Feeds:
Записи
Коментарі

Posts Tagged ‘Захист персональних даних’

ifla2013 року ІФЛА оприлюднила звіт «Піймати хвилю, або потонути? Навігація в інформаційному середовищі, що еволюціонує» (“Riding the Waves or Caught in the Tide? Navigating the Evolving Information Environment”). Експерти, які брали участь в укладанні цього звіту, визначили п’ять основних трендів, що визначають зміни інформаційного середовища.
1. Нові технології розширять і, водночас, обмежать коло тих, хто має доступ до інформації. Цифрове середовище підвищує цінність інформаційної електронної грамотності. Ті, хто не володіє цифровою грамотністю будуть виключені практично з усіх сфер життя. Нові цифрові моделі ведення бізнесу суттєво вплинуть на те, хто зможе успішно володіти, отримувати прибуток і надавати доступ до інформації.
2. Онлайнова освіта демократизує та підриває традиційне глобальне навчання. Широке розповсюдження дистанційних (онлайнових) освітніх ресурсів зробить освіту дешевшою та доступнішою. Підвищиться значення освіти протягом життя, отримає визнання неформальне та неофіційне навчання.
3. Будуть переглянуті межі приватності (конфіденційності) та захисту даних. Розшириться коло даних, які збирає уряд і приватні компанії для визначення розширених профайлів на окремих осіб, будуть удосконалені та здешевлені методи моніторингу та фільтрації даних комунікації окремих осіб. Це призведе до серйозних наслідків щодо збереження таємниці та конфіденційності особи, що зменшить довіру до онлайнового світу.
4. Супер-пов’язані суспільства будуть слухати та підсилювати нові голоси та групи. Суспільства з над-розвинутими мережами визнають, що відкривається більше можливостей для колективних дій – на противагу традиційним політичним партіям виникають «нові голоси» та можливість поширення рухів на підтримку певного питання. Ініціативи «відкритого уряду» та доступу до публічної інформації призведуть до більшої прозорості та орієнтованих на громадянина послуг.
5. Нові технології змінять глобальну інформаційну економіку. Поширення супер-пов’язаних мобільних пристроїв, мережевих сенсорів у електронних пристроях та інфраструктурі, 3-D принтерів і технологій перекладу з різних мов трансформує глобальну інформаційну економіку. Існуючі моделі бізнесу практично в усіх сферах переживатимуть серйозні проблеми, викликані застосуванням інноваційних пристроїв, що допоможуть людям залишатися економічно активними до пізнього віку та будь-де.
Як буде розвиватися ваша бібліотека відповідно до цього сценарію? У звіті більш детально розглядаються різні варіанти та проблеми, які постають перед бібліотеками в інформаційному середовищі, що дуже швидко еволюціонує. Проте, укладачі підкреслюють, що світ увесь час змінюється, що цей звіт не можна сприймати як статичний. Вони закликають до обговорення основних напрямів трансформацій на національному рівні.
Переклад автора блогу.

Read Full Post »

Забезпечення дотримання права людини на конфіденційність – важливий принцип бібліотечної етики. Захист бібліотекарями прав читачів на доступ до інформації неможливо реалізувати без захисту їхніх персональних даних і кола їхнього читання. Після прийняття відповідного закону про захист персональних даних перед бібліотеками постали складні питання щодо забезпечення дотримання його положень. На цьому блозі ми не один раз обговорювали це, присвятивши цій проблемі 7 постів – їх можна переглянути, скориставшись пошуковиком внизу праворуч). І от Українська бібліотечна асоціація пропонує пакет документів, які допоможуть книгозбірням зробити важливі кроки щодо захисту персональних даних своїх користувачів. Тож УБА не лише “піднімає” питання, але й пропонує їх рішення 🙂

Read Full Post »

Якщо бібліотека купує електронні медіа, у більшості випадків вона не стаєте їхнім власником

Це просто ліцензія на право доступу до електронного контента за визначеними правилами на конкретних пристроях. Контент залишається власністю компанії, яка дає Вам право тимчасового користування ним.

Керівництво електронними (цифровими) правами (Digital Rights ManagementDRM) – захисний механізм

Контент блокується, щоби лише певні люди (хто придбав право доступу) та лише деякі технології (що працюють з відповідними контентом) могли «відкрити» його. Кожний виробник контенту має свої власні правила та регулятивні механізми щодо того, як надавати право доступу, та запатентовані технології. Коли термін, на який надавалося право доступу, сплине, або застаріє технологія, доступ до контенту стає неможливим.

Керівництво електронними (цифровими) правами(DRM) протирічить основній ідеї бібліотеки: вільний доступ до інформації для всіх

Керівництво електронними (цифровими) правами (DRM) унеможливлює доступ до контенту, наприклад, коли застаріває чи змінюється технологія, і бібліотека не може надавати доступ до контенту, файли стають «закритими» для користувачів бібліотеки.

Електронні медіа в їхній сучасній формі створюють проблеми для бібліотек

Купуючи електронну книгу, книгозбірня не може гарантувати, що ця книга буде доступною через 10 років. На той час може вже не існуватимуть технології доступу до неї. Важливо, що бібліотека не стає власником електронної книги, вона лише надає доступ до неї. Тобто, сьогодні бібліотека витрачає гроші на те, чого не буде мати в майбутньому. Тож для майбутнього бібліотеки як інституції тут є над чим замислитися.

