Робочою групою УБА у складі І.О.Шевченко, В.С.Пашкової, В.В.Загуменної, О.М.Бруй, О.В.Воскобойнікової-Гузєвої, Я.Г.Титаренко розроблено проект Стратегії Української бібліотечної асоціації на 2015-2018 роки. Проект оприлюднений на порталі УБА. Це вже третя стратегія, розроблена УБА. Ту, якою асоціація керується нині, можна знайти тут.
Пропоную вашій увазі також деякі матеріали, важливі для розуміння першої частини цього документу. Як зазначено у книзі «Розбудова потужних бібліотечних асоціацій : навч. матеріали для підвищ. кваліфікації бібліотекарів”, у Стратегії необхідно чітко повідомити мету асоціації через :
• Бачення.
• Місію.
• Основні цінності.
• Цілі.
Бачення – це повідомлення про те, що ми віримо у те, що робимо
• Це не про програми і послуги.
• Це – про розуміння того, чому ми це робимо, наше переконання.
• Дає відповіді на запитання:
Що змінюється завдяки діяльності асоціації?
На що впливає асоціація?
Який результат її діяльності?
Чому це важливо?
• Бачення – підґрунтя, основа програм і послуг.
Заява про бачення асоціації
• Бачення – картина бажаного майбутнього. Бачення бібліотечної асоціації допоможе окреслити її майбутній розвиток і користь, яку вона може принести не лише своїм членам, а також бібліотечній та інформаційній справі та суспільству загалом.
• Заява про бачення асоціації використовується для повідомлення про кінцеві цілі організації; в ній коротко описана картина бажаного майбутнього.
Знайомтеся з проектом Стратегії Української бібліотечної асоціації, обговорюйте, надсилайте свої пропозиції щодо вдосконалення стратегії на електронну адресу виконавчого офісу УБА: info@ula.org.ua до 1 вересня 2014 р. Будь ласка, зверніть увагу, куди треба надсилати свої пропозиції. Планується, що Стратегія буде затверджена на щорічній Конференції УБА у листопаді 2014 р.
Проект Стратегії Української бібліотечної асоціації
1 Квітня, 2014 від libinnovate
Відповідей: 43
ВП: ради политкоректности удалите и свой политический анекдот.
А что касается УБА, то какая же численность УБА?
Индивидуальных членов! Почему замалчиваете?
Станом на 1 січня 2014 року УБА нараховує 4 374 індивідуальних члени та 40 офіційних партнерів.
!!! Приятно знать! Успехов! Спасибо.
Дякуємо за орієнтири. Обов’язково приймемо участь.
З такою боротьбою за свободу слова, яка останнім часом все більше проглядається на теренах України, російськомовних книг в наших бібліотеках незабаром стане набагато менше, а по деяким регіонам постає велика загроза їх зникнення взагалі. Більш того, ходять чутки про перехід української писемності на латиницю. З якого біса нам таке? А що ж Кирил і Мефодій? Вийшли з моди, чи що? Але, хтось цього дуже бажає. І може статися так, що той “хтось” з часом досягне своєї мети. Жаль, якщо так станеться… Кириличні тексти – вагома частка світової культурної спадщини. І це не писемність інків чи інших зниклих культур. Поки що вона об’єктивно існує. Більш того, російська мова – світова, а українська прагне такою стати. Усвідомлення загрози, що нависла над кириличними текстами, до кожного з нас приходить у свій час. Я це усвідомила і свою боротьбу з цього приводу готова вести вже тепер. Хотілося б покладатися на можливості УБА. Але, в УБА такого напрямку натепер немає. І невідомо, чи буде у новій Стратегії УБА. Було б цілком доречно щоб такий напрям був. Щось на зразок: “На захист кирилиці!”, чи кириличних текстів. І відповідну секцію створити. І починати діяти. Поки ще не пізно.
Людмилі Нефедовій: Навіть не знаю, як можна таке прокоментувати. Не хочеться писати, що це нісенітниці, хоча це справді так. Перепрошую, не хочу нікого ображати. Проте бібліотекар може і повинен перевіряти будь-яку інформацію, перед тим, як її розповсюджувати.
“Стислість – сестра таланту”, – так кажуть про розумних. У блогера “ВП” дуже стислі коменти. І ось останній такий. Про нісенітницю. То невже прагнення України домогтися, щоб українська (кирилична) мова стала світовою – це нісенітниця? Бо дописувачка “Людмила” таке стверджує, а “ВП” у відповідь стверджує, що це нісенітниця. Ходять чутки, що Україна прагне, щоб українська мова стала мовою ІФЛА, то невже і це нісенітниця? Не прагне? І якщо все це так, то чому український патріотизм такий обмежений?
Не знаю как насчет кирилицы, а вокруг русскоязычной литературы украинских библиотек проблема существует, она есть. Нужно понимать, что если завтра где-то будет решение областной рады выбросить из публичных библиотек все книги на русском языке, то это для библиотек той области будет закон для исполнения. Посмотрите на улицу, неужели это фантастика? Для Тернополя. Для Львова. Для… Предположим, завтра пани Фарион становится министром культуры, можно не сомневаться что через полгода в публичных библиотеках книг на русском языке не найдете ни одной. А если президентом О.Тягныбока – в течение месяца! Достаточно приказа минкульта. Или письма. Или телефонограммы. И никто такую Фарион не сможет остановить или наказать. Где Вы видите хоть одного директора библиотеки, которая возразит? Для такой уже готовый ярлык: “сепаратистка”. Нужно защитить русскоязычные книги с упреждением таких событий. Поэтому, “Люда” права: библиотекарям срочно что-то нужно делать.
Правительство гарантирует защиту и закрепление специального статуса для русского языка. Об этом говорится в заявлении опубликованном на официальном сайте Кабмина.
Насколько я поняла, коллега и наверное член УБА, предложила включить обозначенный ею вопрос в Стратегию УБА и как-то мониторить на общественных началах силами волонтеров специально созданной секции УБА темпы исключения русскоязычной литературы из фондов украинских библиотек. А ей вместо ответа “спасибо, включим” или “спасибо, не включим” отвечают: “ну что вы такое просите?!”. А ведь статистика исключения (уничтожения) русскоязычных книг действительно не ведется. Значит эта статистика таким образом прячется. Вот и все! Теперь мне все ясно! Но Вы объясните это другим! Вот тут на предыдущем посте обсуждается тема свободы слова. А ведь статистика – это тоже информация, это тоже “слово”, и это слово имеет право быть свободным. Так давайте же это слово таким сделаем!
Шановні дописувачі, щодо нісенітниці, то це про перехід української мови на латиніцу. Щодо інших припущень, які дехто робить у своїх кометарях, то чому не пишете про брак україномовних книжок у фондах, або не робите інше жахливе припущення, що оберуть, наприклад, Царьова і будуть вимагати вилучати україномовні книжки… Навіщо придумувати жахи і жахати один одного тим, чого немає? Можна написати, що бракує в бібліотеках книжок мовами інших національних меншин. Чому така увага тільки російськомовним книжкам? Російськомовним книжкам нічого в Україні не загрожує. Це моє тверде переконання. Тож, я так і пишу в своєму коментарі. Українським бібліотекам потрібні якісні книжки, сучасні книжки, на тих мовах, які потрібні громаді, яку бібліотека обслуговує. Щодо пропозицій до Стратегії, то, будь ласка, чітко формулюйте та спрямовуйте їх до УБА, як зазначено у пості. 🙂
О чем этот спор? О переходе на латиницу в Украине уже есть зарегистрированный законопроект в Раде. Значит, кто-то его подал, и кто то «подмахнул» его регистрацию. Люди общаются об этом на форумах, хотя бы вот на этом – http://www.pravoslavie.org.ua/threads/perexod-na-latinicu.5094/ . Закрывать на это глаза могут только очень близорукие граждане. Или понарошку, но это уже политика. Кстати, предложение внести в проект закона “О развитии и применении языков на Украине” пункта о постепенном переходе с кириллицы на латиницу было бы неправильным, заявила представитель ОБСЕ по свободе СМИ Дунья Миятович. Не понятно, почему украинские библиотекари до сих пор в стороне от этого процесса, или прикидываются, что ничего не знают. Наверное, все-таки, этот вопрос следовало бы включить в Стратегию библиотечной ассоциации. Но это должны решать члены УБА. А я тут ни причем :).
О чем разговор? Законопроект такой в Раде есть. Авторы законопроекта депутаты-можоритарщики Николай Кириленко и Сергей Латынин. В пояснительной записке они утверждают, что принятие этого закона позволит Украине быстрее интегрироваться в европейское сообщество и отвечает тенденциям мировой глобализации. Категорически против принятия закона о введении латиницы в Украине выступает фракция Компартии Украины. Коммунисты называют этот законопроект прозападным и разрушающим единство славянских народов. Также категорически против замены кириллицы на латиницу выступает Православная церковь Московского патриархата, которая считает, что введение в стране латиницы «нарушит ментальность славянского православного мира». Кстати! В XIX—XX веках латиницей пользовалась бюрократия Галиции под австрийской властью. Интересно, что после развала СССР некоторые национальные республики уже изменили свои алфавиты на латинские или предпринимают шаги в этом направлении.
Як це «спрямовувати» до УБА? Цей блог веде віце-президент УБА, своєрідне начальство УБА! Блог презентується на порталі УБА. Блог – універсальний засіб комунікації в час Інтернет. Президент і президія УБА – цивілізовані люди, інтернетом користуються. Між іншим, через інтернет свої пропозиції виголошують міністри, члени уряду, народні депутати, прем’єр, президент країни, і той що в.о. президента. А УБА, виходить, чекає щоб їй спрямували ту чи іншу пропозицію. Файно! Нівроку! Справжня УБА! І справжня президія УБА! А як на мене, то людина сказала – реагуйте! Якщо ви живете чи будуєте громадянське суспільство. А якщо ні, то говоріть про це відкрито. Бібліотечна громада простить і переобере. А так получаються жмурки. Поясню, «жмурки» – це коли когось примушують закривати очі і навпомацки шукати. В цих питаннях жмурки бібліотекарям не потрібні! Даруйте 🙂
Откуда «ноги растут»!
Британский фонд «Европейский выбор» и немецкая неправительственная организация «Groß Reich» выступили с инициативой помочь Украине провести реформы в сфере образования. В частности, «Groß Reich» призывает Министерство образования отказаться от использования кириллицы. Эксперты немецкого фонда приводят в пример Молдову, которая в 1989 году перешла на латиницу, в то время как непризнанная Приднестровская Республика до сих пор использует кириллический алфавит. Эксперты указывают на значительный прогресс Молдовы в евроинтеграционных процессах, в то время как Приднестровье десятилетиями находится в международной изоляции. По мнению представителей «Groß Reich», экономические успехи Молдовы напрямую связаны с отказом от кириллицы. Если Украина последует примеру молдавских политиков, то очень скоро получит приглашение стать полноправным членом Европейского союза и присоединиться к странам участницам Шенгенского соглашения. «Европейский выбор» и «Groß Reich» готовы выделить Украине безвозмездную финансовую помощь в размере 1 миллиарда евро при условии, что реформы в сфере образования будут проведены в три этапа и не позднее 1 апреля 2015 года.
RE «ВП» – Ваші переконання – річ суб’єктивна, а цариця факту – статистика. Хоча й остання, якщо пов’язана корупцією, то стає прислугою політичної волі влади чи заручницею окремих політиків. Тому статистику кількості щорічного відбору книг з бібліотечних фондів українських бібліотек, та її гласність варто було би все-таки запровадити. І чому б не Стратегією? За усіма мовами, як на те. Але, з обов’язковим оголошенням отриманої статистики відбору суспільству. Бо це ж його, суспільства, книжки. Отоді буде видко, що і як. А робити з Царьова русофіла марно, бо він не натягує і на серйозного українофоба, так собі базікало районного масштабу :). Інша справа І.Фаріон – грім-жінка, камікадзе, може такий джихад зробити, що мало не здастся, і Юля від заздрощів лопне. Подивіться на неї, коли вона гнівається. Страшно глянути 🙂 З нею жарти погані; її або випередити потрібно, або від влади відсторонити раз і назавжди. Але, то вже політика, а бібліотечна УБА до політики не має стосунку. Тож маємо спочатку захиститись Стратегією УБА. Потім відповідним рішенням ІФЛА. Потім – ЮНЕСКО. А якщо буде мало,то і зверненням по допомогу до НАТО, але це вже жарт :).
Всі ці коментарі від однієї людини. Дайте мені посилання на цей законопроект. Дайте посилання на ті джерела, які ви згадуєте. Ця дискусія безпідставна.
Коли мова йде про тактику, то це про щось тимчасове. Якщо ж мова йде про стратегію, то це про щось вагоме і довготривале. Сталося так, що кримські бібліотеки Україна фінансувати припинила і невідомо коли розпочне-продовжить це робити. У цих умовах щомісячно Україна заощаджуватиме певний фонд коштів. На одній лише зарплатні вийде мільйонів десять чи більше. Додайте комунальні платежі. Так це за місяць. А за рік? Коли пан Олег Ляшко, кандидат в президенти, поверне нам Крим? Через рік? Через два? Через три? Коли? Це під великим питанням. Врахуйте комплектування бібліотечних фондів. А поточні ремонти приміщень? А будівництво нових приміщень бібліотек? А фонд матеріального заохочення бібліотекарів? А видатки на комп’ютеризацію бібліотек? А оплата доступу в Інтернет? Отже – маємо величезні заощадження! І яка ж стратегія їх використання у мінкульту? Ми цього не знаємо. Міністр, керівництво країни про це не повідомляє ані суспільству, ані бібліотечній громаді. Не знає про це нічого і президія УБА. Або просто мовчить, аби догодити мін культу та політичній кон’юнктурі поточного моменту. Тому пропоную включити до Стратегії УБА визначити напрям витрат усіх заощаджень на кримських бібліотеках на період тимчасової окупації Криму РФ. Формулювання залишаю за президією УБА. Все, коротко, кінець моєї пропозиції. Слава свободі слова! Дякую «ВП» за тему.
Валентина Степанівна мабуть жартує, стверджуючи, що пише одна людина. Або сумує, якщо дійсно вірить в це. Підтримаю і я такий її жарт. І вже суто від себе додам, що пишуть сюди виключно агенти ФСБ, бо їх там сила-силенна, а роботи не вистачає. Ось і сунуть в Україну підробляти :). В Одесі їх – кожний третій 🙂 , а у Донецьку – каждый второй 🙂 . Втім, поза жартами, і я відчуваю щось об’єднуюче усіх дописувачів цього посту. Кирилиця! Усі вони користуються кирилицею! Значить усі ці дописувачі не молдовани, і не прибалти, і не узбеки. Висновок – агенти ФСБ. Бо агенти ЦРУ, АНБ тощо користуються латиницею і азбукою Морзе для радіопередач.
Е-ге-ге-ге-е-е-е-й! Прості українські колеги! Відгукніться! Стратегія УБА стосується кожного. Бо це – довготривалий орієнтир для життя та діяльності українських бібліотек на найближчі декілька років. Так, звичайно, мій заклик для тих, котрі УБА визнають у якості професійного лідера, у ролі «розуму», «честі» і «совісті» бібліотечної громади нашої країни. Мій заклик для тих, хто бачить в УБА центр «території нашої єдності». А таких в Україні значна кількість. П’ять відсотків – це чотири тисячі. Е-ге-ге-ге-е-е-е-й!
Не дамо сумувати блогеру! 🙂
Прекратить дискуссию дело простое. Особенно на своем блоге. Гораздо сложнее дискуссию обеспечить. Но, пока этот пост не закрыт, поспешу сообщить. Для некоторых не лишним будет напоминание о том, как перед второй мировой войной Гитлер заключил пакт о ненападении на СССР. И этим приспал и ослабил осторожность Советского Союза. Результат: война, 40 миллионов жертв, откат экономик всей Западной Европы на десятки лет назад, а Советского Союза лет на сто. Не так ли обстоит дело со спокойствием УБА к грядущему переходу на латиницу? Подчекнем, не русского языка на латиницу, а нашої золотої української мови – на латиницю. А сейчас, в предверии этого, УБА вместе с руководством страны просто «присыпает» свой народ перед тем, как резко и безапелляционно украинская письменность будет переведена на латиницу. Никто и пикнуть не успеет. И вряд ли захочет. Мы видим как легко страну ввергнуть в патологический массовый страх.
Я бы просил не упоминать всуе узбекский язык. Да, у нас с 1993-го латиница. Опять латиница. Но, узбекский народ имеет величественную историю, уходящую корнями вглубь тысячелетий. О ней свидетельствуют не только памятники монументального зодчества, и сегодня пленяющие совершенством линий и форм, но и древние памятники письменности, которые исчисляются тысячами неисследованных фолиантов. Наши предки были действительно великими, людьми широкой натуры, владели арабским и персидским языками, и это во многом благодаря их усилиям процветал Великий Шелковый путь. А мы, обделенные сегодня культурой и знаниями, гордимся достижениями своих предков, словно уверены, что нам прибавится от их величия. А сами повторяем ошибки прошлого.
В 18-19 веках завоеватели вывезли часть памятников письменности в страны Европы и центральные города Российской империи. Это обстоятельство, как ни странно, спасло рукописи от печально известных репрессий 20-х-30-х годов, когда реформами языка был нанесен удар по узбекской культуре. Не только узбеки, но и народы всего Туркестана подвергались двойной духовной кастрации. В течение 12 лет дважды был заменен алфавит: арабский поменяли на латинизированный, а тот, в свою очередь, на кириллицу. Духовные богатства, накопленные народами за тысячелетия, погрузились в небытие. Арабский алфавит, служивший нашим предкам в течение 12 веков, был объявлен враждебным. С врагами новой письменности расправлялись круто, а в разряд ярых противников социализма, с которыми необходимо бороться всей мощью революционной власти, попали представители местной интеллигенции с черными ярлыками “пантюркистов”, “панисламистов” и “джадидов”. В 30-е годы в Центральной Азии началось варварское уничтожение книг и рукописей, написанных арабской графикой. Людей, которые пытались сохранить старые фолианты, подвергали репрессиям. Но многие сознательно шли на риск и уберегли древние сокровища, пряча их в развалинах старых домой, в укромных тайниках и разрушенных могилах.
Искусственно созданный латинизированный алфавит, подобно мертвой ветке, не сумел привиться на могучем древе культуры тюркоязычных народов. Уже вскоре после принятия нового письма недостатки его стали сказываться со всей очевидностью. Оказалось, в латинизированный алфавит второпях включили больше, чем нужно, гласных букв, которые никак не хотели вписываться в живые языки. Новый алфавит с десятью гласными вносил немыслимую путаницу в орфографию, а главное – затруднял изучение узбекского языка. Решили подсократить алфавит. Сократили. Вину за путаницу возложили на националистов. Но и с шестью гласными мертвый алфавит никак не хотел оживать. Националистов к тому времени попрятали в тюрьмы, сваливать вину уже было не на кого, и тогда стала пропагандироваться идея близости национальных культур к русской. В конце 30-х годов периодическую печать региона захлестнули статьи и письма трудящихся с просьбой перейти на кириллическую графику. Требование народов удовлетворили быстро. Народы региона с облегчением отказались от латиницы, которую так и не успели освоить.
Я много думал над этим вопросом, и поэтому знаю больше, рад предложить свои рассуждения всем, кто этим интересуется. В интернете – http://uzland.info/view/263/5/
Я щось не дуже розумію, як саме наші провідники-націоналісти віддадуть українську мову на поталу латиниці. Коли таке намітиться, то нові барикади неминучі. Рано зачохлювать шаблі, побратими!
Без всякого сомнения латинизация письменности в Украине случится раньше чем в России так как несравнимой есть политическая и военная мощь наших стран. К тому же в России крепче национальное самосознание народа, и его “на мякиш”, как говорится, не проведешь. Но, поползновения к этому в России тоже вероятно будут. Мы готовы поучиться в украинцев стратегии защиты своей кириличной письменности. Ведь она у нас общая – славянская. Жаль что УБА горделиво отворачивается от РБА вот уже сколько лет подряд… А то могли бы общую стратегию на этот счет подготовить. Но, коли так, пробуйте сами, а мы посмотрим.
Мені сподобалось про Крим. Я знаю приказку: «якщо ворог викопав тобі яму – залий туди бетон і зроби собі п’єдестал» :). Дійсно, річний фонд заробітної плати кримських бібліотекарів дозволить континентальній Україні щомісячно придбавати для бібліотек щонайменше по три тисячі комп’ютерів. Погодьтесь, чималий додаток до вже використовуваних. Чи не так? А за рік матимемо нагоду надати бібліотекам більше 30 тисяч комп’ютерів. І ще тисяч десять, не менше, на зекономлені кошти по оплаті комунальних платежів для анексованих кримських бібліотек. На загал – до п’ятдесяти тисяч комп’ютерів на рік! Чим не стратегія? А УБА каже, що люди нісенітницю говорять. Дивно. Та може УБА ще передумає :). Сподіваймось.
Важно знать, что на каждую гривню выплаченной заработной платы библиотекарю из бюджета выделяется почти вдвое больше. Дело в том, что есть такая часть этих выплат, как налог на доход граждан плюс перечисления в пенсионный фонд. Зарплата библиотекаря – это его доход, соответственно работодатель должен перечислить налог на этот его доход. Библиотекарь должен пополнять пенсионный фонд солидарной схемы пенсионного страхования, и эти деньги перечисляет в пенсионный фонд работодатель. В случаях, когда работодатель является бизнес-структурой, то этот налог и отчисления соцстраху – деньги бизнес-структуры. А вот когда речь идет об оплате труда библиотекаря, то все деньги из бюджета: и те что библиотекарь получит в виде зарплаты, и те что будут перечислены работодателем обратно в бюджет в виде подоходного налога и страхового взноса в пенсионный фонд. Так что на каждый миллион зарплаты крымским библиотекарям приходится почти столько же налоговых отчислений. Складывайте и получите реальную сумму экономии на крымских библиотеках. А деньги эти реальные, так как предусмотрены в бюджете на 2014 год. Их можно переадресовать на другие цели в пределах библиотечной отрасли. Если на 2015-й год такие выплаты не будут предусмотрены в бюджете, то и экономить будет невозможно. Но даже на один год – это стратегия, так как имеет большие масштабы.
О стратегии УБА. Сегодня премьер-министр Украины Арсений Яценюк заявил, что Россия хочет разжечь третью мировую войну. Об этом он сказал на заседании Кабинета министров, которое транслировал телеканал “112 Украина”. Обществу дана вполне определенная социальная установка. Но, так это или нет, в смысле “хочет” или “не хочет” Россия войны абсолютно верно сказать не может никто. Такое заявление слишком ответственное, чтобы высказывать его вот так экспромтом. Даже для руководителя такого ранга. Агрессора не назначают! Войну не накликают! Поэтому имело бы всякий смысл, чтобы украинские библиотеки подняли в своих фондах все издания, касающиеся этой щекотливой темы и предложили для чтения и обсуждения. Ведь действительно очень важно знать более точный ответ на вопрос “хотят ли русские войны?”. Да, это должно организовать министерство культуры. Но если оно этого не делает, то пусть это предложит УБА. И проведет такие чтения как можно в большем числе библиотек. А чтобы обязать себя это делать УБА может записать такую позицию себе в Стратегию на период до 2018 года и заниматься этим постоянно. Без политики, чисто библиотечная стратегия – просвещать граждан своей страны.
Госпожа блогер просит ссылки. Да их полный интернет! Гугл в помощь! 🙂 Но могу и помочь, вот, например: http://inosmi.ru/sngbaltia/20110711/171877399.html . А желающих спровоцировать Украину, впрочем как и Россию, к переходу на латиницу полным полно. Особенно стараются поляки. Но я бы напомнил господам-полякам, что русский язык является одним из официальных языков ООН, чем не может похвастать польский. А если украинским библиотекарям не хочется поменять свою профессию и стать архивистами, то пусть защищают кириллицу. Это достойно не только стратегии УБА, но и стратегии внешней политики Украины. А если понадобиться, то и стратегии Вооруженных сил Украины. Надо уметь оградить себя от грозящей опасности. А умалчивать о готовящихся исподволь мерах по замене кириллицы на латиницу – подло.
У пропонованому проекті стратегії не проглядається устремління УБА до впливу на стратегію розвитку бібліотечної галузі, як такої. Якщо така стратегія урядом чи мінкультом розроблена взагалі. Ці дві Стратегії мають бути узгодженими між собою. Бо вести мову про стратегію УБА окремо від стратегії галузі мабуть марна справа. Воно й зрозуміло: громадська організація бібліотекарів може тільки посилити те, до чого скеровані бібліотеки, як господарські установи комунального і загальнодержавного рівнів відповідними політикою, концепцією, генпланами, бюджетами тощо. Інакше може вийти так, як у відомого байкаря про “лебідь, рака і щуку” :). Бо можна Стратегію скласти, можна її прийняти на конференції до дії, а пройде час і побачимо, що “віз і нині там” 🙂 Перепрошую. Мені так здається.
Краще, коли обидві сили будуть “лебеді” 🙂
Вірно сказала попередня дописувачка: узгодження дій реальних керівників і осередків УБА, як авангарду бібліотечних громад – важливе. Я пам’ятаю, як у війську використовувалась одна цікава практика доведення до відома виконавця бойового завдання. «Висунутись в район такий-то і відкрити пакет!», – так це тоді робилося :). А паралель моя наступна: чи будуть мати можливість керівники бібліотечної галузі усіх ланок нашої країни «відкрити пакет УБА»? 🙂 Я маю на увазі, чи матимуть вони Стратегію УБА, як документ до орієнтиру, виконання? Бо може статися так, що Стратегія УБА існуватиме, але знати її керівники не будуть. А з іншого боку, чи мають ці керівники відповідні стратегічні документи органів влади стосовно розвитку бібліотечної галузі? Того ж таки Міністерства культури і обласних рад. Якщо ні, то передумовою розробки цієї Стратегії необхідно мати рекомендацію цим органам влади розробити свої Стратегії розвитку підзвітної мережі бібліотек. І тоді у кожного дотичного до розвитку бібліотечної галузі керівника і у кожного осередку УБА будуть на столі необхідні відкриті «пакети». Залишатиметься тільки звірити годинники і синхронно діяти. Успіхів Вам, бібліотекарі!
В Сети есть сообщение директора аналитического департамента компании “Альпари” Александра Разуваева, в котором он отмечает, что в Крыму около 200 тыс. бюджетников, финансирование которых – это порядка 1,5 млрд. долларов. Теперь эта сумма для Российской Федерации расход (видатки). А для Украины – аналогичный объем экономии. Какую часть этой экономии стоит и реально возможно потратить на развитие библиотек в континентальной части Украины? Вопрос? Вот Вам и Стратегия. Советуйте своему министерству культуры, своему правительству, своему президенту. А «под лежачий камень вода не течет», вы же знаете.
В час Інтернету і побудови громадянського суспільства будь-які бібліотечні стратегії і генплани повинні бути оголошені на сайтах відповідних органів влади. УБА вже вдруге так робить. Але, пройдіться сайтами ОДА і обласних рад, і ви не побачите там подібних документів для бібліотек. Ви запросіть своїм запитом, і ви не отримаєте таких документів на свій запит. Ви прийдіть і попросіть безпосередньо, і вас виженуть з кабінету. Бо керівники підрозділів культури в ОДА у переважній своїй чисельності працюють потаємно, мафіозними манерами, як куклус-клан чи коза-ностра. На думці одне: гроші, гроші, гроші. До своєї кишені! А керована ними бібліотечна справа – тільки засіб набити свої кишені дармовими грошима. Кожен відділ культури створює свої корупційні схеми і реалізує їх «своїми людьми», і гласність їм не потрібна. Де ви бачили на сайті хоч однієї великої обласної бібліотеки план закупівлі книг чи звіт про такі закупівлі? Не здогадуєтесь, чому? 🙂 Бо для них територіальна громада – тільки джерело фінансування закладу, а не істиний його власник. Бути підзвітними їм огидно і неприйнятно. Тому весь цей бруд потрібно вичищати, як оті овдієві конюшні. І кожну впійману і викриту таку особу «прославляти» на весь світ. Щоб знали люди. А поки що Стратегія УБА хай буде прикладом відкритості у цьому питанні. Майбутнє – за відкритістю!
Головна ціль УБА має бути – бібліотека! А оскільки бібліотека має цілком визначений орган управління, то головна ціль УБА – це вплив на чинний орган (органи) управління бібліотеками. Якщо не брати до уваги телепатію, як засіб впливу :), то весь вплив УБА на розвиток українських бібліотек буде реалізовано листуванням УБА з ОДА та органами центральної державної влади. А ще – за кількістю спільних засідань, слухань, конференцій тощо. Тому і Стратегія УБА має містити таке. Давайте подивимось, чи є в проекті пропонованої Стратегії такі позиції?
Шановні дійсні і потенційні члени УБА!
На сайті УБА http://www.ula.org.ua/ua/news/2322-proekt-strategiyi-ukrayinskoyi-bibliotechnoyi-asociaciyi-na-2015-2018-roki – інформація і посилання на текст проекту нової Стратегії, а також форма, за якою кожен може надіслати пропозиції змін чи доповнень до проекту. Отже – вивчайте проект і пропонуйте зміни чи доповнення до нього. Запевняємо, кожне з ним не залишиться поза увагою!
Доброго ранку, Україно!
Сонце вже зійшло, весна надворі! 🙂
Чому похмурі обличчя? Чому кислий вигляд? 🙂
Майбутнє далеке і невиразне, справжнє життя – сьогодні!
Танцюймо в ритм цієї прекрасної музики! 🙂
Разм нас буде вже більше трьох мільйонів! 🙂
Оце так гурт!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! 🙂
Танцюймо разом!
Катя, ты шо? 🙂 у нас в библиотеке перерыв 45 минут, а ты дала такой класной музычки на целый час! 🙂 Однако, спасибо! Успокаивает. Хотя, честно говоря, и о будущем нужно подумывать. Чтобы нам своего будущее не боятся, а смело в него шагать. Всем приятного дня!
З допису президента УБА Ірини Шевченко (28.04) випливає розуміння потягу президії щодо пошани активістів УБА, котрі внесуть свої пропозиції до Стратегії УБА. Мабуть це доречно, бо це повага авторських прав активістів. Але…. хто першим запропонував вогонь? а хто – колесо? хто першим запропонував їсти ложкою? а хто – їздити на колесах? 🙂 Не знаєте? І ми ось семеро бібліотекарів цього не знаємо. Та й не біда, бо головне, що ці пропозиції слугують людям. Авторство – побічне, цимус – в пропозиції! 🙂 Дуже багато нововведень прийшли до вжитку людей нізвідки, а якщо бути точними, то з глибин народної мудрості. І це невичерпне джерело не пересохло донині, і не потрібно ним нехтувати. Хай буде чітке авторство певної частини пропозицій до Стратегії УБА, але хай будуть і пропозиції анонімні, отримані через блог, з “нетрів” багаточисельної бібліотечної і читацької спільноти, з глибин її мудрості. Бо шукаючи на кожну “кому” і кожну “крапку” авторів ми можемо втратити доволі цінні пропозиції до Стратегії. І наостанок: Ви мабуть не один раз була у ситуації, коли до Вас шанобливо вітаються незнайомі Вам люди що йдуть назустріч; і йшла Ви далі так і не пригадавши таку ввічливу персону 🙂 і врешті “відпускала” це питання 🙂 бо це не так вже й важливо. Ось і тут так само. Така моя точка зору, інші мають таке ж право на існування.
Лично я за дружбу. И конечно же, Стратегию УБА нужно составлять-придумывать всем вместе! Дружно! Иначе, зачем наша УБА вообще? В свою УБА мы собрались только для дружной работы. Не о нашей ли дружбе поется в этой вот песне? – https://www.youtube.com/watch?v=c6By9t60Rz0 . Так что за перо, коллеги! 🙂 За перо! 🙂 Авангардные! Прогрессивные! Креативные! Энергичные! И просто члены УБА! Давайте дружно!
Прочитав этот пост, и я хочу виртуально стать рядом с “ВП” и тоже пригласить всех коллег к работе над Стратегией УБА. Есть понятное всем мнение, что человек должен постоянно создавать вокруг себя и для себя хорошую среду обитания, каждый человек, все люди должны быть счастливы. Во всех смыслах! Мы библиотекари, и знаем, что у наших соотечественников повсеместно в городах и селах должны быть хорошие библиотеки, помогающие формировать разум и чувства читателей, посетителей наших библиотек. Стратегия УБА – тому залог. А хорошая Стратегия УБА – тому гарантия! Кликните это видео –
http://www.youtube.com/watch?v=IByfzAmezig , а потом сосредоточтесь и напишите свои предложения по Стратегии УБА. И хорошего всем настроения!
Прочитала запрошення президента УБА Ірини Шевченко від 28.04. Гарно запрошує. Але, чому так забюрократизовано? Ми ж громадська організація, що створена на демократичних засадах, а тут раптом так сурйозно :). Може нам свої пропозиції до виконавчого офісу УБА порадите надавати завірені нотаріусом? А як на мене, то кращої форми, аніж публічне обговорення на порталі УБА та блогах відшукати неможливо. Бо саме публічність має бути притаманною для такої громадської професійної організації, як наша УБА. А пані Ірина, виходить, хоче заховати це наше обговорення в певні “нишпірки”. Дозвольте заперечити. Я не згідна з такою постановкою питання. Тому пропоную публікувати на цьому блозі усі пропозиції до базового тексту , котрі приходять до президії УБА електронною поштою та іншими каналами звязку. Якщо потрібно, то під псевдонімами авторів надісланих пропозицій. І усе буде Ок! 🙂
Я особисто вже досить давно бібліотекар-пенсіонерка, та позаяк, мені цікаво, що там відбувається у бібліотечному світі України. Два дні моніторила бібліотечні сайти з метою виявити обговорення Стратегії УБА, але нічого так і не виявила. Мабуть обговорення відбувається кулуарно в кожній окремій бібліотеці. Добре, якщо так. І погано, якщо обговорення Стратегії УБА не отримало широкої зацікавленої аудиторії. Бо це так здається, що зміст Стратегії УБА не має практичного впливу на діяльність українських бібліотек. Насправді ж, має. Як круїзному морському судну не дістатись порту призначення без компаса, так і бібліотеці без Стратегії УБА не прокласти свій курс до успіху. І тому кожній бібліотеці сьогодні варто бути причетною до формування своєрідного “сертифікату якості” Стратегії УБА. Будьмо свідомі цього!
Как стало известно, ведущие медики страны предлагают каждому кандидату на пост президента Украины подписать соглашение о взаимопонимании и взаимных обязательствах относительно реформирования и дальнейшего развития системы здравоохранения. Идея?! А почему бы нашей УБА не включить в свою Стратегию подписание аналогичного соглашения с министром культуры о взаимопонимании и взаимных обязательствах относительно реформирования и дальнейшего развития библиотечной отрасли Украины? Идея? Но разве прислушается президия нашей УБА к мнению рядового члена УБА? Хотя, бывало, бывало… но очень редко 🙂