У серпні 2013 р. 23 українських бібліотекарів знайомилися з роботою бібліотек Великої Британії. Міжнародна науково-освітня професійна програма «Професіоналізм і партнерство 2013» була організована Українською бібліотечною асоціацією у партнерстві з британським Королівським інститутом бібліотечних та інформаційних професіоналів (CILIP). Учасники програми, які представляли національні, обласні універсальні, публічні, університетські, спеціальні бібліотеки, місцеву владу та навчальні заклади, де готують бібліотекарів та працівників інформаційно-видавничої сфери, самостійно оплачували всі витрати, пов’язані з поїздкою. Декілька наступних постів я планую присвятити розповіді про те, що ми побачили і про бібліотечну справу Великої Британії. Почну свою розповідь з Королівського інституту бібліотечної справи та інформації (CILIP) http://www.cilip.org.uk/, який допоміг організувати цю науково-освітню програму і штаб-квартиру якого ми відвідали. Це – провідна професійна асоціація для бібліотекарів, фахівців у галузі інформації та менеджменту знань у Великій Британії. CILIP так визначає бачення своєї ролі, мети і завдань: справедливе та економічно процвітаюче суспільство спирається на грамотність, доступ до інформації та передачу знань. CILIP налічує близько 15 000 членів (травень 2012 року). CILIP було створено в 2002 році в результаті злиття Бібліотечної асоціації, заснованої в 1877 році після першої Міжнародної конференції бібліотекарів і удостоєної Королівської хартії в 1898 році, та Інституту інформаційних вчених, заснованого в 1958 році. Членство не є обов’язковим для роботи в бібліотеці. CILIP сприяє поліпшенню всіх аспектів професійної практики, освіти, підвищення кваліфікації.
У 2002 році CILIP провів перегляд кваліфікацій, необхідних для роботи в галузі в сучасних умовах. Нові підходи до кваліфікацій були запроваджені в квітні 2005 року.
CILIP пропонує декілька рівнів визначення (засвідчення) професійної кваліфікації – сертифікація, афілійоване членство, переатестація і спілкування. Сертифікація забезпечує визнання з боку Асоціації роботи бібліотек і фахівців із середньою спеціальною освітою. CILIP за традицією веде Реєстр сертифікованих членів, і ті, хто отримав доступ до цього реєстру, мають право стати членом асоціації.
Існує декілька рівнів членства. Фахівці галузі можуть стати афілійованими членами, що дає їм право додавати букви MCLIP до свого прізвища. Афілійоване членство – рівень професійної кваліфікації, який засвідчує CILIP, і вважається «золотим стандартом» для бібліотечних та інформаційних професіоналів. Афілійоване членство у CILIP є стандартним для фахівців у галузі інформації. Існують дві категорії претендентів на афілійоване членство: по-перше, працівники із середньою спеціальною освітою, хто має понад п’ять років досвіду, а по-друге, ті, хто має певну підготовку і працював протягом двох років. Всі кандидати на афілійоване членство повинні працювати з наставником і продемонструвати, що вони відповідають необхідним критеріям. Зазвичай, афілійовані члени мають фахову (магістерську) освіту і пропрацювали, принаймні, один рік.
Наступний рівень членства – дійсний член CILIP, це – найвищий ступінь членства, який надається за особистий суттєвий внесок у професію. Почесний член – кваліфікація, схожа на почесний вчений ступінь, надається невеликому числу людей-дійсних членів, які мають особливі заслуги перед професією.
CILIP здійснює акредитацію освітніх програм у бібліотечній та інформаційній галузі в університетах Великої Британії. Асоціація присуджує Медалі ім. Карнегі та Кейт Грінуей кращим дитячим книгам. CILIP видає щомісячний журнал “CILIP Update”, який містить оголошення про вакансії, новини, коментарі та огляди бібліотечної та інформаційної сфери. Lisjobnet – сайт, який інформує про останні вакансії в галузі. CILIP має кілька місцевих відділень у Великій Британії, 28 спеціальних груп за інтересами і більше 20 організацій-партнерів; кожні два роки проводить конференції під назвою “Парасолька”.
CILIP має власний будинок у Лондоні, в якому розміщується його штаб-квартира та працюють 30 працівників. Саме перед цією будівлею і сфотографувалися українські бібліотекарі після зустрічі з офіційними особами CILIP.
Українські бібліотекарі вивчають досвід Великої Британії
14 Серпня, 2013 від libinnovate
Відповідей: 14
То який висновок робить авторка цього посту?
Дякую.
По сообщениям РБК Британская библиотека закрыла доступ к электронной версии “Гамлета” из-за содержащихся в пьесе Шекспира сцен насилия. О блокировке рассказал писатель Марк Форсайт, который работал в читальном зале над новой книгой. Что бы это значило? Расскажите, кто там был!
А чому б не навести список учасників цієї української делегації?
Я зрозуміла так, що мова йде про сертифікацію і селекцію бібліотечних працівників згідно з їх фактичною кваліфікацією. І назвали англійці таку систему сертифікації Королівським інститутом бібліотечних та інформаційних професіоналів (CILIP). Прогресивно! А у нас українська альтернатива – тарифні розряди :). А могли б створити, наприклад, Парламентський Клуб бібліотечних та інформаційних професіоналів. З жорсткими правилами відбору. Feiskontrol! І з правом виходу на персональну пенсію :). І мати у цьому Клубі не більше 10 тисяч професіоналів. Усі решта – допоміжні технічні працівники. Що скажете, панове-очевидці?
Сільській бібліотекарці: А висновки, шановна, робіть самі 🙂
Антоненко: треба буде подивитися… Так глибоко не було часу розбиратися… У жовтні до Києва приїде Барбара Джонс – керівник офісу інтелектуальної свободи Американської бібліотечної асоціації. Мова буде йти і про заборонені книжки, про цензуру, роль бібліотек у США та в інших країнах. Вона також член комітету FAIFE ІФЛА, як і я. Буде слушна нагода обговорити і це питання… Планується, що Барбара буде виступати на конференції у Національній бібліотеці ім.Вернадського, а також в інших книгозбірнях Києва протягом чотирьох днів – 7-10 жовтня.
Пані Наталії: досвід Великої Британії дуже цікавий для вивчення. Існує два шляхи визнання професійної кваліфікації бібілотекарів – британський і американський. Вони зараз зближуються… Про це можна детальніше проочитати в моїй монографії про бібліотечні асоціації 🙂
Наталії Нечипорук: Таке враження, що Ви особисто вже купила білет до пропонованого Вами “Парламентського Клубу бібліотечних та інформаційних професіоналів України” 🙂 Не тіштеся завчасно! Бо можете не пройти “фейсконтроль” 🙂
Як на мене, то головна проблема українських бібліотекарів стосовно їх професійної кваліфікації не в потребі негайного розшарування цієї спільноти на “gold” та інших. Вона й так “как весенний ледок”, “хрустит по всем швам” 🙂 Але, нам потрібні більш дієві механізми підвищення професійної кваліфікації бібліотекарів та незалежної їх оцінки. На зразок ЗНО в освіті! Щоб без протекціонізму і без “ликвидации неугодных”. І це могло би відбуватись в ДАККіМ. Але, навчати бібліотекарів потрібно значно краще, а перевіряти знання слухачів за схемою анонімності і бажано в інших бібліотечних вишах України. А наслідки проходження таких курсів прив’язати до розміру заробітної плати та кар’єрних можливостей. Тільки так ми сформуємо бібліотечну еліту!!!!
Валентино Степанівно!
Дякуємо за публікацію цього посту.
Із задоволенням чекаємо наступні.
З повагою.
Вопрос к участникам Программы: А как там в старой доброй Англии обстоит дело с буккроссингом? Массовость участия, объем книжного фонда в этом обороте, как выглядят пункты буккроссинга, поддержка его в национальных масс-медиа и прочие обстоятельства этого молодого движения. Очень интересно!
А с Валентиной Косовар я вполне согласна!
п.Акуніній: На жаль, буккросінгу ми там не “зустріли” 😦 Проте, публічні бібліотеки за безцінь продають книжки, які не користуються попитом.
П. Антоненко: Так, дійсно, я також прочитала про це тут: http://www.bbc.co.uk/news/technology-23680689
Шановні мої пані “ВП” і пан (пані) П.Антоненко!
Я прочитав обидва ваші посилання. Цікаво! Які ми дружні! Буваємо 🙂
Мимоволі ось таким своїм спілкуванням ми створюємо цілком достойну бібліотечну ноносферу! Будьмо ще кращими!
А стосовно самого повідомлення, то влада Великої Британії вже владнала цей конфуз. Хтось щось не зрозумів, а десь підвела “система” 🙂 Якщо навіть у нас в доволі молодій Україні трапляються кумедні ситуації, то що там казати про старезну Англію 🙂 Потрібно збавляти хоч трішки нашої вимогливості на вік цієї країни 🙂
Бібліотекарі! Особливість нової доби така: виживати будуть люди, здатні до творчості. Креативність – це здатність до саморозвитку, це здатність до творчості в будь-якій формі. Це здатність до створення нових смислів, до створення нових реальностей – це те, що є зараз конкурентною перевагою тої чи іншої людини. Люди, які не мають таких конкурентних переваг, в новому постіндустріальному суспільстві щоразу будуть змушені отримувати поразки. Майбутнього в некреативних людей немає. І бібліотекарі не складуть виключення!
Тому я дуже вас закликаю до того, аби ви до всього, з чим маєте справу, до всіх тих реальностей, в яких ви існуєте – в реальності особистого розвитку, в реальності технологій, в реальності будь-якої творчості – були насамперед креативними. Закликая вас до того, щоб до усього ви ставились креативно та розуміли, що лише творчість, лише саморозвиток людини, лише потяг до цього божественного прообразу Людини зараз є тою конкурентною перевагою, яка дасть вам можливість існувати. І в сучасному, і в майбутньому.
Я підтримую Андрій Окара. Успіх британських бібліотек це постійна підтримка відповідності потреб різних груп людей і послуг і прпозицій бібліотек і бібліотекарів. Ми, знаючи потреби і не маючи системної матеріальної підтримки своїм бібліотечним потребам, не можем бути дійсно відповідними потребам громади.