Заява Президії Української бібліотечної асоціації від 23 січня 2014 р.

Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» глибоко стурбована насильством, яке відбувається в центрі Києва, і гаряче вболіває за збереження людського життя, за забезпечення безпеки цінностей духу, душі та думки українського народу, які зберігаються у Національній парламентській бібліотеці України, у бібліотеках і архівах інститутів Національної академії наук України, в Національному художньому музеї України, які опинилися у центрі протистояння.

Ми закликаємо негайно вжити заходів, які допоможуть мирному і справедливому вирішенню конфлікту задля майбутнього України, в тому числі шляхом припинення насильства. Вважаємо неприпустимим будь-яке обмеження прав і свобод, гарантованих Конституцією та міжнародними конвенціями, ратифікованими Україною, зокрема свободи слова, свободи мирних зібрань, діяльності громадських організацій.

Звернення Президії УБА до членів Української бібліотечної асоціації

Українська бібліотечна асоціація як професійна громадська організація у дні соціальної напруги і нестабільності підтверджує свою місію, що полягає у всебічному сприянні розвитку бібліотечної справи і забезпеченні реалізації права користувачів бібліотечних послуг на якісне і своєчасне бібліотечне та інформаційно-бібліографічне обслуговування, а також захисті соціальних та інших спільних інтересів членів УБА.

Вважаємо за необхідне підтвердити бачення ролі і місії бібліотек як центрів підтримки розвитку громади і надання доступу до соціально значущої інформації.

Шановні колеги! Члени УБА! Професійна бібліотечна спільното! Закликаємо вас продовжувати сповідувати демократичні цінності, сприяти доступності інформації і заперечувати цензуру!

Закликаємо за можливості переглянути години роботи бібліотек і зробити їх доступними для ваших читачів у зручний для них час!

Звертаємо увагу на необхідність забезпечення вільного доступу до ресурсів Інтернету, найбільш актуальних медійних джерел та каналів, що транслюють новини політичного життя.

Просимо популяризувати веб-сайти органів державної влади, надавати можливість вашим читачам використовувати інформацію з офіційних джерел, а також максимально сприяти інтерактивному спілкуванню членів громади з представниками різних гілок влади.

У дні соціальної напруги і протистояння закликаємо дотримуватися політичного нейтралітету у професійній діяльності, толерантності, сповідувати гуманістичні цінності і мати в серці любов до України!

Текст заяви

Read Full Post »

Керівництво з прав людини для Інтернет-користувачів

Рада Європи працює над Керівництвом з прав людини для Інтернет-користувачів, яке спрямоване на підвищення поінформованості Інтернет-користувачів з питань прав людини та основних свобод в Інтернеті. Цей документ має надати людям інструмент, який можна буде використовувати у разі виникнення проблем у реалізації їхніх прав і свобод. Документ також має спрямовувати уряд на дотримання, захист і заохочення прав людини в Інтернеті та на заохочення приватного сектору діяти відповідально і з повагою до людей, з якими вони укладають контракт. Проект Керівництва можна прочитати тут. Рада Європи збирає пропозиції щодо покращання цього документу до 15 листопада 2013 р. Пропозиції можна надсилати: ig@coe.int або elvana.thaci@coe.int
Джерело: http://www.coe.int/t/informationsociety/

Read Full Post »

УБА підтримує заяву ІФЛА

Українська бібліотечна асоціація (УБА) підтримує міжнародний рух за рівний доступ до інформації для людей, неспроможних читати друкований текст – сліпих і хворих на дислексію (Рішення Президії УБА від 5 вересня 2013 р.).
УБА приєдналася до асоціацій та інших організацій з понад 150-ти країн, які виступають на підтримку ефективного міжнародного договору щодо забезпечення рівного доступу до інформації, знань, читання і культурного життя людям з обмеженнями. Договір розглядався на Дипломатичній конференції, організованій Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO) в Марракеші (17-28 червня 2013 р.).
УБА твердо переконана, що доступ до інформації є важливою умовою для покращання життя людей. Усі повинні мати можливість отримати доступ до багатств людського знання, і це право не повинно обмежуватися інвалідністю. Договір, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст (сліпих і хворих на дислексію), є важливим першим кроком у забезпеченні прав цих людей на доступ до знань та інформації. УБА сподівається, що Україна, як держава-член Всесвітньої організації інтелектуальної власності, ратифікує цей договір. УБА підтримує Заяву від світового бібліотечного співтовариства, прийняту Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), з глибокою переконаністю в її важливості.

Заява Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA)

Організації, що представляють бібліотечні асоціації, бібліотечні консорціуми та професійних бібліотекарів у 150 країнах світу, закликають держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Ми, організації, що нижче підписалися, які представляють понад 750 тисяч професійних бібліотекарів і обслуговують понад мільярд зареєстрованих користувачів бібліотек по всьому світу, закликаємо держави-члени Всесвітньої організації інтелектуальної власності приєднатися до ефективного договору, що стосується людей, неспроможних читати друкований текст.
Бібліотечне співтовариство має пряму зацікавленість у переговорах на Дипломатичній конференції в Марракеші, тому що бібліотеки в усьому світі є однією з ключових установ, які обслуговують людей, неспроможних читати друкований текст, особливо в країнах, що розвиваються. Бібліотекарі, як професія, користуються заслуженою довірою з боку громад інвалідів і правовласників.
Ми підтверджуємо права людей, неспроможних читати друкований текст, на доступ до книг, знань і культурного життя на рівних з іншими засадах, які закладені в Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права інвалідів (2006 р.). Бібліотеки вже давно відіграють важливу роль у підтримці цього співтовариства шляхом створення і розбудови колекцій в альтернативних форматах, часто заповнюючи прогалину через відсутність доступного матеріалу.
Ми знаємо, що люди, неспроможні читати друкований текст, не користуються повною мірою новими технологіями через обмеження в авторському праві. У 1985 р. у спільному звіті Всесвітньої організації інтелектуальної власності та ЮНЕСКО рекомендувалося розробити нові міжнародні інструменти, які би дозволили виробництво і розповсюдження документів у доступних форматах. Проте через 28 років, немає ані правових , ані ефективних комерційних рішень. Нинішня ситуація являє собою провал як на ринку, так і в міжнародній політиці. Через те, що нереалістично очікувати, що найближчим часом ці прогалини заповнить ринок, то час політикам діяти в законодавчому порядку.
Тому міжнародне бібліотечне співтовариство рішуче підтримує укладання ефективного договору на благо незрячих та інших неспроможних читати друкований текст людей на Дипломатичній конференції в Марракеші. Під «ефективним договором» ми розуміємо розробку міжнародної правової бази, яка дозволить незрячим та іншим неспроможним читати друкований текст людям і бібліотекам, які їх обслуговують, мати реальні законодавчі рішення щодо практичних питань. Ефективний договір:
1. Забезпечує ефективну транскордонну передачу праць: вона не повинна бути обтяженою вимогами до уповноважених органів перевірити “комерційну доступність” через кордони, або дотриманням процедур “належної перевірки”, які неможливо виконати. Ефективна транскордонна передача робіт має стати одним з найбільш важливих переваг договору.
2. Підтримує право на читання людей, неспроможних читати друкований текст, в усьому світі – незалежно від формату: виключення в законах авторського права на благо людей, неспроможних читати друкований текст, повинні захищати від блокування технологічними методами захисту. Це дуже важливо в епоху цифрових технологій. Право на читання є фундаментальним – воно не повинно бути обмеженим технічними методами захисту.
3. Визнає роль бібліотек у забезпеченні доступу до праць у доступних форматах: бібліотеки мають відповідні можливості, щоб зробити доступними примірники творів для людей, неспроможних читати друкований текст, відповідно до прийнятих стандартів, ефективно, без додаткових витрат і бюрократії. Ефективний договір має чітко показати в узгодженій заяві про визначення “уповноважених органів», які обслуговують читачів, неспроможних читати друкований текст, що це – один з основних видів діяльності всіх бібліотек. Хоча існують спеціалізовані бібліотеки для людей, нездатних читати друкований текст, всі книгозбірні повинні обслуговувати всі групи своїх користувачів однаково, будь то публічні, шкільні, університетські бібліотеки або книгозбірні на робочих місцях.
4. Сприяє тому, що суспільний інтерес – основа балансу в авторському праві: триступеневий тест в міжнародному праві покликаний збалансувати права творців з суспільним інтересом у доступі до творів. Договір для блага людей, неспроможних читати друкований текст, не має застосовуватися, щоби розширити застосування триступеневого тесту.
Ми вважаємо, що вимога Світового союзу сліпих та їхніх союзників щодо прийняття ефективного міжнародного договору є правомірною, справедливою і давно назрілою. У Марракеші є можливість, щоби наступне покоління людей з порушеннями зору та інших осіб, неспроможних читати друкований текст, не було позбавлено права на читання. Нам потрібна тільки політична воля, щоби досягти в цьому успіху.
Представники ІФЛА, EIFL (Electronic Information for Libraries – неприбуткова організація «Електронна інформація для бібліотек») і LCA (The Library Copyright Alliance – Бібліотечний альянс з копірайту, до якого входять Американська бібліотечна асоціація, Асоціація дослідницьких бібліотек та Асоціація бібліотек коледжів і науково-дослідних установ) – в розпорядженні шановних делегатів Дипломатичної конференції в Марракеші, щоби представити додаткову інформацію з бібліотечного обслуговування людей, неспроможних читати друкований текст.
Гаага, 11 червня 2013 р.
Текст і підписантів заяви англ. мовою див.: http://www.ifla.org/node/7751
Переклад з англ. мови В.С.Пашкової

Read Full Post »

Що таке Жива бібліотека?

“Жива бібліотека працює так, як звичайна бібліотека. Читач може прийти і вибрати з каталогу книжку, яка його цікавить, а потім взяти її на визначений період. Однак, у цій бібліотеці книжками є справжні люди, автентичні представники меншості і соціальних груп, яких суспільство неповністю сприймає та які стикаються з виключеннями і упередженнями. Читач, позичаючи таку Живу книгу, вступає з нею в діалог. Завдяки такій взаємодії, обидві сторонни мають можливість протиставити свої уявлення щодо даної групи з реальністю, переконатися особисто, що є істинним і в результаті – дізнатися щось нове, змінити своє ставлення, сприйняття. Це виняткова можливість познайомитися з людьми, яких Ви не зустрінете щодня. Така розмова триває 30 хвилин і є безкоштовною. Читач може задати Живій книзі запитання, які він не мав можливості поставити за нормальних умов. Може дізнатися про особистий досвід цієї людини і проблеми, з якими вона зіштовхується. Кожен з учасників може дізнатися щось нового про іншу людину, зламати свої упередження і критично на них поглянути. Після прочитання Книги Читач може позичити наступну”.

Деякі книгозбірні в Україні вже працювали за такою методикою. Ті, хто зацікавлений можливостями запровадження такої форми роботи, можуть прочитати про Живу бібліотеку у виданні: «Ми громадяни. Ми європейці. Формування громадянської позиції молоді України», с.83-88.

Read Full Post »

Послуги для незрячих і слабозорих у Тернопільській обласній бібліотеці для молоді

В Інтернет-центрі для незрячих і слабозорих користувачів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді, відкритого у вересні цього року за сприяння Посольства США в Україні в рамках проекту «LEAP: Інтернет для читачі публічних бібліотек», відвідувачам пропонуються нові послуги:

– доступ до мережі Інтернет за допомогою програми екранного доступу JAWS 10.0 та дисплея Брайля Focus 40 Blue;

– сканування, збільшення, озвучення, читання текстів за допомогою портативного збільшувача PEARL та програм Open book, JAWS 10.0;

– набір, редагування тексту за допомогою дисплея Брайля Focus 40 Blue;

– тренінги з комп’ютерної та інтернет-грамотності;

– консультації з питань використання тифлотехніки.

Першими користувачами Інтернет-центру стали учні та вчителі Тернопільського консультпункту Київської міжобласної заочної школи для незрячих і слабозорих. Для них, з метою освоєння спеціалізованої комп’ютерної техніки та програм, два рази на місяць проводяться тренінги. Партнером в реалізації проекту стала Тернопільська міська рада, виділивши транспорт для учасників тренінгів.

Read Full Post »

Рекомендації та основні принципи етикету в спілкуванні з людьми з інвалідністю та надання їм допомоги

Всім бібліотекарям – і не тільки – корисно ознайомитися з рекомендаціями щодо спілкування з людьми з особливими потребами, що розміщені на веб-сторінці Рівненського обласного відділення УБА.

Read Full Post »

Як покращити бібліотечне обслуговування сліпих і слабкозорих?

4-7 вересня 2012 р. понад 30 бібліотекарів з усіх регіонів України та представник Санкт-Петербурзької бібліотеки для сліпих зібралися в Херсоні, щоби обговорити проблеми покращання доступу до інформації та Інтернету сліпим і слабкозорим. Семінар «Надання бібліотеками доступу до Інтернету слабкозорим і сліпим: сучасні можливості та досвід» організували та провели Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара, Херсонське обласне бібліотечне товариство та Центр інформаційних ресурсів Посольства США в Україні. До участі були запрошені представники бібліотек – учасниць проекту «Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)», які активно долучилися до вирішення цієї актуальної для України проблеми.

Учасники семінару обговорювали питання бібліотечного обслуговування незрячих та інших груп громадян з особливими потребами: мережа бібліотек, які надають послуги цій категорії громадян, наявні ресурси, особливості використання сучасної тифлотехніки та можливості її отримання книгозбірнями, законодавче забезпечення, підготовка кадрів, партнерство, міжнародний досвід та ін.

«Дослідження свідчать, що незрячі люди читають більше, ніж зрячі», – зауважив директор Спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського Ю. Вишняков. Які ж ресурси та послуги можуть запропонувати бібліотеки незрячим і слабкозорим користувачам? На це питання відповідали учасники семінару, зокрема Н.Мірошніченко, яка показала серйозний доробок Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара у цьому питанні. О.Промська з Рівненської обласної універсальної бібліотеки, Н.Локоть з Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О.М.Горького, Л.Гук з Тернопільської обласної бібліотеки для молоді та інші доповідачі переконливо довели, що публічні книгозбірні – це бібліотеки рівних можливостей, які все активніше перебирають на себе функцію надання доступу до інформації та інших бібліотечних послуг людям з особливими потребами. Під час семінару велася розмова й про важливість партнерства та запрошення до співпраці всіх зацікавлених сторін – органів влади, громадських об’єднань, закладів освіти, міжнародних донорів. Зацікавленість усіх присутніх викликала розповідь представників Республіканської кримськотатарської бібліотеки про залучення волонтеру Корпусу Миру США до проектної діяльності в цьому напрямку. Працівники Кіровоградської обласної універсальної бібліотеки ім. Д.І. Чижевського зупинилися на проектах і партнерах, які допомогли перетворити цю книгозбірню на доступне і привітне для людей з особливими потребами місце. Про роль соціолога і психолога в поліпшенні обслуговування людей з особливими потребами розповіла працівник Хмельницької обласної універсальної наукової бібліотеки. Корисним досвідом поділилися й представники міських і районних бібліотек України, зокрема Барської районної бібліотеки Вінницької області, Каланчацької ЦРБ Херсонської області, МЦБС м. Антрацит Донецької області. Розглядалися під час семінару й питання вдосконалення веб-сайтів бібліотек, інші характеристики книгозбірень (відповідно до рекомендацій ІФЛА), які важливі для перетворення їх на зручне й доступне місце для людей з особливими потребами. Бібліотечні працівники обговорили також роль УБА в поширенні професійної обізнаності бібліотекарів у проблемах покращання бібліотечного обслуговування людей з особливим потребами та важливість її адвокаційних зусиль для зміни ситуації на краще. Колега з Санкт-Петербурзької бібліотеки для сліпих Т. Румянцева поділилася досвідом свої книгозбірні, яка виконує функції методичного центру для спеціалізованих бібліотек для сліпих Північного Заходу Росії та методичного центру для публічних бібліотек Санкт-Петербургу з питань бібліотечного обслуговування людей з особливими потребами.

Корисним для учасників було й знайомство з сучасним тифлообладнанням, яке продемонстрували представники компанії «Еліта-груп» (м. Москва). Спеціалісти цієї компанії надали консультації та рекомендації щодо можливостей покращання роботи бібліотек зі сліпими та слабкозорими громадянами.

Роботу семінару висвітлювала обласна телевізійна компанія «Скіфія».

Сподіваюся, що учасники семінару прокоментують його результати й наслідки у коментарях до цього блогу.

Read Full Post »

Про доступність бібліотеки для людей з особливими потребами – на її веб-сайті

Наші колеги з Фінляндії на веб-сайті бібліотеки повідомляють про її доступність для людей з особливими потребами. Якщо прочитати, що там написано, то в бібліотеці майже немає нічого особливого, проте потенційний відвідувач або його близькі можуть зрозуміти, чи впорається людина з обмеженнями з візитом до цієї конкретної бібліотеки. Може й нам варто додати такі відомості до наших веб-сайтів?

Під’їзд до бібліотеки

Під’їзд до бібліотеки розташований близько до її входу, зручний для виїзду/в’їзду на/з тротуар/у.

Дорога до входу

Дорога до входу гладка, достатньо широка й освітлюється. На проході є дві сходинки.

Вхід

• Вхід добре видно, він освітлюється. Над входом – навіс.
• На вході – дві сходинки.
• Двері на вході добре видно. Перед дверима достатньо місця для пересування на візку. Двері важкі, їх важко відкривати.
• На вході – поріжок, два сантиметри заввишки.

    У будинку

• Пункт обслуговування користувачів знаходиться на другому поверсі.
• Для пересування по будинку є ліфт, двері якого відкриваються автоматично. Кнопки поверхів у ліфті не можна відчувати пальцями. Кнопка першого поверху відрізняється від решти.
• Двері до пункту обслуговування користувачів важко помітити.
• У кімнаті очікування перед пунктом обслуговування немає системи, що нумерує тих, хто чекає у черзі. У кімнаті очікування є стільці.
• У пункті обслуговування на другому поверсі є обладнаний для людей з особливими потребами туалет.

Read Full Post »

Критичний стан рівноправного доступу до електронного контенту через бібліотеки

Звіт «Електронний контент: цифровий діалог» Американської бібліотечної асоціації (АLА) присвячено аналізу ситуації, коли провідні видавці відмовляються продавати електронні книжки бібліотекам, коли в небезпеці знаходиться право на інформацію та конфіденційність читачів. Президент АLА зазначає, що важливо захистити справедливий і розумний доступ до електронної інформації в бібліотеках.

У звіті аналізуються різні підходи до ліцензійних угод і взаємин бібліотекарів і видавців. Подано також інформацію про заходи АLА, спрямовані на покращання доступу до електронної інформації, дотримання етичних принципів і цінностей бібліотечної професії,  зокрема описуються зустрічі з видавцями, розповсюджувачами та іншими зацікавленими сторонами, доповіді та інші публікації щодо різних моделей співпраці з видавцями, адвокаційні кампанії тощо. Подано варіанти співпраці бібліотек і видавців задля подолання цифрової прірви. Американські фахівці підкреслюють, що вирішення проблеми надання доступу до електронних книг через бібліотеки – це не питання осучаснення роботи абонементу бібліотеки. Надання доступу до електронних книжок – це нова модель роботи бібліотеки, яку треба терміново розробляти і запроваджувати. Треба вирішувати питання на законодавчому рівні, працювати за новими моделями контент-менеджменту, залучати до партнерства нові зацікавлені сторони.

З повним текстом цього звіту можна ознайомитися тут: “E-content: The Digital Dialogue”

Read Full Post »

Бездомні в бібліотеках

Конференцію під  назвою «Бездомні в бібліотеках: право на інформацію та знання для всіх» планують провести в Таллінні в серпні 2012 р. напередодні конгресу ІФЛА. У повідомленні про конференцію говориться, що Американська бібліотечна асоціація 1990 р. прийняла документ «Положення №61 «Бібліотечні послуги бідним», в якому зазначено, що для бібліотек важливо визнати свою роль у наданні людям можливостей повноцінно брати участь у демократичному суспільстві, для чого використовувати  різноманітні стратегії та ресурси. Визначено 16 напрямів діяльності щодо обслуговування бідних, серед яких інформування про роздачу харчів, відміна оплати певних послуг, якщо людина неспроможна платити, створення недорогих програм і послуг.

Організатори конференції в Таллінні зазначають, що такий документ мають прийняти всі бібліотеки, приділяти цим питанням більше уваги, бо розповсюдженими є факти порушення книгозбірнями основних цінностей професії. Зазвичай бібліотечні послуги надаються заможним, а бідні, справді бідні, люди залишаються поза бібліотечним обслуговуванням. У бібліотеках практично не приділяється увага обслуговуванню бездомних, немає інформації з цих питань. Існують, наприклад,  правила щодо заборони користуватися бібліотекою людям, які «погано пахнуть», або щодо заборони спати в книгозбірні.

Організатори конференції планують обговорити роль бібліотек, передусім публічних, у покращанні обслуговування бездомних, закликають бібліотеки стати лідерами громад у цих питаннях.

Детальніше:  https://liberty.wpunj.edu/library/IFLA/

Read Full Post »