Президія УБА затвердила розроблені робочою групою УБА з електронних книг «Орієнтовні правила користування електронними читанками (електронними рідерами) у бібліотеці». Президія УБА рекомендує бібліотекам, що надають користувачам таку бібліотечну послугу, розробити на основі цього документу власні Правила користування електронними читанками у бібліотеці.
Я вдячна всім, хто долучився до розробки і обговорення цього документу. Розкажіть про досвід прийняття Правил користування електронними читанками у Вашій бібліотеці, а також про досвід надання такої бібліотечної послуги читачам цього блогу у коментарях.
Advertisements
Дякуємо за надану просвітницьку допомогу. Бо непорозуміння у цій царині дійсно добряче стримує запровадження у бібліотеці е-рідерів, та особливо планшетів. Ці пристрої значно дешевші і тому їх отримання більш доступне як шляхом закупівлі, так і за рахунок подарунків благодійників.
Друзі! Президія УБА 10 квітня опублікувала ці примірні правила використання бібліотечних е-рідерів на сайті УБА. Тепер Валентина Степанівна дублює повідомлення про наявність таких «Правил». Здавалось би, все добре, все зрозуміло. Та як на мене, то проглядається лукавство і в першому повідомленні, і у другому. Я поясню чому.
По-перше: запропоновані українським бібліотекам «Правила» регламентують використання електронних читанок, що належать бібліотеці, її користувачами виключно як пристроїв відображення завантажених в них електронних книг. А в той же час ці пристрої є універсальними для відображення будь якого текстового чи аудіо контенту. Чому рекомендується заборона завантажувати «свої» файли користувачем бібліотечного е-рідера? Наприклад, свого реферату чи курсової роботи щоб ще раз таку свою творчу роботу прочитати. Або певної музичної колекції, яку користувач приніс до бібліотеки, щоб послухати її на бібліотечному рідері, як змістовний досуг чи пауза після читання бібліотечної друкованої книги. Виходить, що бібліотека обмежуватиме права користувачів завдяки ось такій рекомендації УБА.
По-друге: чому в «Правилах» не декларується право і практична можливість виходу в Інтернет з використанням користувачем бібліотеки отриманого е-рідера? Адже це – властива і невід’ємна функція будь-якого сучасного пристрою такого типу. Виходить, що і тут УБА рекомендує бібліотекам обмежити права користувачів. А це – суттєве обмеження.
В Інтернеті є багато сайтів відомих і маловідомих співаків та виконавців інструментальної музики. На таких своїх Інтернет-ресурсах вони намагаються популяризувати свої музичні твори. За умов запровадження цієї бібліотечної інновації вони мали б сподіватися, що й з українських бібліотек люди будуть відвідувати їх сайти і слухати їх музичні твори. Але, при такій постановці питання використання бібліотечних е-рідерів, як це радить УБА, користувачі бібліотек не зможуть цього робити з використанням цих пристроїв. Чому УБА рекомендує бібліотекам позбавити користувачів їх послуг такої бібліотечної послуги?
Сьогодні в усьому світі стрімко зростає кількість так званих «Інформаційних служб». Зазвичай це сайти новин. Згадувані тут УНИАН, РБК тощо – лише малесенька толіка наявних в Інтернеті. І усі вони чекають своїх відвідувачів-читачів, певна частка котрих бажає зробити це з бібліотечних е-рідерів. Але таку бібліотечну послугу їм українські бібліотеки не обіцятимуть. Причина – не рекомендовано УБА. І з бібліотечних планшетів – також. Ось і вийде одного разу так, що сидітимуть в одній бібліотеці поряд два користувача: один зі своїм власним планшетом, а другий – з бібліотечним планшетом. Перший новини читатиме, а другий ні. Правда ж, казус? Але ми такий казус закладаємо вже сьогодні. Навіщо?
Колеги! Виходить так, що я навіть на сайт УБА не зможу вийти, використовуючи бібліотечний е-рідер чи бібліотечний планшет? Жаль… Хто ж нас розумними назве?…
Я особисто дуже полюбляю читати так звану «епістолярку». Це значить листування визначних особистостей, що опубліковані у складі їх творчого спадку. І сама люблю писати листи своїм близьким та друзям. В наш час – шляхом використання можливостей електронної пошти, тобто Інтернету. Так сподівалася, що з появою е-рідерів вартістю до однієї тисячі гривень та недорогих планшетів у нашій бібліотеці більше не треба буде попередньо записуватись на доступ в Інтернет. Ця послуга стане вільною. Але, якщо зазначену цією рекомендацією УБА заборону на використання бібліотечних е-рідерів і планшетів для виходу в Інтернет тупо скопіюють усі українські бібліотеки і моя бібліотека в містечку, то я «рано п’ю шампанське». Моє щастя відміняється! 🙂 А жаль… Людині властиво бути щасливою…
Вітання всім небайдужим! Не перекладайте на УБА, шановні, функцій Мінкульту чи методцентрів, які й покликані приймати правила-нормативи-стандарти. Будуть такі правила від вказаних – будете критикувати -вдосконалювати:-). Нині ж УБА – перша з усіх! бодай пропонує внемливо й доступно – “гей. бібліотеки, не спіть, включайте електронне читання й читанки до своїх послуг та сервісів! Тим хто лише починає: Примірні правила. Просунутим й активним – розробляйте на основі цих Правил – власні!” . І лобіюйте прийняття відповідних нормативів і змін до державної статистики, щоб, наприклад, видача е-книг, е-журналів тощо – була офіційною, а не підпільною… “Примірні правила” розроблені на основі кращого міжнародного досвіду бібліотек по роботі з рідерами, повірте. Переглянуті сотні сайтів, статей, документів з тематики. Правила враховують і наші реалії (наприклад, наше законодавство не дозволяє видачу читанки додому, бо техніка – основні засоби, які не можна виносити за межі б-ки + наші закони відшкодування зламаної-втраченої – скоріше на користь недбалому , щоб не сказати гірше, користувачеві , а не бібліотеці. І так далі! Хочете налаштувати читанку Вашої бібліотеки на вільний доступ до Інтернет і готові чистити-впорядковувати щодня смітник, який користувачі швидко тули накидають? Вперед! Готові видавати поза межі бібліотеки і нести за це персональну відповідальність – вперед! Готові завантажити музичні файли – вперед! Хто забороняє ВАМ доповнити примірні правила Вашими? Для Вашої конкретної Бібліотеки? Дорогі колеги-друзі й шановні тролі: Примірні правила від професійної спільноти і для професійної діяльності наших книгозбірень – для багатьох перший крок до роботи в цій царині. Тож, всім успіхів!
@ = «МБ»: Ага! Не нравится критика!
Жила-жила себе УБА 18 лет без всякой критики,
а теперь – бузят тут всякие 🙂
Друзья! Это я ко всем 70-ти тысячам библиотекарей, чему тут удивляться? УБА и раньше лоббировала в украинских библиотеках подобные технологические решения. Возьмите к примеру известный проект «Вікно в Америку» в областных библиотеках. Они же не дают on- line доступ к имеющимся у них информационным ресурсам. Никому. Только на месте! Даже по локальной компьютерной сети ОУНБ нельзя «видеть» ресурсы «окон». И что главное: не допросишься объяснить зачем и почему установлены такие глупые ограничения. Так что с вашей УБА не соскучишься 🙂 Но все равно, библиотекарям без УБА уже практически невозможно. Привычка. УБА можно только усовершенствовать.
Дякую, «МБ»! Прочитала усі вищенаведені дописи в обідню перерву, душа співала 🙂 Дарма, що не лінковані ніки, головне – влучні дописи :). А тепер прочитала ваш коментар, і… хочу знати хто ж з них троль. Хто?
«Ольга Верховинець»?, «Посторонній»?, «Музикант»?, «Люблю новини»?, «Член УБА»?, «Епістолярка»? Чи може оцей останній, що вже після Вас зайшов на блог? Ви мені на того троля вкажіть пальцем і я йому…. 🙂 «моргали виколю» 🙂
Та ладно, нічого я їм поганого не зроблю. Бо «троль» – то не найгірше, що є у нашому соціумі. За Вікіпедією троль – це той, хто розповсюджує в Інтернеті брехню. Але де ж тут у цих шести коментарях брехня? Вони у цьому розумінні нейтральні. Просто усі в унісон «катять» на УБА. Але тепер усім зрозуміло, що УБА «нєвіноватая» (пригадую фільм «Бриллиантовая рука») 🙂 Але, це те ж саме, що я візьму і розповсюджу в Інтернеті неточну інструкцію по зав’язуванню краватки, а потім говоритиму: «Ви там дивіться, кумекайте, і вже як у кого вийде; я просто так, хотіла якнайкраще».
RE “МБ” – Критика – це універсальний засіб удосконалення діяльності, у якій присутні люди. Заводи-автомати і роботів критикувати зайва справа 🙂 Зазвичай критикують ті, кому “болить”, а не ті, кому байдуже за те чи інше професійне питання. Знаю, бо бачила: інколи в горах лавина починається з пострілу звичайного спортивного стартового пістолета. І УБА велика подяка за цей “постріл” :).
Постороннему та ін.: Слушне питання щодо виходу в Інтернет… Після обмірковування ось, що можу сказати. Питань дуже багато. Ці орієнтовні правила стосуються читанок, в які бібліотекарі завантажують е-контент, це новий спосіб комплектування бібліотечних фондів е-книгами. Для виходу в Інтернет повинні бути інші прилади/планшети, якщо у бібліотеки є можливості їх придбати. Тож це варто буде також прописати в правилах конкретної бібліотеки. Між іншим, на читанці Kindle дуже незручно працювати в Інтернеті… Сьогодні в бібліотеках є різні ПК – з виходом в Інтернет; тільки з он-лайновим каталогом; з доступом до певних баз даних; для набору документів у ворді тощо. Це не викликає непорозумінь, а допомагає краще обслуговувати користувачів. Мабуть, так само треба зробити і з е-читанками. На різних читанках – різний контент, деякі можуть були призначені для виходу в Інтернет…
Епістолярці: сподіваюся, що жодна бібліотека не буде нічого “тупо” копіювати…
Василеві: Добре, коли критика позитивна і допомагає вдосконалювати… Не зрозуміла Вашої іронії і пасажу щодо лобіювання… Так, УБА лобіює розширення доступу до інформації, покращання роботи українських книгозбірень з урахуванням кращого зарубіжного досвіду, професіоналізм бібліотекарів, який серед іншого передбачає дотримання законів і ліцензійних угод.
Дякую, пані Валентино, за позитив і розуміння! Критика дуже корисна, проте вона повинна бути справедливою та об’єктивною, після такої критики хочеться змінити ситуацію на краще, а не кинути все і займатися власними справами… 🙂
RE: На реплику «МБ» от 18.04.
Вы говорите, что «…і лобіюйте прийняття відповідних нормативів і змін до державної статистики, щоб, наприклад, видача е-книг, е-журналів тощо – була офіційною, а не підпільною».
Что касается официальной выдачи электронных изданий в библиотеке, то прежде всего библиотека должна иметь не официальную Инструкцию, как тут предлагается, а сам официальный Контент. Сейчас публичные библиотеки не имеют в своем распоряжении электронного контента в том понимании, как это понимаете Вы. Потому что нет регламента (от Госказначейства) о взаимодействии (приобретении) этого контента у так называемых агрегаторов.
Библиотеки могли бы, конечно, загружать на библиотечные е-ридеры тот же контент «Вікно в Америку». Но на этом пути кто-то расставил бюрократические барьеры «Нельзя!». Могли бы, конечно, загрузить на библиотечные е-ридеры тот же контент Программы ПСП ІІ «ПДГ». Но на этом пути тоже расставлены бюрократические барьеры «Нельзя!». Могли бы загружать «Библиотечное краеведение», но его почти нет. Так может быть именно с такого применения начать внедрять е-ридеры в украинских библиотеках? Долой условные барьеры!
Я свою репліку адресую до “ВП”.
Ось Ви говорите, що “ці орієнтовні правила стосуються читанок, в які бібліотекарі завантажують е-контент”. Навіщо так звужувати призначення зовсім небагаточисельного парку е-читанок у бібліотеці? Така вузька спеціалізація бібліотечних е-рідерів буде явно не на користь користувачам бібліотек. Бо часто відбуватиметься така ситуація: е-контенту у бібліотеці мало і тому на нього не буде попиту. А для інших призначень бібліотекарі наявні е-рідери не видаватимуть. Казус?! 🙂 Цього не можна припустити. УБА має бути проти такого використання е-рідерів.
Звертаюсь до “Владимира”. Підтримую Вас, шановний пане!
Стосовно е-книг, що створюються ОУНБ по темі бібліотечне краєзнавство.
Роблять цю справу різними темпами, але на сьогодні фактично усі ОУНБ. А от збирати їх в одне ціле чомусь ніхто організовано не бажає. Чомусь не пропонує такої інновації і секція ОУНБ в УБА. А було би хорошо. Добротна вийшла би колекція е-книг. Може з такої інтегрованої колекції е-книг і можна було би починати використовувати е-читанки в українських бібліотеках? Хто тут буває, відгукніться: підтримайте чи критикуйте 🙂 До усіх з повагою! Женя.
Я не розумію, чому не можна використовувати бібліотечні е-рідери для завантаження на них фрагментів тих книг, котрі є надто популярними, але у бібліотеці є наявними тільки в одному примірнику? Зазвичай такі книги чомусь попадають у бібліотеці на платний абонемент :). Та за наявності е-рідерів варто створити електронну копію особливо затребуваних фрагментів таких книг і надавати їх користувачам для читання у читальному залі бібліотеки на е-читанках. То як, хто має іншу думку?
Я згодна з міркуваннями дописувача «Музикант». І від себе хочу додати наступне. Чому б нам в Україні не мати національний фонд звукозапису української музики та, зокрема, пісні? Для використання його в українських бібліотеках для надання користувачам бібліотек такі фонди для безкоштовного прослуховування. У тому числі – на бібліотечних е-рідерах, чи електронних читанках, як декому ці пристрої зручніше називати. Створити на початок хоча б на декілька сотен музичних альбомів. А потім постійно поповнювати таку національну скарбничку.
Так, ми дещо спізнились. Бо був час, коли Міністром культури була відома співачка Оксана Білозір, а заступником Міністра – музикознавець Ольга Бенч :). Але й зараз деякі позиції у владі є. Невже та ж таки Таісія Повалій, вже як народний депутат, не згодилася би таку бібліотечну інновацію підтримати? Не така вона людина, щоб бути проти. І Музична спілка України, вірю, підтримає таке нововведення.
Уявімо собі, зайшов користувач до читальної зали, отримав у тимчасове користування безпосередньо у приміщенні бібліотеки той е-рідер і слухає все, до чого душа лежить з тих колекцій, котрі туди дбайливо завантажили бібліотекарі. На сервері НПБУ, наприклад, зберігається така е-бібліотека, а бібліотеки з усіх регіонів можуть санкціоновано туди «логінитись» і завантажувати на бібліотечні рідери такі колекції.