Що відбувається, коли користувач позичає в бібліотеці електронну книгу?

Якщо, наприклад, користувач позичаєте через бібліотеку електронну книгу, щоби читати на своєму електронному рідері Kindle, то не тільки бібліотека, але й компанія Amazon отримує дані про нього і його читання. Ні бібліотека, ні конкретний читач не давали на це згоди, вперше в історії приватна компанія отримує доступ до кола читання громадян і веде його облік. Читачі бібліотек не завжди обізнані щодо того, що коли вони позичають електронну книгу через бібліотеку, конфіденційність не забезпечується.

Джерело

Read Full Post »

Звіт «Електронний контент: цифровий діалог» Американської бібліотечної асоціації (АLА) присвячено аналізу ситуації, коли провідні видавці відмовляються продавати електронні книжки бібліотекам, коли в небезпеці знаходиться право на інформацію та конфіденційність читачів. Президент АLА зазначає, що важливо захистити справедливий і розумний доступ до електронної інформації в бібліотеках.

У звіті аналізуються різні підходи до ліцензійних угод і взаємин бібліотекарів і видавців. Подано також інформацію про заходи АLА, спрямовані на покращання доступу до електронної інформації, дотримання етичних принципів і цінностей бібліотечної професії,  зокрема описуються зустрічі з видавцями, розповсюджувачами та іншими зацікавленими сторонами, доповіді та інші публікації щодо різних моделей співпраці з видавцями, адвокаційні кампанії тощо. Подано варіанти співпраці бібліотек і видавців задля подолання цифрової прірви. Американські фахівці підкреслюють, що вирішення проблеми надання доступу до електронних книг через бібліотеки – це не питання осучаснення роботи абонементу бібліотеки. Надання доступу до електронних книжок – це нова модель роботи бібліотеки, яку треба терміново розробляти і запроваджувати. Треба вирішувати питання на законодавчому рівні, працювати за новими моделями контент-менеджменту, залучати до партнерства нові зацікавлені сторони.

З повним текстом цього звіту можна ознайомитися тут: E-content: The Digital Dialogue

Read Full Post »

 З відповіддю Державної служби з питань захисту персональних даних на запит УБА можна ознайомитися тут.

Read Full Post »

На веб-порталі УБА розміщена інформація про запит, спрямований президентом УБА до Державної служби з питань захисту персональних даних щодо роз’яснення вимог дотримання бібліотеками України положень чинного законодавства із захисту персональних даних (Текст листа).

Бібліотекарям також корисно ознайомитися з публікацією в газеті «Дзеркало тижня» (Бек М., Волков О. Право на інформаційне самовизначення? // Дзеркало тижня. – 2011. –  16 груд.).

Read Full Post »

Ми вже декілька разів піднімали питання щодо проблем конфіденційності та захисту персональних даних у бібліотеках, наприклад, пости на цьому блозі за 18 січня (почитайте разом з коментарями) та 16 травня, а також на блозі УБА «Доступ громадян до офіційної інформації: роль бібліотек» , питання залишаються надзвичайно актуальними, незрозумілими та невирішеними для бібліотек. Газета «Дзеркало тижня» опублікувала матеріал щодо виконання Закону України «Про захист персональних даних». В статті, зокрема, говориться, що «з першого липня поточного року суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати бази персональних даних. Реєстрацію здійснює Державна служба з питань захисту персональних баз даних на підставі заяви власника бази даних». І далі – про визначення персональної бази даних: «…до таких баз належать будь-які картотеки та документи в електронному вигляді, які містять у певній формі структуровані персональні дані. Зокрема це й дані про працівників підприємства. Під персональними даними слід розуміти відомості про особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. За ст. 11 Закону «Про інформацію» до таких відомостей належать, зокрема, інформація про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата і місце народження». На кожну таку базу необхідно отримати свідоцтво. Ще декілька цитат із статті: «При цьому закон запроваджує цілий комплекс додаткових обов’язків підприємства стосовно осіб, персональні дані яких підприємство зберігає. Так, персональні дані можуть збиратися і, що характерно, використовуватися тільки за згодою особи, яка отримує комплекс прав стосовно зберігача бази, куди потрапили її персональні дані (ст. 8 закону)». «За недотримання законодавства у сфері захисту персональних даних установлено адміністративну відповідальність. Так, штраф у розмірі від 500 до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) установлено за ухилення від реєстрації баз даних, а в розмірі від 300 до тисячі НМДГ — за порушення порядку зберігання персональних даних. Штрафи до порушників застосовуються з 1 січня 2012 року».

 
Питання для нашої бібліотечної громади: Хто повинен нам пояснити, що і як бібліотека повинна реєструвати? Чи треба вносити додаткові питання до бланку запису читача до бібліотеки щодо його дозволу використовувати ці дані? Як забезпечити конфіденційність і безпеку цих баз даних в бібліотеці? Хто розробить і затвердить відповідне положення? Чи треба просити УБА, щоби вона замовила юристам відповідне роз’яснення та/або звернулася до Міністерства культури?

Read Full Post »

Older Posts »

%d блогерам подобається це: