Списки заборонених книжок, або про інтелектуальну свободу і роль бібліотек

Я почала свій професійний шлях за часів Радянського Союзу. Пам’ятаю спецхрани в бібліотеках. Пам’ятаю часи, коли не можна було включати до списку використаної літератури в публікаціях тих вчених, які виїхали з країни, і аспіранти, які включили до автореферату ім’я вченого, який розробляв проблему і тепер «раптом» виїхав з країни, мали передруковувати автореферат. Слава Богу, я не пам’ятаю часів, коли за таку «провину» садили до в’язниці. А ви ніколи не думали, чому в наших бібліотеках існують відділи іноземної літератури, як окремий підрозділ? Яка в цьому логіка? Це і ще багато іншого – прояви цензури, державної цензури, якою була просякнута діяльність бібліотек за радянської влади. Я не буду тут говорити про інші прояви. А тепер пропоную ознайомитися з офіційними документами нашого північного сусіда – Росії: http://minjust.ru/ru/extremist-materials?search&page=10 та http://www.sova-center.ru/misuse/news/persecution/2012/06/d24749/. Час дії: сьогодення. Подивіться також публікацію http://www.rosbalt.ru/piter/2014/02/07/1230750.html щодо наслідків такої політики стосовно бібліотек.
Пропоную також повернутися і ще раз прочитати пости, присвячені цій темі за жовтень. Ми обговорювали досвід США та інших країн щодо інтелектуальної свободи на цьому блозі:
Про інтелектуальну свободу
Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві

Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права
Давайте думати, яку країну ми будуємо. Я мрію про країну вільних освічених людей, які читають вільно. Про країну, яка гарантує свободу слова. Я мрію про бібліотекарів,які відстоюють свободу слова, які захищають права читачів на доступ до інформації, які побороли самоцензуру. А ви?

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 2.

Пропоную продовження основних висновків звіту «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”) Асоціації бібліотечних послуг для юнацтва (США).

Чого підлітки чекають від бібліотек

Стати містком у зростаючій цифровій і знаннєвій прірві: Шкільні та публічні бібліотеки повинні забезпечити для підлітків на додаток до надання доступу до електронних засобів, формальні та неформальні можливості навчатися конструктивно та ефективно їх використовувати.
Розвиток мотивації для навчання: Занадто часто бажання підлітків вчитися гальмується освітньою системою, яка занадто зосереджена на тестуванні, не бажає застосовувати педагогічні методи, що відповідають конкретним культурним потребам, або так обмежена у фінансуванні, що надає тільки базові ресурси. Бібліотеки знаходяться поза межами формальної сфери школи і пропонують безпечне місце для навчання, що базується на зацікавленості. Публічні та шкільні бібліотеки, отже, повинні стати місцем для формального та неформального навчання.
Забезпечити навчання для підготовки підлітків до роботи: Для задоволення зростаючої потреби у кваліфікованій робочій силі школи та публічні бібліотеки повинні забезпечити підліткам можливості отримувати знання у реальному контексті 21-го століття.
Забезпечувати зв’язок між підлітками та іншими установами у громаді: Бібліотеки є лише однією з багатьох організацій, призначення яких – побудувати краще майбутнє для підлітків. Занадто часто, проте, підлітки не знають про пропоновані послуги у своїх громадах. Через те, що багато підлітків стикаються з серйозними соціальними та економічними проблемами, бібліотеки повинні забезпечити їм необхідну допомогу.

Наслідки для бібліотек

Для задоволення потреб сьогоднішніх підлітків і продовження своєї важливої та цінної для громади діяльності, бібліотеки повинні переглянути свою структуру, в тому числі такі її компоненти:
Аудиторія: Треба зосередитися на обслуговуванні всіх підлітків у громаді, а не лише на тих, хто регулярно приходить до бібліотеки.
Колекції: Повинні бути спеціально сформовані для задоволення унікальних потреб підлітків у певній громаді, яку обслуговують бібліотеки, і розширені за рахунок включення електронних ресурсів , а також експертів і наставників.
Приміщення: Фізичний простір бібліотеки має бути гнучким, що дозволить підліткам працювати над різними проектами і завданнями один з одним, а дорослим наставникам створювати умови для спільного створення та використання контенту. Віртуальний простір також дозволить підліткам спілкуватися один з одним і з експертами. Бібліотеки повинні визнати, що підлітки потребують і хочуть використовувати весь простір бібліотеки чи сайту, а не тільки певну визначену для них частину.
Програми (заходи): Протягом усього року бібліотеки організують програми, використовують свої унікальні можливості, щоби підлітки отримували важливі навички; важливо вивчати інтереси підлітків і вимірювати результати з огляду на одержані знання чи отримані навички.
Кадри: Спеціалісти-бібліотекарі з вищою освітою зосереджуються на організації та менеджменті програм і послуг для підлітків, а безпосередньо з підлітками працює персонал і кваліфіковані добровольці, які виступають в якості наставників, тренерів.
Участь молоді: Самі підлітки активно залучаються до всіх молодіжних програм і видів обслуговування, що дозволяє забезпечити як швидкий так і структурований зворотній зв’язок з персоналом бібліотеки. Участь підлітків не обмежується формально організованими групами.
Інформаційна діяльність: Це – діяльність, що продовжується і відбувається з метою виявлення і задоволення потреб підлітків; передбачає також співпрацю з партнерами, щоб задовольнити ці потреби.
Політика (правила): Ґрунтується на тому, що послуги надаються юнацтву скрізь, незалежно від їхнього місця перебування. Правила є гнучкими і легко оновлюються відповідно до потреб, що змінюються.
Професійний розвиток : Ціла бібліотека/школа має єдині підходи до планування, надання та оцінки послуг для підлітків. Досліджуються атрибути та ресурси, унікальні для бібліотек, і визначаються засоби для їх ефективного використання для досягнення цілей бібліотеки.

Сьогоднішні понад 40 млн. підлітків у США зіштовхуються з великою кількістю соціальних питань, бар’єрами і проблемами, які багато хто з них не в змозі подолати і вирішити самостійно. Майже 7000 підлітків кидають школу щодня, приблизно 40% випускників шкіл не володіють традиційними навичками грамотності, нація стоїть перед небезпекою втратити ціле покоління, що призведе до браку кваліфікованих робітників і активних громадян. Зараз настав час для публічних і шкільних бібліотек об’єднатися з іншими ключовими зацікавленими сторонами і вжити заходів, щоб допомогти вирішити проблеми, які негативно впливають на підлітків і в кінцевому рахунку на майбутнє нації. Ці проблеми не є нездоланними. Це – моральний імператив для бібліотек використовувати свої можливості та ресурси для досягнення позитивних змін і поліпшення життя мільйонів підлітків. У такий спосіб книгозбірні робитимуть неоціненну послугу своїй громаді і позиціонуватимуть себе в якості незамінного для громади ресурсу.
Переклад В.С. Пашкової

Read Full Post »

«Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій», США. Частина 1.

Асоціація бібліотечних послуг для юнацтва (у складі Американської бібліотечної асоціації) протягом року обговорювала стан бібліотечного обслуговування підлітків і в січні 2014 р. оприлюднила звіт «Майбутнє бібліотечних послуг для та з підлітками: заклик до дій» (“The Future of Library Services for and with Teens: a Call to Action”). Мова йде про підходи до організації якісного бібліотечного обслуговування молоді, їхнього залучення до організації цих послуг з огляду на вимоги та виклики 21-го століття. Пропоную вашій увазі основні висновки цього звіту у перекладі автора блогу.

Підлітки складають велику частину користувачів бібліотек
У США проживає 40 млн. юнаків і дівчат віком 12-17 років. Дослідження 2013 р. (2013 Pew survey) показало, що 72% з них користується публічними бібліотеками (дані 2012 р.)

Бібліотечне обслуговування та ресурси для підлітків – у небезпеці
Закриття бібліотек, скорочення годин роботи книгозбірень, брак бібліотечних працівників, невідповідність ресурсів існуючим потребам призводить до того, що в деяких громадах молодь відсторонена від ресурсів, знань і послуг, що необхідні для навчання, емоційного та соціального розвитку, опанування навиками 21-го століття, забезпечення становлення як активних громадян.

Суттєво змінився демографічний склад молоді
За даними перепису, проведеного Annie E. Casey Foundation у 2010 р., у США нараховується 74,2 млн. громадян віком до 18 років; 46% з них – не білошкіре населення. На додаток, одна п’ята частина американських дітей – емігранти та діти емігрантів. На часі врахувати це при обслуговуванні в публічних і шкільних бібліотеках.

Технології продовжують впливати на методи комунікації, викладання та навчання
Підлітки повсюдно використовують технології (смартфони, таблетки, Інтернет тощо). Проте продовжує існувати різниця стосовно наявності цих пристроїв у різних соціоекономічних та расових групах населення. На часі публічним і шкільним книгозбірням визначити, як технології вплинуть на майбутнє бібліотечне обслуговування юнацтва, особливо враховуючи існуючу різницю в доступності.

Підлітки переходять у працездатний вік без важливих навичок
Протягом трьох останніх десятиліть навички, необхідні для успіху молодих людей на робочому місці, суттєво змінилися, проте навики, які надаються в школах не відповідають цим змінам. Бібліотеки повинні перетворитися на місце, надавати послуги та забезпечувати можливості, які потрібні сьогодні юнакам і дівчатам, щоби вони були успішними в школі та в житті.

Зміни парадигми (системи понять і поглядів) і бібліотеки
Зійшлися декілька факторів, які призвели до кардинальних змін у діяльності бібліотек. З моменту залучення комп’ютерів до публічних і шкільних бібліотек, останні переживають важливі трансформації. Бібліотеку більше не можна розглядати як тихе місце, де є доступ до фізичного контенту. Більше того, вона має перетворитися на місце – фізичне та віртуальне, де люди можуть навчитися отримувати доступ і використовувати всі типи ресурсів, – від книжок до комп’ютерних програм і експертів місцевого, регіонального чи національного рівня. Бібліотеки повинні задіяти нові технології та стати «кухнями» для «змішування» ресурсів, щоби допомогти підліткам засвоїти навики, розвинути розуміння, сприяти створенню та спільному їх використанню, запобігати негативним впливам. Поряд із впливом нових технологій, змінилося й поняття «грамотність», яке переросло лише вміння читати і писати. Сьогодні визнано, що грамотність є соціальним актом, який включає в себе основні моделі участі у житті. Нові дослідження також обґрунтовують концепцію взаємопов’язаного навчання, яка доводить, що молоді люди вчаться краще, коли, їхнє навчання пов’язане з їхніми захопленнями, мріями та інтересами.
Переклад В.С. Пашкової
(Далі буде)

Read Full Post »

Бібліотеки після стихійного лиха у США

Відео від Американської бібліотечної асоціації про бібліотеки та їхню роль після урагану. Мене вразило, що в бібліотечній системі є Risk Management Director – директор з менеджменту ризиків, як бібліотеки підтримували постраждалих і як громадяни підтримували свої бібліотеки. За рік після урагану всі бібліотеки були відновлені, або працювали у пристосованих приміщеннях. Велику роль відіграли пересувні – мобільні бібліотеки. Відео англійською мовою, проте зображення говорять самі за себе.

Read Full Post »

Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права

Цей пост – у продовження розмови про інтелектуальну свободу та роль Американської бібліотечної асоціації – у відповідь на запитання й побажання у коментарях до попередніх постів.
У США вже тридцять років поспіль відзначають «Тиждень забороненої книги». Із метою популяризації свободи читання та для того, щоб привернути увагу громадськості до небезпеки, яку несуть спроби ввести цензуру читання, у вересні в США проводиться “Тиждень забороненої книжки”. Організаторами і спонсорами цього заходу виступають Американська бібліотечна асоціація, Американська асоціація книгопродавців, Американська фундація книгопродавців за свободу висловлення, Асоціація американських видавців, Американське товариство журналістів і авторів та ін. Захід підтримується також Центром книги Бібліотеки Конгресу. Що ж таке «заборонена книга» у розумінні Американської бібліотечної асоціації? Це – бібліотечні матеріали у бібліотеці будь-якого типу, що: були поставлені під сумнів в усній або письмовій скарзі; публічно розкритиковані та щодо яких вимагають здійснити певні дії; вилучені з бібліотечної колекції. Матеріали якої тематики найчастіше намагаються заборонити? У США – це:
• Чаклунство або надприродні явища (Гаррі Поттер, упирі)
• Секс (“непристойність”, гомосексуальність)
• Політика
• Мова (вживання поганих слів).
Хто вимагає таких заборон? Шкільні ради, адміністрація шкіл, ради та адміністрація публічних бібліотек, різноманітні групи тиску – від батьків до представників релігійних спільнот.
Ті, хто володіє англійською мовою, можуть переглянути відеофільми з досвіду бібліотек США, в яких йдеться про відзначення «Тижня забороненої книги»:
Banned Book Week 2010 (Тиждень забороненої книги, США):



У цих коротких однохвилинних відеофільмах, знятих бібліотекарями, вони показують, які книжки найчастіше роблять спроби заборонити в книгозбірнях окремі громадяни, або організації. Це книжки “Гекльбері Фінн” Марка Твена, “Вбити пересмішника” Харпер Лі, “Про мишей та людей“ Джона Стейнбека (через те, що в них використовується некоректні слова); робилися також спроби вилучити з фондів бібліотек Біблію. У першому відео бібліотекарі знялися із своїми улюбленими книжками, які дехто намагається вилучити з фондів бібліотек, у другому – називають і показують такі книжки і кажуть про неприпустимість цензури в бібліотеках, а в третьому відео зняли групу дітей біля виставки «Заборонених книжок» і видно, що діти дивуються, що хтось хотів заборонити ці книжки, а бібліотекарі, удавано забороняючи торкатися цих книжок, пояснюють важливість свідомого вибору книжок для свого читання і неприпустимість диктату і заборон. «Вільні люди читають вільно», – говориться в одному з плакатів Асоціації свободи читання (США).
Американська бібліотечна асоціація бачить своє завдання в підтримці зусиль громадськості, спрямованих проти цензури. Офіс інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації розробляє поради для бібліотек і бібліотекарів, рекомендує ґрунтований на чинному законодавстві порядок дій бібліотеки і бібліотекаря у випадках спроби запровадити цензуру бібліотечних матеріалів, проводить навчання бібліотекарів і громадськості з цих проблем, надає консультативну та юридичну допомогу бібліотекарям, які зіткнулися зі спробами запровадити цензуру чи обмежити читання користувачів бібліотек (на їхнє прохання). Офіс інтелектуальної свободи здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок чи інших ресурсів у бібліотеках США, оприлюднює ці дані, сприяє формуванню думки щодо неприпустимості цензури у громадській свідомості, готує національні кампанії, навчає бібліотекарів, оприлюднює заяви і звернення, реалізує програми, спрямовані на підвищення інформаційної та медійної грамотності громадян в умовах електронного середовища. Офіс інтелектуальної свободи здійснює моральну, юридичну та матеріальну підтримку тих бібліотекарів, які були звільнені чи переслідувалися за відстоювання свободи слова, виступали проти цензури.

БІБЛІОТЕЧНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА
Прийнятий 1939 Радою Американської бібліотечної асоціації
з додатками 1944, 1948, 1961, 1967, 1980 та 1996 рр.
1. Книги та інші бібліотечні ресурси існують для задоволення інтересів і надаються для інформування й освіти всіх, кого обслуговує бібліотека. Матеріали з її фондів не повинні вилучатися через походження, минуле або політичні позиції тих, хто їх створював.
2. Бібліотеки мають збирати і надавати матеріали та інформацію, які репрезентують усі точки зору на поточні чи історичні події. Матеріали не повинні заборонятися або виключатися через ідейне або партійне несхвалення.
3. Бібліотеки повинні відмінити цензуру для виконання своїх основних функцій – інформувати та просвіщати.
4. Бібліотеки мають консолідуватися в своїй діяльності з усіма, хто чинить опір обмеженню вільного висловлювання та вільного доступу до ідей.
5. Право особи користуватися бібліотекою не можна відмінити або обмежити через її походження, вік, минуле або переконання.
6. Надаючи свої приміщення для потреб громадськості, бібліотеки мають робити це на рівноправній основі для всіх громадян, незважаючи на їхні погляди, вірування тощо.
Переклад В.С.Пашкової

Read Full Post »

Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві

7-10 жовтня 2013 р. в Києві перебуває директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації Барбара Джонс. 7 жовтня вона провела семінар «Як роблять новини: бібліотекарі, студенти та журналісти працюють разом з метою моніторингу та оцінки новин» в Американській бібліотеці в Національному університеті України «Києво-Могилянська академія». 9 жовтня вона виступила на пленарному засіданні Міжнародної конференції «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Тема її виступу : «Заборонені книжки та заборонені веб-сайти: етика, цензура, фільтрування вебу та бібліотеки в США». Сьогодні ж в цій бібліотеці відбулося спільне засідання Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України «Бібліотечні асоціації та цінності бібліотечної професії в цифрову еру», під час якого учасники заслухали виступи В.І.Попика та В.С.Пашкової, а також Барбари Джонс про діяльність Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації, поділилися інформацією про діяльність асоціацій у цій царині в Україні, обговорили напрями співпраці. 9 та 10 жовтня Барбара Джонс виступатиме також у Національній парламентській бібліотеці України, у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки м. Києва, проведе вебінар.

Read Full Post »

Бібліотечні зустрічі в Івано-Франківську

15 та 16 травня 2013 р. майже 120 бібліотекарів взяли участь у лекціях-презентаціях «Бібліотечні асоціації України та США: роль у визначенні етичних засад професії» та «Електронні книжки та електронні рідери (читанки) в бібліотеках: американська модель», які провела віце-президент Української бібліотечної асоціації (УБА), директор центру інформаційних ресурсів Посольства США в Україні д.і.н., доц. В.С. Пашкова в рамках «Днів Америки в Івано-Франківську». Бібліотекарі Івано-Франківщини отримали інформацію з актуальних проблем розвитку галузі,про міжнародний досвід, обговорили можливості запровадження інноваційних підходів в українських бібліотеках, важливість дотримання бібліотечними працівниками принципів професійної етики. Ці зустрічі відбулися в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці за підтримки регіонального відділення УБА та в рамках роботи круглих столів УБА з етики та е-книг, висвітлювалися в засобах масової інформації.

Read Full Post »

Користування Інтернетом в країнах Європейського Союзу

Результати такого дослідження оприлюднені 18 грудня 2012 р. Eurostat. Нижче подані деякі дані цього дослідження.

• Понад три чверті населення країн Євросоюзу мають вдома Інтернет, 72% з них – широкосмуговий.
• Понад 90% населення мають вдома Інтернет у Нідерландах, Люксембурзі, Данії, Швеції; понад 50% – у Болгарії, Греції, Румунії.
• Найбільш популярним є використання електронної пошти (89% від тих, хто користувався Інтернетом протягом останніх трьох місяців), пошук інформації про товари та послуги (83%), 61% читали новини он-лайн, 54% користувалися Інтернет-банкінгом, 52% розміщували повідомлення у соцмережах, 50% користувалися Інтернетом, плануючи подорожі.
• Литва (92%) та Естонія (91%) найактивніше використовували Інтернет для читання новин он-лайн та електронних газет, найменш активно читали новини он-лайн у Франції (38% тих, хто користувався Інтернетом).

Тенденція переходу на читання електронних газет, ознайомлення з новинами в Інтернеті спостерігається також і в США. Тому Американська бібліотечна асоціація (офіс Інтелектуальної свободи) почали реалізацію проекту з медійної грамотності. Цей проект передбачає спільну роботу бібліотекарів і журналістів з просвіти користувачів, передусім молоді, щодо грамотного та ефективного пошуку новин в Інтернеті, новин, яким можна довіряти. Ми плануємо у липні запросити керівника офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації до України, щоби обговорити їхній досвід і наші можливості у цій царині.

Read Full Post »

Нотатки з конференції ІФЛА

11-16 серпня 2012 р. у м. Гельсінкі (Фінляндія) проходить Всесвітній конгрес бібліотекарів та інформаційних працівників, Генеральна конференція та засідання асамблеї ІФЛА (Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ) «Сучасні бібліотеки – надихають, дивують, відкривають нові можливості». Далі – деякі новини, спостереження, ідеї з конгресу.

• На своєму першому засіданні Рада ІФЛА затвердила Міжнародний кодекс етики бібліотекаря та інформаційного працівника. Кодекс розробляла робоча група ІФЛА протягом трьох років, він обговорювався бібліотечними працівниками різних країн. Кодекс рекомендується брати за основу при удосконаленні кодексів етики національних бібліотечних асоціацій.
• ІФЛА активно працює в царині авторського права на міжнародній арені, захищаючи інтереси бібліотек та громадян, відкритий доступ до інформації.
• Бібліотекарі приділяють пильну увагу проблемам електронного абонементу електронних книжок – вивчають, експериментують, лобіюють. ІФЛА працює над стратегією розвитку електронного абонементу електронних книжок (e-lending e-book strategy).
• Новий проект реалізує Американська бібліотечна асоціація за підтримки Інституту відкритого суспільства – підвищення грамотності у споживанні новин. Бібліотекарі та журналісти навчають молодих людей – школярів і студентів – критично ставитися до «гарячих» новин, методам перевірки фактів, визначенню джерел, друкованих і електронних, які заслуговують на довіру, тобто медіа грамотності.
• «Що спільного у бібліотек з Санта Клаусом?» – таке питання поставила на відкритті конгресу голова організаційного комітету, директор Міської бібліотеки м. Гельсінкі. Й сама відповіла: «Щедрість! Готовність дарувати. Робити людей щасливими. Щасливий користувач – найкраща нагорода бібліотекарю!»
• Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) декілька засідань присвятив обговоренню питань свободи слова, регулюванню та цензурі Інтернету, важливості пильнувати приватність громадян, яка під загрозою в сучасному суспільстві, коли «ми завжди в он-лайні».
• Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) поширює програму «Одна книга – один світ», залучаючи до всесвітнього обговорення (у різному форматі) книжок, важливих і цікавих для розуміння сутності сучасного світу. Цього року для обговорення було обрано книгу Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». http://www.Faifebookclub.ala.org 
• У вересні цього року виповнюється 30 років програмі Американської бібліотечної асоціації «Тиждень забороненої книги», спрямованої проти цензури, на право людини вільно обирати коло свого читання, на захист свободи слова.  2012 р. Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) створив відео календар: кожного місяця бібліотекарі з різних країн розповідають про книгу, яка була цензурована в різних країнах, через різні причини.

Read Full Post »

Критичний стан рівноправного доступу до електронного контенту через бібліотеки

Звіт «Електронний контент: цифровий діалог» Американської бібліотечної асоціації (АLА) присвячено аналізу ситуації, коли провідні видавці відмовляються продавати електронні книжки бібліотекам, коли в небезпеці знаходиться право на інформацію та конфіденційність читачів. Президент АLА зазначає, що важливо захистити справедливий і розумний доступ до електронної інформації в бібліотеках.

У звіті аналізуються різні підходи до ліцензійних угод і взаємин бібліотекарів і видавців. Подано також інформацію про заходи АLА, спрямовані на покращання доступу до електронної інформації, дотримання етичних принципів і цінностей бібліотечної професії,  зокрема описуються зустрічі з видавцями, розповсюджувачами та іншими зацікавленими сторонами, доповіді та інші публікації щодо різних моделей співпраці з видавцями, адвокаційні кампанії тощо. Подано варіанти співпраці бібліотек і видавців задля подолання цифрової прірви. Американські фахівці підкреслюють, що вирішення проблеми надання доступу до електронних книг через бібліотеки – це не питання осучаснення роботи абонементу бібліотеки. Надання доступу до електронних книжок – це нова модель роботи бібліотеки, яку треба терміново розробляти і запроваджувати. Треба вирішувати питання на законодавчому рівні, працювати за новими моделями контент-менеджменту, залучати до партнерства нові зацікавлені сторони.

З повним текстом цього звіту можна ознайомитися тут: “E-content: The Digital Dialogue”

Read Full Post »