Feeds:
Публікації
Коментарі

Archive for 28.10.2013

КИЇВ. 26 жовтня. УНН. До народного депутата Миколи Томенка звернулося керівництво Української бібліотечної асоціації з проханням допомогти у вирішенні подальшої долі Центральної бібліотеки імені Т.Г. Шевченка для дітей м. Києва, приміщення якої за адресою проспект Перемоги, 25-А (площею 790 кв.м) вже вдруге намагаються приватизувати. Про це УНН повідомили у прес-службі народного депутата М.Томенка. Повністю читати тут.

Read Full Post »

Council of EuropeРада Європи працює над Керівництвом з прав людини для Інтернет-користувачів, яке спрямоване на підвищення поінформованості Інтернет-користувачів з питань прав людини та основних свобод в Інтернеті. Цей документ має надати людям інструмент, який можна буде використовувати у разі виникнення проблем у реалізації їхніх прав і свобод. Документ також має спрямовувати уряд на дотримання, захист і заохочення прав людини в Інтернеті та на заохочення приватного сектору діяти відповідально і з повагою до людей, з якими вони укладають контракт. Проект Керівництва можна прочитати тут. Рада Європи збирає пропозиції щодо покращання цього документу до 15 листопада 2013 р. Пропозиції можна надсилати: ig@coe.int або elvana.thaci@coe.int
Джерело: http://www.coe.int/t/informationsociety/

Read Full Post »

можна дізнатися з цієї публікації: http://theoryandpractice.ru/posts/7870-biblio10 Тут ви прочитаєте про їхні проекти та побачите фотографії.

Read Full Post »

Та про загальні тенденції розвитку книгозбірень в електронну еру ви можете дізнатися з сюжету програми “Вікно в Америку”: http://av.voanews.com/VOA_Clickability_Feed_Connector/71/436/UKR_Digital_Books.mp4

Read Full Post »

На Фейсбуці натрапила на цікавий і дуже актуальний пост, який піднімає наболілу проблему: для кого працюють наші публічні книгозбірні, якщо вони відкриті з 10:00 до 18:00 години та закриті по вихідних? Ці питання стосуються й інших бібліотек у нашій країні. Години роботи університетських бібліотек у зарубіжних країнах вражають – у Великій Британії, наприклад, вони працюють цілодобово під час іспитів, у США – з 8:00 ранку до 1:00 ранку. Бібліотека корпорації Майкрософт працює цілодобово.
Години роботи книгозбірень – це важливий складник доступності, це – проблема, яку треба вирішувати, якщо ми очікуємо, що громадяни будуть підтримувати бібліотеки і не допускатимуть їхного знищення. Тож, пропоную вашій увазі пост від 9 жовтня 2013 р., автор якого – п.Ірина Подоляк з управління культури Львівської міської ради (дякую, пані Ірино, за згоду оприлюднити його на цьому блозі). Пані Подоляк пише:
“У мене дуже драматичне враження від сьогоднішньої зустрічі з бібліотекарями щодо зміни графіку роботи публічних бібліотек. Ми хочемо,щоб вони пізніше починали і довше працювали, а також, щоб працювали у суботу хоч 4 години. Зазначу, що 40-годинний робочий тиждень не ставиться під сумнів. Мета – аби бібліотеки могли відвідувати, крім пенсіонерів та дітей, ще й ті, хто працюють. Крім агресивних звинувачень у тому, що управління культури вважає їх людьми другого сорту, не забезпечує бібліотекарям нормальних умов для роботи, не поремонтує всі установи, де кльозети є на дворі, не комп”ютеризує й інтернетизує всі установи, не наповнює бібліотечні фонди новими книжками, не забезпечує передплату, почула ще й те, що бібліотекарі – це мами і жінки, яким в суботу треба вдома попрятати, що в неділю працювати священики не велять, бо ми християнська держава, і що люди при зміненому гафіку ходити не будуть. Крім того – транспорт ходить погано, штат у бібліотеках малий, коли темно, то працювати страшно. На моє запитання – яка ваша культурна чи соціальна пропозиція, аби люди приходили, відповіді я не почула, окрім того, що “ми проводимо масові заходи”. Про бібліотеку, як осередок комунікації і розвитку громади, мова не йшла. Ми з бібліотеками працюємо впритул уже рік – будуємо мости, ведемо діалог, пояснюємо, пропонуємо проявляти ініціативу. Без сенсу. Сторожі книжок. Ну, і ще одне, під завісу. Репліка про те, щоб міська рада працювала в суботу і неділю викликала бурю овацій. Інформація про те, що в якомусь місті у бібліотеці зробили нічний кінопоказ викликала бурю обурення і питання: “Куди ми котимося???!!!”. Були бібліотекарі, які мовчали. А жаль. Сподіваюсь, що хтось з них, або й більшість, на цей пост теж образяться. Мені болить”.

Read Full Post »

IF_PictureЦей пост – у продовження розмови про інтелектуальну свободу та роль Американської бібліотечної асоціації – у відповідь на запитання й побажання у коментарях до попередніх постів.
У США вже тридцять років поспіль відзначають «Тиждень забороненої книги». Із метою популяризації свободи читання та для того, щоб привернути увагу громадськості до небезпеки, яку несуть спроби ввести цензуру читання, у вересні в США проводиться “Тиждень забороненої книжки”. Організаторами і спонсорами цього заходу виступають Американська бібліотечна асоціація, Американська асоціація книгопродавців, Американська фундація книгопродавців за свободу висловлення, Асоціація американських видавців, Американське товариство журналістів і авторів та ін. Захід підтримується також Центром книги Бібліотеки Конгресу. Що ж таке «заборонена книга» у розумінні Американської бібліотечної асоціації? Це – бібліотечні матеріали у бібліотеці будь-якого типу, що: були поставлені під сумнів в усній або письмовій скарзі; публічно розкритиковані та щодо яких вимагають здійснити певні дії; вилучені з бібліотечної колекції. Матеріали якої тематики найчастіше намагаються заборонити? У США – це:
• Чаклунство або надприродні явища (Гаррі Поттер, упирі)
• Секс (“непристойність”, гомосексуальність)
• Політика
• Мова (вживання поганих слів).
Хто вимагає таких заборон? Шкільні ради, адміністрація шкіл, ради та адміністрація публічних бібліотек, різноманітні групи тиску – від батьків до представників релігійних спільнот.
Ті, хто володіє англійською мовою, можуть переглянути відеофільми з досвіду бібліотек США, в яких йдеться про відзначення «Тижня забороненої книги»:
Banned Book Week 2010 (Тиждень забороненої книги, США):



У цих коротких однохвилинних відеофільмах, знятих бібліотекарями, вони показують, які книжки найчастіше роблять спроби заборонити в книгозбірнях окремі громадяни, або організації. Це книжки “Гекльбері Фінн” Марка Твена, “Вбити пересмішника” Харпер Лі, “Про мишей та людей“ Джона Стейнбека (через те, що в них використовується некоректні слова); робилися також спроби вилучити з фондів бібліотек Біблію. У першому відео бібліотекарі знялися із своїми улюбленими книжками, які дехто намагається вилучити з фондів бібліотек, у другому – називають і показують такі книжки і кажуть про неприпустимість цензури в бібліотеках, а в третьому відео зняли групу дітей біля виставки «Заборонених книжок» і видно, що діти дивуються, що хтось хотів заборонити ці книжки, а бібліотекарі, удавано забороняючи торкатися цих книжок, пояснюють важливість свідомого вибору книжок для свого читання і неприпустимість диктату і заборон. «Вільні люди читають вільно», – говориться в одному з плакатів Асоціації свободи читання (США).
Американська бібліотечна асоціація бачить своє завдання в підтримці зусиль громадськості, спрямованих проти цензури. Офіс інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації розробляє поради для бібліотек і бібліотекарів, рекомендує ґрунтований на чинному законодавстві порядок дій бібліотеки і бібліотекаря у випадках спроби запровадити цензуру бібліотечних матеріалів, проводить навчання бібліотекарів і громадськості з цих проблем, надає консультативну та юридичну допомогу бібліотекарям, які зіткнулися зі спробами запровадити цензуру чи обмежити читання користувачів бібліотек (на їхнє прохання). Офіс інтелектуальної свободи здійснює моніторинг всіх випадків цензури книжок чи інших ресурсів у бібліотеках США, оприлюднює ці дані, сприяє формуванню думки щодо неприпустимості цензури у громадській свідомості, готує національні кампанії, навчає бібліотекарів, оприлюднює заяви і звернення, реалізує програми, спрямовані на підвищення інформаційної та медійної грамотності громадян в умовах електронного середовища. Офіс інтелектуальної свободи здійснює моральну, юридичну та матеріальну підтримку тих бібліотекарів, які були звільнені чи переслідувалися за відстоювання свободи слова, виступали проти цензури.

БІБЛІОТЕЧНИЙ БІЛЛЬ ПРО ПРАВА
Прийнятий 1939 Радою Американської бібліотечної асоціації
з додатками 1944, 1948, 1961, 1967, 1980 та 1996 рр.
1. Книги та інші бібліотечні ресурси існують для задоволення інтересів і надаються для інформування й освіти всіх, кого обслуговує бібліотека. Матеріали з її фондів не повинні вилучатися через походження, минуле або політичні позиції тих, хто їх створював.
2. Бібліотеки мають збирати і надавати матеріали та інформацію, які репрезентують усі точки зору на поточні чи історичні події. Матеріали не повинні заборонятися або виключатися через ідейне або партійне несхвалення.
3. Бібліотеки повинні відмінити цензуру для виконання своїх основних функцій – інформувати та просвіщати.
4. Бібліотеки мають консолідуватися в своїй діяльності з усіма, хто чинить опір обмеженню вільного висловлювання та вільного доступу до ідей.
5. Право особи користуватися бібліотекою не можна відмінити або обмежити через її походження, вік, минуле або переконання.
6. Надаючи свої приміщення для потреб громадськості, бібліотеки мають робити це на рівноправній основі для всіх громадян, незважаючи на їхні погляди, вірування тощо.
Переклад В.С.Пашкової

Read Full Post »

Спробую у наступних постах потроху відповідати на ваші, колеги, запитання. Для цього буду використовувати книгу «Інтелектуальна свобода та доступ до інформації в демократичному суспільстві. Етика бібліотекаря» (В.С.Пашкова, О.М.Пашков), що щойно вийшла друком. Вона буде надіслана до всіх регіональних тренінгових центрів. Такий курс тепер читається для підвищення кваліфікації бібліотекарів. Тож спробую відповісти на запитання, що ви ставите. Перепрошую, що із запізненням, але зовсім немає часу через велику завантаженість…

Під інтелектуальною свободою розуміють право особи шукати, отримувати, зберігати та розповсюджувати без обмежень інформацію, що містить різні точки зору.
Вільне висловлення та свобода слова – фундаментальне право особи, а інтелектуальна свобода є основою демократії. У Статті 19 «Загальної декларації прав людини» ООН (1948) зазначено: «Кожна людина має право на свободу переконань і на вільне висловлювання; це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань і свободу шукати, отримувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів». Європейська конвенція з прав людини і основоположних свобод (1950) так визначає основні права людини:
• право на життя, свободу та особисту недоторканість;
• право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства;
• право на вільні вибори;
• свобода думки, совісті та віросповідання;
• свобода вираження поглядів (зокрема, свобода засобів масової інформації);
• право власності.
Реалізація фундаментальних прав особи неможлива без свободи слова та вільного доступу до інформації.
Принцип свободи слова та право кожної особи на вільне висловлення своєї думки закріплені також в інших міжнародних документах: Міжнародному пакті про політичні та громадянські права (1966), Конвенції з прав дитини (1989), у Віденській декларації (1993) та ін.
Важливо розуміти геополітичний контекст прав людини. Права особи, як вони визначені в міжнародних документах, по-різному імплементуються в країнах з різними політичними системами. Через відмінності в історичних шляхах розвитку різних держав спостерігається велика різниця в культурному, соціальному, релігійному та політичному підходах до забезпечення прав людини. Найбільш повно імплементація міжнародних норм права людини на вільне висловлення відбувається в країнах Європейського Союзу, США та в інших країнах розвинутої демократії.
Конституцією України гарантоване право громадян на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір (стаття 34). В Законі України «Про інформацію» підкреслюється, що основними принципами інформаційних відносин в Україні є гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода обміну нею.
Обмеження свободи слова, вільного доступу та обміну інформацією спостерігаються в країнах з тоталітарними режимами.
На початку ХХІ ст. до основоположних прав людини відносять і доступ до Інтернету. В таких країнах, як Фінляндія, Коста-Ріка, Естонія, Франція, Греція, Іспанія, доступ до Інтернету віднесено законом до фундаментальних прав людини. 2012 р. ООН прийняла резолюцію, якою проголошується, що доступ до Інтернету належить до основоположних прав людини. Кожна людина має право на підключення до Інтернету та вільне онлайнове висловлювання. Всі 47 країн-членів Ради з прав людини ООН поставили підписи під цією резолюцією.

Read Full Post »

IMG_3371 7-10 жовтня 2013 р. в Києві перебуває директор Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації Барбара Джонс. 7 жовтня вона провела семінар «Як роблять новини: бібліотекарі, студенти та журналісти працюють разом з метою моніторингу та оцінки новин» в Американській бібліотеці в Національному університеті України «Києво-Могилянська академія». 9 жовтня вона виступила на пленарному засіданні Міжнародної конференції «Адаптація завдань і функцій наукової бібліотеки до вимог розвитку цифрових інформаційних ресурсів» у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського. Тема її виступу : «Заборонені книжки та заборонені веб-сайти: етика, цензура, фільтрування вебу та бібліотеки в США». IMG_3396Сьогодні ж в цій бібліотеці відбулося спільне засідання Української бібліотечної асоціації та Асоціації бібліотек України «Бібліотечні асоціації та цінності бібліотечної професії в цифрову еру», під час якого учасники заслухали виступи В.І.Попика та В.С.Пашкової,IMG_3409 а також Барбари Джонс про діяльність Офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації, поділилися інформацією про діяльність асоціацій у цій царині в Україні, обговорили напрями співпраці. 9 та 10 жовтня Барбара Джонс виступатиме також у Національній парламентській бібліотеці України, у Публічній бібліотеці ім. Лесі Українки м. Києва, проведе вебінар.

Read Full Post »

%d блогерам подобається це: