Цього року Консорціум нових медіа у звіті «Horizon Report > 2013 Higher Ed Edition» визначив 6 провідних напрямів розвитку технологій, які вплинуть на навчання, викладання та отримання знань. Так, протягом наступного року на перший план вийде використання онлайнових курсів (дистанційного навчання) та комп’ютерів-таблеток. Протягом двох-трьох років поширення набудуть ігри та «ігрофікація, а також аналітичні системи навчання. 3D-друкування та технології створення одягу будуть поширені через чотири – п’ять років.
Ці дані, зауважують автори, важливо брати до уваги в процесі прийняття рішень щодо вибору технологій для впровадження у навчальних закладах, проте, додаю я, будуть корисними і бібліотекам – важливій ланці безперервної освіти та поширення знань.
А что это за “комп’ютерів-таблеток”? Первый раз слышу про компьютеры которые надо глотать! Гугл переводчик мне это на русский нормально не перевёл.
RE «Библиотека ХГУПТ»
Планше́тний комп’ю́тер (планшетний персональний комп’ютер, англ. tablet РС) — клас ноутбуків, обладнаних планшетним пристроєм рукописного введення, об’єднаним з екраном. Планшетний комп’ютер дозволяє працювати за допомогою спеціального пера, стилуса, або пальців, без використання клавіатури і миші.
Користувач може вводити текст, використовуючи вбудовану програму розпізнавання рукописного введення, екранну (віртуальну) клавіатуру, розпізнавання мови, або звичайну клавіатуру (якщо вона є у складі пристрою).
Більшість планшетних ПК працюють під керуванням операційної системи Windows XP Tablet РС Edition. Планшетні ПК з’явилися в широкому продажі після виходу цієї редакції, восени 2002 року. До цього пристрої цього типу використовувалися у вужчих ринках — на виробництві, в медицині і держустановах. Існують і планшетники під керуванням різних варіантів GNU/Linux.
12 лютого на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту розміщено проект Концептуальних засад розвитку електронної освіти в Україні. Міністерство запрошує громадськість до обговорення проекту. «Одним з інструментів розвитку інформаційного суспільства є електронна освіта, впровадження якої сприятиме створенню умов для оновлення форм, засобів, технологій та методів викладання дисциплін та поширення знань; розширенню доступу до освіти всіх рівнів, – йдеться у проекті документа.
Реалізація Концепції дасть змогу поліпшити якість освіти, розробити механізм забезпечення її стійкого інноваційного розвитку, варіативності, індивідуалізації та персоналізації навчання; створити та використовувати у навчальному процесі сучасні цифрові освітні ресурси і організувати ефективний доступ до них через інтернет; розвинути інформаційну взаємодію та інтегрувати навчальні заклади у світовий інформаційний освітній простір. Проект розроблено відділом інноваційних і інформаційних технологій Державної наукової установи «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти». Аргументовані відгуки, пропозиції та зауваження приймаються до 12 березня 2013 року на електронну адресу el.osvita@gmail.com,
Я лично не знаю, дружит ли УБА с министерством образования, но если они налаживают дистанционное образование как процесс по широкому перечню вузовских предметов и тем, то библиотекарям нужно на это дело пристать. Иначе сами библиотекари это могут не потянуть. Главное – дать организаторам дистанционного образования (Миносвиты) свои дидактические материалы. Сначала – по одному курсу (теме). А потом расширить спектр тем для дистанционного обучения библиотекарей. У них будет на это сориентирована мощная база, и поэтому использовать ее маленькую часть всегда будет экономически выгодно. Попробуйте войти в контакт.
Дякую Вам, “Ночной обозреватель”, за ідею співпраці з Міносвіти. Але, які потужності ми маємо для такої освіти у провідних бібліотечних вишах України? І зокрема – в ДАККіМ та інституті підвищення кваліфікації там же? Ну і Тренінги від Програми “Бібліоміст”? Як готові усі наші галузеві освітні центри до впровадження дистанційної освіти? Кому приємно на це питання відповісти? Відгукніться! Тут на блозі Вас почують приблизно пів тисячі людей щодня
.