Заява Президії Української бібліотечної асоціації від 23 січня 2014 р.

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» глибоко стурбована насильством, яке відбувається в центрі Києва, і гаряче вболіває за збереження людського життя, за забезпечення безпеки цінностей духу, душі та думки українського народу, які зберігаються у Національній парламентській бібліотеці України, у бібліотеках і архівах інститутів Національної академії наук України, в Національному художньому музеї України, які опинилися у центрі протистояння.

Ми закликаємо негайно вжити заходів, які допоможуть мирному і справедливому вирішенню конфлікту задля майбутнього України, в тому числі шляхом припинення насильства. Вважаємо неприпустимим будь-яке обмеження прав і свобод, гарантованих Конституцією та міжнародними конвенціями, ратифікованими Україною, зокрема свободи слова, свободи мирних зібрань, діяльності громадських організацій.

Звернення Президії УБА до членів Української бібліотечної асоціації

Українська бібліотечна асоціація як професійна громадська організація у дні соціальної напруги і нестабільності підтверджує свою місію, що полягає у всебічному сприянні розвитку бібліотечної справи і забезпеченні реалізації права користувачів бібліотечних послуг на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, а також захисті соціальних та інших спільних інтересів членів УБА.

Вважаємо за необхідне підтвердити бачення ролі і місії бібліотек як центрів підтримки розвитку громади і надання доступу до соціально значущої інформації.

Шановні колеги! Члени УБА! Професійна бібліотечна спільното! Закликаємо вас продовжувати сповідувати демократичні цінності, сприяти доступності інформації і заперечувати цензуру!

Закликаємо за можливості переглянути години роботи бібліотек і зробити їх доступними для ваших читачів у зручний для них час!

Звертаємо увагу на необхідність забезпечення вільного доступу до ресурсів Інтернету, найбільш актуальних медійних джерел та каналів, що транслюють новини політичного життя.

Просимо популяризувати веб-сайти органів державної влади, надавати можливість вашим читачам використовувати інформацію з офіційних джерел, а також максимально сприяти інтерактивному спілкуванню членів громади з представниками різних гілок влади.

У дні соціальної напруги і протистояння закликаємо дотримуватися політичного нейтралітету у професійній діяльності, толерантності, сповідувати гуманістичні цінності і мати в серці любов до України!

Текст заяви

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 2.

Пропоную продовження основних висновків звіту «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”) Асоціації бібліотечних послуг для юнацтва (США).

Чого підлітки чекають від бібліотек

Стати містком у зростаючій цифровій і знаннєвій прірві: Шкільні та публічні бібліотеки повинні забезпечити для підлітків на додаток до надання доступу до електронних засобів, формальні та неформальні можливості навчатися конструктивно та ефективно їх використовувати.
Розвиток мотивації для навчання: Занадто часто бажання підлітків вчитися гальмується освітньою системою, яка занадто зосереджена на тестуванні, не бажає застосовувати педагогічні методи, що відповідають конкретним культурним потребам, або так обмежена у фінансуванні, що надає тільки базові ресурси. Бібліотеки знаходяться поза межами формальної сфери школи і пропонують безпечне місце для навчання, що базується на зацікавленості. Публічні та шкільні бібліотеки, отже, повинні стати місцем для формального та неформального навчання.
Забезпечити навчання для підготовки підлітків до роботи: Для задоволення зростаючої потреби у кваліфікованій робочій силі школи та публічні бібліотеки повинні забезпечити підліткам можливості отримувати знання у реальному контексті 21-го століття.
Забезпечувати зв’язок між підлітками та іншими установами у громаді: Бібліотеки є лише однією з багатьох організацій, призначення яких – побудувати краще майбутнє для підлітків. Занадто часто, проте, підлітки не знають про пропоновані послуги у своїх громадах. Через те, що багато підлітків стикаються з серйозними соціальними та економічними проблемами, бібліотеки повинні забезпечити їм необхідну допомогу.

Наслідки для бібліотек

Для задоволення потреб сьогоднішніх підлітків і продовження своєї важливої та цінної для громади діяльності, бібліотеки повинні переглянути свою структуру, в тому числі такі її компоненти:
Аудиторія: Треба зосередитися на обслуговуванні всіх підлітків у громаді, а не лише на тих, хто регулярно приходить до бібліотеки.
Колекції: Повинні бути спеціально сформовані для задоволення унікальних потреб підлітків у певній громаді, яку обслуговують бібліотеки, і розширені за рахунок включення електронних ресурсів , а також експертів і наставників.
Приміщення: Фізичний простір бібліотеки має бути гнучким, що дозволить підліткам працювати над різними проектами і завданнями один з одним, а дорослим наставникам створювати умови для спільного створення та використання контенту. Віртуальний простір також дозволить підліткам спілкуватися один з одним і з експертами. Бібліотеки повинні визнати, що підлітки потребують і хочуть використовувати весь простір бібліотеки чи сайту, а не тільки певну визначену для них частину.
Програми (заходи): Протягом усього року бібліотеки організують програми, використовують свої унікальні можливості, щоби підлітки отримували важливі навички; важливо вивчати інтереси підлітків і вимірювати результати з огляду на одержані знання чи отримані навички.
Кадри: Спеціалісти-бібліотекарі з вищою освітою зосереджуються на організації та менеджменті програм і послуг для підлітків, а безпосередньо з підлітками працює персонал і кваліфіковані добровольці, які виступають в якості наставників, тренерів.
Участь молоді: Самі підлітки активно залучаються до всіх молодіжних програм і видів обслуговування, що дозволяє забезпечити як швидкий так і структурований зворотній зв’язок з персоналом бібліотеки. Участь підлітків не обмежується формально організованими групами.
Інформаційна діяльність: Це – діяльність, що продовжується і відбувається з метою виявлення і задоволення потреб підлітків; передбачає також співпрацю з партнерами, щоб задовольнити ці потреби.
Політика (правила): Ґрунтується на тому, що послуги надаються юнацтву скрізь, незалежно від їхнього місця перебування. Правила є гнучкими і легко оновлюються відповідно до потреб, що змінюються.
Професійний розвиток : Ціла бібліотека/школа має єдині підходи до планування, надання та оцінки послуг для підлітків. Досліджуються атрибути та ресурси, унікальні для бібліотек, і визначаються засоби для їх ефективного використання для досягнення цілей бібліотеки.

Сьогоднішні понад 40 млн. підлітків у США зіштовхуються з великою кількістю соціальних питань, бар’єрами і проблемами, які багато хто з них не в змозі подолати і вирішити самостійно. Майже 7000 підлітків кидають школу щодня, приблизно 40% випускників шкіл не володіють традиційними навичками грамотності, нація стоїть перед небезпекою втратити ціле покоління, що призведе до браку кваліфікованих робітників і активних громадян. Зараз настав час для публічних і шкільних бібліотек об’єднатися з іншими ключовими зацікавленими сторонами і вжити заходів, щоб допомогти вирішити проблеми, які негативно впливають на підлітків і в кінцевому рахунку на майбутнє нації. Ці проблеми не є нездоланними. Це – моральний імператив для бібліотек використовувати свої можливості та ресурси для досягнення позитивних змін і поліпшення життя мільйонів підлітків. У такий спосіб книгозбірні робитимуть неоціненну послугу своїй громаді і позиціонуватимуть себе в якості незамінного для громади ресурсу.
Переклад В.С. Пашкової

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 1.

Асоціація бібліотечних послуг для юнацтва (у складі Американської бібліотечної асоціації) протягом року обговорювала стан бібліотечного обслуговування підлітків і в січні 2014 р. оприлюднила звіт «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”). Мова йде про підходи до організації якісного бібліотечного обслуговування молоді, їхнього залучення до організації цих послуг з огляду на вимоги та виклики 21-го століття. Пропоную вашій увазі основні висновки цього звіту у перекладі автора блогу.

Підлітки складають велику частину користувачів бібліотек
У США проживає 40 млн. юнаків і дівчат віком 12-17 років. Дослідження 2013 р. (2013 Pew survey) показало, що 72% з них користується публічними бібліотеками (дані 2012 р.)

Бібліотечне обслуговування та ресурси для підлітків – у небезпеці
Закриття бібліотек, скорочення годин роботи книгозбірень, брак бібліотечних працівників, невідповідність ресурсів існуючим потребам призводить до того, що в деяких громадах молодь відсторонена від ресурсів, знань і послуг, що необхідні для навчання, емоційного та соціального розвитку, опанування навиками 21-го століття, забезпечення становлення як активних громадян.

Суттєво змінився демографічний склад молоді
За даними перепису, проведеного Annie E. Casey Foundation у 2010 р., у США нараховується 74,2 млн. громадян віком до 18 років; 46% з них – не білошкіре населення. На додаток, одна п’ята частина американських дітей – емігранти та діти емігрантів. На часі врахувати це при обслуговуванні в публічних і шкільних бібліотеках.

Технології продовжують впливати на методи комунікації, викладання та навчання
Підлітки повсюдно використовують технології (смартфони, таблетки, Інтернет тощо). Проте продовжує існувати різниця стосовно наявності цих пристроїв у різних соціоекономічних та расових групах населення. На часі публічним і шкільним книгозбірням визначити, як технології вплинуть на майбутнє бібліотечне обслуговування юнацтва, особливо враховуючи існуючу різницю в доступності.

Підлітки переходять у працездатний вік без важливих навичок
Протягом трьох останніх десятиліть навички, необхідні для успіху молодих людей на робочому місці, суттєво змінилися, проте навики, які надаються в школах не відповідають цим змінам. Бібліотеки повинні перетворитися на місце, надавати послуги та забезпечувати можливості, які потрібні сьогодні юнакам і дівчатам, щоби вони були успішними в школі та в житті.

Зміни парадигми (системи понять і поглядів) і бібліотеки
Зійшлися декілька факторів, які призвели до кардинальних змін у діяльності бібліотек. З моменту залучення комп’ютерів до публічних і шкільних бібліотек, останні переживають важливі трансформації. Бібліотеку більше не можна розглядати як тихе місце, де є доступ до фізичного контенту. Більше того, вона має перетворитися на місце – фізичне та віртуальне, де люди можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, – від книжок до комп’ютерних програм і експертів місцевого, регіонального чи національного рівня. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті. Нові дослідження також обґрунтовують концепцію взаємопов’язаного навчання, яка доводить, що молоді люди вчаться краще, коли, їхнє навчання пов’язане з їхніми захопленнями, мріями та інтересами.
Переклад В.С. Пашкової
(Далі буде)

Read Full Post »

ІФЛА назвала основні тренди, що визначають зміни інформаційного середовища

2013 року ІФЛА оприлюднила звіт «Піймати хвилю, або потонути? Навігація в інформаційному середовищі, що еволюціонує» (“Riding the Waves or Caught in the Tide? Navigating the Evolving Information Environment”). Експерти, які брали участь в укладанні цього звіту, визначили п’ять основних трендів, що визначають зміни інформаційного середовища.
1. Нові технології розширять і, водночас, обмежать коло тих, хто має доступ до інформації. Цифрове середовище підвищує цінність інформаційної електронної грамотності. Ті, хто не володіє цифровою грамотністю будуть виключені практично з усіх сфер життя. Нові цифрові моделі ведення бізнесу суттєво вплинуть на те, хто зможе успішно володіти, отримувати прибуток і надавати доступ до інформації.
2. Онлайнова освіта демократизує та підриває традиційне глобальне навчання. Широке розповсюдження дистанційних (онлайнових) освітніх ресурсів зробить освіту дешевшою та доступнішою. Підвищиться значення освіти протягом життя, отримає визнання неформальне та неофіційне навчання.
3. Будуть переглянуті межі приватності (конфіденційності) та захисту даних. Розшириться коло даних, які збирає уряд і приватні компанії для визначення розширених профайлів на окремих осіб, будуть удосконалені та здешевлені методи моніторингу та фільтрації даних комунікації окремих осіб. Це призведе до серйозних наслідків щодо збереження таємниці та конфіденційності особи, що зменшить довіру до онлайнового світу.
4. Супер-пов’язані суспільства будуть слухати та підсилювати нові голоси та групи. Суспільства з над-розвинутими мережами визнають, що відкривається більше можливостей для колективних дій – на противагу традиційним політичним партіям виникають «нові голоси» та можливість поширення рухів на підтримку певного питання. Ініціативи «відкритого уряду» та доступу до публічної інформації призведуть до більшої прозорості та орієнтованих на громадянина послуг.
5. Нові технології змінять глобальну інформаційну економіку. Поширення супер-пов’язаних мобільних пристроїв, мережевих сенсорів у електронних пристроях та інфраструктурі, 3-D принтерів і технологій перекладу з різних мов трансформує глобальну інформаційну економіку. Існуючі моделі бізнесу практично в усіх сферах переживатимуть серйозні проблеми, викликані застосуванням інноваційних пристроїв, що допоможуть людям залишатися економічно активними до пізнього віку та будь-де.
Як буде розвиватися ваша бібліотека відповідно до цього сценарію? У звіті більш детально розглядаються різні варіанти та проблеми, які постають перед бібліотеками в інформаційному середовищі, що дуже швидко еволюціонує. Проте, укладачі підкреслюють, що світ увесь час змінюється, що цей звіт не можна сприймати як статичний. Вони закликають до обговорення основних напрямів трансформацій на національному рівні.
Переклад автора блогу.

Read Full Post »

УБА – на засіданні круглого столу у Верховній Раді

6 листопада 2013 р. у Комітеті Верховної Ради України з питань інформатизації та інформаційних технологій відбулося засідання круглого столу “Роль публічних бібліотек у розбудові інформаційної інфраструктури України”. Детальніше – див. на порталі УБА.

Read Full Post »

Керівництво з прав людини для Інтернет-користувачів

Рада Європи працює над Керівництвом з прав людини для Інтернет-користувачів, яке спрямоване на підвищення поінформованості Інтернет-користувачів з питань прав людини та основних свобод в Інтернеті. Цей документ має надати людям інструмент, який можна буде використовувати у разі виникнення проблем у реалізації їхніх прав і свобод. Документ також має спрямовувати уряд на дотримання, захист і заохочення прав людини в Інтернеті та на заохочення приватного сектору діяти відповідально і з повагою до людей, з якими вони укладають контракт. Проект Керівництва можна прочитати тут. Рада Європи збирає пропозиції щодо покращання цього документу до 15 листопада 2013 р. Пропозиції можна надсилати: ig@coe.int або elvana.thaci@coe.int
Джерело: http://www.coe.int/t/informationsociety/

Read Full Post »

Про одну з американських бібліотек

Та про загальні тенденції розвитку книгозбірень в електронну еру ви можете дізнатися з сюжету програми “Вікно в Америку”: http://av.voanews.com/VOA_Clickability_Feed_Connector/71/436/UKR_Digital_Books.mp4

Read Full Post »

Про інтелектуальну свободу

Спробую у наступних постах потроху відповідати на ваші, колеги, запитання. Для цього буду використовувати книгу «Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотекаря» (В.С.Пашкова, О.М.Пашков), що щойно вийшла друком. Вона буде надіслана до всіх регіональних тренінгових центрів. Такий курс тепер читається для підвищення кваліфікації бібліотекарів. Тож спробую відповісти на запитання, що ви ставите. Перепрошую, що із запізненням, але зовсім немає часу через велику завантаженість…

Під інтелектуальною свободою розуміють право особи шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати без обмежень інформацію, що містить різні точки зору.
Вільне висловлення та свобода слова – фундаментальне право особи, а інтелектуальна свобода є основою демократії. У Статті 19 «Загальної декларації прав людини» ООН (1948) зазначено: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне висловлювання; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод (1950) так визначає основні права людини:
• право на життя, свободу та особисту недоторканість;
• право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства;
• право на вільні вибори;
• свобода думки, совісті та віросповідання;
• свобода вираження поглядів (зокрема, свобода засобів масової інформації);
• право власності.
Реалізація фундаментальних прав особи неможлива без свободи слова та вільного доступу до інформації.
Принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлення своєї думки закріплені також в інших міжнародних документах: Міжнародному пакті про політичні та громадянські права (1966), Конвенції з прав дитини (1989), у Віденській декларації (1993) та ін.
Важливо розуміти геополітичний контекст прав людини. Права особи, як вони визначені в міжнародних документах, по-різному імплементуються в країнах з різними політичними системами. Через відмінності в історичних шляхах розвитку різних держав спостерігається велика різниця в культурному, соціальному, релігійному та політичному підходах до забезпечення прав людини. Найбільш повно імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення відбувається в країнах Європейського Союзу, США та в інших країнах розвинутої демократії.
Конституцією України гарантоване право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (стаття 34). В Законі України «Про інформацію» підкреслюється, що основними принципами інформаційних відносин в Україні є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею.
Обмеження свободи слова, вільного доступу та обміну інформацією спостерігаються в країнах з тоталітарними режимами.
На початку ХХІ ст. до основоположних прав людини відносять і доступ до Інтернету. В таких країнах, як Фінляндія, Коста-Ріка, Естонія, Франція, Греція, Іспанія, доступ до Інтернету віднесено законом до фундаментальних прав людини. 2012 р. ООН прийняла резолюцію, якою проголошується, що доступ до Інтернету належить до основоположних прав людини. Кожна людина має право на підключення до Інтернету та вільне онлайнове висловлювання. Всі 47 країн-членів Ради з прав людини ООН поставили підписи під цією резолюцією.

Read Full Post »

Сучасні бібліотеки, які вони?

Виступ Альони Плакіди, міністра культури АР Крим, на конференції TEDxKyiv про сучасні бібліотеки: http://www.youtube.com/watch?v=BD7-ktwNDho

Read Full Post »

Відкриття інклюзивного читального залу у Житомирській обласній бібліотеці

24 квітня 2013 р. відкрився інклюзивний читальний зал у Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ольжича за підтримки Посольства США в Україні (програма «Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAP). У відкритті взяли участь представники влади, Посольства США в Україні, громадських організацій, зокрема УБА, освітніх закладів, преси. Люди з особливими потребами – ті, що не бачать, пересуваються на візку тощо, тепер мають кращі можливості безперешкодного доступу до інформації, інформаційних технологій та спілкування.

Read Full Post »