• Домівка
  • Про блог

Творчість та інновації в українських бібліотеках

Iнформаційно-просвітницький блог для бібліотекарів

Feeds:
Публікації
Коментарі
« Директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації в Києві
Тиждень забороненої книжки та Бібліотечний білль про права »

Про інтелектуальну свободу

10 Жовтня, 2013 від libinnovate


Спробую у наступних постах потроху відповідати на ваші, колеги, запитання. Для цього буду використовувати книгу «Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотекаря» (В.С.Пашкова, О.М.Пашков), що щойно вийшла друком. Вона буде надіслана до всіх регіональних тренінгових центрів. Такий курс тепер читається для підвищення кваліфікації бібліотекарів. Тож спробую відповісти на запитання, що ви ставите. Перепрошую, що із запізненням, але зовсім немає часу через велику завантаженість…

Під інтелектуальною свободою розуміють право особи шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати без обмежень інформацію, що містить різні точки зору.
Вільне висловлення та свобода слова – фундаментальне право особи, а інтелектуальна свобода є основою демократії. У Статті 19 «Загальної декларації прав людини» ООН (1948) зазначено: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне висловлювання; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод (1950) так визначає основні права людини:
• право на життя, свободу та особисту недоторканість;
• право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства;
• право на вільні вибори;
• свобода думки, совісті та віросповідання;
• свобода вираження поглядів (зокрема, свобода засобів масової інформації);
• право власності.
Реалізація фундаментальних прав особи неможлива без свободи слова та вільного доступу до інформації.
Принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлення своєї думки закріплені також в інших міжнародних документах: Міжнародному пакті про політичні та громадянські права (1966), Конвенції з прав дитини (1989), у Віденській декларації (1993) та ін.
Важливо розуміти геополітичний контекст прав людини. Права особи, як вони визначені в міжнародних документах, по-різному імплементуються в країнах з різними політичними системами. Через відмінності в історичних шляхах розвитку різних держав спостерігається велика різниця в культурному, соціальному, релігійному та політичному підходах до забезпечення прав людини. Найбільш повно імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення відбувається в країнах Європейського Союзу, США та в інших країнах розвинутої демократії.
Конституцією України гарантоване право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (стаття 34). В Законі України «Про інформацію» підкреслюється, що основними принципами інформаційних відносин в Україні є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею.
Обмеження свободи слова, вільного доступу та обміну інформацією спостерігаються в країнах з тоталітарними режимами.
На початку ХХІ ст. до основоположних прав людини відносять і доступ до Інтернету. В таких країнах, як Фінляндія, Коста-Ріка, Естонія, Франція, Греція, Іспанія, доступ до Інтернету віднесено законом до фундаментальних прав людини. 2012 р. ООН прийняла резолюцію, якою проголошується, що доступ до Інтернету належить до основоположних прав людини. Кожна людина має право на підключення до Інтернету та вільне онлайнове висловлювання. Всі 47 країн-членів Ради з прав людини ООН поставили підписи під цією резолюцією.

  • Натисніть, щоби поділитися на Twitter (Відкривається у новому вікні)
  • Click to share on Blogger (Відкривається у новому вікні)
  • Натисніть, щоб надрукувати (Відкривається у новому вікні)
  • Натисніть, щоби поділитися на LinkedIn (Відкривається у новому вікні)
  • Click to share on Facebook (Відкривається у новому вікні)
  • Натисніть, щоб надіслати це другові по e-mail (Відкривається у новому вікні)
  • Натисніть, щоби поділитися на Pinterest (Відкривається у новому вікні)

Подобається це:

Подобається Завантаження…

Пов’язано

Опубліковано в бібліотека | Позначено інтелектуальна свобода, інтернет | 56s коментарів

Відповідей: 56

  1. на 11 Жовтня, 2013 at 9:53 am Уважна

    О-о-о! Валентина Степанівна не полишає нас без чіткого відчуття «Ти не одна!» 🙂 Читаючи її пости, постійно відчуваєш, що поряд США. Ось і тепер. Цікавий пост про свободу висловлювання. Це для українських сором’язливих і закомплексованих бібліотекарок якраз те, що вкрай потрібно :). Дякую. З повагою.


  2. на 11 Жовтня, 2013 at 10:08 am ВП

    Між іншим – у цьому пості про США практично не згадується… 🙂 Мова йде про фундаментальні права людини.


  3. на 11 Жовтня, 2013 at 11:37 am Анатолий

    Кто-то чуть раньше поднимал вопрос о едином планетарном профессиональном празднике библиотекарей. Поддерживаю такой вопрос и я. Но нет даже европейского! Сегодня, в разгар полемики о присоединении Украины в Евросоюз, и по случаю профессионального праздника украинских библиотекарей и мне хотелось бы узнать, почему в объединенной Европе нет единой библиотечной ассоциации. Почему ее нет? Или есть, но мы (я) не знаем? Как именно обстоит дело? Ведь Европа богата всевозможными общественными организациями. А библиотечной как бы и нет.

    Совсем не сложно прикинуть, что пол миллиарда жителей Европы обслуживают не менее пол миллиона библиотекарей. (!) Когорта не маленькая. И это самые продвинутые библиотекари на земном шаре! Включим великодушно сюда и библиотекарей США -)). Или может быть общих библиотечных проблем в Европе мало? Я лично своими мозгами этого понять не могу. Но я знаю, что у нас в Украине есть достаточно компетентных людей в этих вопросах. Свобода слова и свобода высказываний (она же интеллектуальная свобода) предполагает и вот такую свободу задавать вопросы. И я этой свободой воспользовался у всех на глазах. А вот воспользуется ли кто-то здесь своей свободой, чтобы мне ответить, посмотрим 🙂


  4. на 11 Жовтня, 2013 at 1:31 pm Військовий, Севастополь

    При усій повазі до бібліотечних блогів, але, скажімо відверто, ці блоги майже мертві. Бо там немає життя. Наші бібліотекарі не висловлюються на наявних блогах навіть узагальнено під абстрактним камуфляжним ніком. Отака внутрішня «свобода» висловлювань українських бібліотекарів! Всі чомусь раптово почали вірити, що їх хтось «вирахує» за телефоном чи ай-пі адресою і вранці до них вже приїде «чорний ворон». І…прощай свобода… Не дуркуйте, друзі! 🙂 Немає у нашої держави пального їздити по ваших домівках 🙂 І бажання такого жодна вітчизняна спецслужба на це не має 🙂 А за Військові Морські Сили я Вам особисто відповідально заявляю: жоден крейсер не пливтиме до вашої домівки :). І обов’язку такого ні у кого у нашій державі немає! «Черв’як» сумніву сидить у Ваших головах… Пийте валер’янку і висловлюйтесь! 🙂 Повірте, досить швидко Ви станете сміливішими 🙂 І виграєте! І виграють українські бібліотеки! А ми самих сміливих приймемо на службу до ВМС України! 🙂


  5. на 11 Жовтня, 2013 at 1:46 pm ВП

    Існує і досить активно працює європейська бібліотечна асоціація – Eblida, European Bureau of Library Information and Documentation Associations: http://www.eblida.org/ Я розповідала про її діяльність стосовно запровадження доступу до електронних книжок через бібліотеки (“абонемент” електронних книжок). Вона веде активну діяльність й у інших напрямах. Детальніше – див. на її сайті.


  6. на 11 Жовтня, 2013 at 6:59 pm wiolina

    Довідково! 15-річна пакистанська активістка Малала Юсуфзай стала Лауреатом премії імені Андрія Сахарова “За свободу думки“. Так вирішила конференція голів політичних фракцій Європарламенту. Офіційне оголошення відбудеться найближчим часом. Школярка з Пакистану набула популярності в 2009 році, коли почала вести свій блог. Дівчинка розповідала, як жити за талібів і ратувала за те, щоб жінки в усьому світі могли вільно здобувати освіту. За три роки бойовики увірвались у шкільний автобус, в якому їхала Малала Юсуфзай, і двічі вцілили їй у голову. Дівчинці пощастило: вона вижила і згодом її родина переїхала до Великої Британії. До речі, ця премія присуджується з 1988 року за внесок у боротьбу за права людини. Її лауреати отримують грошовий приз – 50 тисяч євро.


  7. на 11 Жовтня, 2013 at 8:40 pm Чом Там Сям

    До «ВП»: І чому ж Україна (УБА) до цього часу не є членом Європейської бібліотечної асоціації Eblida? Ми на їх електронні книги не дуже й претендуємо, але все інше не було б зайвим.


  8. на 12 Жовтня, 2013 at 7:10 am Ярина

    Колеги, щойно натрапила в Інтернеті на статтю В.Пашкової на цю тему. Пропоную іншим відвідувачам цього посту. Це там – http://gpntb.ru/win/inter-events/crimea97/doc/s1/s1doc7.html . З’ясувалось, що в США є три організаційні структури, що сприяють практичній реалізації концепції інтелектуальної свободи в бібліотечній діяльності: Комітет з інтелектуальної свободи, Офіс інтелектуальної свободи та Фундація свободи читання. Нам і не снилось! 🙂 Які ми все ж таки відсталі…


  9. на 12 Жовтня, 2013 at 7:31 am Працюю в ОУНБ

    А я про інтелектуальну свободу знаю таке. Чомусь так вийшло, що саме з встановленням незалежності у нас припинилася практика і традиція проведення загальних зборів трудових колективів бібліотек. Тому фактично зникла можливість вільно висловлюватись. І так триває ось вже двадцять років. Вже половина працівників бібліотеки взагалі не знає як-то воно було: щомісяця виходь на трибуну і висловлюйся. Партійна ячейка ще й окремо могла збиратися, а профбюро – само по собі. І там, і там, і там конструктив, критика заохочувались. І зовсім інша річ тепер. Твоє слово нікому не потрібне. Ті, хто багато говорить швидко стають аутсайдерами і поступово звільнюються. Конформізм давно став домінуючою рисою працівників бібліотеки. Цікавитися справами бібліотеки поза межами свого робочого місця вважається чимось брутальним і недозволеним. Окремими роз’ясненнями нам забороняється розказувати кому-небудь на стороні про роботу нашої бібліотеки. Тема придбання і списання літератури – взагалі заборонена. Про вакансії – також заборонена тема.

    Скільки себе пам’ятаю ось з такого Офісу при посольстві США в Україні до нас ніхто ніколи не приїздив і не проводив лекції з питання інтелектуальної свободи. А тепер виявляється, що такі люди є. У нас в країні не так багато ОУНБ, щоб жоден з працівників цього Офісу не потрапив за стільки часу до нашої бібліотеки, але їх у нас не було. Теорія гарна, а практика «як завжди».


  10. на 12 Жовтня, 2013 at 7:41 am Надя

    Дякую, Ярино. Побувала за наданим посиланням. Цікаво. Знаю, що «ВП» чатує цей свій блог )), тому хочу запитати: «Валентино Степанівно, що воно таке оце – Бібліотечне Біллю про права»? В статті про це йдеться.


  11. на 12 Жовтня, 2013 at 7:56 am Valkaria

    Не знаю чому, але мені здається, що для українських бібліотекарів і читачів потрібно тисячу таких жінок, як Барбара Джонс, щоб вони впродовж декількох років поспіль пояснювали нашому «переполоханому» люду про необхідність свободи висловлювань. Та й при такій умові неясно, що вийде… Ця свобода – всередині нас. І «будить» її повинна кожна людина у собі. Колись В’ячеслав Чорновіл вжив таку метафору «Розбудити камінну державу». Державу розбудили у 1991 році, а люди (бібліотекарі) і до сьогодні ще «сонні»…


  12. на 12 Жовтня, 2013 at 8:32 am Бібліотекарка Ганна

    Не втримаюсь і перекажу згадану вище статтю В.Пашкової. Там, зокрема, констатується, що Комітет був створений у 1940 році з метою рекомендації необхідних кроків для охорони прав користувачів бібліотек та бібліотекарів відповідно до Першої поправки до Конституції Сполучених Штатів та Бібліотечного Біллю про права. Офіс інтелектуальної свободи було створено у 1967 році; його мета – знайомити та навчати бібліотекарів важливості концепції інтелектуальної свободи. Офіс виступає як адміністративний орган Комітету і несе відповідальність за впровадження політики Американської бібліотечної асоціації з питань інтелектуальної свободи. Фундація свободи читання була створена в 1969 р. як засіб захисту бібліотекарів, які виступають на охорону принципу інтелектуальної свободи.

    Виходить, що ALA в США має 73 роки досвіду піклування про інтелектуальну свободу! А Україна – ? 🙂 Так це на формальному рівні. А за цим терміном стоїть повсякденна практика десятків тисяч бібліотекарів. Жаль, що такий їх досвід не доходить до нас, і тому ми вимушені знову і знову «винаходити велосипед» :). Спасибі «ВП» за те, що відкриває для нас цей «кландайк» потрібних нам знань.


  13. на 12 Жовтня, 2013 at 10:35 pm Мене звати Ліля

    Колеги! Клікніть будь ласка оце посилання: http://life.pravda.com.ua/book/2010/11/14/65418/ . А поки буде здійснюватись інтернет-з’єднання, я Вам скажу скоріше: це аудіо бесіди двох розумних людей про книги, котрі стали цьогоріч переможцями Бі-Бі-Сі. Веде розмову експерт Бі-Бі-Сі, журналіст Української правди Ірина Славінська. Цікаво, варто послухати. Для справжнього бібліотекаря пів години такого аудіо мине як одна хвилина 🙂

    Але я заради іншого. Я про саму форму подачі інформації – аудіо. Чому УБА оминає таку чудову і легку форму? «Мікрофон-кнопка-слухай» – ось і все :). Та поза таку легкість, УБА цю технологію чомусь не використовує. І детально описувати події, що відбуваються під егідою УБА, ніяк не спромогнеться. Відтак надто мало маємо більш-менш ретельних матеріалів для тих, хто ними цікавиться. І текстових, і аудіо. Особливо гостро я відчула це під час ось цієї дискусії про інтелектуальну свободу: «збирати, розповсюджувати…». Давайте якось виправлятися.


  14. на 12 Жовтня, 2013 at 11:01 pm Соломія

    Приємно, що і в таку пізню годину ще хтось з бібліотекарів не спить, а переймається проблемами УБА, демократизацією бібліотек, інтелектуальною свободою та свободою висловлювань. Щось не спиться і мені 🙂 Підтримую Лілю. Бо дійсно, збирати і розповсюджувати інформацію, коли маєш диктофон. Зібралися, наприклад, члени президії УБА на нараду, включили мікрофон і все: розмовляємо і пишемо звук. Кінець наради – «викл.». Хвилина – і воно вже в Мережі. Хай слухають колеги; у нас таємниць від членів УБА немає. А інтелектуальна свобода є! А то трішки дисонує ця тема до нашої з Вами дійсності. Погодьтеся 🙂

    P.S.
    Давайте розпочнемо з аудіо записів з виключенням того, що ми розповсюджувати не бажаємо. Ви ж знаєте, так звані «ножиці» в техніці звукозапису звучать цілком пристойно: «п-і-і-і-і» 🙂


  15. на 13 Жовтня, 2013 at 6:41 am Сільська бібліотекарка

    Здрастуйте! Я не та бібліотекарка, котра тут на блозі інколи пише свої дописи, але також з села. Вибачте за схожість ніків і міркувань; якщо це так, то це випадково -)). І ось що я Вам скажу стосовно інтелектуальної свободи у бібліотеках України. Якби у наших селах не було агрономів, то які врожаї ми збирали б? Уявіть собі таку картину: свиноводи – є, меліоратори – є, доярки – є, багато чого – є. А ось агрономів – немає! Яка доля спіткає таке сільське господарство? Відповідь очевидна: невдача.

    Це – аналогія. А якщо повернутися до теми, то моя думка така: справу налагодження інтелектуальної свободи в українських бібліотеках потрібно починати організовано і системно. А для цього нам потрібно мати відповідний орган управління цим рухом. В США такий орган є, а в Україні немає. Там він в ALA і дає позитивні наслідки. То ж мабуть і в Україні він має бути в УБА – найбільшій позапрофільній (універсальній) бібліотечній асоціації. Я маю на увазі такі органи координації громадського руху бібліотекарів, як Комітет з інтелектуальної свободи, Офіс інтелектуальної свободи та Фундація свободи читання.

    Але я далеко від Києва, і навіть не член УБА. А чи мають на меті створити такі органи координації руху бібліотекарів за інтелектуальну свободу дійсні члени УБА та її президія? Знаймо: одними “свиноводами” врожаїв не забезпечити…


  16. на 13 Жовтня, 2013 at 8:35 am Надія Василівна

    Дякую колезі. Додам своє. Шановні колеги! А може нам дійсно попросити в Американської бібліотечної асоціації архів документального супроводу її діяльності з питань координації забезпечення інтелектуальної свободи? Перекладемо українською, адаптуємо до наших умов і будемо користуватися. Бо один чи декілька виступів Барбари Джонс – то звичайно корисно, але систему такої діяльності за цими її виступами нам не побудувати. А потрібно. Обговоримо?


  17. на 13 Жовтня, 2013 at 8:57 am Ліна Гімалайська

    Читаю залишені тут дописи і бачу: чи не усі вони акцентовані на негативі і протиріччях. Вони (негатив і протиріччя), ясна річ, є у бібліотечному житті, діяльності і побуті. Я не проти. Але ж є і позитив, просте раціоналізаторство і робочі пропозиції. Усі їх також потрібно висловлювати. Бо інакше вони не здійснюватимуться. Тому тут також потрібна свобода висловлювань, інтелектуальна свобода. І таку свободу бібліотекарям потрібно мати. Та її не завжди вистачає.

    Підкреслю свою думку: є свобода конфліктна, і є свобода безконфліктна. З конфліктною завжди важко. Ну а безконфліктна свобода? Чому її не завжди проявляємо? То може з цієї безконфліктної інтелектуальної свободи і потрібно починати? А вже потім ті, хто сильна духом, смілива і мудра, досягатимуть своєї інтелектуальної свободи у конфліктних секторах бібліотечної практики. І вийде у нас широкий фронт.


  18. на 13 Жовтня, 2013 at 10:12 am Полісянка

    Соломії:
    Дякую. Прослухала. Це називається підкастом. А чому Ви пропонуєте так вузько? Давайте тримати мікрофон включеним не тільки на засіданнях президії УБА, але й на засіданнях секцій та круглих столів. Просто брати інтерв’ю у цікавих людей на мікрофон. Цей метод відображення і розповсюдження інформації універсальний. Варто тільки його визнати.


  19. на 13 Жовтня, 2013 at 10:48 am Ольга Колотюха

    RE «ВП»: Ось Ви пишете: «Найбільш повно імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення відбувається в країнах Європейського Союзу, США та в інших…». Чому в час такого нагнітання міжнародної полеміки з приводу вступу-невступу України до ЄС в мас-медіа практично немає жодних висловлювань західних бібліотекарів стосовно наших бібліотек і очікуваної інтеграції з їхніми бібліотеками? Хто ж їм забороняє вільно висловлюватись на цю тему? Чи може у них немає такого бажання? Тоді виникає питання: чи чекають вони нас у своїй Спільноті?


  20. на 13 Жовтня, 2013 at 5:21 pm Василь Петруненко

    Вірш називається «Боротися»

    Боротися за місце під зенітом,
    Забувши біль принизливих образ,
    І замість того, щоб в кутку сидіти,
    Знайти для себе слави мед-екстаз.
    Боротися за небо над тобою,
    За світле «завтра» і свої права,
    За ту весну, що стала дорогою,
    За правди кимось сковані слова.
    За дівчину, яка тебе кохає,
    За совість, що не тоне у вині,
    За землю ту, твоїм що стала раєм,
    І за нечасті спогади ясні.
    У кожного в житті – своя Голгофа,
    І кожному на ній своє нести,
    Чи не тому пишу свої я строфи,
    Бо це мої невидимі хрести?
    Крізь бурі чвар, неправди хуртовини,
    Нести добра в руках бузковий цвіт,
    Твоя мета сама до тебе лине,
    Захочеш – допоможе радо світ.
    Всміхається Вікторія лиш тОму,
    Хто все віддасть за вигляд із вершин,
    Хай протестує істина знайома,
    Та в полі воїн і коли один.


  21. на 13 Жовтня, 2013 at 6:00 pm Такий мій погляд

    У нас у кожному обласному центрі нараховується близько тисячі бібліотекарів. А чи десь створено бібліотечну раду при міському голові? Ні, не створено. Це ж саме можна запитати і про обласні ради. Де там бібліотечна рада? Її немає. Там директора обласної бібліотеки роками не заслуховують. А це ж – «трибуна» для бібліотекарів. Якщо вона відсутня, то немає самих основ вільного висловлювання для наших бібліотекарів на адресу органів влади, бізнесу, громадських організацій, немає так званої інтелектуальної свободи.


  22. на 13 Жовтня, 2013 at 6:58 pm Наталия Соломенцева

    А я лично всегда стараюсь придерживаться умной мысли Кузьмы Пруткова – “Смотри в корень!”. Друзья! Внимательно прочитайте слова этого поста: «Під інтелектуальною свободою розуміють право особи шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати без обмежень інформацію, що містить різні точки зору» (строчки 9,10,11). А теперь посмотрите в корень: «шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати». Почему здесь в перечне отсутствует право человека высказывать свою личную точку зрения? Это опечатка или кто-то хочет, чтобы именно так люди понимали ИНТЕЛЕКТУАЛЬНУЮ СВОБОДУ? Если так, то зачем она людям нужна?


  23. на 13 Жовтня, 2013 at 7:15 pm Сестра Оксани

    Друзі, я розумію усіх вас: ви бібліотекарі і на своєму професійному блозі хотіли б мати інтелектуальну свободу стосовно усіх ланок своєї професійної діяльності. Можливо це трохи складно, можливо не вистачає знань чи сміливості. Але, усі ви і кожна з вас насамперед Людина. І тому маєте право на вільне висловлювання по широкому загалу питань, і горизонт цей дуже і дуже широкий. Пропоную вам один приклад. Взяла одна дівчина і склала вірш. Переклала його на пісню. Змонтувала відео. Заспівала. Присвятила матері близької їй людини – Віктора: Олені Іванівні Кучерук в день її 75-річчя! Ось так скористалася своїм правом вільно висловлюватися. Подивіться і послухайте – http://virchi.pp.net.ua/publ/223 . На цій сторінці воно третє. Зробіть так само, або й ще краще. Це і буде безконфліктна частина вашого вільного висловлювання. Приємних вам хвилин у вільному висловлюванні! 🙂


  24. на 13 Жовтня, 2013 at 7:52 pm Свободівець Василь

    Дарую відвідувачам цього сміливого блогу підбадьорюючу пісню «Не може бути в нас страху» на кожний день: http://music.i.ua/player/1849879/55582/650889/ .


  25. на 13 Жовтня, 2013 at 8:09 pm Читач

    Про свободу Сковороди

    Що є свобода? Добро в ній якеє?
    Кажуть, неначе воно золотеє?
    Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото.
    Проти свободи воно – лиш болото.
    О, якби в дурні мені не пошитись,
    Щоб без свободи не міг я лишитись.
    Слава навіки буде з тобою,
    Вольності отче, Богдане-герою!

    Найбільша цінність для ліричного героя (а разом із ним і для автора) – це воля, особиста свобода. Проти волі всі інші принади світу – болото. Взірцем борця за волю народу Г.Сковорода називає Богдана Хмельницького, гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.


  26. на 13 Жовтня, 2013 at 8:44 pm Я имею мнение

    Одной из фундаментальных основ свободы личности является право и способность граждан к самоорганизации. А у нас получается, что человек человеку волк. Именно так часто люди себя позиционируют. Это подтверждают результаты ежегодного опроса Института социологии НАН Украины: две трети граждан не ощущают личной ответственности за состояние дел в стране и даже в своём населённом пункте. Не говоря уже о своей работе (библиотеке). Наше общество состоит из разобщённых индивидов, которые не способны на равных взаимодействовать друг с другом. Взаимное недоверие обуславливает и слабую способность к самоорганизации и совместным действиям. По данным за 2012 год, 80% украинских граждан не являются членами ни одной из общественных организаций за исключением традиционных профсоюзов, куда записывают в принудительном порядке. Другими словами, наши сограждане предпочитают преодолевать трудности и обустраивать свою жизнь индивидуально, а не совместно с другими. Но это – следствие. А причина – в отсутствии интелектуальной свободы.


  27. на 13 Жовтня, 2013 at 9:43 pm Я тоже имею свое мнение

    Как-то одна белка в понедельник сказала себе: «Жизнь офигенна! Давай за работу, ленивица!» 🙂 Друзья! Начните неделю с оптимизмом! Предлагаю мотиваторы: 🙂 http://lolnet.ru/5678-motivatory-utrennego-nastroeniya.html


  28. на 14 Жовтня, 2013 at 11:07 am Дошкуляка

    Колеги! Давайте не будемо лукавити! Гріх! Наша УБА зовсім не за свободу висловлювань. І, значить, проти інтелектуальної свободи бібліотекарів. Поясню чому я дозволяю собі так ставити питання. По-перше: сайт УБА практично позбавлений інтерактивності. Де можна висловити свою точку зору відносно тієї чи іншої події у бібліотечному житті України? Сторінки сайту УБА не мають місця для коментарів. Нонсенс! Але це факт! По-друге: блоги місце для завантаження коментарів мають, але повідомлення сайту УБА на блогах не дублюються. Чому? Невже УБА піднімає такі питання, котрі не в руслі жодного блогу? Ні, так не скажеш, бо тематика сайту УБА в межах охвату блогів. Випадковість? Невже? 🙂 Не вважайте нас усіх разом такими наївними; це гріх. Отже: президія УБА здійснює послідовну системну політику стримування свободи висловлювань, як складової інтелектуальної свободи. І не думає, не планує від цього гріха позбавитись. Чи все-таки думає? Хотілося б знати.


  29. на 14 Жовтня, 2013 at 11:30 am Віра Палій

    Цікаво, чи замітила цю прикмету нашого інтернет-простору пані Барбара Джонс? 🙂


  30. на 14 Жовтня, 2013 at 11:45 am Від Усіх на Світі

    Згідні з Вами, шановний «Дошкуляко»!
    А від себе додамо ще й таке: інколи вже у самій публікації на сайті УБА міститься попередження не писати до президії УБА свої пропозиції на тему повідомлення. В таких випадках дається рекомендація надсилати свої пропозиції чи то на Верховну Раду, чи то на Кабмін, чи то до Мінюсту. Куди-небудь, тільки не турбувати і залишити у спокої президію та виконавчий офіс УБА. Прямо «детский сад», а не Всеукраїнська громадська професійна організація бібліотекарів великої європейської країни.


  31. на 14 Жовтня, 2013 at 8:07 pm Чом Там Сям

    Я також за інтелектуальну свободу. І за боротьбу за неї. І за те, щоб бібліотечна спільнота нашої країни не пасла задніх. І щоб УБА очолювала цей процес. Ось тут деякі дописувачі пишуть про необхідність запровадження персональних блогів для начальствуючих у бібліотечній системі України осіб. Бо так, мовляв, було б демократично і відповідало би взірцю бібліотечної демократії – волонтерам Американської бібліотечної асоціації ALA. Але, хто з нас бачив персональні блоги таких осіб США? Я, наприклад, не бачила. Про що там пишуть відкрито і відверто бібліотечна еліта США? Якщо вони такі вже «гегемони», то як вони там оцінюють нас? Дуже хотілося б про все це взнати. Хто скине посилання? Попередньо вдячна.


  32. на 14 Жовтня, 2013 at 8:10 pm ВП

    Пані Наталії: Ви абсолютно праві, свобода висловлення – дуже важливий, чи не основний складник інтелектуальної свободи. Комітет ІФЛА так і називається Комітет вільного доступу до інформації та свободи висловлення.


  33. на 14 Жовтня, 2013 at 8:29 pm ВП

    Чом Там Сям: Адреса сторінки Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації: http://www.ala.org/offices/oif
    Внизу сторінки Ви побачите розділ з лінками:
    Social Networking
    Check OIF out on Twitter and Facebook, and our videos on You Tube and Blip TV.
    To learn more about intellectual freedom issues related to social networking, see our online social networks page. See also OIF’s Podcasts and Videos page.
    Дошкуляці: УБА застосовує різні засоби комунікації, кожен з яких має свою специфіку. Повторювати в усіх засобах ту ж саму інформацію немає сенсу. Тільки в Радянському Союзі всі газети писали про одне й те саме… Звичайно, вдосконалювати комунікацію з членами та не членами УБА повинна… Вдосконаленню немає меж… Добре, що сьогодні існує декілька різних каналів інформації, тож кожен може обирати ті, які йому здаються найкращими. Проте, завжди корисно користуватися декількома каналами, щоби отримати більш повну та об’єктивну картину…


  34. на 14 Жовтня, 2013 at 10:23 pm Veronika

    RE “Я тоже имею свое мнение” !!!! 🙂
    Дякую за вчорашнє посилання на позитив! 🙂
    Мені вистачило на цілий день 🙂
    Усім мій привіт і доброго настрою! 🙂


  35. на 15 Жовтня, 2013 at 8:06 am Наталия Соломенцева

    RE «ВП»: Валентина Степановна, я еще позволю себе «посмотреть в корень» 🙂 Вот Вы вчера в ответ мне сказала: «Комітет ІФЛА так і називається Комітет вільного доступу до інформації та свободи висловлення». Это значит, что в ИФЛА есть люди, которые на постоянной основе учат библиотекарей всего мира этому проявлению свободы. Значит УБА получает определенные рекомендации от ИФЛА такого характера. Наверное тексты. Так? Но почему же мы, украинские библиотекари, лишены возможности читать, изучать и применять такие рекомендации ИФЛА? Выходит что УБА «не поширює» получаемую от ИФЛА важную информацию. Как-то очень сложно получается; я, например, уже запуталась 🙂 Помогите разобраться. С уважением.


  36. на 15 Жовтня, 2013 at 8:32 am Киянка Марія

    Шановна «ВП», тому «Дошкуляці» відповідаєте не зовсім чесно 🙂 Запропонуйте президентові УБА запровадити інтерактив хоча б у розділі «Новини». А «оголошення» та інші хай вже залишаються без коментувань відвідувачів сайту. Хоча… боятися коментувань не потрібно взагалі.


  37. на 15 Жовтня, 2013 at 8:41 am Уважна

    Дякую, Валентино Степанівно за надане посилання адреси сторінки Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації. Не без допомоги перекладача Гугла 🙂 я прочитала багато цікавого про попередницю Барбари Джонс – сторінку «Вспоминая Джудит Круг». Буду читати ще, бо там багато написано. Ще раз дякую. Усього Вам найкращого, а головне – об’єктивних дописувачів на цей Ваш блог -)).


  38. на 15 Жовтня, 2013 at 9:34 am Ольга-Миротворець

    Колеги! Завдячуючи цій публікації, ми тепер знаємо, що Офіс інтелектуальної свободи ALA здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок та інших ресурсів у бібліотеках США. То може й УБА навчитися здійснювати такий моніторинг? Це ж зовсім не складно. Оголосити і приймати заявки. Буває ж таке, що десь у провінційному місті ректор вишу розпорядиться викинути ті чи інші книжки з бібліотечного фонду. Без ґрунтовної на те мотивації, просто так, від лихої волі, керуючись своїми кон’юнктурними міркуваннями, розкладаючи бридкий «покер» своєї кадрової політики місцевого самозваного «князька-самодержця» (згадаймо П.Мельника).

    А потрібно щоб бібліотекарка в такому випадку мала реальну можливість повідомити в УБА про такий факт цензури і розраховувати на дієву допомогу від УБА. Щоб не залишалася така провінційна бібліотекарка чи керівник бібліотечного підрозділу сам-на-сам з такою зухвалою поведінкою ректора. Щоб не підтримувала його місцевий начальник управління культури. Щоб не «падали в долю» до такого цинічно налаштованого ректора директор і методисти місцевої ОУНБ. І щоб не минули такому ректору без належних заходів впливу з боку обласної ради иа мінкульту такі його дії. Бо дотепер УБА залишається осторонь таких ситуацій. На превеликий жаль…


  39. на 15 Жовтня, 2013 at 10:44 am ВП

    Знову питання стоїть про роль УБА… Чудове й вірне питання!!! А я поставлю запитання так: “Хто в УБА має це робити? Чи вистачає в УБА коштів, щоби утримувати людей, які будуть це робити, зокрема юристів? Скільки бібілотекарів підтримують УБА своїми членськими внесками?” 🙂


  40. на 15 Жовтня, 2013 at 10:48 am ВП

    Пані Наталії: Дивні думки! Заходьте на відповідний сайт ІФЛА та читайте всі матеріали! Я намагаюся по можливості перекладати документи ІФЛА українською – див. на сайті ІФЛА та УБА 🙂 Бібліотекарі, шукайте та користуйтеся наявною інформацією!!! 🙂


  41. на 15 Жовтня, 2013 at 12:52 pm Наталия Соломенцева

    Еще раз для «ВП»!
    Есть в славянском мире такая поговорка: «Взялся за гуж – не говори, что не дюж» :). УБА взялась… а теперь говорит, что «не дюж», что мол силенок не хватает. Нет, дорогие мои, Вы просто уклоняетесь исполнять некоторые уставные обязательства созданной Вами УБА. Специально нагуглила вот эту справочку: «УКЛОНИ́ЗМ -а; м. Разг. Нежелание участвовать где-л., стремление уклониться от чего-л. (Большой толковый словарь русского языка. – 1-е изд-е: СПб.: Норинт С. А. Кузнецов. 1998)». Только не говорите, что это российское издание для Вас не имеет никакого авторитета. Впрочем, говорите, все что хотите. У нас ведь свобода выссказываний.


  42. на 15 Жовтня, 2013 at 2:07 pm В.Захаровна

    @- Наталье Соломенцевой:
    Коллега! У Вас видимо завышенные представления об УБА. Причина видимо кроется в Вашей непосредственности восприятия этой общественной организации по ее саморекламе. Вы видимо очень молоды. И наверное Ваш взгляд «в корень» часто скользит мимо главного. УБА в сегодняшнем ее воплощении – это группа людей, которые работают на деньги грантов, в основном из США. И выполняют только то, что предписывает им грантодатель. И не ищите в их действиях что-то еще. И не рвите душу, пытаясь их простыдить или взывать к совести. Все это напрасно. Зрите «в корень!» :).


  43. на 15 Жовтня, 2013 at 2:12 pm ВП & Компанія

    Колеги! Не порушуймо гарні традиції нашого спілкування! 🙂


  44. на 15 Жовтня, 2013 at 2:18 pm Мене звати Ліля

    Я постараюсь бути коректною 🙂
    Бачу, що на пропозицію дописувачки «Ольги» про доцільність здійснення моніторингу випадків цензури книжок та інших ресурсів в українських бібліотеках віце-президент УБА Валентина Степанівна Пашкова апелює до відсутності необхідних коштів. Мовляв, члени УБА неохоче підтримують УБА своїми внесками. І запитує в аудиторії відвідувачів свого блогу: «Скільки бібліотекарів підтримують УБА своїми членськими внесками?».

    Валентино Степанівно, ми ж не знаємо, та й звідки нам знати, ми до каси УБА не дотичні. Якщо у касі УБА така вже скрута, чи якщо вона порожня, то повідомте про це відкрито. За прикладом президента США :). Оголосіть скільки не вистачає, чи скільки маєте боргів і за що. Ми зрозуміємо і відгукнемося. Хоча, як Ви вже повідомляла раніше, члени президії УБА працюють на волонтерських засадах, тобто безкоштовно. Мова ж іде про поодинокі випадки безпідставного викидання книг з бібліотечних фондів, як таких, що мають ознаки цензури чи може інші протиправні чинники. Відповідні і витрати. Тож мабуть не у відсутності коштів тут справа, а у певній корпоративній політиці президента і президії УБА.


  45. на 15 Жовтня, 2013 at 2:25 pm Дійсний член УБА

    RE «Ольга…» –
    Ольго, колеги, прошу враховувати, що УБА не має в особі Міністерства освіти офіційного партнера. Контакти УБА з цим міністерством слабкі. Так, дійсно ми створили в УБА секцію університетських бібліотек, і вона діє. Але ця секція не охоплює усієї системи вищих навчальних закладів України, і це обмеження дається взнаки, інколи перешкоджає втрутитися в ту чи іншу ситуацію і допомогти вирішити у бібліотеці вишу ту чи іншу проблему. Потрібно все вирішувати у кожному конкретному випадку окремо.


  46. на 15 Жовтня, 2013 at 3:52 pm ВП

    Критично налаштованим дописувачам: Своїми запитаннями я намагаюся заохотити вас до активного членства в УБА, в тому числі й через сплату членських внесків… Бо громадська організація може існувати за умови її підтримки членами, в тому числі через членські внески. Тільки ті, хто не розуміє особливостей діяльності громадських організацій, можуть думати, що все робиться само собою… Так, УБА – це люди, професіонали, небайдужі до розвитку бібліотек і доступу до інформації та бібліотечних матеріалів. Так, багато чого УБА робить за рахунок грантів, проте гранти не керують діяльністю УБА. УБА шукає гранти, які допомагають їй реалізувати свої статутні цілі. УБА має статут, стратегію, цінності, якими керується в своїй роботі (див. на портала УБА). Ми закликаємо підтримувати УБА членськими внесками та практичною роботою всіх небайдужих. Дуже багато проблем, які вимагають свого вирішення. А якщо члени УБА, підкреслюю -члени, не задоволені роботою Президії, то, будь ласка, активно дійте та переобирайте її. Щиро закликаю до цього! Так що пані Ліліє та пані Ольго, щоби організувати роботу такого підрозділу, як в Американській бібліотечній асоціації, щоби допомагати бібліотекам у таких випадках, потрібно провести дуже велику роботу, спочатку підготовчу. Наприклад, потрібно узгодити безліч питань з юристами, які зазвичай не працюють безкоштовно, потрібно розробити документи, які визначатимуть місію та коло обов’язків такого підрозділу, необхідні люди (експерти та просто технічні працівники, які писатимуть листи тощо), які будуть це робити, важливо знайти партнерів тощо… Проте це буде прекрасно, якщо УБА (хто конкретно візьметься?) зможе це зробити! Знову, колеги, закликаю до самовіддачі, а не до споживацтва 🙂


  47. на 16 Жовтня, 2013 at 5:58 am До речі

    Я полюбляю кількісний аналіз. Тому хочу знати порядок речей з бібліотечною системою США. Яка чисельність там бібліотек і бібліотекарів? Якщо бібліотек там 400 тисяч, а бібліотекарів 700 тисяч, то це пропорційно українським реаліям. Бо Україна менша від США приблизно в десять разів по багатьом іншим ресурсам. І якщо у нас УБА нараховує три-чотири тисячі членів, то ALA має нараховувати до пів мільйона членів. Та чи так є насправді? Бо це показово. Адже дає розуміти, чи може бути ALA взірцем для УБА. Але, авторка блогу не зазначає ці показники, і в той же час ставить нам за зразок порядки ALA. Апріорі дається посил, що в УБА не вистачає волонтерів, і в той же час в президії УБА працює одинадцять волонтерів. Але ж, тоді пропорційно масштабам в президії ALA має працювати більше ста фахівців. Та чи є так насправді? Проясніть ситуацію, Валентино Степанівно.


  48. на 16 Жовтня, 2013 at 6:35 am Кібернетик

    Правильно, у будь-якій системі орган управління за масштабами має відповідати об’єкту управління. І цей принцип є суттєвим. Президія УБА та її секції загалом налічують вже достатньо фахівців, причина в їх пасивності. Але ж вони чомусь не складають своїх повноважень; не чути таких їх заяв. Пости зайняли, а робити – зась. Не чемно! 🙂


  49. на 16 Жовтня, 2013 at 10:41 am ВП

    До речі: У США налічується 119987 бібліотек різних типів і видів (http://www.ala.org/tools/libfactsheets/alalibraryfactsheet01)ю З них публічних – 8951, які мають 16417 приміщень (тобто центральні бібліотеки та їхні філії).
    Американська бібліотечна асоціація має близько 58 тисяч членів (звіт за 2011-2012 рр.: http://www.ala.org/aboutala/annualreport12/about-ala-2011-2012)
    Тож, бібліотек у США відносно менше, а членів асоціації суттєво більше… Проте, зауважте, особливості країни, вік Американської бібліотечної асоціації тощо. Візьміть також до уваги, що бібілотекарі часто є члнамі кількох бібліотечних асоціацій… Це – особлива професійна культура. Перше, що роблять викладачі в університеті в бібілотечній школі, закликають студентів вступити до асоціації, бо розуміють, що це важливо для професійного розвитку та зростання…
    Кібернетику: Як тут не погодиться з Вами?


  50. на 16 Жовтня, 2013 at 2:07 pm Також вмію рахувати

    Якщо країна з населенням 360 мільйонів (США) делегувала майже 60 тисяч волонтерів на громадське управління бібліотечним обслуговуванням (члени ALA), то у них коефіцієнт активності складає 1:6000. У нас в Україні 46 мільйонів населення делегувало на громадське управління бібліотечним обслуговуванням 4 тисячі волонтерів (члени УБА), і тому цей показник складає 1:12 000. Тобто, цей показник в Україні менший вдвічі. Тобто, наше суспільство в цілому і бібліотекарі зокрема вдвічі пасивніші в порівнянні з громадянами США у ставленні до своїх бібліотек. Значить американці більш свідомі ролі і місця бібліотек у житті своїх громад, штатів, усього народу своєї країни. Це усім нам потрібно розуміти.

    Взагалі то суспільний процес участі громадян в управлінні бібліотечною системою своєї країни набагато складніший цих розрахунків. Але, це також є деяким критерієм стану справ у бібліотечній справі. Тому бачимо, що подвоїти чисельність лав УБА – це буде кроком вперед. Доженемо США 🙂 Але вже сьогодні варто дбати також про більшу активність наявних членів УБА. Щоб наздогнати і перегнати наших колег зі США 🙂


  51. на 16 Жовтня, 2013 at 8:46 pm Добрыня

    Спасибо «ВП» за ссылочку на интернет-ресурс ALA. Приятно удивлена тем, что Американская библиотечная ассоциация нашла место у себя на сайте для библиотечной статистики. Да еще и так тщательно ею оперирует. Нам бы поучиться у них! А то «зарыли» где-то в НАРБС’е всю скудную нашу библиотечную статистику и все. А между тем ее пропагандировать нужно! Чтоб народ знал эти вещи. И не важно, хорошая наша статистика или плохая. Она – наша! И она является ориентиром для нашего совершенствования и поступи вперед, к развитию.


  52. на 17 Жовтня, 2013 at 11:58 am Варвара Трохимівна

    Друзі! До певного часу я вважала УБА потужним бібліотечним консолідатором. Було бажання долучитись до цієї організації. Але, згодом відійшла від такої думки. УБА – у кращому разі просвітницька громадська організація, але ніяк не консолідуюча. Бо за двадцять років УБА так і не спромоглася виробити важелі впливу на практичну діяльність українських бібліотек. І цілком вірогідно, що й не намагалася цього досягти. Тому коли сьогодні ми говоримо про інтелектуальну свободу і роль УБА на цій ділянці діяльності українських бібліотек, то й тут роль і місце УБА визначається не інакше як просвітницькою. А щодо практичного впливу на це, то очевидно Україну ще чекає створення дієвої громадської організації, котра практично захистить вітчизняні бібліотеки від свавілля усіляких «чисток» бібліотечних фондів. Потрібно унеможливити на усі 100% бажання держави, місцевих влад, політики і самих бібліотекарів на будь-яку «чистку» бібліотечних фондів. А що з цього приводу думає президент УБА? Та хіба з неї витягнеш слово…


  53. на 17 Жовтня, 2013 at 12:36 pm До речі

    Дякую дописувачці «Також вмію рахувати». Сьогодні і я трішки продовжу обраховувати цю тему )). І так, майже 120 тисяч загальної чисельності їх бібліотек проти наших 40 тисяч дають співвідношення (3:1). А показник співвідношення населення – (8:1). Це дозволяє нам почуватися «форвардами» за показником загального бібліотечного покриття 🙂 Бо у нас майже втричі більше бібліотек на кожні 10 тисяч населення. Випереджаємо ми США і щодо покриття бібліотеками території країни. Їх 17 тисяч відділків публічних бібліотек проти наших 17 тисяч філій також роблять нам честь. Бо їх 17 тисяч бібліотек розташовані на території у двадцять разів більшій в порівнянні з Україною. Тому у нас одна бібліотека обслуговує 36 квадратних кілометрів території (6Х6 кілометрів), а у США – одна бібліотека на 600 квадратних кілометрів (30Х20 кілометрів). Так що думаємо, друзі! Бажаю Вам правильних висновків.


  54. на 17 Жовтня, 2013 at 12:56 pm ВП

    П.Варварі: Якби Ви своє бажання долучитися до діяльності УБА та стати її членом реалізували, то, може, не треба би було організовувати нову організацію? Чи Ви чекаєте, що хтось організує нову, а Ви ще почекаєте і подивитеся? Що ж, це – також позиція…
    До речі: Я поставлю запитання:” Краще багато слабких бібліотек без нових книг, без комп”ютерів, без хороших будинків, чи меньше бібліотек, проте розташованих у просторих приміщеннях-спеціально побудованих будинках, з новими книжками, які оновлюються регулярно, з новими технологіями, а також з хорошим сполученням, дорогами, які ведуть до бібліотек, стоянками біля книгозбірень для автомобілей (у США замість паспорта використовують водійські права, автомобіль там – не розкіш, а засіб пересування…)? Питання не таке просте, як може здаватися… Ви вірно пишете, що треба думати, та й треба ще знати добре ситуацію, враховувати багати чинників…


  55. на 21 Жовтня, 2013 at 11:09 am От «Марина БЛУДШАЯ»

    Случилось так, что в Эстонии в комментариях одной публикации на сайте Delfi кто-то загрузил комментарий, который кому-то не понравился. Как следствие, суд и судебное решение. Апелляция и новое судебное решение. Затем подключение одной из сторон этого конфликта ЕСПЧ (Европейского суда по правам человека) и последовало его судебное решение…

    Как все это согласуется со свободой слова, свободой высказываний, и с интеллектуальной свободой вообще? С некоторой грустью следует ответить, что очень многое в этом пока-что без окончательных акцентов со стороны Права. Доминирующие возможности находятся в руках владельцев блогов, сайтов и порталов; посетитель интерактивного интернет-ресурса в полной зависимости от его владельца. Можно сказать, что все эти права посетителя хранятся «на кончиках пальцев» рук владельцы ресурса. И потому очень важно, чтобы они понимали, что поле комментариев — это своеобразное общественное место, в котором каждый может свободно высказать свое мнение по тому или иному вопросу.

    Под впечатлением http://racurs.ua/368-reshenie-evrosuda-o-kommentariyah-na-internet-saytah-smi-vs-kommentatory#comments


  56. на 22 Жовтня, 2013 at 6:09 pm Валерия Кравец

    Цензура – это не только когда уничтожаются библиотеки, книги, газеты, статьи, комментарии. Цензура – это и когда нет гласности, то есть информации ставят преграды, и она не попадает к людям.

    У нас в Украине цензуры нет. Украинское законодательство четко регламентирует: все, что касается бюджетных средств, должно быть максимально прозрачным. То есть, любой гражданин Украины имеет право знать, куда тратятся бюджетные деньги, и кто их осваивает. Прозрачность тендеров, в свою очередь, означает законность и отсутствие признаков коррупции. Интеллектуальную свободу.

    Но, если в стране людям ничего не известно о финансировании библиотек, то в такой стране цензура есть. До сих пор такой остается Украина. Но, министр культуры Л.Новохатько обещает улучшить уровень прозрачности работы министерства. Более того, он обещает привлечение к разработке плана работы министерства на 2014 год общественные организации, СМИ и независимых культурологов. Значит и нашу УБА. «Нужно создать постоянную площадку для обмена идеями и начать на государственном уровне поддерживать и реализовывать лучшее», – подчеркнул недавно в одном из своих интервью Л.Новохатько. Так что в ближайшее время нам придется сказать: «Прощай цензура!». Сможем ли нормально жить в таких новых условиях, коллеги? 🙂



Коментарі закрито

  • Бібліоблоги України

    ↑ Grab this Headline Animator

  • УБА в соціальних мережах

    twitter facebook twitter twitter twitter twitter twitter

  • Мітки\Tags

    ALA CILIP IFLA LEAP ІФЛА Адвокація Американська бібліотека Американська бібліотечна асоціація Асоціація «Інформатіо-Консорціум» Бібліоміст Верховна Рада України Всеукраїнський день бібліотек День бібліотек Електронні книжки Захист персональних даних Кодекс етики Національна парламентська бібліотека України Посольство США США УБА Українська бібліотечна асоціація авторське право адвокасі безпека блог бібліотека бібліотеки в США бібліотечне обслуговування незрячих веб-сайт вебкаст відео відкритий доступ вітання громада девіз дослідження доступ до Інтернету діти е-книга е-книги електронна книга електронні книги етика бібліотекаря закон законодавство зарубіжний досвід книга кодекс етики бібліотекаря конкурс конференція конфіденційність лідерство мобільні бібліотеки молоді бібліотекарі міжнародна співпраця наука освіта офіційна інформація партнерство права людини програма Бібліоміст проект проект LEAP публічні бібліотеки семінар соціальні мережі співпраця з громадою читання шкільна бібліотека інвалідність інновація інновації інтелектуальна свобода інтернет інформаційні технології
    • Перегляд фільмів у бібліотеках. Це законно?
  • Останні коментарі

    ВП до Дякую за увагу та спілкув…
    колега до Дякую за увагу та спілкув…
    Ираида Ивановна до Дякую за увагу та спілкув…
    В.Катерина до Дякую за увагу та спілкув…
    відділ нотного фонду до Дякую за увагу та спілкув…
    провідний бібліотека… до Дякую за увагу та спілкув…
    Конструктивна до Дякую за увагу та спілкув…
    две оптимистки до Дякую за увагу та спілкув…
    Юморина до Дякую за увагу та спілкув…
    Авель до Дякую за увагу та спілкув…
  • Корисні посилання

    • biblio_novichok
    • Blogoreader – українська блогосфера
    • Bookworm – Блог для читачів бібліотеки м. Суми
    • Библиомир – блог библиотекарей Беларуси
    • Библиотека без барьеров
    • Библиотеки и молодежь – Блог Российскай государственной библиотеки для молодёжи
    • Блог Відділу мистецтв Бібліотеки для молоді м. Києва
    • Блог Долинської ЦРБ
    • Блог Заліщицької ЦБС
    • Блог Каланчацької ЦБС
    • Блог Кіровоградської ОУНБ
    • Блог Могилянської Бібліотеки
    • Блог Посольства США в Україні
    • Блог Решетилівської ЦРБ
    • Блог Тернопільської обласної бібліотеки для молоді – Відділ мистецтв
    • Блог Тетяни Ярошенко "Могилянська Бібліотекарка"
    • Блог Тульчинської ЦРБ
    • Блог Херсонської обласної бібліотеки для дітей
    • Блог Херсонської обласної бібліотеки ім. Гончара
    • Бібліоміст – проект "Глобальні бібліотеки" в Україні
    • Бібліоміст Івано-Франківськ
    • Бібліомісток – блог Вінницької ОУНБ ім.К.А.Тімірязєва
    • Бібліотека ВДНЗУ "УМСА"
    • Бібліотека ВНУ – ресурси для науки та освіти
    • Бібліотечна палата
    • Бібліотечний автобан
    • Бібліотечний гопак або блог Pani Ne Bibliotekar
    • Инновации в библиотеках
    • Ключ до фінансування Барської громади
    • Методист библиотеки: блог Харьковской ГНБ им. В.Г. Короленко
    • Методична служба публічних бібліотек Києва
    • Мистецька палітра Чортківщини – блог Чортківської ЦБС
    • Мышь библиотечная
    • Нетикет, веб-спілкування
    • Новости из жизни американских библиотек
    • Пан Бібліотекар
    • Проект "Інтернет для читачів публічних бібліотек" України
    • Рок-н-ролл в библиотеке
    • Товариство Чернігівських Бібліофілів
    • Українська бібліотечна асоціація
    • ЦБС Дніпровського району м. Києва
    • Электронный читальный зал Днепропетровской ЦБС
    • Юношеские библиотеки Украины
  • Підписатися на новини блогу

    Email

  • Архіви

  • Жовтень 2013
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
     123456
    78910111213
    14151617181920
    21222324252627
    28293031  
    « Вер   Лис »
  • UA TOP Bloggers
  • Blog Stats

    • 424 053 hits

WPThemes.


  • Слідкувати Вже підписалися
    • Творчість та інновації в українських бібліотеках
    • Already have a WordPress.com account? Log in now.
    • Творчість та інновації в українських бібліотеках
    • Налаштувати
    • Слідкувати Вже підписалися
    • Реєстрація
    • Увійти
    • Копіювати коротке посилання
    • Поскаржитися на цей вміст
    • View post in Reader
    • Manage subscriptions
    • Згорнути цю панель
%d блогерам подобається це: