Січень 10, 2013 від libinnovate
Так називається інтерв’ю з американським бібліотекарем від 1 грудня 2012 р. Ця публікація має ще й підзаголовок: «Чому бібліотекам не потрібна цензура, чому бібліотеки співпрацюють з газетами і чим відрізняються бібліотеки США та Росії». Джеймс ЛяРу (James LaRue) з 1990 р. очолює книгозбірні округу Даглас, штат Колорадо.
До посту я додаю фото з американських бібліотек: шкільної – ліворуч і публічної – праворуч, 2010 р. зроблені в американській глибинці.
| Викладач on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Василівна on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Абитуриент on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Людмила on Бібліотечні зустрічі в Ів… | |
| Донецкий on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Майстер виробничого… on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Мальвіна on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Володимир on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Галинка Польова on Парламентські слухання «Пробле… | |
| Надія Миколаївна Вов… on Парламентські слухання «Пробле… |
Дійсно цікава стаття, і автор дуже чітко вловив основні відмінності між бібліотеками в Росії та США
Жаль, конечно же, что президия УБА, и особенно Президент УБА Ирина Шевченко, постоянно делают вид, что заняты более крупными вопросами, нежели те, которые поднимает тут на блоге «Инновации в украинских библиотеках» пани Пашкова. Это, безусловно, не делает чести пани Ирине. Мы видим, что иные Нобелевские лауреаты ведут себя скромнее. Но это так, ремарка. А суть того, что хочется сказать на этом посте такая.
Джеймс ЛяРу говорит: «Я считаю, что запрет на доступ к информации намного опаснее, чем доступ к опасной информации». А как считает пани Ирина? Почему нет «нот протеста» УБА против уничтожения литературы в украинских библиотеках? Почему УБА не мониторит списки уничтожения? Ведь это как раз то, о чем говорит этот пан (пардон – мистер) из США! И это – проблема! Играть «в унисончик» с теми, кто тщательно зачищает украинские библиотеки от «ненужной литературы», наверное, более бесхлопотно, чем защищать доступ к информации. Но кому это выгодно? Уж точно, что не народу Украины. Вот и на второй срок избрали, «а воз и ныне там…».
Запитання до Росіянина: що Ви маєте на увазі під “уничтожение литературы в украинских библиотеках”? Які списки??? Ви щось плутаєте…”Улицу, город и век” як мінімум…
Шановний пане «Россиянин», а «МБ» має рацію: Поняття «списки» в українській бібліотечній практиці не використовується, бо у такому розумінні використовується інший професійний термін, а саме: «акт на вилучення примірників документів зі складу бібліотечного фонду».
Росіянину: За кордоном, у багатьох європейських країнах, а також і в США існує практика – вилучати з фондів публічних бібліотек літературу, яку протягом року, чи декількох жодного разу на брали на абонемент, і оновлювати фонд. Українські книгозбірні конче потребують нової літератури, оновлення своїх фондів. Саме користувачі повинні “голосувати” шляхом випозичання (чи не позичання) тієї чи іншої книги з бібліотеки. А бібліотекар повинен комплектувати фонди тією літературою, яка потрібна і користується попитом читачів…
Татьяна Александровна, а Вы откуда знаете, что творится в публичных и областных научных библиотеках? Вы в своей Киево-Могилянке всегда живете несколько обособлено от всей страны. И постоянно стремитесь превратиться в «автономію». Университет отстроен и содержится на бюджетные деньги, а быть подотчетными государству не хотите. Правильно сделал министр Д.Табачник, что не разрешил вашему университету такое баловство.
А насчет порочной практики отбора книг на изъятие из библиотечных фондов, так это делается в крупных размерах все 20 лет. И год 1996-й не стал запретным в этом смысле. Закон о библиотеках запрещает, а отбор все равно делается. И если этого не остановить, то в украинских библиотеках скоро останутся только аккуратные томики «Записки украинского сАмашедшего» известно какого автора. К большому сожалению…
Перегорнула усі «документи» на сайті УБА, дійсно протестних листів президента УБА такого змісту не знайшла. Чи то фактів таких немає, чи то УБА невиправдано стоїть осторонь. Тетяно Олександрівно (Ярошенко), підкажіть будь ласка, на якому Інтернет-ресурсі відкрито публікуються статистичні дані обсягів вилучення книг з бібліотечних фондів України. Чи може науковці Києво-Могилянки (історики, політологи, соціологи та інші) досліджують процес нищення бібліотечних фондів і мають публікації з цієї теми, то де такі аналітичні публікації знайти? Бо Ви чомусь така спокійна щодо безглуздого вилучення книг з українських бібліотек, а мене це бентежить. Дякую.
Звідки така інформація щодо “безглуздого вилучення книг з українських бібліотек”??? і особливо “в крупных размерах все 20 лет.”. Якщо Вас так це “бентежить”, наведіть дані. Я спокійна, справді, бо такої інформації принаймні “за 20 лет” не знаю. А про автономію університетів, боюсь, маєте якесь викривлене уявлення. Погугліть тему. Або зазирніть в бібліотеку, почитайте книги на цю тему. Не переплутайте, в бібліотеку. Місце таке, де книги зберігають.
Т.Ярошенко: не спілкуйтесь одночасно з усіма,
бо це все одно, що звертатись до неба
А що стосується моєї вранішньої ремарки, то тепер мене бентежить ще й те, що Ви, один з лідерів українських бібліотекарів, нічого не знаєте про факт, темпи і обсяги вилучення з бібліотечних фондів українських бібліотек. Значить Ви спокійна від своїх незнань професійного бібліотекаря, науковця і безумовно лідера бібліотекарів. І так захопилась запереченням фактів безпідставного вилучення книг з фондів українських бібліотек, що й цікавитись цим не маєте жодного бажання. Але, знайшла хвилину на відповідь мені. Хоча б таку. Дякую.
Мені дуже прикро, що науковці Києво-Могилянки (історики, політологи, соціологи та інші) НЕ досліджують процес нищення бібліотечних фондів в Україні і НЕ мають публікацій з цієї теми. Бо тема ця вартує якщо не прокурорського розслідування, то хоча б наукового дослідження. Дописуючи ранком ті рядки, сподівалась на Ваш професійний патріотизм, як віце-президента УБА, та близькість доступу до такої інформації. Бо окремими фактами такого ставлення до бібліотечних фондів нічого не вдається досягти.
RE: «Могилянська бібліотекарка»
Тенденції розвитку бібліотечного фонду за 3 останні роки: За останні 3 роки списання художньої літератури та підручників перевищує надходження літератури та підручників до бібліотечного фонду, спостерігається тенденція до зменшування бібліотечного фонду. За 2006-2008 н.р.: підручників надійшло 2820, списано 10947; художньої літератури надійшло 9, списано 509.
Хто не вірить – http://www.school106.edu.kh.ua/shkiljna_biblioteka/chitacham/
Ч.Б. – Ви робите узагальнення лише на підставі сайту трирічної давності середньої школі № 106 м.Харкова??? Дані по одній шкільній бібліотеці???
Ви серйозно? нема слів…. Ви тримали в руках статистичний збірник “Бібліотечна Україна в цифрах” за будь-які останні роки?
Беремо вищезгаданий Збірник “Бібліотечна Україна в цифрах: 2010-2011″ (видання НПБУ). Таблиця 1 (сторінка 7): “Основні показники діяльнсоті публічних, державних, наукових бібліотек сферу впливу МК України та бібліотек різних типів та форм власності”. Бібліотечний Фонд Всього – 2010 р.: 239643, 10 тис. прим. ; 2011 – 269124, 56 тис. прим.
Де тут хтось знайшов “масове зменшення”?
МБ – Я узагальнень не роблю, а повідомляю відомий мені факт. Пошуком інших фактів я не маю часу займатися. Але, якщо дасте посилання на статистичний збірник такої інформації, то перегляну. А з Вами я цілком згодна, що аналіз цього питання має бути науковим, висновки обґрунтованими і дії УБА на захист бібліотечних фондів рішучими. Нічого цього немає у розповсюдженому наразі документі «Концепція державної програми збереження бібліотечних фондів України» (проект).
«МБ» – якщо НІК не заліковано, то це чия точка зору?
А якщо говорити фахово, і без зайвого гумору, то на цьому пості спочатку йшлося про останні «20 лет». А Ви наводите дані за один рік (2010-2011). Якщо у Вас під рукою довідник, то наведіть порівняльні дані за рік 1990-й (останній рік Радянської влади) і рік 2011-й (двадцять лет спустя). А показники мають бути такими:
- всього у фондах бібліотек – назв: приріст/зниження;
- всього у фондах бібліотек – примірників: приріст/зниження;
- всього вилучено за 1970-1990 роки;
- всього вилучено за 1990-2010 роки.
- порівняння обсягів вилучення: приріст/зниження.
Дійсно цікаво. А то баличків багато, а істина прихована.
————
Чи можна отримати відповідні статистичні дані (збірки) в Пунктах доступу до публічної інформації, що відкриваються останнім часом в публічних бібліотеках України під патронатом УБА? Або на їх сайтах?
Будь ласка, дивіться підрозділ “Статистична аналітика” розділу “Бібліотечному фахівцю” на сайті Національної парламентської бібліотеки України: http://profy.nplu.org/
Не телескоп, і не мікроскоп дають людині істинні знання Всесвіту! Такі знання дає математика. Та особливо, що стосується бібліотек. Звичайна статистика – ключ до таких знань
У прикладі, наведеному дописувачем «чесна бібліотекарка» йдеться про обсяги вилучення, що втричі перевищують обсяги долучення до складу бібліотечних фондів. Втричі! А державна статистика наводить трішки інший показник цього процесу. Понад п’ять мільйонів примірників за один (2011) рік в цілому по країні! І понад десять мільйонів – в публічних бібліотеках! Я простий бухгалтер у перукарні. Для мене це просто цифри. Але, я добре розумію що таке «від’ємне сальдо». Це коли втрати перевищують прибутки. У бібліотеках, виходить, сальдо обсягів бібліотечних фондів – від’ємне! Якби у нас в перукарні було таке сальдо, то ми б стали банкротами. А публічні бібліотеки – ще живі. Та мабуть не дуже живі при таких ділах…
“Простому бухгалтеру-в-перукарні”: “чесна бібліотекарка” (апофігей якийсь:-) пише про статистику фонду однієї маленької окремо взятої шкільної б-ки – і на цій підставі робить узагальнення про “катастрофу в країні”. А Ви, де Ви взяли 5 млн.??? майже на 30 млн. ЗРОСЛИ фонди всіх б-к України за останній рік. А кому хочеться дослідити тенденції за 20 років – робіть це! Попрацюйте із звітами, з статистикою, це все ВІДКРИТО. І чого це мають робити науковці з Могилянки? Тим більше, що на це НЕМА ЖОДНИХ підстав! Не розумію. Досліджуйте, узагальнюйте, публікуйте! І не засмічуйте інтернет-простір наклепами, шановні таксисти-перукарі і прочія фейки. З цим тут всім бажаю здоров’я і припиняю безпідставну дискусію. Не бачу з ким, і про що.
Пані «МБ», я не дослідниця, а звичайний бухгалтер. Інколи відвідувала цей блог, (дочка підказала), і бачу тут деякі цікаві речі. Бібліотеки ж існують не тільки для бібліотечних дослідниць. Ви ж – бібліотечний науковець. Вищої гільдії, чи як там у Вас з рангами. Завітала сюди і сьогодні. Клікнула посилання, що зазначене Вашою колегою у попередньому коментарі, також бібліотечним науковцем. Опинилася на сторінці – http://profy.nplu.org/articles.php?lng=uk&pg=4302 . А там Таблиця-8 «Бібліотечний фонд». Мені стало цікаво. Що я зробила неетичного?
Там я побачила статистику про динаміку бібліотечних фондів за 2011 рік. Звернула увагу на рядок «Всього». Взяла і написала свій короткий коментар. Може не такий розумний, як Ваші коментарі. А що, вибачте, Ви там бачите?
