Feeds:
Публікації
Коментарі

Posts Tagged ‘Електронні книжки’

IMG_2148Так називається книга, яка тільки-но побачила світ. У виданні узагальнені підходи до роботи бібліотек з електронними книгами та пристроями для читання електронних книг – електронними читанками (рідерами). Пояснюється, що таке електронна книга та електронна читанка. Розглядаються правила, процедури та технологічні аспекти роботи з е-книгами в бібліотеці. Описується зарубіжний досвід і практика роботи в цій царині книгозбірень України. Пропонуються орієнтовні правила користування електронними читанками в бібліотеці, методи реклами нової бібліотечної послуги. Видання призначене для бібліотекарів, викладачів, студентів і всіх, хто бажає зрозуміти підходи до роботи з електронними книгами та електронними читанками в книгозбірнях. Книга вийшла за підтримки програми «Бібліоміст».
Видання буде передано до регіональних відділень та бібліотек-партнерів УБА. Щодо умов отримання видання, будь ласка, звертайтеся до офісу УБА (u_b_a@ukr.net). Електронна версія книги незабаром буде доступна через інтернет-платформу «Кассіопея – сузір’я українських книжок» та на веб-порталі УБА.

Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці: з чого почати? / уклад.: Пашкова В.С., Ярошенко Т.О.; Укр. бібл. асоц., НПБ України, НБ НаУКМА . – К. : Самміт-Книга, 2013. – 64 с.

Read Full Post »

IMG_0206Так називається інтерв’ю з американським бібліотекарем від 1 грудня 2012 р. Ця публікація має ще й  підзаголовок: «Чому бібліотекам не потрібна цензура, чому бібліотеки співпрацюють з газетами і чим відрізняються бібліотеки США та Росії». Джеймс ЛяРу (James LaRue) з 1990 р. очолює книгозбірні округу Даглас, штат Колорадо.IMG_0153

До посту я додаю фото з американських бібліотек: шкільної – ліворуч і публічної – праворуч, 2010 р. зроблені в американській глибинці.

Read Full Post »

Читати тут

Read Full Post »

Побачило світ видання «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій: Навчальні матеріали для підвищення кваліфікації бібліотекарів» (К.: Самміт-Книга, 2012. –184 с.), підготовлене УБА в межах реалізації однойменної програми ІФЛА за підтримки ІФЛА та програми «Бібліоміст». «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій» – це комплексна програма, що пропонує стратегічний і узгоджений підхід до розбудови потужності та розвитку бібліотечних асоціацій. УБА реалізує цю програму протягом 2010-2012 рр.: було проведено понад 35 семінарів по всій Україні, у яких взяли участь більше 1000 учасників.

Видання «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій: Навчальні матеріали для підвищення кваліфікації бібліотекарів» доповнене й адаптоване до потреб України. Воно призначене бібліотекарям і всім, хто підтримує бібліотеки,відкритий доступ до інформації, громадянське суспільство, професійний громадський рух.
Видання буде передане до Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти УБА, всіх регіональних тренінгових центрів, регіональних осередків УБА,колективних членів УБА, національних бібліотек України. Електронний варіант книги представлено на веб-порталі УБА.
Український переклад навчальних матеріалів у вигляді слайдів незабаром у повному обсязі буде висталений на веб-порталі ІФЛА (окремі частини вже виставлені за адресою: http://learning.ifla.org/course/category.php?id=11).

Read Full Post »

11-16 серпня 2012 р. у м. Гельсінкі (Фінляндія) проходить Всесвітній конгрес бібліотекарів та інформаційних працівників, Генеральна конференція та засідання асамблеї ІФЛА (Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ) «Сучасні бібліотеки – надихають, дивують, відкривають нові можливості». Далі – деякі новини, спостереження, ідеї з конгресу.

  • На своєму першому засіданні Рада ІФЛА затвердила Міжнародний кодекс етики бібліотекаря та інформаційного працівника. Кодекс розробляла робоча група ІФЛА протягом трьох років, він обговорювався бібліотечними працівниками різних країн. Кодекс рекомендується брати за основу при удосконаленні кодексів етики національних бібліотечних асоціацій.
  • ІФЛА активно працює в царині авторського права на міжнародній арені, захищаючи інтереси бібліотек та громадян, відкритий доступ до інформації.
  • Бібліотекарі приділяють пильну увагу проблемам електронного абонементу електронних книжок – вивчають, експериментують, лобіюють. ІФЛА працює над стратегією розвитку електронного абонементу електронних книжок (e-lending e-book strategy).
  • Новий проект реалізує Американська бібліотечна асоціація за підтримки Інституту відкритого суспільства – підвищення грамотності у споживанні новин. Бібліотекарі та журналісти навчають молодих людей – школярів і студентів – критично ставитися до «гарячих» новин, методам перевірки фактів, визначенню джерел, друкованих і електронних, які заслуговують на довіру, тобто медіа грамотності.
  • «Що спільного у бібліотек з Санта Клаусом?» – таке питання поставила на відкритті конгресу голова організаційного комітету, директор Міської бібліотеки м. Гельсінкі. Й сама відповіла: «Щедрість! Готовність дарувати. Робити людей щасливими. Щасливий користувач – найкраща нагорода бібліотекарю!»
  • Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) декілька засідань присвятив обговоренню питань свободи слова, регулюванню та цензурі Інтернету, важливості пильнувати приватність громадян, яка під загрозою в сучасному суспільстві, коли «ми завжди в он-лайні».
  • Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) поширює програму «Одна книга – один світ», залучаючи до всесвітнього обговорення (у різному форматі) книжок, важливих і цікавих для розуміння сутності сучасного світу. Цього року для обговорення було обрано книгу Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». http://www.Faifebookclub.ala.org 
  • У вересні цього року виповнюється 30 років програмі Американської бібліотечної асоціації «Тиждень забороненої книги», спрямованої проти цензури, на право людини вільно обирати коло свого читання, на захист свободи слова.  2012 р. Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) створив відео календар: кожного місяця бібліотекарі з різних країн розповідають про книгу, яка була цензурована в різних країнах, через різні причини.

Read Full Post »

Якщо бібліотека купує електронні медіа, у більшості випадків вона не стаєте їхнім власником

Це просто ліцензія на право доступу до електронного контента за визначеними правилами на конкретних пристроях. Контент залишається власністю компанії, яка дає Вам право тимчасового користування ним.

Керівництво електронними (цифровими) правами (Digital Rights ManagementDRM) – захисний механізм

Контент блокується, щоби лише певні люди (хто придбав право доступу) та лише деякі технології (що працюють з відповідними контентом) могли «відкрити» його. Кожний виробник контенту має свої власні правила та регулятивні механізми щодо того, як надавати право доступу, та запатентовані технології. Коли термін, на який надавалося право доступу, сплине, або застаріє технологія, доступ до контенту стає неможливим.

Керівництво електронними (цифровими) правами(DRM) протирічить основній ідеї бібліотеки: вільний доступ до інформації для всіх

Керівництво електронними (цифровими) правами (DRM) унеможливлює доступ до контенту, наприклад, коли застаріває чи змінюється технологія, і бібліотека не може надавати доступ до контенту, файли стають «закритими» для користувачів бібліотеки.

Електронні медіа в їхній сучасній формі створюють проблеми для бібліотек

Купуючи електронну книгу, книгозбірня не може гарантувати, що ця книга буде доступною через 10 років. На той час може вже не існуватимуть технології доступу до неї. Важливо, що бібліотека не стає власником електронної книги, вона лише надає доступ до неї. Тобто, сьогодні бібліотека витрачає гроші на те, чого не буде мати в майбутньому. Тож для майбутнього бібліотеки як інституції тут є над чим замислитися.

Що відбувається, коли користувач позичає в бібліотеці електронну книгу?

Якщо, наприклад, користувач позичаєте через бібліотеку електронну книгу, щоби читати на своєму електронному рідері Kindle, то не тільки бібліотека, але й компанія Amazon отримує дані про нього і його читання. Ні бібліотека, ні конкретний читач не давали на це згоди, вперше в історії приватна компанія отримує доступ до кола читання громадян і веде його облік. Читачі бібліотек не завжди обізнані щодо того, що коли вони позичають електронну книгу через бібліотеку, конфіденційність не забезпечується.

Джерело

Read Full Post »

На семінарі керівників центрів «Вікно в Америку», що відбувся в Ужгороді в липні цього року, жваво обговорювалося питання, чи видавати читачам електронні рідери додому. В центрах «Вікно в Америку» вже є по п’ять електронних рідерів Kindle. На часі – питання ефективного їх використання, реклами, інших суто бібліотечних питань – як ставити на облік, як обліковувати та описувати електронні ресурси, що на них «закачані», тощо. Тож цікавим може стати досвід наших колег з Фінляндії. У Гельсінкі в бібліотеці-філіалі міської бібліотеки (Rikhardinkatu Library, див. розділ Services) на веб-сайті можна ознайомитися з обладнанням та апаратурою, якою можуть скористатися читачі-відвідувачі книгозбірні. Поряд з кольоровим копіювальним апаратом, комп’ютерними робочими станціями, апаратом для читання мікрофільмів, сканером, слайдпроектором тощо, вказані й електронні рідери. На сайті громадян інформують, що електронні рідери надаються читачам вже з завантаженими інформаційними матеріалами – переважно класичними творами, на які вже не розповсюджується копірайт. Читач має повернути електронний рідер саме в ту бібліотеку, де він взяв його на абонемент (книжки читачі можуть повертати у будь-яку бібліотеку, де їм зручніше). Електронні рідери не можна резервувати та подовжувати термін їхнього використання.

Read Full Post »

« Newer Posts - Older Posts »

%d блогерам подобається це: