Пропонуємо вам 30-хвилинне відео – інтерв’ю з Юлією Кашпрук, бібліотекарем з Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва на Вінницькому телебаченні (грудень 2012 р.) Вона розповідає про професію, важливість бібліотеки, проекти, які реалізує бібліотека, міжнародну співпрацю, роль УБА. На моє запитання, чи погоджується вона, щоби розмістили відео з її інтерв’ю на цьому блозі, чи готова вона давати відповіді на позитивні та можливі негативні коментарі, Юлія відповіла: «Так, … це прикольно. Це … стимулює обговорення і загартовує. В деяких зауваженнях є сенс, проте деякі аж ніяк не доречні». Тож, – слово Юлії Кашпрук.
Молодий бібліотекар про сучасну бібліотеку, УБА, професію, міжнародну співпрацю
Січень 14, 2013 від libinnovate
50 Responses
Мітки\Tags
Останні коментарі
Мар’яна з друкарні on Парламентські слухання «Пробле… Россиянин on Парламентські слухання «Пробле… Борис on Парламентські слухання «Пробле… Лариса Косяченко on Парламентські слухання «Пробле… Наталья Козина on Парламентські слухання «Пробле… Оксана Милютина on Парламентські слухання «Пробле… Закордонець on Парламентські слухання «Пробле… Вероніка on Парламентські слухання «Пробле… Василишина on Парламентські слухання «Пробле… Адвокато on Парламентські слухання «Пробле… Підписатися на новини блогу
Архіви
- Травень 2013
- Квітень 2013
- Березень 2013
- Лютий 2013
- Січень 2013
- Грудень 2012
- Листопад 2012
- Жовтень 2012
- Вересень 2012
- Серпень 2012
- Липень 2012
- Червень 2012
- Травень 2012
- Квітень 2012
- Березень 2012
- Лютий 2012
- Січень 2012
- Грудень 2011
- Листопад 2011
- Жовтень 2011
- Вересень 2011
- Серпень 2011
- Липень 2011
- Червень 2011
- Травень 2011
- Квітень 2011
- Березень 2011
- Лютий 2011
- Січень 2011
- Грудень 2010
- Листопад 2010
- Жовтень 2010
- Вересень 2010
- Серпень 2010
- Липень 2010
- Червень 2010
- Травень 2010
- Квітень 2010
- Березень 2010
- Лютий 2010
- Січень 2010
- Грудень 2009
- Листопад 2009
- Жовтень 2009
- Вересень 2009
- Серпень 2009
- Липень 2009
- Червень 2009
- Травень 2009
- Квітень 2009
- Березень 2009
- Лютий 2009
-
Blog Stats
- 244,535 hits
This video has been removed by the user. На жаль…
Вдень я встигла лише початок переглянути. Все супер, але думаю, що картинка виглядала б ефектніше, якби Юля була з айпедом, наприклад. Все ж таки, біблотеки тепер задають моду на технічні новинки
Так, на жаль, тепер немає доступу до відео
Перепрошую…
Я оновила лінк до цього посту. Тепер, наче, відео відкривається. На всякий випадок навожу лінк і тут: http://www.youtube.com/watch?v=j6j6-oBJCzk
Дякую «ВП». Подивилася через додаткове посилання, яке Ви надали. Сподобалось. Юля, хочу у Вас запитати: у якому навчальному закладі і коли ви здобула вищу бібліотечну освіту? Ви спеціаліст, чи магістр? Може навчаєтесь в аспірантурі чи плануєте науковою роботою зайнятись у більш віддаленому майбутньому?
Молодчинка! Достойно! Юля, який у тебе бібліотечний стаж?
Юля, з якого часу Ви є членом УБА? За яких обставин Ви поступила до лав УБА, що Вас до такого кроку спонукало? Які зобов’язання Ви взяла на себе як член УБА? Дякую.
Дякую за питання. Другу вищу освіту здобуваю в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв, спеціальність “Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія”. На разі займаюсь дослідженням інновацій у сучасних бібліотеках, вивченням досвіду провідних зарубіжних бібліотек та пишу дипломну роботу. Вступила до Молодіжної секції бібліотекарів, співпрацюю з бібліотечною молоддю Швеції, Румунії тощо. Участь в УБА надала мені можливість взяти участь у міжнародних конференціях, Міжнародному конгресі бібліотечних та інформаційних працівників ІФЛА, за що я вдячна, оскільки це можливість вивчати передовий досвід, який можна й запозичити, а також більше дізнатись, як реалізується цей досвід у наших бібліотеках завдяки бібліотечним профі. Як член Молодіжної секції, хотілось би допомагати з певними повноваженнями. Таке інтерв’ю особисто для мене показало, що потрібно багато над чим ще працювати. Я почала більше читати, формуючи власну культуру читання. І зрозуміла, що від цього залежить багато у житті.
Юля, чи приходите Ви у свій вихідний день до своєї бібліотеки? Якщо приходите, то яку роботу зазвичай виконуєте?
Юля, щойно ти сказала, що «…співпрацюю з бібліотечною молоддю Швеції, Румунії тощо…». Розкажи в двох словах, як саме ти натрапила на такі контакти? І взагалі, це звичайне листування е-поштою, скайпом, FB з молодими колегами з цих країн, чи може маєш з ними певні спільні справи?
Юля, а Ви на новини цього блогу підписана?
Участь у Міжнародних конференціях надала можливість познайомитися з бібліотечною молоддю світу. Перебування на ІФЛА у Гельсінкі на презентації постерів, знайомство під час сесій, присвячених молодим спеціалістам, обмін досвідом, зацікавлення проектами, що реалізуюються в інших країнах, власна “пошукова” робота тощо.
Пане Юрко, здається, що і дім для нас перетворюється на офіс. Новини блогу поповнити можна сидячи на дивані. На жаль, немає доступу до БД “Книга” та “Аналітика”, щоб поповнювати їх; шифрувати книги, роздруковувати картки на них можна лише на роботі. Гарна ідея щодо віртуального офісу…
Є час для відпочинку і час для роботи, проте думки про те, що варто в першу чергу зробити на роботі, не покидають.
З колегами-бібліотекарями можна поспілкуватися у скайп чи за допомогою електронної пошти, або FB. Навіть різниця у часі інколи не на перешкоді.
Гарних Вам вихідних – swimming, hiking, bowling, sirfing in net, speaking with friends etc.
Юля, а у мене таке запитання: Хто з бібліотечних фахівців старшого віку для тебе є взірцем у професійній сфері?
Безперечно, Prof. Dr. Claudia Lux (Німецька бібліотечна асоціація, професіонал своєї справи, пощастило тричі зустрітися з цією людиною (Данія (Міжнародна конференція, 2011), Німеччина (спільний проект Вінницької ОУНБ та Zentral- und Landesbibliothek in Berlin), Фінляндія (IFLA 2012). У Фінляндії на Конгресі, де зібралося 4000 учасників, і мріяти не варто було про зустріч. Цікавий випадок звів нас знову, подарувавши цю зустріч. До того ж, виявилось проф. Клаудіа Люкс особисто знала Bob McKee, який для багатьох став взірцем, і не тільки у бібліотечній справі. Хотілось би вивчити цей досвід також. Наступна особистість – це Sarah Houghton, автор блогу – Librarian in Black. Як на бібліографа, хотілось би зустрітись і пообідати з такою особистістю, як Едуард Рубенович Сукіасян, взявши декілька порад (цікаво, як би з ним зв’язатись і запросити до нас на Україну). З українських – Валентина Пашкова (шукаючи потрібне з фахової літератури, чомусь завжди надибаєш на це прізвище. У якому куточку світу не була б вона, у яких конференціях не брала участь, завжди є результат – невелике (а той грунтовне) дослідження, вивчає нове, пробує, досліджує і досягає. Ірина Шевченко, Ярослава Хіміч, Віра Загуменна (мають неабиякий досвід і достойно представляють свою професію). А також – Deborah Jacobs, Gill Hallam (проект “Розбудова потужних бібліотечних аосціацій”). Взірцем у певних питаннях є також і директор нашої бібліотеки – Наталя Морозова (Вінницька ОУНБ) – заповзята, новатор, запроваджує цікаві ідеї, вивчає передовий досвід, безпосередньо бере участь у багатьох проектах. Взірцем є й ті, які навчають правильно обробляти і шифрувати нові книги, і навіть молоді колеги із зарубіжних бібліотек, які, не зважаючи на вік, ведуть цікаві дослідження та проекти, що стосуються сучасної бібліотеки.
Молодій з Житомирщини дякуємо за запитання, а Юлі, щиро дякуємо за цікаву презентацію кола професійних взірців. Так тримати!
Цікавих тобі подорожей і захоплюючих зустрічей бібліотечних професіоналів! 
Юля, а Вінниця для Вас рідне місто, чи Ви сюди приїхала за певних обставин?
Корінна вінничанка.
Юліє, мене цікавить таке запитання: які країни Ви ще хотіли б відвідати аби перейняти зарубіжний досвід?
І чи подорожуєте Ви задля задоволення, якщо так, то в яких країнах побували?
Дякую за питання.
Мабуть, взяти участь у Cycling для бібліотекарів (заради спортивного інтересу та вивчення досвіду, спілкування з бібліотечною молоддю). Так, і заради задоволення. Мабуть, ті країни, де є друзі.
Юля, чи маєш ти якісь публікації у професійних друкованих виданнях?
Юля, у своєму інтерв’ю на телестудії Ви сказала, що Вам подобається закордонний досвід пересувних бібліотек. Ви маєте на увазі застосування його для сільської місцевості, чи для міст також?
Після участі у Конгресі 2012 р. були надруковані мої відгуки і враження від побаченого -http://www.ifla.org/news/iflacilip-aspire-award-winner-at-wlic-2012 , http://www.ifla.org/files/assets/hq/news/documents/cilip-p19.pdf. Але це перший досвід, що стосується бібліотечної справи. Це й стало поштовхом до того, що варто досвідом ділитись, а не тримати побачене у собі. На разі пишу дві статті. Першу самостійно, іншу – у співавторстві з колегою.
Мобільні бібліотеки розширюють коло користувачів за межами бібліотеки. Посилення попиту на інформацію за межами традиційного читацького кола бібліотек помітно зміцнює акценти і в діяльності бібліотечних закладів, які все більше набувають ознак загальносуспільних інформаційних центрів широкого призначення. Мобільні бібліотеки – це джерело інформації або місце, яке пропонує доступ до неї. До того ж мобільні бібліотеки Фінляндії пропонують користувачеві навчитися працювати у мережі Інтернет, використовуючи всі його можливості, та в різних програмах. Пересувна бібліотека м. Упсала (Швеція) передбачає й інші послуги для своїх користувачів. Мабуть, такі бібліотеки потрібні там, де обмаль інформації або де унеможливлюється доступ до неї. Оскільки мобільна бібліотека – не дешеве задоволення, то для міських – то стане панською витребенькою. А ось для сільської місцевості вона стане потрібною. Було б чудово, аби кожна обласна бібліотека стала володарем такої мобільної бібліотеки, яка б пересквалась від району до району. Цікаво, скільки коштує така забаганка?
Вбирає світотвір очима ранніх літ!
Такий широкий світ в вечірнім світлі лампи,
I в згадках молодих такий маленький світ!
Приємних подорожей! І цікавих друзів!
Бібліограф! Та ще й керівник відділу «Вікно в Америку»… Передивилася двічі!
Гарна дівчина, розумниця! Одне жаль: вважає, що виховалась на російській та світовій класиці. А не на українській… (?) Та не важлива технологія виховання, важливо який результат! 
Дуже важливо його отримати. Та ще важливіше – його утримати… Бережи себе, Юля, бо зваби чекають людину на кожному кроці 
Стосовно патріотизму. Інколи ми допускаємо неточні висловлювання, а інколи ми припускаємось неточного розуміння себе, тієї людської сутності, що народжується разом з нами і живе всередині нас. І потрібно дещо прожити і прикласти багато зусиль, щоби ювелірно точно розуміти себе, і не менше потрібно для того, щоби підібрати потрібнї слова. Це так, для роздумів…
І щодо поїздки до Фінляндії. У своєму звіті розповідаючи про свою поїздку до Фінляндії, Ви звернула увагу на прихильність і повагу фінів до своєї національної фольклорної музики. Юля, а Ви особисто любите слухати українську автентичну музику?
На українських піснях виховувала мене бабуся, тому, мабуть, і сподобалась автентична музика фінів. Чимало разом співали з нею. Українську мову та літературу вивчала в університеті. Перша вища – філолог, тому можу сказати, що люблю свою мову, твори перечитувала усі. До вподоби твори Євгена Маланюка, Івана Франка, особливо його статті, Михайла Стельмаха, Михайла Коцюбинського, Стуса тощо. Досліджувала “фрейдизм” у творі І. Франка “Перехресні стежки”, а також детально вивчала твори М. Коцюбинського в перекладах німецькою та англійською. Подобаються самі мови. Кожна з них унікальна, а за нею – певна історія, певний народ з його ідентичністю та неповторністю. Чи не хотілось б послухати пісню, наприклад, мовою суахілі? Цікаво, особливо коли її виконують українці, які вивчили цю мову. Проте як класно почути рідну мову за кордоном, або у колі тих, хто розмовляє іншою. Та й українською постійно розмовляю і думаю.
Мабуть, ти корисний у певний час та у певному місці. Можливо, варто жити одним днем і таки справді думати про “вечірній світ ламп”.
Друзі, на якусь хвилину і я пристану до вашого кола! Сподобалось те, що Юля українською – мислить. І це – головне! А філологом чи й навіть лінгвістом можна бути поза цим головним. Стосовно мови сухалі, то це Ви, Юля, влучно сказала
Бо мовна єдність народу і народів – це важливо. У нас в Україні дехто вважає «українською сухалі» мову Вєрки Сердючки )))). Але такою мабуть все-таки слід вважати – українську літературну мову, котра впродовж віків вже достатньо сформована, досліджена і усталена. Я так думаю. А наші діалекти… ну що з ними поробиш… Вони є. І це також суттєва частка нашої мовної культури. А поряд існують російська і білоруська, тощо. Куди важливіше, що у нас не «Український Союз», а українська унітарна держава. Бо маючи міцну державну єдність, ми зможемо розвивати українську мову канонічну, і за таких основ збережемо кожен в ній діалект. Спасибі Вам, українська Юля, за те що Ви така є! Подальших успіхів Вам! Хай Вам щастить! І приємних та корисних подорожей бібліотеками світу!
Юля, а яку тему дипломної роботи Ви обрала для себе на завершення навчання в ДАККіМ?
Чудная девченка! Удачи и Любви!
Спасибо. Не мешало бы. Взаимно. Радости побольше в жизни – и большой, и маленькой.
На прощання вчорашньому Дню Закоханих
і зберегти своє Кохання на все життя!
Долучаюсь до попередників: бажаю нашій Юлі вчасно впізнати своє Кохання, наділити його високим статусом неперехідних цінностей, належним чином оформити і закріпити, добре розуміти очікувані наслідки,
І ділове: Юля, а скільки нараховується членів УБА у Вінницькому обласному осередку УБА? Ви там у лідерах, чи просто в членах?
Бібліотека, в якій Ви працюєте, обласний комунальний заклад. Юля, я хочу у Вас запитати: чи мали Ви хоча б ексклюзивну особисту розмову з ким-небудь з депутатів обласної ради? Може з молодими депутатами? Чи є в облраді атмосфера підтримки бібліотечної мережі області? Хто з депутатів обласної ради найбільш схильний до модернізації бібліотек області?
Юля, скажіть будь ласка, у яких українських бібліотеках, чи може у бібліотеках області, Ви робила творчі зустрічі з колегами за наслідками Ваших минулих закордонних поїздок за планами УБА?
Дякую за питання. Так, мала можливість представити результати та невеличкий досвід для бібліотекарів районних бібліотек нашої області в рамках програми “Бібліоміст” під час йхнього навчання. На загальних зборах нашої бібліотеки зробила презентацію для бібліотекарів міста. Брала участь у Форумі молодих бібліотекарів Луганщини «Книга. Молодь. Інтелект», 17-20 вересня 2012 р., м.Луганськ. Під час тренінгів у Кіровограді ознайомила бібліотекарів районних бібліотек та місцевої бібліотеки з інноваціями у бібліотеках світу. На разі запрошують до університетської бібліотеки із виступом. Виступала з презентацією перед студентами-одногрупниками (з різних областей). Ділилась досвідом з колегами.
Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва є колективним членом УБА. Здається, вводяться якісь зміни щодо колективного членства. Звертались. На разі питання опрацьовується.
Danilko: дякую за побажання. Взаємно.
Юля, а я про бібліографію. Жаль, що в інтерв’ю нічого не прозвучало про це. Яка вона, бібліографія найкращих книгозбірень Данії, Німеччини, Фінляндії? УДК? ББК? Чи визнають АБІС «ИРБИС»
, чи може звикли до Alef? Що у них? Що краще і чому? Чи визнають безкоштовні АБІС з вільним кодом? Що у них на комп’ютерах: Windovs чи Linuks?
В эту субботу при хорошем настроении я благодарю всех друзей этого библиотечного блога за вопросы к Юле, а Юлю за честные ответы на все заданные ей вопросы. Благодаря формату блога есть ощущение коллективной встречи-разговора в уютном читальном зале библиотеки с замечательной девушкой-библиотекарем. Как кто-то сказал, – мы все почитали «Живую Книгу». Замечательная книга! Интересно, что же будет в следующем ее томике…
Спасибо на добром слове. Дай Бог, познание и других ценностей, и других миров. Ждем в гости в наш уютный читальный зал и других молодых библиотекарей. “Живая Книга Молодых Библиотекарей” ждет новых историй и новых личностей. Спасибо за вопросы. До новых встреч.
Так, ALEF (Ex Libris).
Першою автоматизованою системою ДІБ України була програма LIBER (Франція). Через недостатнє врахування особливостей вітчизняної бібліотечної технології наша українська бібліотека придбала іншу систему автоматизації від російських фахівців IRBIS(ДПНТБ Росії). Логічно, що дана система зручна для нас.
На разі системою LIBER користується ряд зарубіжних країн.
Список країн, які користуються LIBER: http://libereurope.eu/userlist/ Серед них можна побачити і деякі бібліотеки Данії, і Фінляндії, і Німеччини.
WorldCat (worldcatlibraries.org) об’єднує бібліотеки не тільки європейських країн. Вона дає доступ до каталогів, приміром, бібліотеки Конгресу США. Також існує міжнародна система OCLC.
Юля, а що таке “ДІБ України”? І друге: Чому “IRBIS” зручна для нас? Адже авторизація (переклад інтерфейсу на українську) будь-якої комп’ютерної програми коштує не більше 1% її вартості. Тому мала би бути більш зручною та, котра є більш функціональною. IRBIS такої репутації не має. Та й не авторизована (нема версій цієї програми з інтерфейсом українською) до цього часу…
Юля, останнім часом багато розмов точиться навколо створення електронних фондів бібліотек. Вважається, що бібліотечне краєзнавство має бути переведено в електронний формат за рахунок ресурсів ОУНБ. Якої чисельності фонд краєзнавчої літератури у бібліотеці, де Ви працюєте? Чи є книги, що вже перейшли у суспільне надбання? Чи проводиться робота по їх оцифровуванню? Чи складаються авторські угоди з місцевими авторами краєзнавчої літератури та їх правонаступниками? Що вже зроблено? Мабуть це буде цікаво не тільки мені, як людині дещо сторонній до цього процесу, але й усім бібліотекарям обласних бібліотек, як координаторам такої роботи.
На жаль, не компетентна у цьому питанні. Мені здається, що ALEF користуються у Києво-Могилянці. Можливо, запитати поради. Якщо можете поділится досвідом, була б рада почути відповідь на Ваше питання. Гароного дня.
Фонд краєзнавчої літератури у бібліотеці – приблизно 5.200. Чи є книги, що вже перейшли у суспільне надбання? – Так, варто зайти на сайт Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. Книги оцифровуються, враховуючи Законодавство України про авторське право. Чи складаються авторські угоди з місцевими авторами краєзнавчої літератури та їх правонаступниками? – Так, складена угода з місцевим автором – Мудраченко В. про можливість оцифровки та переходу його книги у суспільне надбання. Оцифровуються книги краєзнавчого характеру лише у відділі рідкісних і цінних книг. Дякую за питання. А у Вас?
Юля, дякую за відповідь про краєзнавство. Я вже побачила і блог відділу краєзнавства вашої бібліотеки. Жаль що у бібліотек до цього часу ще немає ніяких нормативів на створення електронних копій книг чи розцінок на виконання цієї роботи на засадах трудової угоди. А то можна було би значно прискорити цю роботу.
А десь місяць тому я вперше відвідала сайт «Україна Incognita». Пропоную розташувати на блозі відділу посилання на цей Інтернет-ресурс. Бо там є унікальний масив історичних та краєзнавчих матеріалів, які протягом 15 років публікувалися на сторінках газети «День», а тепер вони доступні на сайті «Україна Incognita» – http://incognita.day.kiev.ua/about.html . Зайшла людина на сайт вашої бібліотеки, а звідти – на блог відділу краєзнавства, а звідти – на сайт краєзнавчої орієнтації «Україна Incognita». Чудово!
Дякуємо за пораду. Успішного дня.
17 контактів з друзями! Браво, Юля!
Отже, Юля, Вам сподобалось бути «Живою Книгою» в українському розумінні цього слова 
. Що ж, немає жодних проблем! Допоки у Вас немає свого блогу, спілкуйтеся з активістами блогу «Інновації» через цей пост. З дозволу Валентини Степанівни – Він Ваш! 
За концепцією блогу така книга – безкінечна!, тобто без томиків. Але для гурманів ми не будемо заперечувати з часом створити «томики» спілкування колег з бібліотекарем Юлею Кашпрук з Вінницької ОУНБ. Цікаве вийде життя молодої бібліотекарки 
А чому б і ні! Без нашої веселої фантазії і винахідливості воно інколи стає трішки сумним і не цікавим, і тому додавати кольорів – річ завжди доцільна. Щодня усміхаймося, Юля! 
А стосовно бібліотечних АБІС, виходить, як і у нас в Україні, чехарда і різнобій є і в європейських бібліотечних мережах. Значить, не складають виключення і бібліотеки Данії, Фінляндії і Німеччини
. Але, європейські бібліотеки на відміну від українських, на додаток до своїх АБІС внутрішнього призначення, виходить, мають ще й згадані Вами «WorldCat» та «OCLC». З їх допомогою можна з Європи через океан «сіганути» аж до бібліотеки Конгресу США! Нам би в Україні щось подібне! 
Тут важко навіть збагнути, коли загадати таке бажання…
А чому 17? В Україні так багато молодих та цікавих, варто запросити усіх. Ірина Грохольська, Оксана Розміровська, Оксана Григор’єва, Ольга Дубова, Микола Вірстюк, Віталій Даценко та інші. А скільки приєдналось до Молодіжної Секції!!! Агов, відгукніться. Та ще багато інших імен, які поки що нам невідомі. Такого креативного модератора, який в постійному активному русі, ніхто не замінить. І не варто навіть намагатись. Дякую за відповідь про АБІС.
Цікавою була б зустріч усіх молодих колег, які можуть поділитись досвідом, хоча б невеличким, і представити його. Хтось побував у Латвії, Польщі, Швеції, Данії, Пуерто-Ріко, Фінляндії, США тощо, а хтось на велосипеді, а хтось у горах – у всіх спільна мета.
Так, ще учасники Літньої школи (м.Буша). Креативні, молоді, у яких багато ідей і які можливо реалізувати.
Я тебя понимаю, Юля. Столько забот-хлопот,
а они заладили: скажи то, расскажи это, вспомни как
А ты им ответь: Да чтоб вам, друзья мои, утонуть в любви!
Да чтоб вы, провалились в пучину нежности!
Да пропадите вы на Мальдивах на месяц!
Да я вас, видеть не желаю… грустными!
Вот увидишь, полегчает