними методами захисту.
3. Визнає роль бібліотек у забезпеченні доступу до праць у доступних форматах: бібліотеки мають відповідні можливості, щоб зробити доступними примірники творів для людей, неспроможних читати друкований текст, відповідно до прийнятих стандартів, ефективно, без додаткових витрат і бюрократії. Ефективний договір має чітко показати в узгодженій заяві про визначення “уповноважених органів», які обслуговують читачів, неспроможних читати друкований текст, що це – один з основних видів діяльності всіх бібліотек. Хоча існують спеціалізовані бібліотеки для людей, нездатних читати друкований текст, всі книгозбірні повинні обслуговувати всі групи своїх користувачів однаково, будь то публічні, шкільні, університетські бібліотеки або книгозбірні на робочих місцях.
4. Сприяє тому, що суспільний інтерес – основа балансу в авторському праві: триступеневий тест в міжнародному праві покликаний збалансувати права творців з суспільним інтересом у доступі до творів. Договір для блага людей, неспроможних читати друкований текст, не має застосовуватися, щоби розширити застосування триступеневого тесту.
Ми вважаємо, що вимога Світового союзу сліпих та їхніх союзників щодо прийняття ефективного міжнародного договору є правомірною, справедливою і давно назрілою. У Марракеші є можливість, щоби наступне покоління людей з порушеннями зору та інших осіб, неспроможних читати друкований текст, не було позбавлено права на читання. Нам потрібна тільки політична воля, щоби досягти в цьому успіху.
Представники ІФЛА, EIFL (Electronic Information for Libraries – неприбуткова організація «Електронна інформація для бібліотек») і LCA (The Library Copyright Alliance – Бібліотечний альянс з копірайту, до якого входять Американська бібліотечна асоціація, Асоціація дослідницьких бібліотек та Асоціація бібліотек коледжів і науково-дослідних установ) – в розпорядженні шановних делегатів Дипломатичної конференції в Марракеші, щоби представити додаткову інформацію з бібліотечного обслуговування людей, неспроможних читати друкований текст.
Гаага, 11 червня 2013 р.
Текст і підписантів заяви англ. мовою див.: http://www.ifla.org/node/7751
Переклад з англ. мови В.С.Пашкової

Read Full Post »

Для мене було цікаво довідатися, що перший комп’ютер для читачів було встановлено у відділі науки та технології Бібліотеки Конгресу США у квітні 1975 р. (Nelson J., Farley J. Full Circle: Ninety Years of Service in the Main Reading Room. – Washington, D.C. : Library of Congress, 1991).Сьогодні дослідники можуть приносити з собою до бібліотеки лептопи. Бібліотека Конгресу не надає у користування комп’ютери для роботи з текстовими редакторами тощо. Комп’ютерні робочі станції в читальних залах можуть використовуватися читачами для користування каталогом, базами даних та пошуку в Інтернеті (http://www.loc.gov/rr/res-faq.html#22).

Read Full Post »

IMG_2471IMG_249224 квітня 2013 р. відкрився інклюзивний читальний зал у Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ольжича за підтримки Посольства США в Україні (програма «Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAP). У відкритті взяли участь представники влади, Посольства США в Україні, громадських організацій, зокрема УБА, освітніх закладів, преси. Люди з особливими потребами – ті, що не бачать, пересуваються на візку тощо, тепер мають кращі можливості безперешкодного доступу до інформації, інформаційних технологій та спілкування.

Read Full Post »

Picture1Президія УБА затвердила розроблені робочою групою УБА з електронних книг «Орієнтовні правила користування електронними читанками (електронними рідерами) у бібліотеці». Президія УБА рекомендує бібліотекам, що надають користувачам таку бібліотечну послугу, розробити на основі цього документу власні Правила користування електронними читанками у бібліотеці.
Я вдячна всім, хто долучився до розробки і обговорення цього документу. Розкажіть про досвід прийняття Правил користування електронними читанками у Вашій бібліотеці, а також про досвід надання такої бібліотечної послуги читачам цього блогу у коментарях.

Read Full Post »

Older Posts »

%d блогерам подобається це: