Списки заборонених книжок, або про інтелектуальну свободу і роль бібліотек

Я почала свій професійний шлях за часів Радянського Союзу. Пам’ятаю спецхрани в бібліотеках. Пам’ятаю часи, коли не можна було включати до списку використаної літератури в публікаціях тих вчених, які виїхали з країни, і аспіранти, які включили до автореферату ім’я вченого, який розробляв проблему і тепер «раптом» виїхав з країни, мали передруковувати автореферат. Слава Богу, я не пам’ятаю часів, коли за таку «провину» садили до в’язниці. А ви ніколи не думали, чому в наших бібліотеках існують відділи іноземної літератури, як окремий підрозділ? Яка в цьому логіка? Це і ще багато іншого – прояви цензури, державної цензури, якою була просякнута діяльність бібліотек за радянської влади. Я не буду тут говорити про інші прояви. А тепер пропоную ознайомитися з офіційними документами нашого північного сусіда – Росії: http://minjust.ru/ru/extremist-materials?search&page=10 та http://www.sova-center.ru/misuse/news/persecution/2012/06/d24749/. Час дії: сьогодення. Подивіться також публікацію http://www.rosbalt.ru/piter/2014/02/07/1230750.html щодо наслідків такої політики стосовно бібліотек.
Пропоную також повернутися і ще раз прочитати пости, присвячені цій темі за жовтень. Ми обговорювали досвід США та інших країн щодо інтелектуальної свободи на цьому блозі:
Про інтелектуальну свободу
Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві

Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права
Давайте думати, яку країну ми будуємо. Я мрію про країну вільних освічених людей, які читають вільно. Про країну, яка гарантує свободу слова. Я мрію про бібліотекарів,які відстоюють свободу слова, які захищають права читачів на доступ до інформації, які побороли самоцензуру. А ви?

Read Full Post »

Роль бібліотек і бібліотекарів у забезпеченні принципів інтелектуальної свободи: заява Президії УБА

Українська бібліотечна асоціація як професійна громадська організація у дні соціальної напруги і нестабільності підтверджує свою місію, що полягає у всебічному сприянні розвитку бібліотечної справи і забезпеченні реалізації права користувачів бібліотечних послуг на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, а також захисті соціальних та інших спільних інтересів членів УБА.

Вважаємо за необхідне підтвердити бачення ролі і місії бібліотек як центрів підтримки розвитку громади і надання доступу до соціально значущої інформації. Президія Української бібліотечної асоціації занепокоєна тим, що останнім часом на колективних сторінках бібліотек у соціальних мережах зустрічаються випадки висловлення особистих суб’єктивних політичних поглядів бібліотекарів, поширення інформації сепаратистського, антиукраїнського характеру, що викликає міжнаціональну ворожнечу, посилення напруги в суспільстві.

Закликаємо українських бібліотекарів у своїй професійній діяльності дотримуватися Кодексу етики бібліотекаря, затвердженого Конференцією УБА 26 листопада 2013 року. Нагадуємо, що в Кодексі етики, зокрема, йдеться про обов’язки бібліотекарів перед суспільством:

«У демократичному суспільстві, членами якого є всебічно поінформовані громадяни, бібліотечні працівники покликані сприяти забезпеченню принципів інтелектуальної свободи і вільного висловлення, руху ідей та інформації, свободи читання.

Відповідальність щодо особистості й суспільства

– ми дотримуємося загальнолюдських принципів моралі, гуманізму, плюралізму думок, поваги до особистості як вищої цінності суспільства, незалежно від її соціального стану, віросповідання, національності, статі, віку, політичних поглядів тощо

– ми зберігаємо та поповнюємо духовні цінності народу України, сприяємо розвиткові національних культур

– ми сприяємо покращанню добробуту, соціальному, культурному та економічному процвітанню особи та суспільства

– ми усвідомлюємо гуманістичну місію нашої професії, сприяємо морально-етичним пошукам людини у пізнанні навколишнього світу й відверненні екологічної катастрофи

– ми співпрацюємо з усіма організаціями, установами, об’єднаннями й окремими особами, які зацікавлені в розбудові бібліотечної справи в Україні і в забезпеченні вільного і рівноправного доступу до інформації, до бібліотечних матеріалів і ресурсів.

Нейтральність, особиста чесність і професійні навики

– ми несемо моральну відповідальність за оперативність, повноту і об’єктивність інформації, що надається в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування

– ми дотримуємося нейтральності й неупередженої позиції щодо збирання та організації доступу до інформації й надання послуг, розмежовуємо професійні обов’язки і власні інтереси, прагнемо до того, щоб особисті переконання не заважали вільному доступові користувача до інформації.».

Повний текст Кодексу етики бібліотекаря див. на порталі УБА: bit.ly/1khH21i

У цей важкий для народу України час саме бібліотеки можуть і повинні стати осередками гуманізму, демократії, плюралізму і толерантності, максимально сприяти доступності та об`єктивності інформації, діалогу та порозуміння багатонаціонального населення України у місцевих громадах.

Шановні колеги! Члени УБА! Професійна бібліотечна спільното! Закликаємо вас продовжувати сповідувати демократичні цінності, сприяти доступності інформації і заперечувати цензуру! Впевнені, що українська бібліотечна спільнота усвідомлює професійну відповідальність за створення і підтримку об’єктивного інформаційного середовища в країні за нинішніх умов. Ми, бібліотекарі, вміючи працювати з інформацією, визначати джерела її походження, призначення і наслідки інформаційного впливу, можемо і маємо сприяти розповсюдженню об’єктивної та неупередженої інформації.

Звертаємо увагу на необхідність забезпечення вільного доступу до ресурсів Інтернету, найбільш актуальних медійних джерел та каналів, що транслюють новини політичного життя. Просимо популяризувати веб-сайти органів державної влади, надавати можливість вашим читачам використовувати інформацію з офіційних джерел, а також максимально сприяти інтерактивному спілкуванню членів громади з представниками різних гілок влади.

У дні соціальної напруги і протистояння закликаємо дотримуватися політичного нейтралітету у професійній діяльності, толерантності, сповідувати гуманістичні цінності і мати в серці любов до України!
Джерело: http://ula.org.ua/index.php?id=single&tx_ttnews%5Btt_news%5D=316&cHash=4cfc2d67b908240b2036772c72bc688c

Read Full Post »

Національна парламентська бібліотека України за декілька днів знову відкриє свої двері для читачів

Національна парламентська бібліотека України, яка опинилася в центрі жорстокого протистояння на вул. Грушевського, незабаром знову відкриє свої двері для користувачів. З перших днів протистояння на першому поверсі бібліотеки було відкрито польовий госпіталь Міжнародного червоного хреста, лікарі якого зберегли багато життів. Весь цей час напружено і віддано працювали співробітники бібліотеки, допомагаючи людям і зберігаючи національне надбання народу України. Бібліотека залишилася неушкодженою. 26 лютого 2014 р. співробітники бібліотеки щиро дякували активістам Грушевського, які організували і забезпечили охорону людей, приміщення, фондів і майна Національної парламентської бібліотеки України.

Read Full Post »

Заява Президії Української бібліотечної асоціації від 23 січня 2014 р.

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» глибоко стурбована насильством, яке відбувається в центрі Києва, і гаряче вболіває за збереження людського життя, за забезпечення безпеки цінностей духу, душі та думки українського народу, які зберігаються у Національній парламентській бібліотеці України, у бібліотеках і архівах інститутів Національної академії наук України, в Національному художньому музеї України, які опинилися у центрі протистояння.

Ми закликаємо негайно вжити заходів, які допоможуть мирному і справедливому вирішенню конфлікту задля майбутнього України, в тому числі шляхом припинення насильства. Вважаємо неприпустимим будь-яке обмеження прав і свобод, гарантованих Конституцією та міжнародними конвенціями, ратифікованими Україною, зокрема свободи слова, свободи мирних зібрань, діяльності громадських організацій.

Звернення Президії УБА до членів Української бібліотечної асоціації

Українська бібліотечна асоціація як професійна громадська організація у дні соціальної напруги і нестабільності підтверджує свою місію, що полягає у всебічному сприянні розвитку бібліотечної справи і забезпеченні реалізації права користувачів бібліотечних послуг на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, а також захисті соціальних та інших спільних інтересів членів УБА.

Вважаємо за необхідне підтвердити бачення ролі і місії бібліотек як центрів підтримки розвитку громади і надання доступу до соціально значущої інформації.

Шановні колеги! Члени УБА! Професійна бібліотечна спільното! Закликаємо вас продовжувати сповідувати демократичні цінності, сприяти доступності інформації і заперечувати цензуру!