Образитись як студентка – це ж не кращий варіант поведінки дорослої людини. Це – блог. А на блозі – розмова небайдужих. Ви заперечувала комусь там «чесна бібліотекарка» та іншому пану. Вони чомусь мовчать. Я ж побачила вашу розмову і підключилась. Вибачте, що не бібліотекар і не бібліотечний науковець, а простий… Та це не дає Вам права глузувати з деякої моєї бібліотечної неосвіченості. Якщо Ви розумніша, то підправте мене. Ось і все. Ті, хто зайде на цю сторінку блогу після нас будуть нам вдячні. Ось і все.
P.S.
А вже тепер подивилась нижче, а там текст – «…Як і в попередній період, у жодній області показник надходження документів до фонду не перевищив показника їх списання».
Сайт офіційний. Збірник підготували: О.В.Зозуля, Ю.В. Юхневич
Колеги, не освідчуйтесь на блозі у своєму невігластві. А то виходить, що дописувач-НЕбібліотекар нам про те, що його «бентежать обсяги вилучень з фондів українських бібліотек» (громадянська позиція), а ми йому саркастично: «Ви щось плутаєте…улицу, город и век, як мінімум». Бухгалтер нам про «від’ємне сальдо» (бухгалтерський професіоналізм) та про «професійний патріотизм бібліотекаря», а ми їй про «апофігей» і «фейку». Давайте позбавимось такої риторики! Бо навіть належність до «Києво-Могилянки» нікому не надає такого права.
І взагалі, КОЛЕГИ!, давайте активніше спілкуватися з відвідувачами цього нашого професійного блогу бібліотекарів! І більш терпляче роз’яснювати НЕбібліотекарям про особливості бібліотечного обслуговування. Спілкуймося у фейсбуці і домовляймося хто на який коментар відповість. Бо ми не свобідні від НЕбібліотекарів. Бібліотеки – соціальний інститут, і тому до бібліотек ідуть звичайні люди, і ми їх обслуговуємо. Іншого не дано. Така ця сфера життя суспільства, і тому не марте іншого. Ми є допоки є люди! Бо ми – для читачів, а не навпаки!
Давайте подивимось на цей блог, як на засіб поширення своєї професійної інформації у більш простій, популярній формі. Подивіться, як терпляче інколи в аптеці рецептар чи фармацевт пояснює людині більш складні речі про ліки. А скільки пояснень отримують виборці перед голосуванням! А вчитель! Ми ж у своїй суті вчителі для громадян своєї країни. Вчимо не конкретним речам (наукам), а вчимо читати книги взагалі. Це – наша місія! І не перетворюймо всує це своє професійне призначення у ярмо.
Шановні колеги-бібліотекарі, гарний блог маємо завдяки Валентині Степанівні Пашковій. Першим часом на нашу спільну прикрість на блозі не було чи було малувато коментарів. Вже майже рік, як активність відвідувачів поступово зростає. Але, разом з цим у нас з’являються так звані тролі. Усі ми розуміємо про що йдеться. Так, це провокаційні коментарі. Дякуючи Богу (або модератору «ВП», якщо вона вчасно такі коментарі видаляє
), наші видимі тролі крайніх образливих форм не набирають, але деяка тенденція до цього спостерігається. Навіщо, друзі?
Скажу Вам свою відверту думку. Хоча й нараховує загальна чисельність використовуваних тут ніків вже більше півтори сотні, але серцем відчуваю, що фактично нас не більш як тридцять-п’ятдесят. Майже немає чужих. Просто ніками користуємось щедро : ))) То навіщо нам тролі? Давайте спілкуватися без тролів!
Довідково!
Взагалі то тролінг, як явище, проблема не нова; вона стара, бо є ровесницею самого Інтернету. Хоча, корені тролінгу ведуть в більш віддалене, і навіть дуже далеке минуле. Бо вже в четвертому столітті до Різдва Христового про тему моралі в умовах анонімності писав Платон у своїй притчі «Гіга». Але це нас не виправдовує. Не повинно виправдовувати!
На российском блоге «Мир интелектуальной свободы» вот уже два года висит в NET’e интересная статья под названием «Анонимная смелость оскорблять, и Интернет полный троллей» – http://liberatum.ru/news/anonimnaya-smelost-oskorblyat-i-internet-polnyi-trollei . Тролли есть, и с ними нужно бороться. Интеллектуальная свобода есть, и ее нужно совершенствовать. Где «золотая серединка?» – вот в чем вопрос? Ведь, чего греха таить, иногда бывает так, что анонимный комментатор ведет себя гораздо корректнее зарегистрированного…
Стремление сохранить анонимность при использовании интернета – это трусость.” (c) Марк Цукерберг
Дякую «ВП» за посилання. Там знайшов таку статистику!
Загалом протягом 2011 р. … до бібліотек сфери впливу МК України надійшло – 3 892,83 тис. прим. Таким чином, актуалізація загального фонду цих бібліотек становить 1,4 відсотка. Робота з бібліотечними фондами продовжувалася не тільки з метою поповнення, а й вилучення неактуальних, надмірно дублетних, зношених документів. Вибуття документів у публічних бібліотеках становило 9487,79 тис. прим. (3,34% до загального фонду).
Найбільше вибуття фонду спостерігається в тих же Донецькій (815,16 тис. прим.), Рівненській (685,76 тис. прим.), Дніпропетровській (551,61 тис. прим.)… областях. Ці показники, що відрізняються постійною стабільністю (особливо це стосується Дніпропетровської, де у порівнянні з 2010 роком фонд публічних бібліотек зменшився на 5472,36 тис. прим. Найбільш суттєве зменшення кількості документів у книжковому фонді в порівнянні з показниками 2010 року відбулося в Донецькій області – 469,24 тис. прим. … Дніпропетровської – на 417,98 тис. прим. Як і в попередній період, у жодній області показник надходження документів до фонду не перевищив показника їх списання.
Як відомо, наприкінці 2011 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про внесення змін до “Закону про архівний фонд та архівні установи”». Документ містить норму, яка дозволяє вилучати з Національного архівного фонду «документи, які втратили культурну цінність, дублетні документи і непоправно пошкоджені документи, які не підлягають відновленню». Рішення про цінність або придатність прийматиме власник документа або спеціальна комісія.
Дозвіл знищувати архівні документи через їхню зношеність може привести до масових крадіжок цінних історичних документів. Про це заявив історик, доцент Київського національного університету Іван Патриляк, коментуючи розгляд у парламенті зазначених змін до закону. «Знищення архівних документів з причини їхньої зношеності вважаю злочином», – заявив Патриляк. «Упевнений, що вилучені з архіву документи знищуватися не будуть – їх просто вкрадуть. Отримавши законодавчу лазівку, під цей статус можна буде підвести будь-який документ», – підкреслив історик.
Українським бібліотекам це дозволено давно. Наслідок: в 2011 році вилучено 9 мільонів примірників друкованих видань. А може таке жваве знищення документів бібліотечних фондів з причини їхньої «неактуальності» та «зношеності» слід вважати злочином?
“МБ” на комент от 24.01.
Люди предпочитают верить моральным авторитетам!
Дайджест з Вікіпедії
…Марком була зламана університетська база даних, і він почав активне розміщення фотографій студентів парами на спеціально створеному ним сайті…
…На початку існування facebook, Марк Цукерберг використав дані логінів користувачів, щоб зламати їх електрону пошту…
…Запуск проекта сопровождается скандалом. Через шесть дней после открытия сайта студенты старших курсов братья Кэмерон и Тайлер Винклвоссы и Дивья Нарендра обвиняют Цукерберга, что тот украл их идею…
…Как пишет ресурс Silicon Alley Insider, в 2004 г. Марк Цукерберг взламывает почтовые ящики двух журналистов издания, используя только что запущенный Facebook. Он находит всех пользователей, указавших свою принадлежность к газете, и просматривает логи (т. е. историю) вводимых ими неверных паролей в Facebook. Расчет Цукерберга оправдывается: двое сотрудников газеты по рассеянности пытались зайти в Facebook с паролем от своей почты. Silicon Alley Insider утверждает, что Цукербергу повезло: он с интересом прочитал в их переписке комментарии об общении редакции с ними…
В споре между США и Россией Украине предпочтительнее придерживаться нейтральных позиций