Feeds:
Публікації
Коментарі

Posts Tagged ‘Електронні книжки’

Побачило світ видання «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій: Навчальні матеріали для підвищення кваліфікації бібліотекарів» (К.: Самміт-Книга, 2012. –184 с.), підготовлене УБА в межах реалізації однойменної програми ІФЛА за підтримки ІФЛА та програми «Бібліоміст». «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій» – це комплексна програма, що пропонує стратегічний і узгоджений підхід до розбудови потужності та розвитку бібліотечних асоціацій. УБА реалізує цю програму протягом 2010-2012 рр.: було проведено понад 35 семінарів по всій Україні, у яких взяли участь більше 1000 учасників.

Видання «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій: Навчальні матеріали для підвищення кваліфікації бібліотекарів» доповнене й адаптоване до потреб України. Воно призначене бібліотекарям і всім, хто підтримує бібліотеки,відкритий доступ до інформації, громадянське суспільство, професійний громадський рух.
Видання буде передане до Центру безперервної інформаційно-бібліотечної освіти УБА, всіх регіональних тренінгових центрів, регіональних осередків УБА,колективних членів УБА, національних бібліотек України. Електронний варіант книги представлено на веб-порталі УБА.
Український переклад навчальних матеріалів у вигляді слайдів незабаром у повному обсязі буде висталений на веб-порталі ІФЛА (окремі частини вже виставлені за адресою: http://learning.ifla.org/course/category.php?id=11).

Read Full Post »

11-16 серпня 2012 р. у м. Гельсінкі (Фінляндія) проходить Всесвітній конгрес бібліотекарів та інформаційних працівників, Генеральна конференція та засідання асамблеї ІФЛА (Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ) «Сучасні бібліотеки – надихають, дивують, відкривають нові можливості». Далі – деякі новини, спостереження, ідеї з конгресу.

  • На своєму першому засіданні Рада ІФЛА затвердила Міжнародний кодекс етики бібліотекаря та інформаційного працівника. Кодекс розробляла робоча група ІФЛА протягом трьох років, він обговорювався бібліотечними працівниками різних країн. Кодекс рекомендується брати за основу при удосконаленні кодексів етики національних бібліотечних асоціацій.
  • ІФЛА активно працює в царині авторського права на міжнародній арені, захищаючи інтереси бібліотек та громадян, відкритий доступ до інформації.
  • Бібліотекарі приділяють пильну увагу проблемам електронного абонементу електронних книжок – вивчають, експериментують, лобіюють. ІФЛА працює над стратегією розвитку електронного абонементу електронних книжок (e-lending e-book strategy).
  • Новий проект реалізує Американська бібліотечна асоціація за підтримки Інституту відкритого суспільства – підвищення грамотності у споживанні новин. Бібліотекарі та журналісти навчають молодих людей – школярів і студентів – критично ставитися до «гарячих» новин, методам перевірки фактів, визначенню джерел, друкованих і електронних, які заслуговують на довіру, тобто медіа грамотності.
  • «Що спільного у бібліотек з Санта Клаусом?» – таке питання поставила на відкритті конгресу голова організаційного комітету, директор Міської бібліотеки м. Гельсінкі. Й сама відповіла: «Щедрість! Готовність дарувати. Робити людей щасливими. Щасливий користувач – найкраща нагорода бібліотекарю!»
  • Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) декілька засідань присвятив обговоренню питань свободи слова, регулюванню та цензурі Інтернету, важливості пильнувати приватність громадян, яка під загрозою в сучасному суспільстві, коли «ми завжди в он-лайні».
  • Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) поширює програму «Одна книга – один світ», залучаючи до всесвітнього обговорення (у різному форматі) книжок, важливих і цікавих для розуміння сутності сучасного світу. Цього року для обговорення було обрано книгу Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». http://www.Faifebookclub.ala.org 
  • У вересні цього року виповнюється 30 років програмі Американської бібліотечної асоціації «Тиждень забороненої книги», спрямованої проти цензури, на право людини вільно обирати коло свого читання, на захист свободи слова.  2012 р. Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) створив відео календар: кожного місяця бібліотекарі з різних країн розповідають про книгу, яка була цензурована в різних країнах, через різні причини.