Закликаємо за можливості переглянути години роботи бібліотек і зробити їх доступними для ваших читачів у зручний для них час!

Звертаємо увагу на необхідність забезпечення вільного доступу до ресурсів Інтернету, найбільш актуальних медійних джерел та каналів, що транслюють новини політичного життя.

Просимо популяризувати веб-сайти органів державної влади, надавати можливість вашим читачам використовувати інформацію з офіційних джерел, а також максимально сприяти інтерактивному спілкуванню членів громади з представниками різних гілок влади.

У дні соціальної напруги і протистояння закликаємо дотримуватися політичного нейтралітету у професійній діяльності, толерантності, сповідувати гуманістичні цінності і мати в серці любов до України!

Текст заяви

Read Full Post »

Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права

Цей пост – у продовження розмови про інтелектуальну свободу та роль Американської бібліотечної асоціації – у відповідь на запитання й побажання у коментарях до попередніх постів.
У США вже тридцять років поспіль відзначають «Тиждень забороненої книги». Із метою популяризації свободи читання та для того, щоб привернути увагу громадськості до небезпеки, яку несуть спроби ввести цензуру читання, у вересні в США проводиться “Тиждень забороненої книжки”. Організаторами і спонсорами цього заходу виступають Американська бібліотечна асоціація, Американська асоціація книгопродавців, Американська фундація книгопродавців за свободу висловлення, Асоціація американських видавців, Американське товариство журналістів і авторів та ін. Захід підтримується також Центром книги Бібліотеки Конгресу. Що ж таке «заборонена книга» у розумінні Американської бібліотечної асоціації? Це – бібліотечні матеріали у бібліотеці будь-якого типу, що: були поставлені під сумнів в усній або письмовій скарзі; публічно розкритиковані та щодо яких вимагають здійснити певні дії; вилучені з бібліотечної колекції. Матеріали якої тематики найчастіше намагаються заборонити? У США – це:
• Чаклунство або надприродні явища (Гаррі Поттер, упирі)
• Секс (“непристойність”, гомосексуальність)
• Політика
• Мова (вживання поганих слів).
Хто вимагає таких заборон? Шкільні ради, адміністрація шкіл, ради та адміністрація публічних бібліотек, різноманітні групи тиску – від батьків до представників релігійних спільнот.
Ті, хто володіє англійською мовою, можуть переглянути відеофільми з досвіду бібліотек США, в яких йдеться про відзначення «Тижня забороненої книги»:
Banned Book Week 2010 (Тиждень забороненої книги, США):



У цих коротких однохвилинних відеофільмах, знятих бібліотекарями, вони показують, які книжки найчастіше роблять спроби заборонити в книгозбірнях окремі громадяни, або організації. Це книжки “Гекльбері Фінн” Марка Твена, “Вбити пересмішника” Харпер Лі, “Про мишей та людей“ Джона Стейнбека (через те, що в них використовується некоректні слова); робилися також спроби вилучити з фондів бібліотек Біблію. У першому відео бібліотекарі знялися із своїми улюбленими книжками, які дехто намагається вилучити з фондів бібліотек, у другому – називають і показують такі книжки і кажуть про неприпустимість цензури в бібліотеках, а в третьому відео зняли групу дітей біля виставки «Заборонених книжок» і видно, що діти дивуються, що хтось хотів заборонити ці книжки, а бібліотекарі, удавано забороняючи торкатися цих книжок, пояснюють важливість свідомого вибору книжок для свого читання і неприпустимість диктату і заборон. «Вільні люди читають вільно», – говориться в одному з плакатів Асоціації свободи читання (США).
Американська бібліотечна асоціація бачить своє завдання в підтримці зусиль громадськості, спрямованих проти цензури. Офіс інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації розробляє поради для бібліотек і бібліотекарів, рекомендує ґрунтований на чинному законодавстві порядок дій бібліотеки і бібліотекаря у випадках спроби запровадити цензуру бібліотечних матеріалів, проводить навчання бібліотекарів і громадськості з цих проблем, надає консультативну та юридичну допомогу бібліотекарям, які зіткнулися зі спробами запровадити цензуру чи обмежити читання користувачів бібліотек (на їхнє прохання). Офіс інтелектуальної свободи здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок чи інших ресурсів у бібліотеках США, оприлюднює ці дані, сприяє формуванню думки щодо неприпустимості цензури у громадській свідомості, готує національні кампанії, навчає бібліотекарів, оприлюднює заяви і звернення, реалізує програми, спрямовані на підвищення інформаційної та медійної грамотності громадян в умовах електронного середовища. Офіс інтелектуальної свободи здійснює моральну, юридичну та матеріальну підтримку тих бібліотекарів, які були звільнені чи переслідувалися за відстоювання свободи слова, виступали проти цензури.

БІБЛІОТЕЧНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА
Прийнятий 1939 Радою Американської бібліотечної асоціації
з додатками 1944, 1948, 1961, 1967, 1980 та 1996 рр.
1. Книги та інші бібліотечні ресурси існують для задоволення інтересів і надаються для інформування й освіти всіх, кого обслуговує бібліотека. Матеріали з її фондів не повинні вилучатися через походження, минуле або політичні позиції тих, хто їх створював.
2. Бібліотеки мають збирати і надавати матеріали та інформацію, які репрезентують усі точки зору на поточні чи історичні події. Матеріали не повинні заборонятися або виключатися через ідейне або партійне несхвалення.
3. Бібліотеки повинні відмінити цензуру для виконання своїх основних функцій – інформувати та просвіщати.
4. Бібліотеки мають консолідуватися в своїй діяльності з усіма, хто чинить опір обмеженню вільного висловлювання та вільного доступу до ідей.
5. Право особи користуватися бібліотекою не можна відмінити або обмежити через її походження, вік, минуле або переконання.
6. Надаючи свої приміщення для потреб громадськості, бібліотеки мають робити це на рівноправній основі для всіх громадян, незважаючи на їхні погляди, вірування тощо.
Переклад В.С.Пашкової

Read Full Post »

Про інтелектуальну свободу

Спробую у наступних постах потроху відповідати на ваші, колеги, запитання. Для цього буду використовувати книгу «Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотекаря» (В.С.Пашкова, О.М.Пашков), що щойно вийшла друком. Вона буде надіслана до всіх регіональних тренінгових центрів. Такий курс тепер читається для підвищення кваліфікації бібліотекарів. Тож спробую відповісти на запитання, що ви ставите. Перепрошую, що із запізненням, але зовсім немає часу через велику завантаженість…

Під інтелектуальною свободою розуміють право особи шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати без обмежень інформацію, що містить різні точки зору.
Вільне висловлення та свобода слова – фундаментальне право особи, а інтелектуальна свобода є основою демократії. У Статті 19 «Загальної декларації прав людини» ООН (1948) зазначено: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне висловлювання; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод (1950) так визначає основні права людини:
• право на життя, свободу та особисту недоторканість;
• право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства;
• право на вільні вибори;
• свобода думки, совісті та віросповідання;
• свобода вираження поглядів (зокрема, свобода засобів масової інформації);
• право власності.
Реалізація фундаментальних прав особи неможлива без свободи слова та вільного доступу до інформації.
Принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлення своєї думки закріплені також в інших міжнародних документах: Міжнародному пакті про політичні та громадянські права (1966), Конвенції з прав дитини (1989), у Віденській декларації (1993) та ін.
Важливо розуміти геополітичний контекст прав людини. Права особи, як вони визначені в міжнародних документах, по-різному імплементуються в країнах з різними політичними системами. Через відмінності в історичних шляхах розвитку різних держав спостерігається велика різниця в культурному, соціальному, релігійному та політичному підходах до забезпечення прав людини. Найбільш повно імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення відбувається в країнах Європейського Союзу, США та в інших країнах розвинутої демократії.
Конституцією України гарантоване право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (стаття 34). В Законі України «Про інформацію» підкреслюється, що основними принципами інформаційних відносин в Україні є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею.
Обмеження свободи слова, вільного доступу та обміну інформацією спостерігаються в країнах з тоталітарними режимами.
На початку ХХІ ст. до основоположних прав людини відносять і доступ до Інтернету. В таких країнах, як Фінляндія, Коста-Ріка, Естонія, Франція, Греція, Іспанія, доступ до Інтернету віднесено законом до фундаментальних прав людини. 2012 р. ООН прийняла резолюцію, якою проголошується, що доступ до Інтернету належить до основоположних прав людини. Кожна людина має право на підключення до Інтернету та вільне онлайнове висловлювання. Всі 47 країн-членів Ради з прав людини ООН поставили підписи під цією резолюцією.

Read Full Post »

Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві

7-10 жовтня 2013 р. в Києві перебуває директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації Барбара Джонс. 7 жовтня вона провела семінар «Як роблять новини: бібліотекарі, студенти та журналісти працюють разом з метою моніторингу та оцінки новин» в Американській бібліотеці в Національному університеті України «Києво-Могилянська академія». 9 жовтня вона виступила на пленарному засіданні Міжнародної конференції «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Тема її виступу : «Заборонені книжки та заборонені веб-сайти: етика, цензура, фільтрування вебу та бібліотеки в США». Сьогодні ж в цій бібліотеці відбулося спільне засідання Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України «Бібліотечні асоціації та цінності бібліотечної професії в цифрову еру», під час якого учасники заслухали виступи В.І.Попика та В.С.Пашкової, а також Барбари Джонс про діяльність Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації, поділилися інформацією про діяльність асоціацій у цій царині в Україні, обговорили напрями співпраці. 9 та 10 жовтня Барбара Джонс виступатиме також у Національній парламентській бібліотеці України, у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки м. Києва, проведе вебінар.

Read Full Post »

УБА підтримує заяву ІФЛА

Українська бібліотечна асоціація (УБА) підтримує міжнародний рух за рівний доступ до інформації для людей, неспроможних читати друкований текст – сліпих і хворих на дислексію (Рішення Президії УБА від 5 вересня 2013 р.).
УБА приєдналася до асоціацій та інших організацій з понад 150-ти країн, які виступають на підтримку ефективного міжнародного договору щодо забезпечення рівного доступу до інформації, знань, читання і культурного життя людям з обмеженнями. Договір розглядався на Дипломатичній конференції, організованій Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO) в Марракеші (17-28 червня 2013 р.).
УБА твердо переконана, що доступ до інформації є важливою умовою для покращання життя людей. Усі повинні мати можливість отримати доступ до багатств людського знання, і це право не повинно обмежуватися інвалідністю. Договір, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст (сліпих і хворих на дислексію), є важливим першим кроком у забезпеченні прав цих людей на доступ до знань та інформації. УБА сподівається, що Україна, як держава-член Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ратифікує цей договір. УБА підтримує Заяву від світового бібліотечного співтовариства, прийняту Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), з глибокою переконаністю в її важливості.

Заява Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)

Організації, що представляють бібліотечні асоціації, бібліотечні консорціуми та професійних бібліотекарів у 150 країнах світу, закликають держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Ми, організації, що нижче підписалися, які представляють понад 750 тисяч професійних бібліотекарів і обслуговують понад мільярд зареєстрованих користувачів бібліотек по всьому світу, закликаємо держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Бібліотечне співтовариство має пряму зацікавленість у переговорах на Дипломатичній конференції в Марракеші, тому що бібліотеки в усьому світі є однією з ключових установ, які обслуговують людей, неспроможних читати друкований текст, особливо в країнах, що розвиваються. Бібліотекарі, як професія, користуються заслуженою довірою з боку громад інвалідів і правовласників.
Ми підтверджуємо права людей, неспроможних читати друкований текст, на доступ до книг, знань і культурного життя на рівних з іншими засадах, які закладені в Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права інвалідів (2006 р.). Бібліотеки вже давно відіграють важливу роль у підтримці цього співтовариства шляхом створення і розбудови колекцій в альтернативних форматах, часто заповнюючи прогалину через відсутність доступного матеріалу.
Ми знаємо, що люди, неспроможні читати друкований текст, не користуються повною мірою новими технологіями через обмеження в авторському праві. У 1985 р. у спільному звіті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та ЮНЕСКО рекомендувалося розробити нові міжнародні інструменти, які би дозволили виробництво і розповсюдження документів у доступних форматах. Проте через 28 років, немає ані правових , ані ефективних комерційних рішень. Нинішня ситуація являє собою провал як на ринку, так і в міжнародній політиці. Через те, що нереалістично очікувати, що найближчим часом ці прогалини заповнить ринок, то час політикам діяти в законодавчому порядку.
Тому міжнародне бібліотечне співтовариство рішуче підтримує укладання ефективного договору на благо незрячих та інших неспроможних читати друкований текст людей на Дипломатичній конференції в Марракеші. Під «ефективним договором» ми розуміємо розробку міжнародної правової бази, яка дозволить незрячим та іншим неспроможним читати друкований текст людям і бібліотекам, які їх обслуговують, мати реальні законодавчі рішення щодо практичних питань. Ефективний договір:
1. Забезпечує ефективну транскордонну передачу праць: вона не повинна бути обтяженою вимогами до уповноважених органів перевірити “комерційну доступність” через кордони, або дотриманням процедур “належної перевірки”, які неможливо виконати. Ефективна транскордонна передача робіт має стати одним з найбільш важливих переваг договору.
2. Підтримує право на читання людей, неспроможних читати друкований текст, в усьому світі – незалежно від формату: виключення в законах авторського права на благо людей, неспроможних читати друкований текст, повинні захищати від блокування технологічними методами захисту. Це дуже важливо в епоху цифрових технологій. Право на читання є фундаментальним – воно не повинно бути обмеженим технічними методами захисту.
3. Визнає роль бібліотек у забезпеченні доступу до праць у доступних форматах: бібліотеки мають відповідні можливості, щоб зробити доступними примірники творів для людей, неспроможних читати друкований текст, відповідно до прийнятих стандартів, ефективно, без додаткових витрат і бюрократії. Ефективний договір має чітко показати в узгодженій заяві про визначення “уповноважених органів», які обслуговують читачів, неспроможних читати друкований текст, що це – один з основних видів діяльності всіх бібліотек. Хоча існують спеціалізовані бібліотеки для людей, нездатних читати друкований текст, всі книгозбірні повинні обслуговувати всі групи своїх користувачів однаково, будь то публічні, шкільні, університетські бібліотеки або книгозбірні на робочих місцях.
4. Сприяє тому, що суспільний інтерес – основа балансу в авторському праві: триступеневий тест в міжнародному праві покликаний збалансувати права творців з суспільним інтересом у доступі до творів. Договір для блага людей, неспроможних читати друкований текст, не має застосовуватися, щоби розширити застосування триступеневого тесту.
Ми вважаємо, що вимога Світового союзу сліпих та їхніх союзників щодо прийняття ефективного міжнародного договору є правомірною, справедливою і давно назрілою. У Марракеші є можливість, щоби наступне покоління людей з порушеннями зору та інших осіб, неспроможних читати друкований текст, не було позбавлено права на читання. Нам потрібна тільки політична воля, щоби досягти в цьому успіху.
Представники ІФЛА, EIFL (Electronic Information for Libraries – неприбуткова організація «Електронна інформація для бібліотек») і LCA (The Library Copyright Alliance – Бібліотечний альянс з копірайту, до якого входять Американська бібліотечна асоціація, Асоціація дослідницьких бібліотек та Асоціація бібліотек коледжів і науково-дослідних установ) – в розпорядженні шановних делегатів Дипломатичної конференції в Марракеші, щоби представити додаткову інформацію з бібліотечного обслуговування людей, неспроможних читати друкований текст.
Гаага, 11 червня 2013 р.
Текст і підписантів заяви англ. мовою див.: http://www.ifla.org/node/7751
Переклад з англ. мови В.С.Пашкової

Read Full Post »

Американське історичне товариство хоче заборонити доступ до дисертацій

Американське історичне товариство хоче запропонувати бібліотекам університетів заборонити безкоштовний доступ з Інтернету до дисертацій з історії на 6 років (http://blog.historians.org/2013/07/american-historical-association-statement-on-policies-regarding-the-embargoing-of-completed-history-phd-dissertations/). Мотив: забагато людей читають дисертації он-лайн. Молоді вчені друкують свої монографії на основі дисертаційних робіт, проте їх важко продавати – відповідно до існуючих вимог захищені дисертації викладаються в Інтернеті. З дискусією навколо цієї ініціативи (англійською) можна ознайомитися тут: http://www.theatlantic.com/technology/archive/2013/07/american-historical-association-universities-ought-to-embargo-dissertations-from-the-internet-for-6-years/278024/

Read Full Post »

Всеросійській бібліотеці іноземної літератури – 90

Святкування та відстоювання вільного доступу до інформації, обміну ідеями, права на спілкування, культурних цінностей. Про сьогодення Всеросійської бібліотеки іноземної літератури, яка відзначає своє 90-річчя: http://www.novayagazeta.ru/society/55145.html

Read Full Post »