11-16 серпня 2012 р. у м. Гельсінкі (Фінляндія) проходить Всесвітній конгрес бібліотекарів та інформаційних працівників, Генеральна конференція та засідання асамблеї ІФЛА (Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ) «Сучасні бібліотеки – надихають, дивують, відкривають нові можливості». Далі – деякі новини, спостереження, ідеї з конгресу.
- На своєму першому засіданні Рада ІФЛА затвердила Міжнародний кодекс етики бібліотекаря та інформаційного працівника. Кодекс розробляла робоча група ІФЛА протягом трьох років, він обговорювався бібліотечними працівниками різних країн. Кодекс рекомендується брати за основу при удосконаленні кодексів етики національних бібліотечних асоціацій.
- ІФЛА активно працює в царині авторського права на міжнародній арені, захищаючи інтереси бібліотек та громадян, відкритий доступ до інформації.
- Бібліотекарі приділяють пильну увагу проблемам електронного абонементу електронних книжок – вивчають, експериментують, лобіюють. ІФЛА працює над стратегією розвитку електронного абонементу електронних книжок (e-lending e-book strategy).
- Новий проект реалізує Американська бібліотечна асоціація за підтримки Інституту відкритого суспільства – підвищення грамотності у споживанні новин. Бібліотекарі та журналісти навчають молодих людей – школярів і студентів – критично ставитися до «гарячих» новин, методам перевірки фактів, визначенню джерел, друкованих і електронних, які заслуговують на довіру, тобто медіа грамотності.
- «Що спільного у бібліотек з Санта Клаусом?» – таке питання поставила на відкритті конгресу голова організаційного комітету, директор Міської бібліотеки м. Гельсінкі. Й сама відповіла: «Щедрість! Готовність дарувати. Робити людей щасливими. Щасливий користувач – найкраща нагорода бібліотекарю!»
- Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) декілька засідань присвятив обговоренню питань свободи слова, регулюванню та цензурі Інтернету, важливості пильнувати приватність громадян, яка під загрозою в сучасному суспільстві, коли «ми завжди в он-лайні».
- Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) поширює програму «Одна книга – один світ», залучаючи до всесвітнього обговорення (у різному форматі) книжок, важливих і цікавих для розуміння сутності сучасного світу. Цього року для обговорення було обрано книгу Рея Бредбері «451 градус за Фаренгейтом». http://www.Faifebookclub.ala.org
- У вересні цього року виповнюється 30 років програмі Американської бібліотечної асоціації «Тиждень забороненої книги», спрямованої проти цензури, на право людини вільно обирати коло свого читання, на захист свободи слова. 2012 р. Комітет ІФЛА з доступу до інформації та вільного висловлювання (FAIFE) створив відео календар: кожного місяця бібліотекарі з різних країн розповідають про книгу, яка була цензурована в різних країнах, через різні причини.
Отличная идея: давать такие “конспекты”
«Тиждень забороненої книги» – отличная идея!
В нашей библиотеке на осень запланирована выставка “Читать нельзя?” – о книгах, запрещенных цензурой в разное время, надеемся на успех!
А в Інтернет-центрі провести тиждень заборонених сайтів?
Нещодавно в НБ Білорусі та в Могильовській обласній бібліотеці бачила дві непогані виставки “Цензурная история литератури”. Зауважала!
Дякую за цікаву інформацію і чудові ідеї ,обов’язково спробуємо реалізувати!
[…] Украинцы об участии в ИФЛА — Нотатки з конференції ІФЛА […]
Чому УБА практично не складає перекладів цікавих документів IFLA? Ми ж тут в Україні в переважній більшості не такі вже й англомовні. І ми не надто винні в тому, що так склалося. Підеш бувало за посиланням рідної УБА кудись в Інтернет, покрутиш носом, “подякуєш” нашій УБА і додому. Прикро. То може змінимо поведінку УБА на краще?
Шановна п.Галя! З ініціативи членів УБА було перекладено ряд документів ІФЛА, тексти розміщені на веб-порталі Асоціації в розділі “Документи / Документи ІФЛА”. Наразі готується до друку посібник обсягом близько 200 с. за програмою ІФЛА “Розбудова потужних бібліотечних асоціацій”. Стосовно ж “поведінки УБА” – то це ж поведінка наших членів. Якщо Ви – активний член Асоціації, знаєте мову або можете залучити англомовних волонтерів – будь ласка, організуйте переклад необхідних документів! Ми всі будемо дуже вдячні!
Офісу УБА: «Галя» правильно сказала. А ви її – «її ж салом». -: )))) Ну, не англомовна вона, так склалося. Зробіть Інтернет-опитування серед членів УБА і ви побачите реальну картину. Виявиться, що такими є чи не усі. І друге: а чому це ви в час електронних комунікацій взялися друкувати якусь там книгу про ІФЛА на 200 аркушів? Є лишні гроші в УБА? Третє – «стосовно поведінки»: посилання на англомовні сайти робить якраз офіс УБА, а не її члени, бо на сайті УБА немає механізму для публікації інформаційних матеріалів відвідувачами цього сайту. І четверте: члени УБА мабуть для того і створили Президію, а для Президії – ще й виконавчий офіс, щоб в УБА було міцне потужне керівництво. І за оренду затишного і тепленького офісу члени УБА сплачують. То приходьте туди і керуйте! Керуйте! Якщо ви справжні менеджери, то й з перекладом налагодите гарну роботу.
Шановний не член УБА! Ми з радістю приймаємо будь-яку ініціативу та допомогу і від членів, і від прихильників Асоціації. Якщо Ви хочете розмістити корисні матеріали для бібліотечної громадськості на наших блогах – будь ласка, надсилайте їх за своїм іменем чи з посиланням на джерело на електронну пошту УБА – ми їз задоволенням їх розмістимо. Підготовка збірки матеріалів ІФЛА фінансується за проектні кошти, а не за внески членів. Те ж саме стосується витрат на організацію роботи офісу. Як бачите, менеджери УБА вміють писати проекти і спрямовувати їх на загальне благо:)) Долучайтеся! Будемо вдячні!
“УБА”: Вибачте за втручання. Я такж “не член УБА”. -:))) Але, як блогер блогеру скажу вам так: якщо в УБА є так звані “проектні кошти” від IFLA, то чому частину таких коштів не використовувати на переклад документів IFLA? І базових, і поточних. А ті документи ІФЛА, що вже зібрані для книги, можуть бути розташовані на сайті УБА вже тепер. Якщо боязко в плані “копірайту”, то лише для он-лайн доступу. Зверніть увагу, росіяни дають такі документи у відкритому доступі. Але то ж – на російській мові, а УБА “віщає” на українській.
Колеги! Переклади документів ІФЛА українською друкуються на сайті УБА. От і днями буде оприлюднено переклад українською Кодексу етики бібліотекарів та інших інформаційних працівників ІФЛА. Зауважте, що всі переклади офіційних документів ІФЛА робляться волонтерами на волонтерських засадах.
Навчальні матеріали за програмою “Розбудова потужних бібліотечних асоціацій”, які згадуються дописувачами коментарів, у травні цього року в електронній формі передані до штаб-квартири ІФЛА для оприлюднення на їхньому веб-порталі (відповідно до існуючих з ІФЛА домовленостей). Як тільки ІФЛА оприлюднить їх, ми повідомимо про це на веб-порталі УБА і дамо лінк. Гроші за проектами УБА використовує за призначенням відповідно до умов кожного конкретного гранту.
Російські переклади документів ІФЛА робляться в Clearing House IFLA у Всеросійській бібліотеці іноземної літератури штатними (!) працівниками, бо російська мова – одна з офіційних мов, на яких працює ІФЛА.
Цілком погоджуюся, що переклади цих документів – надзвичайно важливі! Тому це й робиться…
Цей свій коментарик я адресую «ВП». Розгорнув статут УБА, читаю: пункт 1.2. – «Діяльність УБА… здійснюється у межах співробітництва з … державними органами влади та… що мають на меті вирішення спільних з УБА завдань». І подумалось, не так давно держава Україна завдяки зусиллям УБА долучилася до діяльності IFLA. Тепер ми знана у світі бібліотечна країна. Вгадайте, який бюджет «викидає» наша держава на утримання 40 тисяч бібліотек? Ого-го, яка сума виходить! І у цій сумі не знаходиться «копійки» на переклад документів ІФЛА? В інтересах цієї ж Держави! Навіть у вигляді однієї ставки на усі ті 50 тисяч ставок, які виплачуються бібліотекарям? І тому на захист цих інтересів Держави пішли «стройними рядами» волонтери. Ось лишень біда в тім, що з 50 тисяч бібліотекарів таких виявляється надто мало. І п’ять тисяч членів УБА з цим не спроможні справитись. М-м-м-да… То може нам слід згадати оте: «На всякого мудреца довольно простоты». Запропонуйте Міністерству культури поставити невеличкий столик поряд з робочим столом пані Л.Нікіфоренко. І хай працює за тим столиком пенсіонерка-філолог з зарплатнею 50 тисяч грн. на рік (по 1 грн. від кожного бібліотекаря), яка і перекладатиме для держави України усі документи ІФЛА. Я – за співробітництво! А Ви?
Антонов: Давайте ставити питання так: “Треба лобіювати, щоби в національних бібліотеках України було організовано переклад важливих міжнародних документів. І не лише ІФЛА, а й ЮНЕСКО та ін.”
А чи не сам “Антонов” бажає присісти до Нікіфоренко в кабінет? Якщо так, то пропоную: “Антонов”, надішліть на адресу офісу УБА свою першу пробу достойного перекладу. Хоча б з російської на українську. Може щось і вийде. 🙂 🙂 🙂 🙂 Шановні блогери! Не ховайте своїх почуттів! Блогині чекають на ваші особистісні прояви! 🙂
RE: “ВП” – Які з існуючих і доступних методів любіювання інтересів бібліотек за час своєї діяльності УБА вже використовувала? Які здобула перемоги? І що перешкоджає робити це стосовно любіюапння перекладу іншомовних документів по бібліотечній справі за державний кошт тепер? Дякую.
Дарино: Щодо зіту про лобіювання… Рекомендую слідкувати за порталом УБА, блогом УБА з адвокації, взяти участь у звітно-виборній конференції УБА, яка відбудеться в листопаді цього року тощо. Знаю, що було також надруковано декілька статей з адвокаційної діяльності УБА.
УБА нічого не перешкоджає лобіювати переклад іншомовних матеріалів… Добре, що на блозі ми підняли це питання, тож сподіваюся УБА долучить його до інших своїх добрих справ…