Всеукраїнська молодіжна бібліоніч: святкуємо Всесвітній день книги та авторського права

23 квітня Всесвітній день книги та авторського права. Бібліотеки України для юнацтва та молоді разом зі своїми громадами святкують цей день та навіть ніч, адже саме сьогодні проходитиме Всеукраїнська молодіжна бібліоніч “Книгою призначена зустріч”. Вітання всім учасникам акції від Президента Української бібліотечної асоціації пані Ірини Олександрівни Шевченко.
А ось так святкують у США: https://www.facebook.com/worldbooknightusa?fref=photo

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 2.

Пропоную продовження основних висновків звіту «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”) Асоціації бібліотечних послуг для юнацтва (США).

Чого підлітки чекають від бібліотек

Стати містком у зростаючій цифровій і знаннєвій прірві: Шкільні та публічні бібліотеки повинні забезпечити для підлітків на додаток до надання доступу до електронних засобів, формальні та неформальні можливості навчатися конструктивно та ефективно їх використовувати.
Розвиток мотивації для навчання: Занадто часто бажання підлітків вчитися гальмується освітньою системою, яка занадто зосереджена на тестуванні, не бажає застосовувати педагогічні методи, що відповідають конкретним культурним потребам, або так обмежена у фінансуванні, що надає тільки базові ресурси. Бібліотеки знаходяться поза межами формальної сфери школи і пропонують безпечне місце для навчання, що базується на зацікавленості. Публічні та шкільні бібліотеки, отже, повинні стати місцем для формального та неформального навчання.
Забезпечити навчання для підготовки підлітків до роботи: Для задоволення зростаючої потреби у кваліфікованій робочій силі школи та публічні бібліотеки повинні забезпечити підліткам можливості отримувати знання у реальному контексті 21-го століття.
Забезпечувати зв’язок між підлітками та іншими установами у громаді: Бібліотеки є лише однією з багатьох організацій, призначення яких – побудувати краще майбутнє для підлітків. Занадто часто, проте, підлітки не знають про пропоновані послуги у своїх громадах. Через те, що багато підлітків стикаються з серйозними соціальними та економічними проблемами, бібліотеки повинні забезпечити їм необхідну допомогу.

Наслідки для бібліотек

Для задоволення потреб сьогоднішніх підлітків і продовження своєї важливої та цінної для громади діяльності, бібліотеки повинні переглянути свою структуру, в тому числі такі її компоненти:
Аудиторія: Треба зосередитися на обслуговуванні всіх підлітків у громаді, а не лише на тих, хто регулярно приходить до бібліотеки.
Колекції: Повинні бути спеціально сформовані для задоволення унікальних потреб підлітків у певній громаді, яку обслуговують бібліотеки, і розширені за рахунок включення електронних ресурсів , а також експертів і наставників.
Приміщення: Фізичний простір бібліотеки має бути гнучким, що дозволить підліткам працювати над різними проектами і завданнями один з одним, а дорослим наставникам створювати умови для спільного створення та використання контенту. Віртуальний простір також дозволить підліткам спілкуватися один з одним і з експертами. Бібліотеки повинні визнати, що підлітки потребують і хочуть використовувати весь простір бібліотеки чи сайту, а не тільки певну визначену для них частину.
Програми (заходи): Протягом усього року бібліотеки організують програми, використовують свої унікальні можливості, щоби підлітки отримували важливі навички; важливо вивчати інтереси підлітків і вимірювати результати з огляду на одержані знання чи отримані навички.
Кадри: Спеціалісти-бібліотекарі з вищою освітою зосереджуються на організації та менеджменті програм і послуг для підлітків, а безпосередньо з підлітками працює персонал і кваліфіковані добровольці, які виступають в якості наставників, тренерів.
Участь молоді: Самі підлітки активно залучаються до всіх молодіжних програм і видів обслуговування, що дозволяє забезпечити як швидкий так і структурований зворотній зв’язок з персоналом бібліотеки. Участь підлітків не обмежується формально організованими групами.
Інформаційна діяльність: Це – діяльність, що продовжується і відбувається з метою виявлення і задоволення потреб підлітків; передбачає також співпрацю з партнерами, щоб задовольнити ці потреби.
Політика (правила): Ґрунтується на тому, що послуги надаються юнацтву скрізь, незалежно від їхнього місця перебування. Правила є гнучкими і легко оновлюються відповідно до потреб, що змінюються.
Професійний розвиток : Ціла бібліотека/школа має єдині підходи до планування, надання та оцінки послуг для підлітків. Досліджуються атрибути та ресурси, унікальні для бібліотек, і визначаються засоби для їх ефективного використання для досягнення цілей бібліотеки.

Сьогоднішні понад 40 млн. підлітків у США зіштовхуються з великою кількістю соціальних питань, бар’єрами і проблемами, які багато хто з них не в змозі подолати і вирішити самостійно. Майже 7000 підлітків кидають школу щодня, приблизно 40% випускників шкіл не володіють традиційними навичками грамотності, нація стоїть перед небезпекою втратити ціле покоління, що призведе до браку кваліфікованих робітників і активних громадян. Зараз настав час для публічних і шкільних бібліотек об’єднатися з іншими ключовими зацікавленими сторонами і вжити заходів, щоб допомогти вирішити проблеми, які негативно впливають на підлітків і в кінцевому рахунку на майбутнє нації. Ці проблеми не є нездоланними. Це – моральний імператив для бібліотек використовувати свої можливості та ресурси для досягнення позитивних змін і поліпшення життя мільйонів підлітків. У такий спосіб книгозбірні робитимуть неоціненну послугу своїй громаді і позиціонуватимуть себе в якості незамінного для громади ресурсу.
Переклад В.С. Пашкової

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 1.

Асоціація бібліотечних послуг для юнацтва (у складі Американської бібліотечної асоціації) протягом року обговорювала стан бібліотечного обслуговування підлітків і в січні 2014 р. оприлюднила звіт «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”). Мова йде про підходи до організації якісного бібліотечного обслуговування молоді, їхнього залучення до організації цих послуг з огляду на вимоги та виклики 21-го століття. Пропоную вашій увазі основні висновки цього звіту у перекладі автора блогу.

Підлітки складають велику частину користувачів бібліотек
У США проживає 40 млн. юнаків і дівчат віком 12-17 років. Дослідження 2013 р. (2013 Pew survey) показало, що 72% з них користується публічними бібліотеками (дані 2012 р.)

Бібліотечне обслуговування та ресурси для підлітків – у небезпеці
Закриття бібліотек, скорочення годин роботи книгозбірень, брак бібліотечних працівників, невідповідність ресурсів існуючим потребам призводить до того, що в деяких громадах молодь відсторонена від ресурсів, знань і послуг, що необхідні для навчання, емоційного та соціального розвитку, опанування навиками 21-го століття, забезпечення становлення як активних громадян.

Суттєво змінився демографічний склад молоді
За даними перепису, проведеного Annie E. Casey Foundation у 2010 р., у США нараховується 74,2 млн. громадян віком до 18 років; 46% з них – не білошкіре населення. На додаток, одна п’ята частина американських дітей – емігранти та діти емігрантів. На часі врахувати це при обслуговуванні в публічних і шкільних бібліотеках.

Технології продовжують впливати на методи комунікації, викладання та навчання
Підлітки повсюдно використовують технології (смартфони, таблетки, Інтернет тощо). Проте продовжує існувати різниця стосовно наявності цих пристроїв у різних соціоекономічних та расових групах населення. На часі публічним і шкільним книгозбірням визначити, як технології вплинуть на майбутнє бібліотечне обслуговування юнацтва, особливо враховуючи існуючу різницю в доступності.

Підлітки переходять у працездатний вік без важливих навичок
Протягом трьох останніх десятиліть навички, необхідні для успіху молодих людей на робочому місці, суттєво змінилися, проте навики, які надаються в школах не відповідають цим змінам. Бібліотеки повинні перетворитися на місце, надавати послуги та забезпечувати можливості, які потрібні сьогодні юнакам і дівчатам, щоби вони були успішними в школі та в житті.

Зміни парадигми (системи понять і поглядів) і бібліотеки
Зійшлися декілька факторів, які призвели до кардинальних змін у діяльності бібліотек. З моменту залучення комп’ютерів до публічних і шкільних бібліотек, останні переживають важливі трансформації. Бібліотеку більше не можна розглядати як тихе місце, де є доступ до фізичного контенту. Більше того, вона має перетворитися на місце – фізичне та віртуальне, де люди можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, – від книжок до комп’ютерних програм і експертів місцевого, регіонального чи національного рівня. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті. Нові дослідження також обґрунтовують концепцію взаємопов’язаного навчання, яка доводить, що молоді люди вчаться краще, коли, їхнє навчання пов’язане з їхніми захопленнями, мріями та інтересами.
Переклад В.С. Пашкової
(Далі буде)

Read Full Post »

Новорічно-передекзаменаційно-бібліотечна пісня

Пропоную вашій увазі новорічну передекзаменаційно-бібліотечну пісню, яку підготували наші американські колеги. В ній говориться, що дуже важко готуватися до іспитів, проте бібліотека, яка працює всю ніч, вам допоможе, і ви все підготуєте, прочитаєте, роздрукуєте тощо вчасно. Чому я звернула на це відео увагу? Зверніть увагу, що використана знаменита українська мелодія – Щедрик в обробці Леонтовича.
Вітання з Днем святого Миколая!

Read Full Post »

Алек Болдуїн дарує бібліотеці один млн. доларів

Після оприлюднення заповіту про передачу 8 млн. доларів бібліотеці колишньою директоркою книгозбірні, ще одна новина про дарунок американській бібліотеці. Відомий кіноактор Алек Болдуїн дарує бібліотеці один млн. доларів. Це він робить від імені своєї родини, після того, як в нього народилася друга дитина. Гроші передаються East Hampton Library для закінчення прибудови для дитячого відділу. Буде побудовано лекційний зал із сучасною апаратурою для дистанційних лекцій та інших заходів. Цей зал носитиме ім’я актора.

Read Full Post »

Бібліотеки після стихійного лиха у США

Відео від Американської бібліотечної асоціації про бібліотеки та їхню роль після урагану. Мене вразило, що в бібліотечній системі є Risk Management Director – директор з менеджменту ризиків, як бібліотеки підтримували постраждалих і як громадяни підтримували свої бібліотеки. За рік після урагану всі бібліотеки були відновлені, або працювали у пристосованих приміщеннях. Велику роль відіграли пересувні – мобільні бібліотеки. Відео англійською мовою, проте зображення говорять самі за себе.

Read Full Post »

Про інноваційні бібліотеки

можна дізнатися з цієї публікації: http://theoryandpractice.ru/posts/7870-biblio10 Тут ви прочитаєте про їхні проекти та побачите фотографії.

Read Full Post »

Про одну з американських бібліотек

Та про загальні тенденції розвитку книгозбірень в електронну еру ви можете дізнатися з сюжету програми “Вікно в Америку”: http://av.voanews.com/VOA_Clickability_Feed_Connector/71/436/UKR_Digital_Books.mp4

Read Full Post »

Чи доступні наші книгозбірні, або про години роботи бібліотек

На Фейсбуці натрапила на цікавий і дуже актуальний пост, який піднімає наболілу проблему: для кого працюють наші публічні книгозбірні, якщо вони відкриті з 10:00 до 18:00 години та закриті по вихідних? Ці питання стосуються й інших бібліотек у нашій країні. Години роботи університетських бібліотек у зарубіжних країнах вражають – у Великій Британії, наприклад, вони працюють цілодобово під час іспитів, у США – з 8:00 ранку до 1:00 ранку. Бібліотека корпорації Майкрософт працює цілодобово.
Години роботи книгозбірень – це важливий складник доступності, це – проблема, яку треба вирішувати, якщо ми очікуємо, що громадяни будуть підтримувати бібліотеки і не допускатимуть їхного знищення. Тож, пропоную вашій увазі пост від 9 жовтня 2013 р., автор якого – п.Ірина Подоляк з управління культури Львівської міської ради (дякую, пані Ірино, за згоду оприлюднити його на цьому блозі). Пані Подоляк пише:
“У мене дуже драматичне враження від сьогоднішньої зустрічі з бібліотекарями щодо зміни графіку роботи публічних бібліотек. Ми хочемо,щоб вони пізніше починали і довше працювали, а також, щоб працювали у суботу хоч 4 години. Зазначу, що 40-годинний робочий тиждень не ставиться під сумнів. Мета – аби бібліотеки могли відвідувати, крім пенсіонерів та дітей, ще й ті, хто працюють. Крім агресивних звинувачень у тому, що управління культури вважає їх людьми другого сорту, не забезпечує бібліотекарям нормальних умов для роботи, не поремонтує всі установи, де кльозети є на дворі, не комп”ютеризує й інтернетизує всі установи, не наповнює бібліотечні фонди новими книжками, не забезпечує передплату, почула ще й те, що бібліотекарі – це мами і жінки, яким в суботу треба вдома попрятати, що в неділю працювати священики не велять, бо ми християнська держава, і що люди при зміненому гафіку ходити не будуть. Крім того – транспорт ходить погано, штат у бібліотеках малий, коли темно, то працювати страшно. На моє запитання – яка ваша культурна чи соціальна пропозиція, аби люди приходили, відповіді я не почула, окрім того, що “ми проводимо масові заходи”. Про бібліотеку, як осередок комунікації і розвитку громади, мова не йшла. Ми з бібліотеками працюємо впритул уже рік – будуємо мости, ведемо діалог, пояснюємо, пропонуємо проявляти ініціативу. Без сенсу. Сторожі книжок. Ну, і ще одне, під завісу. Репліка про те, щоб міська рада працювала в суботу і неділю викликала бурю овацій. Інформація про те, що в якомусь місті у бібліотеці зробили нічний кінопоказ викликала бурю обурення і питання: “Куди ми котимося???!!!”. Були бібліотекарі, які мовчали. А жаль. Сподіваюсь, що хтось з них, або й більшість, на цей пост теж образяться. Мені болить”.

Read Full Post »

Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права

Цей пост – у продовження розмови про інтелектуальну свободу та роль Американської бібліотечної асоціації – у відповідь на запитання й побажання у коментарях до попередніх постів.
У США вже тридцять років поспіль відзначають «Тиждень забороненої книги». Із метою популяризації свободи читання та для того, щоб привернути увагу громадськості до небезпеки, яку несуть спроби ввести цензуру читання, у вересні в США проводиться “Тиждень забороненої книжки”. Організаторами і спонсорами цього заходу виступають Американська бібліотечна асоціація, Американська асоціація книгопродавців, Американська фундація книгопродавців за свободу висловлення, Асоціація американських видавців, Американське товариство журналістів і авторів та ін. Захід підтримується також Центром книги Бібліотеки Конгресу. Що ж таке «заборонена книга» у розумінні Американської бібліотечної асоціації? Це – бібліотечні матеріали у бібліотеці будь-якого типу, що: були поставлені під сумнів в усній або письмовій скарзі; публічно розкритиковані та щодо яких вимагають здійснити певні дії; вилучені з бібліотечної колекції. Матеріали якої тематики найчастіше намагаються заборонити? У США – це:
• Чаклунство або надприродні явища (Гаррі Поттер, упирі)
• Секс (“непристойність”, гомосексуальність)
• Політика
• Мова (вживання поганих слів).
Хто вимагає таких заборон? Шкільні ради, адміністрація шкіл, ради та адміністрація публічних бібліотек, різноманітні групи тиску – від батьків до представників релігійних спільнот.
Ті, хто володіє англійською мовою, можуть переглянути відеофільми з досвіду бібліотек США, в яких йдеться про відзначення «Тижня забороненої книги»:
Banned Book Week 2010 (Тиждень забороненої книги, США):



У цих коротких однохвилинних відеофільмах, знятих бібліотекарями, вони показують, які книжки найчастіше роблять спроби заборонити в книгозбірнях окремі громадяни, або організації. Це книжки “Гекльбері Фінн” Марка Твена, “Вбити пересмішника” Харпер Лі, “Про мишей та людей“ Джона Стейнбека (через те, що в них використовується некоректні слова); робилися також спроби вилучити з фондів бібліотек Біблію. У першому відео бібліотекарі знялися із своїми улюбленими книжками, які дехто намагається вилучити з фондів бібліотек, у другому – називають і показують такі книжки і кажуть про неприпустимість цензури в бібліотеках, а в третьому відео зняли групу дітей біля виставки «Заборонених книжок» і видно, що діти дивуються, що хтось хотів заборонити ці книжки, а бібліотекарі, удавано забороняючи торкатися цих книжок, пояснюють важливість свідомого вибору книжок для свого читання і неприпустимість диктату і заборон. «Вільні люди читають вільно», – говориться в одному з плакатів Асоціації свободи читання (США).
Американська бібліотечна асоціація бачить своє завдання в підтримці зусиль громадськості, спрямованих проти цензури. Офіс інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації розробляє поради для бібліотек і бібліотекарів, рекомендує ґрунтований на чинному законодавстві порядок дій бібліотеки і бібліотекаря у випадках спроби запровадити цензуру бібліотечних матеріалів, проводить навчання бібліотекарів і громадськості з цих проблем, надає консультативну та юридичну допомогу бібліотекарям, які зіткнулися зі спробами запровадити цензуру чи обмежити читання користувачів бібліотек (на їхнє прохання). Офіс інтелектуальної свободи здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок чи інших ресурсів у бібліотеках США, оприлюднює ці дані, сприяє формуванню думки щодо неприпустимості цензури у громадській свідомості, готує національні кампанії, навчає бібліотекарів, оприлюднює заяви і звернення, реалізує програми, спрямовані на підвищення інформаційної та медійної грамотності громадян в умовах електронного середовища. Офіс інтелектуальної свободи здійснює моральну, юридичну та матеріальну підтримку тих бібліотекарів, які були звільнені чи переслідувалися за відстоювання свободи слова, виступали проти цензури.

БІБЛІОТЕЧНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА
Прийнятий 1939 Радою Американської бібліотечної асоціації
з додатками 1944, 1948, 1961, 1967, 1980 та 1996 рр.
1. Книги та інші бібліотечні ресурси існують для задоволення інтересів і надаються для інформування й освіти всіх, кого обслуговує бібліотека. Матеріали з її фондів не повинні вилучатися через походження, минуле або політичні позиції тих, хто їх створював.
2. Бібліотеки мають збирати і надавати матеріали та інформацію, які репрезентують усі точки зору на поточні чи історичні події. Матеріали не повинні заборонятися або виключатися через ідейне або партійне несхвалення.
3. Бібліотеки повинні відмінити цензуру для виконання своїх основних функцій – інформувати та просвіщати.
4. Бібліотеки мають консолідуватися в своїй діяльності з усіма, хто чинить опір обмеженню вільного висловлювання та вільного доступу до ідей.
5. Право особи користуватися бібліотекою не можна відмінити або обмежити через її походження, вік, минуле або переконання.
6. Надаючи свої приміщення для потреб громадськості, бібліотеки мають робити це на рівноправній основі для всіх громадян, незважаючи на їхні погляди, вірування тощо.
Переклад В.С.Пашкової

Read Full Post »