Feeds:
Публікації
Коментарі

Archive for 28.02.2011

У березні виповнюється п’ятдесят років Корпусу миру (Peace Corps). Перші волонтери Корпусу миру поїхали до Гани та Танзанії  в серпні 1961 р., через 6 місяців після того, як президент Джон Кеннеді 1 березня 1961 р. підписав указ про створення Корпусу миру. Відтоді понад 200 тис. американців служили волонтерами Корпусу миру, сприяючи взаєморозумінню між американським та іншими народами у 139 країнах світу. Часи змінилися, проте Корпус миру продовжує виконувати свою місію – сприяти миру та дружбі. Сьогодні понад 8655 волонтерів працюють з місцевими громадами в 77 країнах. Волонтерами можуть бути громадяни США, старші за 18 років. Їхній термін перебування в країні – 27 місяців. Детальніше про Корпус миру (англійською).

Корпус Миру США в Україні було засновано 1992 р., коли український Президент Леонід Кравчук та американський Президент Джордж Буш підписали двосторонню угоду про започаткування Корпусу Миру США в Україні. Відтоді Корпус Миру співпрацював з багатьма організаціями в Україні. Американські добровольці живуть і працюють пліч-о-пліч з українцями протягом двох років, обмінюючись досвідом та започатковуючи стосунки, які часто триватимуть усе життя. Мета Корпусу миру: допомагати громадянам України шляхом надання компетентних спеціалістів для задоволення існуючих потреб у відповідній кваліфікації; сприяти кращому розумінню американців українцями і українців американцями. Добровольці викладають англійську мову в середніх школах, університетах і педагогічних коледжах, проводять тренінги в інститутах післядипломної освіти педагогічних кадрів. Вони допомагають учителям розширювати асортимент навчальних засобів для роботи в класі і допомагають студентам набути навичок володіння мовами, які допоможуть їм досягти успіху в подальшій освіті та в майбутній кар’єрі. Добровольці працюють у середніх школах і технікумах, співпрацюють з місцевими відділами у справах сім’ї, молоді та спорту з метою надання молодим українцям допомоги, необхідної для досягнення успіху в кар’єрі та в житті. Вони проводять уроки в школах, організовують позакласні заходи та реалізовують громадські проекти, спрямовані на запобігання зловживанню алкоголем, палінню, вживанню наркотиків та розповсюдженню ВІЛ. Добровольці популяризують здоровий спосіб життя, сприяють розвитку навичок у галузях інформаційних технологій, бізнесу, лідерства, громадянської свідомості, екології та кар’єрного розвитку. Добровольці здебільшого співпрацюють з неурядовими організаціями, місцевими організаціями самоврядування, місцевими органами виконавчої влади та бізнес-структурами. Добровольці сприяють соціальному та економічному розвитку на місцевому рівні. Про Корпус миру в Україні див. тут. 

            Волонтери Корпусу миру активно співпрацюють і з бібліотеками в Україні, зокрема з інформаційними центрами «Вікно в Америку». Чимало українських книгозбірень у партнерстві з волонтерами Корпусу миру започаткували нові послуги для читачів, підвищили кваліфікацію своїх працівників, поповнили фонди бібліотек літературою, отримали гранти на технічне обладнання тощо. Рогатинська центральна районна бібліотека Івано-Франківської області навіть створила відео (про це ми вже писали на цьому блозі).  Було би цікаво почути від працівників бібліотек-читачів цього блогу про їхню співпрацю з волонтерами Корпусу миру, розповіді про те, як запросити волонтера до своєї бібліотеки, чи варто це робити тощо. Чекаємо дописів!

Read Full Post »

26 лютого в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбувся цікавий тренінг для тих, хто пише статті до Української Вікіпедії, або планує це зробити в майбутньому. Тренінг складався з двох частин:

Теоретичної з питаннями типу: Що таке Вікіпедія? Чому Вікіпедія це чудово і корисно? Засади, на яких функціонує Вікіпедія; Хто читає та редагує Вікіпедію? Хто і як перевіряє зміст статей Вікіпедії? Історія змін та авторство; Патрулювання і адміністратори; Списки спостереження та інші)

та

Практичної (власне практичний тренінг з написання та редагування статей Вікіпедії)

Ось ця практична частина заняла левову частку часу тренінгу (біля 4-х годин) і виявилась напрочуд корисною. Поки я редагувала статтю про Українську бібліотечну асоціацію та Міжнародну федерацію бібліотечних асоціацій та установ (IFLA) мені по черзі допомагали тренери  (вони ж патрульні та адміністратори Української Вікіпедії), ділячись зі мною практичними навичками з вікіфікації, категоризації статей, використання ілюстрацій і найпоширеніших шаблонів. Але найголовніше питання, яке мене цікавило: «Які статті можна додавати до Вікіпедії, які категорії ще не заповнені, які теми та поняття могли б бути розкриті у Вікіпедії?». У відповідь я почула, що у Вікіпедію кожен пише про те, що його цікавить, керуючись основними правилами та порадами, основними з яких є неупередженість та авторитетність джерел.

Про проекти та актуальні теми в Українській Вікіпедії мені порадили дізнаватися з її головної сторінки. Наприклад, зараз завершуються Тематичний тиждень/Тиждень Чернігівщини. Цікаво, а наші колеги з Товариства Чернігівських Бібліофілів додавали якісь статті до Вікіпедії? Якщо так, поділіться з нами. Незабаром розпочнеться Тиждень покращення якості статей Української Вікіпедії, а взагалі про постійні Вікіпроекти можна дізнатися тут.

В кінці посту хотілося б запитати бібліотекарів, чи часто ви додаєте статті до Української Вікіпедії? Якщо так, то які теми обираєте? Адже де як не у бібліотеці є доступ до справжніх авторитетних джерел інформації, і хто як не бібліотекар є справжнім володарем безцінної краєзнавчої інформації, інформаціїї про видатних особистостей міста, краю тощо.

Додати статтю до Вікіпедії досить просто, якщо уважно прочитати розділ «Часті питання» та подивитися відео «Вікіпедія – перші кроки». А ще треба мати сильне бажання та вільний час на волонтерську роботу з додавання статей до Вікіпедії.

За анонсами про наступні Вікітренінги слідкуйте тут і тут.

Read Full Post »

Пропонуємо Вашій увазі ще один документ ІФЛА українською мовою. Він був прийнятий ІФЛА ще 2002 р. і є дуже важливим з огляду на захист інтелектуальної свободи в бібліотеках. Ця декларація, а також Маніфест ІФЛА про Інтернет визначають світоглядні позиції щодо діяльності бібліотек і бібліотечної професії. Цей документ планується також прийняти на Президії УБА на цьому тижні.

Read Full Post »

Пропонуємо Вашій увазі український переклад “Маніфесту ІФЛА з прозорості, раціонального управління та свободи від корупції”, прийнятого 2008 р. З цим документом важливо ознайомити всіх бібліотечних працівників. Цей переклад варто використовувати в ГТЦ і регіональних тренінгових центрах, опублікувати в усіх професійних періодичних виданнях.

 

Read Full Post »

18 лютого 2011 р. на прес-конференції в Укрінформ було повідомлено, що  730 українських бібліотек, які пройшли конкурсний відбір за програмою “Бібліоміст”, упродовж літа та осені отримають сучасне комп’ютерне обладнання, ліцензійне програмне забезпечення, користувачі цих бібліотек матимуть безплатний доступ до мережі Інтернет.  Про це на прес-конференції в УКРІНФОРМі повідомила заступник міністра культури Вікторія Ліснича. Вона розповіла, що чотирирічна програма “Бібліоміст” здійснюється в Україні з 2008 року спільно Міністерством культури України, Радою наукових досліджень та обмінів (IREX),  Агентством США з міжнародного розвитку та Українською бібліотечною асоціацією. Одним з основних завдань програми є поліпшення доступу населення до інформації шляхом обладнання публічних бібліотек технікою. За словами В.Лісничої, це зрівняє можливості опанування сучасних знань для мешканців міст-мільйоннників і маленьких віддалених містечок.

Директор програми “Бібліоміст” Матей Новак у свою чергу поінформував, що протягом 2010 року обладнано комп’ютерами та забезпечено доступ до інтернету 216 українських бібліотек. У жовтні минулого року партнери програми оголосили другий раунд конкурсу “Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до інтернету”. За його підсумками й було визначено 730 бібліотек-переможців у 153 районних містах України. Він пояснив, що програма забезпечує бібліотеки комп’ютерним обладнанням та ліцензійними програмами і організовує  навчання їх працівників, але не оплачує доступ до інтернету – це робить місцева влада. Так само на її плечі  лягли ремонт і оновлення приміщень бібліотек, що іноді вимагало великих витрат, зауважив директор програми “Бібліоміст”. “Я радий, що в бібліотечній мережі України відбуваються якісні зміни”, – зазначив М.Новак, додавши, що  до 2013 року за програмою “Бібліоміст” буде обладнано сучасною комп’ютерною технікою до 1600 бібліотек. М.Новак також розказав про внесок УБА в успішність цієї програми.

Від себе додамо, що в своєму повідомленні Укрінформ забув вказати, що проект здійснюється в рамках програми «Глобальні бібліотеки» Фонду Білла та Мелінди Гейтс. Про це, а також про роль УБА в реалізації програми «Бібліоміст», про програму LEAP розказала журналістам президент УБА І.О.Шевченко. У прес-конференції також взяла участь директор Представництва Агентства США з міжнародного розвитку в Україні Джаніна Ярузельські.

Відео з прес-конференціїї

Про прес-конференцію можна прочитати також тут.

 

Read Full Post »

Ті, хто сьогодні їде в київському метро, звертають увагу на новий рекламний плакат Київської міської спеціалізованої бібліотеки «Молода гвардія», на якому не лише популяризуються послуги цієї бібліотеки, але й Українська бібліотечна асоціація – через її лого та девіз: «Бібліотек@ – світ нових можливостей» (див. фото).

Read Full Post »

Грантовий відділ Посольства США оголошує конкурс проектів, метою яких є проведення суспільної інформаційної кампанії та практичних ініціатив, покликаних розширювати розуміння поняття «довкілля», включно з дотичними аспектами, які можуть мати вплив на здоров’я людини, життя громади, на довкілля загалом. Проекти мають складатися з ряду публічних заходів, які б поглиблювали знання про екологію і розвивали екологічний підхід до життя. Одним із компонентів проекту може бути проведення заходів до святкування Міжнародного року лісів, Дня води, Дня землі, Міжнародного дня довкілля тощо. Посольство США має намір підтримати якісні проекти від неурядових організацій з усіх регіонів України. Звертаємо Вашу увагу, що Українська бібліотечна асоціація (її відділення) та інші асоціації – це неурядові організації, тож вони можуть брати участь у конкурсі. Детальну інформацію про конкурс дивиться тут.

Read Full Post »

15 лютого Державний Секретар США Гілларі Клінтон виступила з промовою щодо ролі Інтернету. Зокрема вона зазначила: «Інтернет перетворився на місце зустрічі для громадян 21 століття – це міська площа для всього світу, клас, ринкова площа, кав’ярня та нічний клуб. Для того, щоби підтримувати Інтернет, який дає світові великі переваги, ми повинні серйозно обговорити принципи, якими будемо керуватися, які правила існують, але не повинні існувати і чому, яку поведінку заохочувати або зупиняти і як. […]

Разом свобода висловлення, зібрань та асоціацій он-лайн складають те, що я назвала би свободою під‘єднуватися. Сполучені Штати підтримують цю свободу для людей скрізь, і ми закликаємо всі нації робити так само. Тому що ми хочемо, щоби люди мали шанс практикувати цю свободу. Ми також підтримуємо зростаючу кількість людей, які мають доступ до Інтернету. […] Зараз ми розуміємо, що відкритий Інтернет приходить з викликами. Виникає потреба у визначенні основних правил, щоби захиститися від поганого використання та шкоди. Свобода Інтернету викликає протистояння так само як всі свободи. Але ми переконані, що переваги набагато перевищують ціну». […]
Держсекретар охарактеризувала основні виклики, що їх несе Інтернет. Вона підкреслила, що постає багато запитань, відповіді на які треба шукати разом, зокрема: Як досягти свободи і водночас безпеки? Як досягти прозорості і водночас забезпечити конфіденційність? Як захистити свободу висловлення і посилити толерантність та ввічливість? У доповіді також описані зусилля США щодо забезпечення свободи Інтернету.