Read Full Post »

Якщо бібліотека купує електронні медіа, у більшості випадків вона не стаєте їхнім власником

Це просто ліцензія на право доступу до електронного контента за визначеними правилами на конкретних пристроях. Контент залишається власністю компанії, яка дає Вам право тимчасового користування ним.

Керівництво електронними (цифровими) правами (Digital Rights ManagementDRM) – захисний механізм

Контент блокується, щоби лише певні люди (хто придбав право доступу) та лише деякі технології (що працюють з відповідними контентом) могли «відкрити» його. Кожний виробник контенту має свої власні правила та регулятивні механізми щодо того, як надавати право доступу, та запатентовані технології. Коли термін, на який надавалося право доступу, сплине, або застаріє технологія, доступ до контенту стає неможливим.

Керівництво електронними (цифровими) правами(DRM) протирічить основній ідеї бібліотеки: вільний доступ до інформації для всіх

Керівництво електронними (цифровими) правами (DRM) унеможливлює доступ до контенту, наприклад, коли застаріває чи змінюється технологія, і бібліотека не може надавати доступ до контенту, файли стають «закритими» для користувачів бібліотеки.

Електронні медіа в їхній сучасній формі створюють проблеми для бібліотек

Купуючи електронну книгу, книгозбірня не може гарантувати, що ця книга буде доступною через 10 років. На той час може вже не існуватимуть технології доступу до неї. Важливо, що бібліотека не стає власником електронної книги, вона лише надає доступ до неї. Тобто, сьогодні бібліотека витрачає гроші на те, чого не буде мати в майбутньому. Тож для майбутнього бібліотеки як інституції тут є над чим замислитися.

Що відбувається, коли користувач позичає в бібліотеці електронну книгу?

Якщо, наприклад, користувач позичаєте через бібліотеку електронну книгу, щоби читати на своєму електронному рідері Kindle, то не тільки бібліотека, але й компанія Amazon отримує дані про нього і його читання. Ні бібліотека, ні конкретний читач не давали на це згоди, вперше в історії приватна компанія отримує доступ до кола читання громадян і веде його облік. Читачі бібліотек не завжди обізнані щодо того, що коли вони позичають електронну книгу через бібліотеку, конфіденційність не забезпечується.

Джерело

Read Full Post »

На семінарі керівників центрів «Вікно в Америку», що відбувся в Ужгороді в липні цього року, жваво обговорювалося питання, чи видавати читачам електронні рідери додому. В центрах «Вікно в Америку» вже є по п’ять електронних рідерів Kindle. На часі – питання ефективного їх використання, реклами, інших суто бібліотечних питань – як ставити на облік, як обліковувати та описувати електронні ресурси, що на них «закачані», тощо. Тож цікавим може стати досвід наших колег з Фінляндії. У Гельсінкі в бібліотеці-філіалі міської бібліотеки (Rikhardinkatu Library, див. розділ Services) на веб-сайті можна ознайомитися з обладнанням та апаратурою, якою можуть скористатися читачі-відвідувачі книгозбірні. Поряд з кольоровим копіювальним апаратом, комп’ютерними робочими станціями, апаратом для читання мікрофільмів, сканером, слайдпроектором тощо, вказані й електронні рідери. На сайті громадян інформують, що електронні рідери надаються читачам вже з завантаженими інформаційними матеріалами – переважно класичними творами, на які вже не розповсюджується копірайт. Читач має повернути електронний рідер саме в ту бібліотеку, де він взяв його на абонемент (книжки читачі можуть повертати у будь-яку бібліотеку, де їм зручніше). Електронні рідери не можна резервувати та подовжувати термін їхнього використання.

Read Full Post »

Звіт «Електронний контент: цифровий діалог» Американської бібліотечної асоціації (АLА) присвячено аналізу ситуації, коли провідні видавці відмовляються продавати електронні книжки бібліотекам, коли в небезпеці знаходиться право на інформацію та конфіденційність читачів. Президент АLА зазначає, що важливо захистити справедливий і розумний доступ до електронної інформації в бібліотеках.

У звіті аналізуються різні підходи до ліцензійних угод і взаємин бібліотекарів і видавців. Подано також інформацію про заходи АLА, спрямовані на покращання доступу до електронної інформації, дотримання етичних принципів і цінностей бібліотечної професії,  зокрема описуються зустрічі з видавцями, розповсюджувачами та іншими зацікавленими сторонами, доповіді та інші публікації щодо різних моделей співпраці з видавцями, адвокаційні кампанії тощо. Подано варіанти співпраці бібліотек і видавців задля подолання цифрової прірви. Американські фахівці підкреслюють, що вирішення проблеми надання доступу до електронних книг через бібліотеки – це не питання осучаснення роботи абонементу бібліотеки. Надання доступу до електронних книжок – це нова модель роботи бібліотеки, яку треба терміново розробляти і запроваджувати. Треба вирішувати питання на законодавчому рівні, працювати за новими моделями контент-менеджменту, залучати до партнерства нові зацікавлені сторони.

З повним текстом цього звіту можна ознайомитися тут: E-content: The Digital Dialogue

Read Full Post »

Почула на конференції «Крим 2012» терміни: «цифрове читання», «аналогове читання»… І подумала, що в Україні, коли аналізують стан читання і «плачуть», що сьогодні читають менше і треба з цим щось робити,часто не звертають уваги на розвиток цифрового або електронного читання. З огляду на ці міркування цікавими є результати дослідження Pew Research Center. За даними американських дослідників, 21% дорослих американців протягом останнього року читали електронні книжки; 68% протягом останнього року читали друковану книгу; 11% – слухали аудіо книгу. Всього 19% дорослих американців відповіли при опитуванні, що вони не прочитали жодної книги протягом останнього року (с.44). Дослідники також вивчили, на яких гаджетах американці читають електронні книги. Ось результати: 29% – на мобільному телефоні; 42% – на комп’ютері; 41% – на рідерах електронних книжок; 23% – на комп’ютерах-таблетках (с.48). Дослідники також ставили запитання, що стосується бібліотек: «Якщо Ви хочете прочитати конкретну електронну книгу, куди Ви звертаєтеся, перш за все?» 75% опитаних відповіли, що звертаються до он-лайнових книжкових магазинів/веб-сайтів; 12% – до публічних бібліотек і по 5% опитаних сказали: «Кудись ще» і «Не знаю» (с.50). Якби таке опитування проводилося в Україні, який відсоток опитаних сказали би, що вони звертаються до бібліотек?

Read Full Post »

У США продовжується протистояння-лобіювання-адвокація-партнерство між бібліотекарями і видавцями. Саме такими словами хочеться охарактеризувати відносини між видавцями і бібліотекарями у справі надання доступу до електронних книжок читачам книгозбірень. Penguin – один із найбільших видавців англомовної книги – відмовив бібліотекам у праві купувати електронні книжки. Американські бібліотекарі розглядають це як ляпас, бо роками були найважливішими покупцями книжок. Бібліотекарі в США сьогодні допомагають читачам опановувати електронні рідери, вчать закачувати та використовувати інформацію, опікуються, щоби інформація на всіх носіях була доступною для всіх громадян. Дослідження свідчать, що 40% читачів, які прочитали бібліотечну книгу, потім купують й собі таку. Бібліотеки сприяють розвитку ринку електронних книг. Нині бібліотеки США витрачають на електронні книжки більше, ніж на паперові, – зазначає у блозі Американської бібліотечної асоціації Керрі Рассел, директор Програми з публічного доступу до інформації (Офіс з політики щодо інформаційних технологій Американської бібліотечної асоціації). Протягом останнього року витрати на доступ до електронних книг бібліотеки збільшили майже втричі. Лише Нью-йоркська публічна бібліотека витрачає на електронні книжки один мільйон доларів на рік. «Алло, видавці, ви чуєте нас, бібліотекарів?» – закінчує свій допис на блозі Керрі Рассел.

Read Full Post »

Книгозбірні стоять перед новими викликами через широке розповсюдження електронних книжок і журналів. У цьому році продаж електронних книжок на Amazon перевищив продаж паперових книжок. Тож вже тепер 67% публічних бібліотек США “видають на абонемент” електронні книжки. Наприклад, на веб-сайті Публічної бібліотеки м.Сіеттл читачам пропонуються різноманітні електронні аудіо книжки, електронні книжки, відео та музика, які читачі можуть скачати на свій комп’ютер або на портативні рідери. За допомогою свого читацького квитка цілодобово сім днів на тиждень читачі мають доступ до цих ресурсів. «Тепер Ваша бібліотека завжди відкрита», – говориться на сайті. «Ви ніколи не будете боржником, бо через 21 день електронні книжки автоматично повертаються до бібліотеки». Бібліотека Сіеттлу співпрацює з дистриб’ютором  “Overdrive”, який може надавати доступ до 500 тисяч назв електронних книжок, аудіо книжок тощо від 1000 видавців.
Що мають робити бібліотеки в Україні, щоби надавати доступ до електронних книжок своїм читачам? Які існують теоретичні, практичні, методичні, юридичні, технічні, психологічні, освітні тощо проблеми навколо електронних книжок у бібліотеках? Ці та інші питання щодо використання електронних книжок у бібліотеках обговорювалися на семінарі, що пройшов у Львові у вересні 2011 р. у рамках Львівського бібліотечного форуму під час Львівського форуму видавців. Семінар, в роботі якого взяли участь понад 60 директорів бібліотек і керівників центрів «Вікно в Америку» з усієї України, організувало Посольство США. Навчання під час семінару не було суто теоретичним, бо Посольство США в Україні передало в подарунок 29-ти бібліотекам по два iPadи та по одному електронному рідеру Kindle. Тож на часі – перехід від теорії – до практики…
Відео, що демонструвалося під час семінару допомогло краще зрозуміти можливості електронних рідерів.

Read Full Post »

Останні ініціативи ринку електронного книгодрукування підсилили інтерес та викликали багато запитань у бібліотекарів, видавців, книготорговців і читачів. Останнім часом видавці прийняли рішення, що обмежують можливості бібліотек надавати доступ до електронних книжок читачам, зокрема, обмежили кількість можливих книговидач однієї електронної книги читачам, деякі видавці зовсім відмовилися продавати електронний контент книгозбірням. Тож Американська бібліотечна асоціація (ALA) організувала дві робочі групи – з питань рівноправного доступу до електронного контенту та з питань електронної книги, які покликані напрацювати та узгодити позицію та рекомендації ALA з цих питань. Серед завдань робочих груп:

  • Організувати зустрічі керівництва асоціації з видавцями для обговорення моделей «електронної книговидачі» та придбання електронних книжок для бібліотек
  • Розробити механізми інтерактивного спілкування з членами ALA щодо вивчення їхньої думки з цих питань і доведення її до керівництва асоціації
  • Організувати активну співпрацю з іншими підрозділами та об’єднаннями ALA з цих питань, зокрема з Офісом інтелектуальної свободи ALA
  • Вивчити сучасну ситуацію щодо електронних книжок та зробити обґрунтовані припущення на майбутнє
  • Організувати співпрацю з усіма можливими партнерами щодо покращання доступу до електронного контенту, звернувши особливу увагу на людей з обмеженнями
  • Організувати національну PR- та освітню кампанію «Бібліотеки – основні точки доступу до електронного контенту»

ALA планує створити протягом 10 днів спеціальний веб-сайт з питань покращання доступу до електронного контенту в бібліотеках.

Джерело

Read Full Post »

JSTOR – неприбуткова організація, відома завдяки організації передплати на статті з наукових журналів, підписала угоду з чотирма видавцями – Princeton University Press, the University of Chicago Press, the University of Minnesota Press, and the University of North Carolina Press. З наступного року книжки цих видавництв будуть доступними он-лайн. Про цю програму «Книжки JSTOR он-лайн» було оголошено на зимовій конференції Американської бібліотечної асоціації, що відбувається нині в Сан Дієго.

Джерело

Read Full Post »

« Newer Posts

%d блогерам подобається це: