13.02.2013 р. відбулося перше засідання робочої групи УБА з етики, яка розпочинає роботу над проектом нової редакції Кодексу етики бібліотекаря та збирання пропозицій стосовно удосконалення Кодексу етики бібліотекаря, прийнятого УБА 1996 р. Нова редакція Кодексу етики бібліотекаря буде розроблятися відповідно до Кодексу етики ІФЛА для бібліотекарів та інших інформаційних працівників. Повну та коротку версії цього документу читайте тут. УБА заохочує провести широке обговорення етичних питань професії в осередках УБА, в колективах бібліотек і навчальних закладах, у соціальних мережах. Свої пропозиції надсилайте на електронну адресу УБА – u_b_a@ukr.net з поміткою “Кодекс етики”.
15.02.2013 р. відбулося перше засідання робочої групи УБА з електронних книг, яка розпочинає роботу над пілотним проектом «Електронна книга у бібліотеці». Учасники робочої групи обговорили проект спільної заяви Української бібліотечної асоціації та Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів щодо доступу до е-книжок в бібліотеках, нове видання УБА «Електронні книжки та електронні читанки (рідери) в бібліотеці: з чого почати?» (див. попередній пост) та умови надання он-лайнового доступу до цього видання, мету і завдання пілотного проекту «Електронна книга у бібліотеці», календарний план робіт.
Творчість та інновації в українських бібліотеках 
Нагадаю, що «конструктивну» не заблоковано 🙂
Читаю блог чи не щодня, інколи щось дописую.
Дякуючи гуманній політиці модератора цього блогу 🙂
Так що з етикою у нашої «ВП» все в порядку 🙂
А робоча група УБА з етики дійсно потрібна.
Як для членів УБА, так і для усієї бібліотечної спільноти.
З такої нагоди – і мої вітання новоствореній робочій групі!
І побажання маю. Як моральну настанову членам УБА.
А для цього, з Вашого дозволу, скористаюсь
словами чудового вірша Редьярда Кіплінга «Якщо…»
Якщо ти стійко зносиш глум нещирих,
Що, павши духом, шлють тобі докір,
Якщо у собі певен між зневіри,
Та з сумнівів урок береш таки.
Якщо в чеканні ти не знаєш втоми,
Не ходиш пішаком в облудній грі,
Цноту не ставиш на показ нікому,
На душу не береш зневиди гріх.
Якщо ти не живеш у сніннях і не
Стаєш безплідних дум своїх рабом,
А як Біду чи Успіх раптом стрінеш,
Не схилишся під їх важким горбом
І стерпиш, як слова твої покривить
Негідник. Як з усіх натужних жил
Відроджуєш свій світ, коли у прірву
Летить усе, чим ти боровся й жив.
Як зможеш все віддати без остатку,
Без жалю все поставити на стіл, –
Програвшися ж, почати бій спочатку,
В мовчанні гордім втрату цю знести.
Як змусиш свої Серце, Нерви, Жили
Служить тобі, хоч силу відбере
Життя в бою важкім, й дарує крила
Лиш владний поклик Долі: „Уперед!”
Як будеш за свого усюди: чи то
З народом простим ти, чи з королем.
Якщо в твоїй душі не зна зродити
Ні ворог, ані друг образи щем…
Хай час біжить! Невтомний біг хвилини
Ущерть наповнить смислом ти зумій!
Тоді я зможу мовить: ти – Людина,
Твоя – Земля і все, що є на ній.
Окремо для тих, хто вже давно за кордоном
і призабув українську мову – читайте на англійській.
І англомовні колеги світової бібліотечної спільноти –
Знайте моральні і етичні засади українських бібліотекарів!
Rudyard Kipling, «IF….»
IF you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too;
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don’t deal in lies,
Or being hated, don’t give way to hating,
And yet don’t look too good, nor talk too wise;
If you can dream – and not make dreams your master;
If you can think – and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you’ve spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken,
And stoop and build ’em up with worn-out tools;
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: ‘Hold on!’
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings – nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds’ worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that’s in it,
And – which is more – you’ll be a Man, my son!
Мораль и этика, этика и мораль… Удивительным образом переплетаются в профессиональной жизни библиотекаря эти два феномена социальной жизни общества! И совсем простые, и очень сложные одновременно. Как библиотекарю в каждой повседневной профессиональной ситуации определить, что есть что, и как сделать свой выбор? Единственно правильный! Думаю, что своими усилиями рабочая группа УБА по этике создаст условия для библиотекарей и поможет им соблюдать принципы этики и морали в своей профессиональной деятельности. А приведенный «конструктивной» стих Редьярда Киплинга «Если» весьма точно определяет, о чем идет речь, и что имеется ввиду. От себя же хочу предложить этот стих на русском языке. Ведь для многих библиотекарей этот язык близок и понятен.
О, если ты спокоен, не растерян,
Когда теряют головы вокруг,
И если ты себе остался верен,
Когда в тебя не верит лучший друг,
И если ждать умеешь без волненья,
Не станешь ложью отвечать на ложь,
Не будешь злобен, став для всех мишенью,
Но и святым себя не назовешь, –
И если ты своей владеешь страстью,
А не тобою властвует она,
И будешь тверд в удаче и в несчастье,
Которым в сущности цена одна,
И если ты готов к тому, что слово
Твое в ловушку превращает плут,
И, потерпев крушенье, можешь снова –
Без прежних сил – возобновить свой труд, –
И если ты способен все, что стало
Тебе привычным, выложить на стол,
Все проиграть и все начать сначала,
Не пожалев того, что приобрел,
И если можешь сердце, нервы, жилы
Так завести, чтобы вперед нестись,
Когда с годами изменяют силы
И только воля говорит: “Держись!” –
И если можешь быть в толпе собою,
При короле с народом связь хранить
И, уважая мнение любое,
Главы перед молвою не клонить,
И если будешь мерить расстоянье
Секундами, пускаясь в дальний бег,-
Земля – твое, мой мальчик, достоянье.
И более того, ты – человек!
Работа библиотекаря – это прежде всего работа с людьми и для людей. Каждый библиотекарь имеет большое количество профессиональных контактов. И поэтому всегда найдутся люди, которые могут причинить ему боль. Но нужно продолжать верить людям, просто быть чуть осторожнее…
Так, так. Бібліотекар має після кожної професійної невдачі, якщо вже так сталося, ставати кращим, у більшій мірі зрозуміти, хто він на цьому світі як людина і як фахівець, набиратися сил і сподіватися на більший успіх в подальшій своїй праці. Не зайвим було би вірити, що Творець створив цей світ досконалим, але ми не відразу його пізнаєм…
Колеги! Дуже добре, що така робоча група в УБА створена. Це зовсім не значить, що з етикою в українських бібліотеках аварійна ситуація, просто у нас мають бути чітко визначені професійні етичні засади. Подякуємо IFLA за ідею, пропозицію і надану допомогу. Приймаємо її. Адаптуємо на наш національний грунт. І – до використання! А своє додам таке. Бібліотекар ніколи не повинен припиняти бути доброзичливим до користувачів бібліотечних послуг, до усіх навкруг. Є багато засобів висловлення такої своєї людської якості. Та серед інших – посмішка посідає найперше місце. Бо це – універсальна мова спілкування усіх людей. Слід пам’ятати, що доброзичливість і посмішка бібліотекаря у кожній зустрічі з читачем можуть стати тим місточком, котрий приведе користувача бібліотеки до розуміння деякої істини, за котрою він прийшов до бібліотеки, наблизить його до більшої досконалості.
Наверное постсоветскому библиотекарю, как человеку с наименьшей зарплатой, трудно быть моральным и этичным на своем рабочем месте. В окружении фантастической аморальности тех, кто цинично присвоил практически все ресурсы огромнейшей страны и паразитирует на этом! На сегодня 13 человек уже присвоили 207,2 миллиарда долларов национального достояния бывшего СССР! Это ненормально…
В список ста самых богатых людей планеты попали и 13 «наших» олигархов. Интересно, что среди «наших» лидирует главный денежный мешок Украины Ринат Ахметов, занявший в рейтинге 26 место (22,3 миллиарда долларов). Далее следуют российские граждане: Алишер Усманов (36 место, 19,8 миллиарда долларов), Виктор Вексельберг (42 место, 18,2 миллиарда долларов), Леонид Михельсон (43 место, 17,4 миллиарда долларов), Владимир Лисин (46 место, 16,8 миллиарда долларов), Владимир Потанин (49 место, 16,2 миллиарда долларов, Михаил Фридман (53 место, 15,3 миллиарда долларов), Алексей Мордашов (54 место, 15 миллиардов долларов), Роман Абрамович (57 место, 14,8 миллиарда долларов), Андрей Мельниченко (66 место, 13,9 миллиарда долларов), Михаил Прохоров (68 место, 13,6 миллиарда долларов), Вагит Алекперов (76 место, 12,9 миллиарда долларов) и Олег Дерипаска (98 место, 11 миллиардов долларов).
Таким образом, 13 самых богатых людей бывшего СССР владеют 207,2 миллиардами долларов. Наверное, даже самый отъявленный либерал не осмелится сказать, что это нормально… Весьма трудно мириться с этим и библиотекарям…
Наверное постсоветскому библиотекарю, как человеку с наименьшей зарплатой, трудно быть моральным и этичным на своем рабочем месте. В окружении фантастической аморальности тех, кто цинично присвоил практически все ресурсы огромнейшей страны и паразитирует на этом! На сегодня 13 человек уже присвоили 207,2 миллиарда долларов национального достояния! Это ненормально…
В список ста самых богатых людей планеты попали и 13 «наших» олигархов. Интересно, что среди «наших» лидирует главный денежный мешок Украины Ринат Ахметов, занявший в рейтинге 26 место (22,3 миллиарда долларов). Далее следуют российские граждане: Алишер Усманов (36 место, 19,8 миллиарда долларов), Виктор Вексельберг (42 место, 18,2 миллиарда долларов), Леонид Михельсон (43 место, 17,4 миллиарда долларов), Владимир Лисин (46 место, 16,8 миллиарда долларов), Владимир Потанин (49 место, 16,2 миллиарда долларов, Михаил Фридман (53 место, 15,3 миллиарда долларов), Алексей Мордашов (54 место, 15 миллиардов долларов), Роман Абрамович (57 место, 14,8 миллиарда долларов), Андрей Мельниченко (66 место, 13,9 миллиарда долларов), Михаил Прохоров (68 место, 13,6 миллиарда долларов), Вагит Алекперов (76 место, 12,9 миллиарда долларов) и Олег Дерипаска (98 место, 11 миллиардов долларов).
Таким образом, 13 самых богатых людей бывшего СССР владеют 207,2 миллиардами долларов. Наверное, даже самый отъявленный либерал не осмелится сказать, что это нормально… Весьма трудно мириться с этим и библиотекарям…
Колеги, пропоную дискусію на цьому пості продовжити з урахуванням усього того, що вже озвучено на цьому блозі, і зокрема на пості від 4 вересня 202 року «Кодекс етики бібліотекаря». Там за два місяці обговорень було висловлено 71 коментар. Мої такж там є. Дискусію завершила «Ласковая» наприкінці жовтня. Є дописи «Ірина Шевченко», багато коментів модератора цього блогу «ВП». То чому б усе те не прийняти до уваги.
Етику і мораль, моральність ще ніхто не зумів чітко і однозначно роз’єднати. Важко це зробити і бібліотекарям. Бо ці феномени людської сутності пов’язані, або й єдині. Спасибі «конструктивній», дякую «рєзкому» за поетичний ракурс погляду на ці речі. Відтак налаштована на поетичне сприйняття професійної етики бібліотекаря ще зі вчора, коли прочитала допис «конструктивної», шукала в НЕТ’і ще щось подібне. Знайшла вірш Юрка Кисельова з Луганська. Хлопцю ще тільки 35 років, проте вірші пише з чотирнадцяти, а публікується з вісімнадцяти. Мені здається, що цей його вірш також про ЦЕ…
Хто має віру щиру і тверду,
Тому незнані біди нездоланні,
Він має душу завжди молоду,
І дні його до сивих літ весняні.
На Бога сподівається і сам
Він не псує життя – воно єдине.
Йде від спокус; чигають тут і там
Вони аж до глухої домовини.
Минеться зло. Всі лиха промайнуть,
І над грозою буде перемога.
Ця благодать і вся прийдешня путь –
Святий, неоціненний дар від Бога.
Дякую всім, дякую “Юнка” за вірші, за погляд і пропозиції, за поетичний орієнтир для бібліотекарів. Щиро бажаю усім українським бібліотекарям “мати віру щиру і тверду”. А це значить вірити в те, що справа бібліотекаря потрібна людям, що подяка людей невимовна, що не хлібом єдиним… І що бібліотекар – це як волонтер Червоного Хреста – безкорислива апріорі людина. У цьому уся етика бібліотекаря, весь її Кодекс.
Шановні бібліотекарі, а чому Ви не розглядаєте етику бібліотекаря, як складову професійної етики державних службовців? В Україні бібліотеки – державні установи, а бібліотекар – службовець. Хоч і без статусу «державний» (покищо). А як відомо, норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання ними службових повноважень визначає Закон України «Про правила етичної поведінки». Цей Закон визначає керівні норми поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, під час виконання ними службових повноважень та порядок притягнення їх до відповідальності за порушення таких норм. Бібліотекар – уповноважених на виконання функцій держави…
У мене виникло запитання: «Чому у кодексі етики бібліотекаря не згадуються такі чесноти, як справедливість, мудрість, сміливість, самовладання, любов до ближнього, правдивість і щирість, вірність і відданість, доброта і співчуття, довіра і віра, скромність і смиренність, цінність поводження з іншими тощо?
Я тут ще розміркувала. А чому це в кодексі етики бібліотекаря нічого немає про комп’ютерну етику? Комп’ютери ж у бібліотеках використовуються, у тому числі і бібліотекарями. Адже комп’ютерна етика вже більш-менш опрацьована і відомо, що вона має враховувати моральні, юридичні, соціальні і політичні питання, а також проблеми захисту прав власності, свободу слова та етичні проблеми, що пов’язані з розробкою моральних правил для комп’ютерних професіоналів що працюють у бібліотеках.
Колеги, бібліотекарі, нажаль, Кодекс етики бібліотекаря, яким бібліотекарі користуються донині, є доволі загальним і тому не зачіпає найбільш вразливі сектори бібліотечної етики. Вважається, що разом з Кодексом етики бібліотекаря ми будемо користуватися загальнолюдськими етичними нормами. Так воно і відбувається. Але, коли ми в чергове звертаємось до Кодексу етики і створюємо в УБА робочу групу, щоб його удосконалити, то обговорення має бути жвавим. Поезія – то засіб для морального вишколу людської душі. І якщо ми тут використовуємо поезію, то це добре. Значить і етику ми розуміємо так, як її потрібно розуміти у кожній українській бібліотеці. Я додам додатковий переклад приведеного вірша Редьярда Кіплінга у перекладі Василя Стуса.
Коли ти бережеш залізний спокій
всупір загальній паніці й клятьбі,
коли наперекір хулі жорстокій
між невірів ти віриш сам собі.
Коли ти вмієш ждати без утоми,
обмовлений, не станеш брехуном,
ошуканий, не піддаєшся злому
і власним не хизуєшся добром.
Коли тебе не порабують мрії,
в кормигу дум твій дух себе не дасть,
коли ти знаєш, що за лицедії —
облуда щастя й машкара нещасть.
Коли ти годен правди пильнувати,
з якої вже зискують махлярі,
розбитий витвір знову доробляти,
хоча начиння геть уже старі.
Коли ти можеш всі свої надбання
поставити на кін, аби за мить
проциндрити без жалю й дорікання —
адже тебе поразка не страшить.
Коли змертвілі нерви, думи, тіло
ти можеш знову кидати у бій,
коли триматися немає сили
і тільки воля владно каже: стій!
Коли в юрбі шляхетності не губиш,
а бувши з королями — простоти,
коли ні враг, ні друг, котрого любиш,
нічим тобі не можуть дорікти.
Коли ти знаєш ціну щохвилини,
коли від неї геть усе береш,
тоді я певен: ти єси людина
і землю всю своєю назовеш.
Трохи вище “Валерій Палиця” згадав про Закон України «Про правила етичної поведінки». Я прочитала, там зокрема сказано: «Стаття 5. Правила етичної поведінки: 1).Правила етичної поведінки є правовою основою для кодексів чи стандартів поведінки». Ми прагнемо створити Кодекс поведінки бібліотекаря для цілої країни. То чому ми не бажаємо використовувати цей солідний правовий документ? Якщо не в прямому його призначенні, то хоча б у якості правової основи Кодексу етики бібліотекаря. І взагалі, чому для одних етичні засади їх роботи мають статус закону, а для інших (для бібліотекарів) – абсолютно без статусний текст? Чи не здається Вам, що не етичною є вже така позиція українських бібліотекарів?
Нагадаю відвідувачам цього блогу, Закон України «Про правила етичної поведінки» прийнято 17 травня 2012 року, і що у прикінцевих положеннях цього закону зазначено: Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення у відповідність із цим Законом нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. А це значить, що у Міністерстві культури наразі ймовірно розробляється «Етичний кодекс бібліотекаря». Тому що так вимагає Закон. А ми тут – «Тому що рекомендує IFLA». Чи немає тут деяких протиріч?
Пропоную взяти до уваги. У нас В Україні під пряму дію Закону України «Про правила етичної поведінки» підпадають керівники національних і державних бібліотек, а також директори усіх обласних універсальних наукових бібліотек. Тому, що призначаються відповідними наказами органів центральної влади та органів місцевого самоврядування (облрад). Те ж саме стосується і директорів ЦРБС та ЦБС міст обласного підпорядкування. Тому пропонований для розробки «Кодекс етики бібліотекаря» в сьогоднішніх українських реаліях буде стосуватися тільки так званих «простих бібліотекарів». Задля того, щоб ці два документи коректно корелювались один з одним, нам потрібно відшукати відповідні зазначення для тексту розроблюваного документу УБА.
Пропоную витяг із згаданого закону.
Стаття 7. Пріоритет інтересів
1.Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, представляючи інтереси держави чи територіальної громади у відносинах з іншими особами, діють виключно в їх інтересах.
Стаття 15. Недопущення конфлікту інтересів
1.Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності.
Стаття 18. Відповідальність за порушення правил етичної поведінки
1.Порушення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правил етичної поведінки, визначених цим Законом, тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та матеріальну відповідальність з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб, визначених Конституцією і законами України. Більше – на сайті ВР – http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4722-17
Добре, що ми продовжуємо обговорювати нову редакцію кодексу етики бібліотекаря. Добре, що є різні точки зору на ці питання. Робоча група має розглядати всі пропозиції. Проте, я би запропонувала шановним дописувачам почитати спеціальну літературу з цих питань, розібратися, чим кодекс професійної етики відрізняється від закону, які бувають кодекси етики тощо. Замовляйте в Центрі безперервної інформаційно-бібліотечної освіти курс підвищення кваліфікації “Інтелектуальна свобода та доступність інформації в демократичному суспільстві. Етика бібілотечного працівника”. Такі заняття проводять і в регіональних тренінгових центрах.
В кодексі етики не можливо (і не потрібно!) прописувати всі можливі ситуації. Не можна передбачити всі ситуації, які виникають. Важливо прописати моральні норми… Було би смішно, якби в кодексі етики бібліотекаря ми писали: “Треба посміхатися людям”; “Треба митися”; “Не забувайте вітатися”; “Треба вчасно приходити на роботу”б чи щось таке.
Щодо закону, який було прийнято 2012 р., то він розповсюджує свою дію на посадових і службових осіб органів державної влади. Бібліотекарі такими не є.
Якось дивно ми тягнемось до Європи і хочемо бути такими ж демократичними, і ще кращими від них. Пропозиції IFLA щодо надання до світового реєстру відповідних бібліографічних даних ми не можемо виконати ось вже більше сорока років поспіль. І сьогодні з цього приводу не торпедуємо Мінкульт та Академію наук, і не створюємо робочу групу в УБА. А стосовно кодексу етики – галопуємо. І що ж та робоча УБА група буде робити, якщо все що люди пропонують – «не таке». Бо і те що від закону, і те що від чистої етики та моралі як філософської течії, вже декому зрозуміло – «не таке».
Тоді давайте мартишкувати: попросимо в IFLA, щоб надали нам кодекси етики основних європейських країн. І будемо бачити, які саме етичні орієнтири створили їх бібліотечні асоціації для своїх бібліотечних спільнот за пропозицією IFLA. І суто як студенти – передиремо (студ. сленг), тобто скопіюємо. І погодимось, що ми – хохли…
Цікаво. Якщо в регіональних тренінгових центрах проводяться заняття за темою «Етика бібілотечного працівника», то чому УБА не завантажить на свій сайт-портал ті інформаційні матеріали, котрі на тих тренінгах використовуються? Завантажте. Це буде корисно. І це буде етично. А то багато чого ми тут гарно говоримо на цю тему, а на ділі – припускаємось дуже неетичних дій.
Важко не погодитись, що в кодексі етики бібліотекаря не можливо (і не потрібно!) прописувати всі можливі ситуації. Але «професори бібліотечних наук» володіють (повинні володіти) здатністю до узагальнень. Тому мають зуміти всю масу дрібниць бібліотечної етики викласти стисло і в той же час всеохоплююче. Робоча група – то бюрократична надбудова. А потрібна робота. І допоки члени створеної групи не зроблять сюди хоча би по декілька дописів, можна не сумніватися, що ніхто з них плідно працювати у складі створеної групи не буде. Можна в цьому не сумніватись. (а тут – мій «кислий смайлик»)
Правильно, «Руслан студент»!
То може столичні бібліотекарі зберуть варіанти кодексів етики з тих європейських країн, в котрих місто Київ має свої міста-побратими? Пам’ятаймо заповіт Кобзаря: «І чужому научайтесь…».
Да бросьте Вы, какой же я пират! 🙂 Так может сказать почти каждый пользователь Интернет. Но вольно или не вольно мы чуть ли не каждый день попадаем в число так называемых «пиратов». Чаще всего сами того не осознавая. У меня лично даже возраст для этого не подходит, мне уже 79 лет. Только и того, что хожу с палочкой и ношу очки, такое дело… Понятно, что речь идет о пиратстве в Интернете. И что же нам делать?
С каких-то позиций пиратство в интернете – это плохо. Вот и здесь на блоге много говорится о непозволительности скачивать файлы из пиратских сайтов. А как их определить никто не может сказать. И кодекс своей профессиональной этики наши библиотекари склоняют туда же. Приходишь в библиотеку и чувствуешь себя как на углях: то и дело вычисляешь для себя задачку «можно – нельзя»? А оказывается, что задачка эта чаще всего вообще не имеет решения. И библиотекари советуют: делайте что хотите, но только на нас не ссылайтесь.
Вот вчера зашел на блог «Методична служба публічних бібліотек Києва» и скачал чудесную книгу «Понятный Интернет». Это как раз то, что нам с супругой нужно. Здесь все ясно и понятно. Но почему бы не создать целую библиотеку таких вот легальных книг? Одну на всю страну. Или даже на все СНГ! Все-таки, Вас так много! Сделайте!
RE «Соціолог» – Шановний пане, а невже Ви особисто до цього часу не є членом робочої групи УБА з розробки кодексу етики бібліотекаря? Дивно, бо більшість ентузіастів, котрим є що сказати, вже у складі цієї групи :). В робочу групу увійшли усі активісти обговорення 4 вересня 2012 року. Візьмемо і Вас до свого кола, варто лише вам звернутися до виконавчого офісу УБА. Окрема подяка «конструктивній» за побажання плідної роботи і таку поетичну моральну настанову; будемо дотримуватися.
P.S.
А Ви, «Россиянин-одессит», визначтесь зі своїм ніком, бо вносите на блог плутанину.
Извините. Я – «Одессит» 🙂 Вышла техническая ошибка : ))) Мы тут все трое с отдела компьютеризации посещаем блог «Инновации»; агитируем на блог девушек из нашего библиографического. Успешной работы группе! Наилучшие пожелания «ВП»!
Друзі, у вашій дискусії простежується лінія відокремлення вашого професійного етичного кодексу від вимог закону з одного боку, і від вимог трудового кодексу – з іншого боку. А з третього боку ваш кодекс буде стосуватися тільки певної частини бібліотекарів (членів УБА). Яким же ККД (коефіцієнтом корисної дії) буде володіти ваш кодекс етики?
Так, так, слушна думка «Валі Роздобудько». І я маю питання. Мабуть воно до «ВП». І як модератора, і як віце-президента УБА. Скажіть, будь ласка, під кодексом етики будуть тепер ходити тільки члени УБА, чи усі бібліотекарі? Тільки не кажіть, що усі. Бо, наскільки мені відомо, президія УБА не має сьогодні такого орієнтиру, щоби запровадити цей кодекс етики бібліотекаря до використання через відповідний наказ Міністерства культури України. То яким чином він стосуватиметься усіх? Не тіште себе ілюзіями! А якщо цим кодексом буде користуватись тільки 10% бібліотечної спільноти (члени УБА), то це не матиме суттєвого впливу на бібліотечну галузь. Будьте реалістами.
Бібліотекарі, пропоную подивитись на те, чим ви займаєтесь, з іншого боку. Чи не головним змістом нового етичного кодексу бібліотекаря є відстоювання і захист авторського права власників тієї інформаційної продукції, яка наразі у суспільстві використовується. Засада сама по собі актуальна і корисна. Але не зрозуміло чи цей кодекс відображує етичні засади бібліотекарів по життю, тобто постійно і цілодобово, чи цей кодекс бібліотекарям пропонується для вжитку тільки на їх робочому місці – у бібліотеці. Бо, наприклад, медики приймають відому «клятву Гіппократа» на все життя; те ж саме стосується етичних засад вчителя, пожежника та деяких інших професійних спільнот. Як, наприклад, має діяти тепер бібліотекар, дивлячись на торгові ряди з піратськими дисками на розкладках майже у кожному українському місті чи містечку?
Стосовно меж дії закону України «Про етичні засади держслужбовців» «ВП» відмічає правильно: в Україні працівники Мінкульту, котрі керують бібліотечною галуззю, все-таки під дію цього закону підпадають, а директори бібліотек – не підпадають. Хоча начальники управлінь культури ОДА-РДА, котрі бібліотеками керують фактично і реально, також підпадають. Держслужбовцями є також інпектори-куратори бібліотек в управліннях культури ОДА. Колізія! Як воно буде відбуватись у реальному житті? Чи отримають бібліотекарі необхідну підтримку у власних директорів бібліотек та у відповідних начальників управлінь культури у своєму відстоюванні норм цього кодексу? Багато чого буде залежати від того, яким чином президія УБА імплементуватиме цей документ у бібліотечну мережу. Побачимо.
Авторські права починаються з початку життя відповідних творів у їх матеріальному виконанні: друкована книга, е-книга на оптичному диску, на хостінгу Інтернет-провайдера чи агрегатора. Те ж саме відбувається з аудіо книгою, мультимедійним твором чи відео продукцією. А це відбувається у видавництвах та в установах різних медіа-виробників. Там у видавництвах і у медіа виробників має розпочинатись захист авторських прав. Як на рівні законів, так і на рівні професійної етики видавців. В той же час чомусь не чути про кодекс етики видавців та медіа виробників, Інтернет-провайдерів і агрегаторів контенту. Вони до цього не прагнуть ані як підприємці-бізнесмени, ані як члени відповідних професійних спільнот – асоціації видавців тощо. Хотілося б знати, яка позиція президії УБА стосовно цієї колізії?
Друзі, а чи не виховаємо ми цим етичним кодексом з бібліотекарів нових «Павликів Морозових», що пам’ятні ще з радянських часів? Коли бібліотекарі, керовані власними морально-етичними устремліннями, будуть писати скарги на дії керівників бібліотечних установ в разі коли ті порушуватимуть певні морально-етичні засади, що відображені в кодексі етики бібліотекаря. Бо сьогодні в умовах недосконалого законодавства до таких дій керівники бібліотек інколи вимушені вдаватися. Таке життя…
Що буде з бібліотекарем, котрий напише таку скаргу чи, скажімо, запитає у директора бібліотеки, чому придбані книги дорожчі тих, які продаються у сусідньому книжковому магазині? Бо формально – все в порядку. А якщо не просто скаже, а вимагатиме виправити ситуацію на таку, що відповідала би етичним засадам кодексу етики бібліотекаря?
Зрозуміло одне, ідею прийняття кодексу етики бібліотекаря можна перетворити у профанацію як надмірним спрощенням, так і невиправданим ускладненням. Робоча група УБА має відшукати так звану «золоту серединку». Побажаймо, щоб їм поталанило.
Кодекс етики – це не закон, це система цінностей, яких УБА закликає дотримуватися всіх, хто вважає себе фахівцем бібліотечної справи. Це – моральні орієнтири, якими треба керуватися. Не закон, тож ні УБА, ні тим більше Міністрерство культури не буде карати чи звільняти людей за його порушення. Проте громадська думка, правила роботи в бібліотеках мають бути підпорядковані Кодексу етики. Не забувайте, що Кодекс існував з 1996 р., це не є новація для УБА. Просто настав час його відредагувати відповідно до нових реалій. Важливо, що УБА привернула увагу до цих питань, тож всі фахівці, які досі чомусь не думали про етику, починають замислюватися і вивчати питання. Це – важливий крок уперед 🙂
Я вже наводила список українською мовою, що можна почитати з питань етики. На сайті Російської бібліотечної асоціації: http://www.rba.ru/content/activities/section/10/index.php?papka=10&id_sec=10 ви можете знайти великий список публікацій щодо цього. На їхньому сайті колись були представлені переклади російською кодексів етики різних країн. Проте зараз я не змогла їх знайти, щоби надати посилання. Може комусь із дописувачів цього блогу вдасться знайти?
На сайті ІФЛА є кодекси англійською мовою: http://www.ifla.org/faife/professional-codes-of-ethics-for-librarians
Відома істина, що юридичні закони завжди можна обійти тоді, коли немає морального закону. А що ж ми маємо у бібліотечній системі України? Маючи законодавство протидії корупції, наша держава подбала про те, щоб убезпечити країну, народ, від аморальних вчинків «осіб, що у своїй професійній діяльності виступають від імені держави». Як наслідок, – є закон «Про етичні засади державних службовців». Але бібліотекарі українських бібліотек під дію цього закону не увійшли, хоча і є особами, що у своїй професійній діяльності виступають від імені держави. Бо така бюрократична колізія у процедурі законодавства: визначається сфера дії закону.
І якщо у окремої бібліотекарки можливості припуститися аморальних вчинків зі значними негативними наслідками досить малі, то у керівників бібліотечних установ такі можливості значно більші. Та сьогодні вони не підпадають під дію антикорупційного законодавства. І тому залишаються не поміченими у своїх неетичних вчинках і діях. Але УБА чомусь не спішить вносити пропозиції, щоб цей недолік вітчизняного законодавства «підлатали». Натомість прикладаються зусилля до прийняття кодексу етики від IFLA. І етика працівника бібліотеки вже інтерпретується у значно вужчому розумінні – далекому від наукового енциклопедичного. Чи випадково це?…
—“ВП”: Ось Ви стверджуєте, що “Кодекс етики – це не закон, це система цінностей”. То чому держава Україна з її розгалуженою системою компетентних юридичних інституцій прийняла “етичний закон”? Невже це – порушення прав людини (держслужбовця)? А як ця справа виглядає у більш демократичних державах, у тих же США? Що з цього питання є у фондах “Вікно в Америку”? Відгукніться, “Вікна в Америку”!
Ользі Кулагіній: Ні, це не випадково ! Це – “происки врагов” 🙂 А насправді, це – професійна етика. Чому Вас не дивує відсутність закону щодо етики лікарів, юристів, вчителів, водіїв… Скільки ще треба законів, на Вашу думку? Це – етика, моральні принципи певної професійної групи, яких ця група домовляється дотримуватися. Між іншим, щодо боротьби з корупцією – див. відповідний документ ІФЛА у перекладі українською на порталі УБА.
Просто к сведению – http://mosmediator.narod.ru/mezhdunarodnie_akti/mezhdunarodnii_kodeks_etiki_yuristov/ . Юристы традиционно организованные и высокоморальные люди. Международная ассоциация юристов является федерацией национальных ассоциаций юристов и юридических обществ. Большинство ее членов, имеющих организационную структуру (прокуроры, судьи, адвокаты, нотариусы…), приняли кодексы юридической этики в качестве типовых образцов для осуществления юридической практики их членами либо для регулирования этой практики. Украинские юристы имеют свои Кодексы юридической этики. В некоторых юрисдикциях обязанность соблюдать эти кодексы возложена на всех практикующих лиц их соответствующими ассоциациями юристов или юридическими обществами.
Етика, мораль і закон у бібліотеці. Уявіть собі таку ситуацію. Директор бібліотеки незаконно звільнила бібліотекаря, залишивши потерпілу на два роки без заробітної плати і значною моральною травмою. Незаконність дій такої директорки бібліотеки підтвердив суд за позовом незаконно звільненого бібліотекаря. Завдану шкоду важко переоцінити…
Яке покарання за такі дії несе сьогодні директорка бібліотеки? За законом! Ніякого! Але ж вона завдала шкоди і людині, і бібліотеці, і державі! І не в обсягах вартості, наприклад, напівпорожнього гаманця, як у випадку злочинного пограбування жінки у вечірніх сутінках міста, а значно більших обсягах. А яка моральна відповідальність за свій вчинок такої директорки бібліотеки? Ніякої! А яка її моральна відповідальність за Кодексом етики бібліотекаря зразка 1996 року? Ніякої! То може тепер щось зміниться? Ні, не передбачається! Але ж йдеться про моральний злочин, скоєний директором бібліотеки!
Класики науково довели, що кожен злочинець має бути покараний. А усвідомлення беззворотності покарання має бути моральним орієнтиром не тільки поведінки по життю, але й у сфері професійної діяльності. Директорки бібліотек, здійснюючи свої повноваження від імені держави, мали б бути державними службовцями. І мати від цього деякі преференції. А водночас і підвищений рівень відповідальності перед найманими працівниками – бібліотекарями. І перед суспільством. Але про це потрібно піклуватися, і роль УБА могла би бути більш помітною.
Дякую «ВП» за посилання на цікавий документ. Маю на увазі «Маніфест IFLA свободи від корупції». І за переклад. Мою увагу привернув пункт № 9: «Бібліотеки повинні створити або взяти участь у створенні антикорупційних порталів, що містять посилання на офіційні джерела, антикорупційні неурядові організації та інші джерела». Гарні рекомендації надає IFLA.
Чотири роки минули, як один день. А ми з таким антикорупційним порталом «чухаємось» 🙂 і донині. Бо Мережа пунктів доступу громадян до офіційної інформації – то трішки інше. Бібліотекарі самі про свій захист від корупційних проявів практично не дбають з відомих причин. І УБА бібліотекарям у цьому не допомагають. Та більш дієвою і помітнішою роль УБА на виконання рекомендацій IFLA, що викладені у цьому Маніфесті, може бути.
А почати можна не з цілого антикорупційного порталу, а зі звичайної сторінки на діючому порталі УБА. Одна сторінка для всієї країни! Невже забагато? Надати на такій сторінці технічну можливість бібліотекарям повідомляти про факти корупційних дій, які вони бачать, прямо на портал. А УБА долучатиме компетентні органи на перевірку отриманих повідомлень свідомих бібліотекарів заради вживання заходів протидії проявам корупції. Це і буде чесною відповіддю УБА на прийняття IFLA «Маніфесту свободи від корупції».
Як справедливо підмічає наша «ВП», ідей багато, але втілювати їх нікому… І ця ідея має шанс потрапити в «зачаті» та «не народжені» :). Хоча, маючи свого IT-фахівця, таку сторінку додати на сайті УБА не важко. Тільки чи знайдуться дописувачі на таку тему, ось у чому проблема… Вона мов би є, і її мовби немає. Прямо фантом якийсь 🙂 Та IFLA виходить з того, що корупція у бібліотеках світу є. Значить щось знає…
«Олександра Дніпровська» тихенько пропустила у Маніфесті початок. А там у першому пункті таке: «Бібліотеки повинні боротися з корупцією, що безпосередньо стосується бібліотечної справи, наприклад, постачання бібліотечних матеріалів, призначення на посади в книгозбірні, управління бібліотечними угодами та фінансами. Бібліотечні асоціації повинні підтримати цю боротьбу, розробивши або підсиливши Кодекс професійної етики». Мабуть десь там-там живе і українська бібліотечна корупція… Хто бачив, повідомте сюди на блог!
Звичайно, всі ми час від часу зустрічаємося з непривітними постатями, зазнаємо грубощів. Ми можемо комусь не подобатися, дратувати або виводити з себе. Інколи навіть різниця темпераменту та життєвого ритму, темпу позначається на сприйнятті однієї людини іншою. Люди, котрим доводиться постійно спілкуватися з іншими людьми, надавати послуги, енергетично змучуються, хочуть відновитися та захистити себе від претензій, зайвої роботи та скарг. Частіш за все, в якості самозахисту вони запускають агресію. Десь посеред таких і деякі бібліотекарі.
Але я впевнена, коли ми привітно та із розумінням ставимося до людей, їхніх звичок та настрою – це знайде відгук. Коли ти не забуваєш виявляти приязність, людяність та жартівливість, ставлення до тебе покращується. Принаймні варто спробувати. Аж ніяк не хочу виправдовувати хамство. Але мені здається, що всі люди мають бути трохи уважнішими. І ті, хто надає послуги. І ті, хто ці послуги вимагає. А серед інших і бібліотекарі.
«Молода», читайте з самого початку. Я таку звичку маю, читаю документи з самого початку. Запропонований Валентиною Степанівною Маніфест IFLA з прозорості і свободи від корупції у самому початку має такі дві тези: «Прозорість – основа хорошого управління і перший крок у боротьбі з корупцією» і «Корупція процвітає в умовах утаємниченості». Істина!
У партнерстві з Програмою «Бібліоміст» УБА робить багато, надаючи українським бібліотекам доступ до Інтернет. Сприяючи запровадженню в публічних бібліотеках України пунктів доступу громадян до публічної інформації, УБА вносить свій вклад до справи встановлення прозорості органів державної влади. Таким чином УБА дійсно прибирає покров утаємниченості з багатьох подій і процесів суспільного життя в нашій країні. І таким чином виконує настанови IFLA щодо боротьби з корупцією.
Але, для справжньої протидії і подолання корупції мабуть таки недостатньо надати людям бази даних правової інформації в ПДГ і вихід в Інтернет. Потрібно прибирати утаємниченість з усього того, що відбувається в українських бібліотеках, але ще не стало загальновідомим. І УБА, виконуючи настанови IFLA, може ще багато зробити на цій ділянці своїх повноважень.
Знайте про сайт «Право знати» – http://stop-x-files-ua.org/?p=8245
Примушуючи державу бути прозорою і правовою, ми робимо її сильнішою і вільнішою.
Етика бібліотекаря. Що читати: http://www.ula.org.ua/index.php?id=701
Дякуємо колег за укладений список. Круглий стіл УБА з етики потроху розгортає роботу 🙂
Как бы ни был значителен кодекс этики библиотекаря, он – вовсе не Закон Вселенной. Поэтому, как посторонняя среди библиотекарей, но хорошо знающая этот вид Gomosapiens, скажу пару фраз. Живи! Пока тебе живётся! Устал? Возьми и отдышись! Упал? Держись за руку друга! А если друга нет… Молись! Попросят? Ты отдай, не думай. Не оценили? Не сердись. Закрыли дверь? Не возвращайся… Хотят учить тебя? Учись! Спешат предать? Не поддавайся! А предали? Прощеньем мсти! Открыли душу? Открывайся… Но всё до капли не дари! Когда-нибудь тебе придётся, вернуться к этим всем словам. Живи! Пока тебе живётся!
А Бог всё видит здесь и там…
Закон Вселенной – сильней!