З повним текстом промови Гілларі Клінтон про Інтернет від 15 лютого 2011 р. англійською та російською  можна ознайомитися на сайті America.gov.

 Виступ Гілларі Клінтон про Інтернет у січні 2010 р. (російською)

Read Full Post »

Уряд України та Офіс торговельного представника США (державна агенція США з дотримання правил торгівлі) оголосили про прийняття Україною «Плану дій у сфері захисту прав інтелектуальної власності». Це важлива інформація для бібліотек, читачів і партнерів книгозбірень.
З неофіційним перекладом українською «Плану дій у сфері захисту прав інтелектуальної власності» можна ознайомитись тут.

Read Full Post »

Під такою назвою опублікована стаття в останньому номері журналу «Американські бібліотеки» за 2010 р. (автори А.Хартман і М.Деланей). Тож продовжуємо тему одного з наших попередніх постів, який активно обговорювався, – щодо зміни поколінь бібліотекарів.

  Автори підкреслюють, що вони не ставлять за мету зберегти старі способи дій, вони хочуть «будувати мости» між традиційними знанням і майстерністю та новими навичками, розвивати професійну «базу знань». За даними 2002 і 2004 рр. Офісу з досліджень і статистики Американської бібліотечної асоціації 45% американських бібліотекарів досягнуть пенсійного віку (65 років) протягом нинішнього десятиріччя, пік виходу на пенсію бібліотекарів припаде на 2015-2019 рр. Американці вважають, що до цього треба готуватися заздалегідь. Необхідно уважно вивчати сильні сторони працівників протягом всієї їхньої кар’єри, але особливу увагу приділяти цьому питанню за півроку до виходу на пенсію.

  Глибока оцінка роботи працівника має здійснюватися, на думку авторів, за трьома категоріями: навички, знання, зв’язки.
Рекомендується заохочувати тих, хто готується до виходу на пенсію, письмово викласти свої ідеї. Що, на їхню думку, вони робили добре протягом свого професійного життя? Завдяки чому це виходило добре? Що не спрацьовувало і чому? Що вони можуть залишити своєму наступникові? Щороку варто питати працівників: «Чим Ви найбільше пишаєтеся?» «Чим я (менеджер) можу Вам допомогти?»

    Американські книгозбірні заохочують «мозкові атаки» серед персоналу, в яких участь досвідчених працівників є дуже цінною. Заохочується також спілкування і співпраця між різними «командами» в бібліотеці, щоби виявити зайві ланки, те, що застаріло. Важливо підтримувати нові ідеї – на словах і на практиці – «документувати, визнавати і святкувати». Досвідчених бібліотекарів заохочують укладати списки «Що читати» з питань своєї компетенції для своїх менш досвідчених колег. Особливо болючим може стати втрата зв’язків, які накопичувалися працівником бібліотеки роками – з урядовцями, законодавцями, освітянами, журналістами, різноманітними організаціями, бібліотекарями з інших книгозбірень. Працівникам, які збираються виходити на пенсію, варто представити і рекомендувати своїх наступників партнерам, передати бази своїх контактів тощо.

  Звичайно, партнерство не може просто передаватися, це – копітка повсякденна робота, проте важливо сприяти наступності своєї роботи. Американські бібліотекарі створюють спеціальні розділи в інтранеті для того, щоби досвід ветеранів був широкодоступним для всіх працівників бібліотеки і працював на загальне благо.

Read Full Post »

Older Posts »

%d блогерам подобається це: